Історія факультету літакобудування
Національного аерокосмічного університету
ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
Не минуло ще й 30 років з того часу, як людина вперше піднялася на літаку у повітря (політ братів Райт), а вже у Харкові на базі спеціальності з авіабудування Харківського технологічного інституту організовується Харківський авіаційний інститут. Одним із двох факультетів, створеного у 1930 р. Харківського авіаційного інституту, був факультет літакобудування.
Деканами факультету у різні роки працювали Дмитро Миколайович Ксандров (1930 - 1935), Дмитро Олександрович Люкевич (1935 - 1940), Олександр Андрійович Литвинов (1940 - 1941, 1947 - 1952, 1957 - 1963), Степан Васильович Бляшенко (1942 - 1945), Вадим Григорович Кононенко (1952 - 1957), Федір Григорович Ясинський (1963 - 1965), Борис Олексійович Черепенников (1965 - 1967), Олексій Микитович Зайцев (1968 - 1972), Лев Олександрович Малашенко (1967 - 1968, 1972 - 2001), Віталій Миколайович Кобрін (2001), Планковський Сергій Ігорович (2001-2018). З 2018 року і до цього часу декан літакобудівного факультету - Крицький Дмитро Миколайович.
Заступниками декана у різні роки працювали С.В. Бляшенко, В.Г. Кононенко, В.О. Семенов, Ю.П. Петров, М.А. Фефелов, М.Б. Пономаренко, Б.В. Рубанов, Ю.М. Букін, М.А. Шеломов, Б.А. Слесарев, В.В. Тюрев, А.А. Кобилянський, Ю.Г. Фурса, Л.О. Малашенко, Б.С. Баєв, В.О. Семенчин, В.А. Грайворонський, В.М. Носик, Я.Я. Редько, О.М. Мещеряков, В.Т. Сікульський, С.Г. Кушнаренко, В.К. Мельник, В.В. Сокруто, Ю.В. Д'яченко, М.П. Львов, Б.П. Скопинцев, С.О. Заклінський, Л.В. Капітанова, О.В. Каратанов, О.М. Столярчук, А.М. Григорович.
З переходом на роботу до ХАІ в 1930 р. Й.Г. Немана зароджується думка про необхідність створення нових літаків з високими аеродинамічними характеристиками. Неман захопив своїми ідеями студентів і розпочав роботи щодо реального проектування швидкісних літаків. Першою роботою за методом реального проектування стало створення нового швидкісного пасажирського літака ХАІ-1. Це був суцільно-дерев'яний моноплан. Для зниження аеродинамічного опору крило й оперення виконували за вільнонесучою схемою. При проектуванні Й.Г. Неман висунув принцип - жодної виступаючої деталі в потоці. З цією метою вперше в практиці вітчизняного літакобудування не спеціалізоване КБ, а студенти розробили висувне шасі. За розрахунками молодих конструкторів усі ці заходи дозволяли знизити сумарний опір літака в 1,5-2 рази й збільшити швидкість польоту на 20-30 % при тій самій потужності мотора.
На літакобудівному факультеті у передвоєнні роки займалися не лише конструюванням літаків. З листопада 1937 р. на факультеті під керівництвом Г.Ф. Проскури працював студентський ракетний гурток, члени якого займалися вивченням і створенням порохових ракет, рідинно-реактивних двигунів, експериментальних пускових установок, приладів і парашутів для спуску ракет.
Підготовка висококваліфікованих фахівців з літакобудування, різнобічна науково-дослідна робота на кафедрах і в лабораторіях факультету була перервана війною.
У роки Великої Вітчизняної війни факультет продовжував підготовку фахівців у м. Казані будучи однією з базових складових Харківського авіаційного інституту. Деканом у цей час був доцент С.В. Бляшенко. В умовах евакуації в м. Казані підготовку спеціалістів прийшлося починати знову. Студенти поєднували навчання з роботою на виробництві. У цих умовах особливу увагу було приділено методиці викладання і організації самостійної роботи студентів. У 1944 р. відбувся випуск фахівців факультету в умовах евакуації. Більшість студентів цього випуску стали висококваліфікованими спеціалістами. Серед них був і майбутній завідувач кафедри виробництва літальних апаратів, ректор ХАІ В.Г. Кононенко. У післявоєнні роки на факультеті йшов процес перебудови роботи відповідно до вимог науково-технічного прогресу. Галузева промисловість освоювала проектування і виробництво реактивної авіаційної техніки. З урахуванням розвитку авіаційної науки та потреби авіаційної промисловості була організована підготовка інженерних кадрів з нової техніки.
