Україна - одна з небагатьох країн світу, в яких розробляється і виробляється авіаційна і космічна техніка, а також готуються кваліфіковані фахівці для цієї галузі. Національний аерокосмічний університет "Харківський авіаційний інститут" є провідним навчальним закладом в системі державної освіти України, який випускає фахівців даного профілю.

Харківський авіаційний інститут був заснований в 1930 р і спочатку мав у своєму складі два факультети - літакобудування та моторобудування. У момент заснування у ХАІ було всього 12 викладачів і 69 студентів. Розвиток інституту йшов надзвичайно швидкими темпами. Уже в 1932 році злетів перший у Європі пасажирський літак з шасі ХАІ-1, розроблений викладачами та студентами-дипломниками ХАІ. Літаки і планери, створені в стінах інституту, встановлювали світові рекорди. 

У 1930-му році біля витоків створення ХАІ стояв відомий вчений, учень М. Є. Жуковського, професор (згодом академік) Георгій Федорович Проскура, який за своє життя був нагороджений не тільки за внесок в розвиток авіації, а й, наприклад, за створення унікальної гідротехнічної системи при будівництві каналу «Волга-Москва».

Його ім'ям названа вулиця в районі селища Жуковського в місті Харкові (вулиця, на якій розташований нинішній національний акосміческій університет ім.М.Є.Жуковського «ХАІ»).

1920-ті. Проскура зі студентами авіаційного відділення Харківського технологічного інституту (нині ХПІ), з якого в 1930-му році з'явився ХАІ.

Другий директор ХАІ Андрій Омелянович Медведер (1903-1935) дійсно унікальний випадок в історії ВНЗ СРСР - з 1931 по 1932 рік він був директором ХАІ і одночасно студентом третього курсу факультету літакобудування. У 1935 році він трагічно загинув під час випробування літаючого човна МТБ-1.

У 1932-му під керівництвом професора кафедри конструкції літаків Йосипа Григоровича Немана ініціативна група співробітників і студентів ХАІ створили проект швидкісного літака, який отримав назву «ХАІ-1». Це був перший в Європі пасажирський літак шасі, яке прибирається в польоті, що забезпечило літаку «ХАІ-1» рекорд швидкості. На вітчизняному двигуні М-22, потужністю 480 к.с. він показав швидкість - 322км/год, за цим показником він посів перше місце в Європі та друге в світі. За період з 1934-го по 1937-й рік на Київському авіазаводі було побудовано більше 40 таких машин і в передвоєнні роки ХАІ-1 став наймасовішим пасажирським літаком країни. Досягнення в цій області послужили поштовхом для створення в ХАІ дослідно-конструкторського бюро.

З 1936 по 1938-й на базі літака ХАІ-1 створюється «ХАІ-5», модифікація якого бомбардувальник «ХАІ-5 - Р10» активно використовувався під час Другої світової війни, як розвідник і ближній бомбардувальник, аж до 1943-го року. Всього було побудовано 490 таких машин.

В 1934-му році вперше піднявся в повітря планер «Осавіахімовець України» або «ХАІ-4», створенням якого керував Павло Георгійович Беннінг. Саме їм була запропонована унікальна система гідравлічного зв'язку між переднім і заднім шасі, яка давала можливість одночасно прибирати і випускати три колеса в польоті. Паралельно з цим велися розробки планера «Осавіахімовець ХАІ», якому судилося увійти в історію світової авіації. Саме на ньому льотчик Рижков вперше в світі здійснив фігури вищого пілотажу на планері, виконавши (просимо звернути особливу увагу на цю цифру) 26 мертвих петель, одна з яких - з виходом в зворотньому напрямку.

Літом 1934-го року в ХАІ створюється двомісний планер - бесхвостка - «ХАІ-2», що носить ім'я «Павла Постишева». А два місяці по тому, на десятих Всесоюзних планерних змаганнях у Коктебелі, «ХАІ-2» поставив рекорд серед планерів свого класу, протримавшись у повітрі 58 хвилин.

На зворотному шляху до Харкова планер ставить ще один рекорд - пілотований льотчиком Леонідом Рожковим планер пролетів 4 з половиною години на буксирі від Криму до Харкова без єдиної посадки.

У 1935-му році інженер ХАІ, а в майбутньому генеральний конструктор, Архип Михайлович Люлька, розробив і спроектував перший вітчизняний турбореактивний двигун РТД-1.

У 1935 році студенти ХАІ Фіщук, Стасюк і Косухін створили проект «літаючі крила», що давали можливість людині, яка вистрибнула з літака, здійснювати політ, який планує. Сьогодні даний проект втілений в життя під назвою «реактивний ранець».

У 1935 році викладачем інституту А.М. Люлькою був спроектований перший вітчизняний турбореактивний двигун.

З листопада 1937 року в ХАІ працювала реактивна група, проектувалися перші ракети. До початку 40-х років в інституті було вже більше 1000 студентів, працювало дослідно-конструкторське бюро, активно велися наукові дослідження.
 
