ГоловнаНовиниСавелій Яремович Фалькович: біля джерел сучасної радіоелектроніки

13/02/2020

Савелій Яремович Фалькович: біля джерел сучасної радіоелектроніки

13 лютого у 238 аудиторії радіокорпусу ХАІ відбулося урочисте засідання на честь 100-річчя з дня народження видатного вченого в галузі радіоелектроніки, одного із засновників статистичної теорії радіотехнічних систем, завідувача кафедри аерокосмічних радіоелектронних систем, професора Савелія Яремовича Фальковича (13.02.1920 – 16.02.2010).

Військовослужбовець та інженер, чуйний викладач, засновник наукової школи просторово-часової обробки сигналів, лауреат Державної премії СРСР «За цикл работ по статистической теории радиотехнических систем» – таким він залишиться в історії; інтелігентний співробітник, вірний чоловік, турботливий батько й дідусь, мудрий наставник, надійний друг і почесний громадянин – таким він залишається в серцях тих, хто знав його особисто.

Представники ректорату, колишні аспіранти й колеги Савелія Яремовича, а також невістка Діана разом з онуком Іллею теплими словами вшанували пам'ять великої людини…

 

М.В. Нечипорук, ректор ХАІ

«Це засідання – визнання його таланту, інтелекту, завзятості в роботі. Можливо, найголовнішою справою в його житті була підготовка учнів. Я – випускник п’ятого факультету й саме 501 кафедри, яку очолював Савелій Яремович. Пам’ятаю, як уважно слухав його лекції. Не пропустив жодного заняття. Складати іспит було непросто, і хоча він був вимогливим, разом із тим – справедливим.

За роки своєї діяльності він підготував цілу плеяду вчених, створив наукову школу, якою ми пишаємося й зараз. Сьогодні його учні – досвідчені викладачі, які продовжують наукові традиції. Мені приємно, що навіть молоді люди нового покоління знають ім’я Савелія Яремовича».

 

В.В. Павліков, проректор з наукової роботи

«Діяльність професора сприяла розвитку не тільки кафедри й факультету, але й усього університету. Мені пощастило бути слухачем його курсу десь на початку «нульових». На жаль, через похилий вік він ледве читав лекції. Тоді ми, молоді студенти, не повністю розуміли, що перед нами справжнє світило науки, – лише згодом усвідомили це.

Один із його товаришів, Яків Соломонович Шифрін, «батько» статистичної теорії антен, казав, що за своє життя більш порядної людини не зустрічав».

 

О.В. Одокієнко, декан факультету РЕКСІ

«Савелій Яремович заклав науковий фундамент нашого факультету. Результати його досліджень сьогодні користуються популярністю, вони є «настільними» книгами багатьох професорів і доцентів. Цей внесок складно переоцінити».

 

В.К. Волосюк, професор (к. 501), один з перших аспірантів Савелія Яремовича

«Він прийшов до нас із Харківського вищого авіаційного інженерного військового училища, маючи звання полковника. Він тоді сказав колегам із сусідніх кафедр: «Я розумію, ви тут займаєтеся серйозними речами; займайтеся – я не буду вас бентежити. Але в мене є кілька пропозицій, напрямів, і хто хоче зі мною працювати – приходьте на семінари».

Зазначу, що на кафедрі вже були значні наукові здобутки. Чого тільки коштує діяльність Ігоря Володимировича Баришева або Олександра Олексійовича Зеленського! Савелій Яремович запропонував багатьом фахівцям організаційну й методичну допомогу, познайомився з молодим поколінням, переглянув безліч робіт колег, розробив стратегію ефективного розвитку кафедри й швидко знайшов друзів.

Я відвідував його семінари. Спочатку не міг осягнути якісь там теорії вірогідності, якісь функції правдоподібності, лише з часом матеріал став зрозумілим. Беручи до уваги загартування воєнних часів, я по-справжньому дивувався: це була винятково тиха, скромна, педантична людина з щирим серцем!»

 

А.С. Кулік, професор (к. 301)

«Мені не так пощастило, як, наприклад, Валерію Костянтиновичу Волосюку, який добре його знав. Савелія Яремовича я запам’ятав як професіонала своєї справи з сусідньої кафедри. Увічливий, інтелігентний, грамотний, акуратний у роботі та зовнішньому вигляді. Кілька разів я особисто працював із ним.

Я готувався захищати докторську дисертацію. Обов’язкова умова для успішного проходження цього випробування – наявність монографії. Щоб робота потрапила в престижні видавництва того часу, скажімо, «Машиностроение», потрібні були рекомендації. Тоді Савелій Яремович уже був лауреатом Державної премії СРСР, і я зі своїми колегами звернувся до нього з проханням оцінити «результат безсонних ночей». Він уважно вислухав, повивчав матеріали, подумав і підписав необхідний лист. Тематика, яку я обрав для монографії, не була пов’язана з діяльністю ученого, але ерудиція, талант, експертність у різних галузях дозволили йому зрозуміти суть роботи й підтримати її».

 

В.І. Пономарьов, професор (к. 502), дійсний член Мексиканської академії наук (приєднався до засідання дистанційно, прямо з Мексики за допомогоюSkype Ред.)

«У 70-х роках я працював під керівництвом Савелія Яремовича. Він допомагав мені з докторською дисертацією, був консультантом. Приємно вражений тією співпрацею.

Не можу сказати, що він випустив багато книг і методичних матеріалів. Але якість літератури дуже висока: кількість – хибний показник професійної компетенції.

Хочу також додати, що дивовижна скромність і повага до викладачів і студентів – його головні чесноти. Він ніколи ні до кого не звертався на «ти». Ні до кого!

А ось ще один не менш цікавий факт: Савелій Яремович був украй уразливим. У 1972 році ми поїхали до Іркутська на конференцію, звідти – на озеро Байкал. Протягом усього шляху він стояв на палубі катеру й дивився на мальовничі околиці…»

 

М.Ф. Бабаков, професор (к. 502)

«По-перше, колектив нашої кафедри вважає Савелія Яремовича одним зі стовпів великої вітчизняної трійки, до складу якої також уходять Яків Соломонович Шифрін і Яків Давидович Ширман. Ця «когорта» була біля джерел харківської радіоелектроніки, вона її виплекала й навіть змогла підняти на всесвітній рівень.

По-друге, нашому факультету надзвичайно пощастило, що Савелій Яремович після своєї військової служби зупинив свій вибір саме на цьому підрозділі ХАІ. Звичайно, його залюбки запрошували в різні місця, на різні посади, тому для нас це честь!

Він займався своєю кафедрою, але й допомагав іншим, об’єднував різноспрямовані профілі, наприклад, охоче працював у галузі інфрачервоного випромінювання, хвильової поляризації.

Зазначу, що він був також головним редактором факультетського збірника наукових робіт. Окремих молодих авторів він запрошував до себе, спілкувався, радився з ними.

Як йому тільки вдавалося керувати, маючи від природи тихий голос і м’який характер? А відповідь, напевно, така, що він добре ставився до людей, і вони платили йому за це вдячністю, не маючи морального права не виправдати очікувань».

 

Діана Фалькович, невістка

«Я багато не можу сказати, оскільки стала родичкою Савелія Яремовича, коли він уже був похилого віку та часто хворів. Але від свого чоловіка чула лише приємні слова про батька, тож можу зробити висновок, що в них були дуже теплі стосунки. А сьогодні ми з сином дізналися, як сильно цінували його як фахівця й людину в університеті. Ось таким, виходить, був Савелій Яремович…»

Отримай 20 балів до сертифікату ЗНО з математики

Дізнатися
-->