У 1953 р. зі складу кафедри конструкції літаків була виділена кафедра міцності літальних апаратів, завідувачем якої став професор Л.П. Винокуров. Наприкінці 50-х років кандидат технічних наук, доцент кафедри конструкції літаків С.І. Кузьмін у складі делегації ХАІ був направлений до Пекінського авіаційного інституту для допомоги у організації навчального процесу. І до цього часу нумерація кафедр у Московського, Харківського та Пекінського авіаційних інститутів збігається.
У 60 - 70-ті роки відбувався подальший розвиток Інституту, а разом з ним і факультету літакобудування. Контингент студентів на факультеті у цю годину складалися: 1966 р. - 2399 осіб, 1967 р. - 2579 осіб, 1968 р. - 2699 осіб, 1969 р. - 2730 осіб, 1970 р. - 2674 осіб, 1971 р. - 2508 осіб, 1972 р. - 2393 осіб, 1973 р. - 2356 осіб, 1974 р. - 2358 осіб, 1975 р. - 2388 осіб.
Щорічній прийом на факультет дорівнював 550 - 575 осіб. Максимальні прийому булі у 1964 - 1966 рр.
У 1992 р. при кафедрі проектування літаків та вертольотів було організовано навчальний комп'ютерний центр САD / САМ / САЕ, який підняв процес проектування на якісно новий рівень, дозволивши студентам вести розроблення креслень нових конструкцій та оформлення технічної документації від майстер-геометрії літака і його агрегатів. Відкриття центру було зроблено зусиллями В.І. Рябкова, А.Г. Гребенікова, М.В. Фурашева.
Починаючи з 2001 р. з метою вдосконалення навчального процесу також відбулися і деякі структурні зміни. На факультет літакобудування була переведена з факультету ракетно-космічної техніки кафедра безпеки життєдіяльності (2001 р., завідувач кафедри - професор В. М. Кобрин), переведено на факультет авіаційних двигунів кафедру робототехніки та спеціальність "Робототехнічні системи та комплекси" (2002 р ., завідувач кафедри - професор Г. І. Костюк), переведено на факультет систем управління літальних апаратів кафедру енергетики та електротехніки (2003 р., завідувач кафедри - Професор І.П. Внуков).
За останні роки на факультеті літакобудування лауреатами Державної премії України стали: В.С. Кривцов (2001 р., "Розробка теоретичних основ та впровадження нових високопродуктивних технологій, що підвищують ресурс і надійність вузлів і агрегатів авіадвигунів"), П.А. Фомічов і В.П. Соколянський (2003 р., "Комплекс теоретичних та експериментальних досліджень по визначенню та ресурсу планера літака").
В даний час у складі факультеті існує сім кафедр:
- аерогідродинаміки;
- міцності літальних апаратів;
- проектування літаків та вертольотів;
- технології виробництва літальних апаратів;
- інформаційних технологій проектування;
- екології та техногенної безпеки;
- автомобілів та транспортної інфраструктури.
Всі кафедри факультету мають добре обладнані навчальні та наукові лабораторії, оснащені сучасною обчислювальною технікою. Під керівництвом висококваліфікованих викладачів слухачі факультету отримують необхідні знання і набувають навички для створення сучасних літаків і вертольотів, складних об'єктів машинобудування. Студенти отримують достатні знання для роботи в системі інтегрованих комп'ютерних технологій. Майже всі студенти виконують дипломні проекти, які подають на магнітних носіях, без ручної графічної частини.
Україна входить в число найбільших авіаційних держав світу. Її успіхи в створенні авіаційної техніки загальновизнані, в тому числі і в останні роки, завдяки літакам Ан-124, Ан-225, Ан-70, Ан-140, Ан-38, Ан-74, Ан-148 та іншим. Безумовно, такі успіхи були б неможливі без висококваліфікованих кадрів, що готує наш університет. Гідне місце тут займають і випускники факультету літакобудування, що становлять кістяк керівних інженерних кадрів цих підприємств. Наприклад, на АНТК ім. О.К. Антонова в даний час працює понад 700, а на ХДАВП - понад 710 випускників літакобудівного факультету ХАІ.