Розвиток інституту було перервано нападом фашистської Німеччини на СРСР. Більше 500 викладачів і студентів ХАІ билися на фронті, в бойових діях брали участь розроблені в інституті бомбардувальники. У зв'язку з окупацією Харкова інститут був евакуйований до Казані і продовжував готувати фахівців для авіаційної промисловості. У ті роки студенти старших курсів направлялися на інженерні посади оборонних підприємств. Багато з них були нагороджені орденами і медалями за успіхи в організації виробництва бойової техніки. 

10 листопада 37-го року, під керівництвом академіка Г. Ф. Проскури об'єднується група вчених, інженерів і студентів, яка займається питаннями вивчення ракетної тяги, конструює і запускає перші ракети. 19 вересня 1940 року ентузіастами реактивної групи, поблизу села Черкаська Лозова під Харковом був запущена порохова ракета №2. Цієї історичної події присвячена меморіальна дошка на Літаковому корпусі ХАІ.

У 1939 році команда Харківського авіаційного інституту приймала участь в міжнародних заочних стрілецько-спортивних змаганнях, організованих Англійської асоціацією стрілецьких клубів. Від стрільців СРСР виступало 45 команд. Команда ХАІ зайняла: 1-е місце по Україні, 10-е місце в СРСР і 12-е місце в світі.

У ній випускник ХАІ 1941 року Борис Олексійович Хохлов (крайній зліва). В майбутньому викладач ХАІ, а потім головний інженер і генеральний директор Харківського Авіаційного виробничого об'єднання. Лауреат Державної премії СРСР. Саме під його керівництвом на ХАЗі будуть випускатися такі всесвітньо відомі лайнери, як ТУ-104, Ту-124 і Ту - 134, а також розпочато роботи з підготовки до виробництва нового покоління АНів, літаків - Ан-72 і Ан-74.

16 серпня 1943 року бійці 285 гвардійського полку одними з перших увірвалися в окупований Харків, вибили німців з району ХАІ. Полком командував 29-річний майор Григорій Рудик. Пройшовши територію ХАІ, вони вийшли в район Гідропарку (Шкіряний - під час війни Цегельний завод). Там майор Рудик загинув. Залишилися син і дружина. Іменем майора Григорія Рудика названий вулиця в Лісопарку. По суті - людина, яка командувала визволенням ХАІ і сел. Жуковського.

У 1944 році, відразу після звільнення міста, інститут був повернутий до Харкова.
 
Відновлення зруйнованих корпусів ХАІ зайняло майже 8 років. Одночасно вдосконалювався навчальний процес, створювалися нові кафедри, розширювалася програма наукових досліджень. В кінці 40-х років були проведені перші досліди зі штампування вибухом. У 1953 році в ХАІ розпочалися роботи зі створення реактивних пальників для буріння твердих порід, побудована аеродинамічна труба. У зв'язку з розвитком ракетної техніки була розпочата підготовка фахівців з її проектування і виробництва, відкритий радіотехнічний факультет.
 
У 60-х роках в ХАІ були створені лабораторія по використанню імпульсних джерел енергії в промисловості, лабораторія з дослідження тривалої міцності авіаційних конструкцій. Розпочало роботу студентське конструкторське бюро, яке створило за час свого існування понад тридцять зразків літаків. У 1966 році Харківський авіаційний інститут був включений в число 26 базових вищих навчальних закладів СРСР.
 
Спеціалізація інституту постійно розширювалася. До 1980 року були відкриті нові факультети - систем управління літальними апаратами і ракетно-космічної техніки. Одночасно тривало розвиток матеріальної бази. Було завершено будівництво комплексу аеродинамічних труб, побудовані нові навчальні корпуси та гуртожитки, спорткомплекс, база відпочинку в Криму. За видатні успіхи в галузі підготовки висококваліфікованих фахівців і в наукових дослідженнях в 1978 році інституту було присвоєно ім'я М.Є. Жуковського, а в 1980 році ХАІ був нагороджений орденом Леніна. У 80-х роках відкриті факультети підвищення кваліфікації для працівників авіаційно-космічної промисловості та факультет довузівської підготовки.

У червні 1967 го року студентами ХАІ був побудований і успішно випробуваний унікальний літак ХАІ-20, удостоєний нагород ВДНГ СРСР. Два роки по тому в ХАІ створюється гібколет ХАІ - 21, прообраз нинішніх мотодельтапланов. ХАІ-21 з успіхом демонструвався на виставках в США і Канаді.

1977 рік. Видатний Генеральний конструктор Олег Костянтинович Антонов стає завідувачем кафедрою конструкції літаків ХАІ (кафедра 103).

31-го березня 1978 року Харківському авіаційному інституту за величезний внесок у справу підготовки авіаційних фахівців присвоюється ім'я теоретика повітроплавання «батька вітчизняної авіації» М.Є. Жуковського.

У 1988 році Олег закінчив Харківський ордена Леніна авіаційний інститут імені М. Є. Жуковського за фахом «Двигуни літальних апаратів». Після закінчення інституту Кононенко працював в Центральному спеціалізованому конструкторському бюро (ЦСКБ) в Куйбишеві (Самарі) на посаді інженера і дослужився до провідного інженера-конструктора. Займався проектуванням електричних систем космічних кораблів.

