05/06/2018

Рейтинг вищих навчальних закладiв  «ТОП-200 УКРАЇНА» — 2017/2018 рiк

УКРАЇНСЬКІ УНІВЕРСИТЕТИ: НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ

Центр міжнародних проектів "Євроосвіта" (http://www.euroosvita.net/), в партнерстві з міжнародною групою експертів IREG Observatory on Academic Ranking and Excellence (http://ireg-observatory.org/en/),презентує новий академічний рейтинг вищих навчальних закладів України "Топ-200 Україна 2018", складений за методикою (http://www.euroosvita.net/index.php/?category=1&id=437), доповненою та вдосконаленою протягом 2006-2018 років.

При складанні цьогорічного рейтингу експерти брали до уваги сучасні тенденції розвитку університетів, окреслені Конференцією IREG-9: "Рейтинги і акредитація - дві дороги до однієї мети" (23-25 травня, 2018р., м. Хассельті, Бельгія) та Конференцією міністрів освіти Європейського простору вищої освіти (24-25 травня 2018 р., Париж, Франція). Напрацювання цих конференцій стануть головною темою дискусії з визначення університетських рейтингів на Саміті, який у липні цього року проводить міжнародна рейтингова організація Times Higher Education (https://www.timeshighereducation.com/).

На зазначених конференціях було особливо наголошено, що однією із головних тенденцій в системах ранжування університетів є знаходження балансу між створенням нових, критичних знань, результатів досліджень та інновацій і практичною трансформацією цих напрацювань в розвиток сучасного суспільства.

З урахуванням цих підходів група експертів визначила, що в авангарді українських університетів протягом усіх 12 років впевнено залишаються Київський національний університет ім. Тараса Шевченкаі Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського". За середньою сумою місць в національному сегменті, п’ять міжнародних університетських рейтингів надають їм рівні результати.

Незважаючи на те, що ці два університети діють дещо в різних сферах суспільства, в національному вимірі за методикою «Топ 200 Україна», в 2018 році вони також отримали дуже близькі значеннями інтегрального показника (Iз), але із значним відривом віддалилися від групи інших університетів. Враховуючи досить близькі показники діяльності вказаних двох ЗВО за міжнародними і національними критеріями, в цьому році команда проекту «Топ 200 Україна» присудила їм загальне перше місце (Таблиця 1).

Обидва лідери проводять активну роботу в усіх напрямках їх діяльності. Висока затребуваність випускників цих університетів на ринку праці, як в Україні, так і за кордоном, відображає з одного боку високу якість фундаментальної підготовки студентів, постійне впровадження нових інноваційних технологій в освітній процес і наукові дослідження, з іншого – тісну взаємодію з відповідними секторами економіки і суспільства.

При цьому КНУ ім. Тараса Шевченка має найвищий серед українських ЗВО рейтинг цитування своїх наукових праць за системою Scopus, високий рівень затребуваності його випускників ринком праці, особливо в секторах державного управління, юриспруденції, економіки і політики.

КПІ ім. Ігоря Сікорського став головним навчально-науковим центром країни у сфері інженерії і високих технологій. Він продовжує розвивати українську «Кремнієву долину», яка стала відомою в Україні і світі як інноваційна екосистема “Sikorsky Challenge”. На сьогодні ця екосистема набула ознак загальнонаціональної і міжнародної мережі, відкривши свої відділення в 8 регіонах України та в США, Ізраїлі і Азербайджані. Вона щороку виводить на ринки десятки проривних стартапів із значним соціальним і економічним ефектом. Перші два українські наносупутники “Polytan-1” і “Polytan-2”, які зараз успішно працюють в космосі, створені і виведені на орбіту якраз цією екосистемою. Нею створені дрони розвідувальники світового класу “Spectator”, системи кібербезпеки і багато інших технологій спеціального призначення, які працюють на обороноздатність держави і експортуються на зовнішні ринки. Через механізм трансферу наукових винаходів вчених в стартапи з наступним їх виведенням на ринки, на одну гривню вкладених державою коштів в науку КПІ ім. Ігоря Сікорського, інноваційна екосистема “Sikorsky Challenge” повертає в економіку країни 30 гривень.

Високі показники своєї діяльності демонструє ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Він стабільно протягом останніх років обіймає третє місце в національному академічному рейтингу «Топ 200 Україна».

У 2018 році у першій десятці лідерів зберегли своє перебування Національний технічний університет "Харківський політехнічний інститут" (4 місце), Національний університет "Львівська політехніка" (5 місце), Національний університет біоресурсів і природокористування України (6 місце), Національний медичний університет імені О.О. Богомольця (7 місце), Національний технічний університет «Дніпровська політехніка» (8 місце), Львівський національний університет імені Івана Франка (10 місце). Високої оцінки заслуговує діяльність Сумського державного університету, який продемонстрував найбільший прогрес серед українських ЗВО. У 2016 році він обіймав 15 місце, у 2017 – вже 11, а у 2018 він увійшов десятку лідерів і обійняв 9 місце в рейтингу «Топ 200 Україна».

В цілому ж переважна більшість українських університетів покращує показники за усіма напрямами своєї діяльності. За умов зростаючої конкуренції на ринку освітніх послуг, вони все активніше впроваджують інноваційні підходи в навчальний процес і наукову роботу, налагоджують співпрацю з зарубіжними партнерами, світовим науковим співтовариством, нарощуючи свою участь в освітніх і наукових програмах ЄС Темпус, Еразмус+, Горизонт 2020.

Серед досягнень світового рівня української вищої школи міжнародні експерти визнали лідерство у 2018 році (як і у минулому році) команди КПІ ім. Ігоря Сікорського серед 10 тисяч команд провідних університетів і ІТ компаній світу у змаганнях «білих» (етичних) хакерів по версії CTF (Capture The Flag) (https://ctftime.org/stats/) та перемогу команди Українського католицького університету (УКУ) у міжнародному конкурсі 2017 Queen’s International Innovation Challenge в Торонто (https://superagronom.com/news/2738-agrarna-rozrobka-ukrayinskih-studentiv-zdobula-peremogu-na-mijnarodnomu-konkursi).

Як і раніше, головним недоліком українських ЗВО є їх недостатня інформаційна відкритість. Зокрема, ректори понад 50 ЗВО ще не виставляють на сайтах університетів звіти про свою роботу. Має місце дуже низька культура (у порівнянні з європейськими університетами) ведення інформаційних ресурсів українських університетів і їх факультетів, особливо англійською і іншими іноземними мовами.

Таблиця 1. Рейтинг "Топ-200 Україна 2018"

За матеріалами www.euroosvita.net