08/12/2020

Сьогодні, 8 грудня, в залі для переговорів головного корпусу відбулося друге засідання новоствореного на базі кафедри 407 нашого університету науково-практичного кластера «Регіональний центр космічного моніторингу Землі “Слобожанщина”».

До складу кластера, підписавши угоду про співпрацю, долучилися голова правління ПрАТ «ФЕД» Віктор Попов, члени Державного космічного агентства України, Національного центру управління та випробувань космічних засобів, а також представники Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба.

Деякі фрагменти зустрічі наводимо далі.

***

Микола Нечипорук, ректор ХАІ 

«Я вітаю всіх на новому засіданні науково-практичного кластера! Ми продовжуємо його формування, розширюємо кількість учасників і збільшуємо якість спільної роботи. Маю впевненість, що цього разу, як і минулого тижня, вдасться плідно обговорити проблемні сторони й перспективи розвитку космічної галузі України.

Наголошую, що кластер не має юридичного статусу з офіційним очільником; він – майданчик для налагодження взаємодії його учасників».

Михайло Лев, в. о. голови Державного космічного агентства України

«Я вважаю, що ця ініціатива є дуже вчасною та необхідною. Галузь потребує змін: у нас досить великий час немає космічної програми й належного фінансування. Крім того, втрачаються зв’язки між підприємствами й корпораціями.

Але ми визнаємо велику практичну значимість галузі в контексті науки, політики, економіки, оборони держави. І хоча реалізованих проектів поки що недостатньо, ми будемо працювати над цим, тому я із задоволенням підписую запропоновану угоду й зазначаю виконання майбутніх досягнутих домовленостей з боку агентства».

Віктор Попов, голова правління ПрАТ «ФЕД»

«Створення кластера – важливий крок уперед. Акцентуюся на тому, що довга співпраця підприємства «ФЕД» з ХАІ підтвердила факт: університетська наука йде пліч-о-пліч з виробництвом і відкрита для комерціалізації. Наприклад, багаторічна співпраця допомогла реалізувати дві інноваційні ідеї світового рівня: розробити систему охолодження для супутника й першого – не побоюся цього сказати – українського іонно-плазмового двигуна відповідно до технічного завдання Європейського космічного агентства. Хіба цим не слід пишатися? Тому зв'язок науки з виробництвом – це запорука успіху на зовнішніх ринках, визначник конкурентоспроможності.

Крім того, кластер сприятиме модернізації дуальної форми здобуття освіти, у впровадженні якої, до речі, ХАІ та наше підприємство мають колосальний досвід. Cтуденти матимуть більше можливостей залишатися у нас, працювати за спеціальністю, реалізовувати свої амбіції на благо України, а не їхати в Польщу на поля збирати полуницю».

Володимир Присяжний, начальник Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦУВКЗ)

«Наша установа перебуває під патронатом Державного космічного агентства України й працює над застосовуванням систем дистанційного зондування Землі. Команда складається близько з 1000 фахівців, 90 % яких тільки здобули вищу освіту. Маємо 11 філій у різних містах України, зокрема в Києві, Львові, Кам’янці-Подільському, Дніпрі, Харкові.

Повторюю за Віктором Васильовичем, що багато молодих людей для самореалізації переїжджають в інші країни, але представники створеного кластера можуть запропонувати чимало цікавого з академічно-наукового боку, наприклад, надати студентам доступ до космічних даних із шести супутників європейської системи «Коперник», одним з операторів якої з першого січня цього року став наш центр».

Ігор Брухно, заступник начальника із застосування та науково-дослідної роботи Національного центру управління та випробувань космічних засобів

«Пропоную до розгляду певну схему взаємодії в межах кластеру. Від центральних і місцевих органів виконавчої влади до ДКАУ й НЦУВКЗ надходять оперативні (1–3 доби) та планові (місяць–рік) заявки на супутникову зйомку. Приймальні антени за певний час оброблюють і передають інформацію до споживачів секторів економіки, безпеки й оборони.

Кілька слів щодо наших компетенцій: проводиться моніторинг об’єктів повітряної оборони, сільськогосподарських угідь, пожеж, археологічних пам’яток, зон видобутку корисних копалин, піску й бурштину, будівництва автодоріг тощо. Зауважу, що ми використовуємо для цього не тільки супутники, а й безпілотні літальні апарати».

Олег Ілючок, начальник Центру спеціальних програм НЦУВКЗ

«Нашу систему координатно-часового та навігаційного забезпечення України (СКНЗУ) було створено в межах виконання цільових державних науково-технічних програм на замовлення ДКАУ. Головна мета: задоволення потреб споживачів у підвищенні точності, безперервності й надійності позиціонування й супутникової навігації з використанням GNSS.

Проект з розвитку СКЗНУ передбачає:

• повне охоплення території України з розширенням існуючої мережі ККС (40 станцій НЦУВКЗ у 2020 році, до 120 станцій – до 2023 року);
• забезпечення постачання споживачам інформаційних сервісів наземними, ефірними й супутниковими каналами інтернет-зв’язку, які мають бути контрольовані державою;
• створення на базі НЦУВКЗ єдиного центру авторизованого доступу споживачів до інформаційних сервісів державної системи супутникової навігації;
• створення нових і перепрофілювання існуючих виробничих потужностей радіотехнічного напряму для виробництва високоточної супутникової навігаційної апаратури.

Сфери застосування СКНЗУ – геодезія, картографія, сільське господарство.

Сьогодні ми потроху реалізуємо проект покриття території Слобожанщини RTK-послугами й будемо клопотати про розміщення на території ХАІ контрольно-коригуючої GNSS-станції».

Станіслав Горелик, завідувач кафедри геоінформаційних технологій та космічного моніторингу Землі (407)

«У нас на кафедрі працює 15 викладачів. Є фахівці з електроніки, медицини, геодезії. Це дає змогу робити «замкнені» проекти, починаючи від формування математичних моделей і закінчуючи практичними розробками.

Ми готуємо студентів за двома освітніми програмами: «Геоінформаційні системи і технології» та «Космічний моніторинг Землі». Під час навчання вони використовують сучасне обладнання й ПО, а після випуску часто поповнюють лави наших науковців.

Робота кипить, і ми надзвичайно раді новим можливостям, які з’явилися після відкриття науково-практичного кластера «Регіональний центр космічного моніторингу Землі “Слобожанщина”»