Космічний корабель «Союз ТМА-12» стартував 8 квітня 2008 року До складу екіпажу входили командир корабля і сімнадцятої основної експедиції Сергій Волков і космонавт-дослідник Лі Со Ен. 10 квітня корабель «Союз ТМА-12» пристикувався до Міжнародної космічної станції. Під час польоту зробив два виходи у відкритий космос. Тривалість польоту склала 198 діб 16 годин 20 хвилин 11 секунд.

Другий космічний політ - 21 грудня 2011 разом з Андре Кейперс і Дональдом Петтітом як командир корабля Союз ТМА-03М.

На МКС був бортинженером 30-й і командиром тридцять першого основної експедиції. Здійснив один вихід у відкритий космос тривалістю 6:00 15 хвилин.

Третій космічний політ - 23 липень 2015 разом з Кімі Юи (Японія) і Челлі Ліндгреном (США) в якості командира екіпажу «Союз ТМА-17М».

У жовтні 2013 року призначений на посаду заступника начальника загону космонавтів з науково-дослідної та випробувальної роботи. 10.11.2016 року наказом начальника Центру підготовки космонавтів імені Ю. А. Гагаріна призначений на посаду інструктора-космонавта-випробувача-командира загону космонавтів.

14 квітня 1990 року в ХАІ зіграла свою першу гру і здобула свою першу перемогу легендарна команда КВК ХАІ, яка в середині 90-х не тільки завоювала чемпіонський титул КВК і Кубок Чемпіонів, але і єдина в Клубі веселих і кмітливих отримала титул «Кращої команди КВК десятиліття»

З утворенням в 1991 році незалежної України, ХАІ став єдиним інститутом країни, що здійснює комплексну підготовку фахівців для авіаційно-космічної галузі. У 1992 році вперше в історії ХАІ почав навчання іноземних громадян, у зв'язку з вимогами часу був створений факультет економіки і менеджменту. Тоді ж в навчальні програми було включено вивчення інтегрованих програмних комплексів CAD / CAM / CAE: UNIGRAFICS, ADEM, EUCLID і ін. У серпні 1998 року на базі Харківського авіаційного інституту був створений Державний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського "ХАІ".

За роки свого існування університет підготував понад 53 тисяч інженерів. Серед фахівців з вищою освітою, які працюють в авіаційно-космічної галузі України, 80% - випускники ХАІ. Університет по праву пишається досягненнями своїх вчених в області надзвуковий аеродинаміки, міцності авіаційних конструкцій, конструювання авіаційних і ракетних двигунів, систем управління літальних апаратів і багатьох інших. Винаходи вчених університету запатентовані більш ніж в 20 країнах світу. ХАІ є постійним учасником міжнародних виставок.

Університет продовжує розвиватися. У 1999 році утворено ще один факультет - гуманітарний. В даний час в університеті навчаються більше 7000 студентів і 160 аспірантів, працюють 700 викладачів (з них - 95 професорів і докторів наук, понад 400 доцентів і кандидатів наук) і понад 2000 співробітників. Серед викладачів університету 1 лауреат Ленінської премії СРСР, 3 лауреата Державної премії СРСР, 25 лауреатів Державної премії України, 11 лауреатів премії Ради Міністрів СРСР.

Відмінна особливість ХАІ - тісні зв'язки з виробництвом. В університеті викладали генеральні конструктори і керівники найбільших авіаційно-космічних підприємств: Я.Е. Айзенберг, П.В. Балабуєв, В.О. Богуслаєв, І.В. Драновський, С.М. Конюхов, Ф.М. Муравченко, А.К. Мялиця.
 
Зараз університет займає окрему територію міста в лісопарковій зоні площею близько 25 га, на якій розташовано 8 навчальних корпусів, 2 науково-дослідних інститути, наукові лабораторії, бібліотека з фондом 920000 томів, студентське містечко, спорткомплекс, профілакторій, їдальні.
 
Університет є співвиконавцем Міжнародної космічної програми "Альфа", а також наукових проектів з фірмами США, Японії, Німеччини, Мексики, Нідерландів, Китаю.

11 вересня 2000 року університету присвоєно статус - Національний. Нове ім'я ХАІ - Національний аерокосмічний університет ім. M.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут".
 
XXI століття - століття ще більш бурхливого розвитку авіації та космонавтики. Вчені та викладачі університету з упевненістю і оптимізмом дивляться в майбутнє і готові вирішити будь-які завдання, які поставить час.

Олексій Торохтій - в 2010-му закінчив Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського «ХАІ» за спеціальністю «Системи управління літальними апаратами і комплексами». У 2008 році взяв участь в Олімпійських іграх в Пекіні, де зайняв 11 місце з сумою 390 кг (177 ривок і 213 поштовх).

6 серпня 2012 Олексій Торохтій став чемпіоном Олімпійських ігор 2012 року у ваговій категорії до 105 кг. Він показав результат 412 кг (185 + 227) і на один кілограм випередив іранця Наваб Насіршелал, який посів друге місце.