Характеристика освітньої програми 

Опис предметної області:   

Об’єкт вивчення та діяльності:роботомеханічні системи та комплекси, процеси їх конструювання, виготовлення, дослідження та експлуатації

Мета навчання: професійна діяльність в галузі проектування, виробництва, експлуатації та наукових досліджень автоматизованих виробництв, робототехнічних засобів та комплексів, розробки технологій машинобудівних виробництв, викладацької діяльності

Теоретичний зміст предметної області: закони механіки та їх прикладні застосування, теоретичні засади проектування роботів, роботомеханічних систем, їх застосування, аналізу і оптимізації конструкцій та технологій виробництва деталей машин в автоматизованих комплексах, основи організації та проведення наукових досліджень динаміки машин та процесів, моделювання та прогнозування експлуатаційних властивостей роботомеханічних систем

Методи, методики та технології: аналітичні та чисельні методи проектування і розрахунку конструкцій роботів та роботомеханічних систем, математичного та комп’ютерного моделювання і симуляції робототехнічних систем та комплексів; методики та технології натурного і віртуального експерименту; інформаційні технології в інженерних дослідженнях, проектуванні і виробництві

Інструменти та обладнання: роботи, верстати, інструменти, технологічні та контрольні пристрої, контрольно-вимірювальні інформаційні системи, апаратне та програмне забезпечення дослідницьких верстатних та робототехнічних систем

Орієнтація освітньо-професійної програми:

Освітньо-професійна

Основний фокус освітньо-професійної програми:

Освітньо-професійна програма встановлює кваліфікаційні вимоги до соціально-виробничої діяльності випускників закладу вищої освіти зі спеціальності 131 «Прикладна механіка» освітнього ступеня «магістр» і державні вимоги до властивостей та якостей особи, що здобула певний освітній рівень відповідного фахового спрямування за освітньо-професійною програмою «Роботомеханічні системи та комплекси».

Особливості освітньо-професійної програми:

Освітня програма ґрунтується на стандартах CDIO та на сукупності методів і засобів практичного розв’язання інженерних задач за допомогою комп'ютерної техніки і прикладних інформаційних технологій ґрунтуючись на знаннях механічної інженерії та з урахуванням потреб аерокосмічної галузі.

Практика проводиться на підприємствах різних галузей промисловості.