bellCreated using FigmaVectorCreated using FigmacalendarCreated using Figmaearth-globeCreated using FigmaenvelopeCreated using FigmaFax 1Created using FigmaVectorCreated using FigmaVectorCreated using Figmatelephone-handle-silhouetteCreated using Figma
Про нас

В 1977 році на кафедрі 402 (кафедрі енергоустановок і двигунів літальних апаратів) Харківського авіаційного інституту за ініціативою її завідуючого професора, доктора технічних наук Белана Миколи Васильовича в Лабораторії Нової Техніки було започатковано роботи в галузі іонно-плазмових технологій. Проводила ці роботи "Група іонно-плазмових технологій" на чолі з доцентом, кандидатом технічних наук Маштильовим Миколою Олексійовичем. Базою для нового напряму став великий досвід наукових досліджень співробітників кафедри 402 і Лабораторії Нової Техніки зокрема. Дослідження проводилися в наступних галузях: створення, дослідження і вдосконалення електрореактивних двигунів (ЕРД), а також інших джерел і прискорювачів плазми; взаємодія електромагнітних хвиль з плазмовими утвореннями (як природними, так і штучними); енергосилові установки космічних літальних апаратів і в інших суміжних областях. Базою для створення нового напряму стали обширні знання механізмів генерації і прискорення потоків плазми, взаємодії цих потоків з елементами конструкції плазмових пристроїв і з навколишнім середовищем, включаючи як речовинні об'єкти, так і електричні і магнітні поля, а також широкий спектр питань проведення самих різних вимірювань і їх методології.

Продовжуючи якоюсь мірою роботи по ЕРД, група взялася за питання їх використання для потреб іонно-плазмової технології. Було розроблено декілька нових джерел плазми на базі імпульсних, дугових, іонних і інших ЕРД. Розроблялися і методи їх використовування для мети іонно-плазмових технологій, а потім і самі технологічні процеси модифікації поверхні різноманітних виробів і нанесення різного роду функціональних покриттів. На цьому ж етапі своєї діяльності «Група іонно-плазмових технологій» запропонувала і довела до практичного використовування оригінальну технологічну установку «ВИХРЬ-К», засновану на дугових джерелах плазми і захищену багатьма авторськими свідоцтвами.

Другий етап в діяльності «Групи іонно-плазмових технологій» почався в 1982 році, коли керівником групи став кандидат технічних наук Ткаченко Володимир Андрійович. Цей етап характеризувався подальшим зсувом області діяльності групи від питань, пов'язаних з ЕРД, у бік технологічних джерел плазми і іонно-плазмових технологій. В сферу інтересів групи було включено магнетронні і плазмотронні системи.

У 1989 р. за рішенням ВПК СРСР на Новосибірському заводі «Сибелектротерм» було спроектовано і виготовлено дослідно-промислову установку «ВИХРЬ-Н». В 1990 р. установку було підготовлено до серійного виробництва проте роспад СРСР, що настав незабаром, не дозволив довести ці роботи до логічного завершення.

Великої уваги надавалося дослідженню фізики процесів генерації плазми в її технологічних джерелах, взаємодії потоків частинок з поверхнею твердого тіла, раціональній організації технологічних процесів. В цей період часу в співпраці з представниками заводу «Мотор-Сич» (нашими випускниками) було спроектовано установку для нанесення покриттів, стійких до пилової ерозії на лопатки компресора, розроблено і досліджено ерозійностійкі покриття і розроблено технологічний процес нанесення ерозійностійких покриттів, що дозволив збільшити ресурс роботи компресорних лопаток вертолітних двигунів в умовах сильної запорошеності.

Групою було розроблено новий вид технологічного джерела плазми, що відноситься до класу магнетронных систем, так зване "квазимагнетронне" технологічне джерело і створено установки на його основі. Деякі з цих установок знайшли практичне використання на ряді промислових підприємств України і Росії.

В 1995 році рішенням міністерства освіти України при підтримці Національного космічного агентства в Харківському авіаційному інституті при кафедрі 402 було створено Міжгалузевий науково-технічний центр космічної енергетики і двигунів (МНТЦ КЕД). Складовою частиною Центру стало «Відділення іонно-плазмових технологій і обладнання» (ВІПТО), як спадкоємець «Групи іонно-плазмових технологій».

З моменту створення ВІПТО і до теперішнього часу Відділення очолює кандидат технічних наук Колісник Володимир Петрович. Сферу діяльності ВІПТО склали як традиційні для Групи іонно-плазмових технологій наукові напрямки, так і нові:

  • технологічні процеси з високими швидкостями осадження покриттів;
  • створення покриттів із змінним по його товщині і по довжині виробу складом;
  • технологічні процеси осадження тонких плівок з'єднань з корекцією стехиометрического складу;
  • розширення температурного діапазону проведення процесів осадження у бік більш низьких температур підкладок.

Багаторічний досвід роботи співробітників ВІПТО і їх високий інтелектуальний потенціал підтверджено більше ніж 200 опублікованими статтями і докладами на конференціях і більше ніж 50 отриманими авторськими свідоцтвами і патентами.

Отримай 20 балів до сертифікату ЗНО з математики

Дізнатися