Кодекс етики в
Національному аерокосмічному університеті
«Харківський авіаційний інститут»
Затверджено:
Вченою радою
Національного аерокосмічного університету
«Харківський авіаційний інститут»
протокол № 13 від 20 червня 2019 року
Введено в дію: наказ №391 від 28.08.2025 р.
СУЯ ХАІ-ЦЯО-К/001:2025
Дата введення 01 вересня 2025 р.
Редакція № 2
1. Загальні положення
1.1. Усвідомлюючи свою важливу освітню, соціально-просвітницьку, інноваційну та науково-дослідну функцію, Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» (далі —: Університет) визнає основні принципи та етичні цінності, які лежать в основі освітніх процесів, наукових досліджень, впровадження інновацій та розвитку міжнародного співробітництва.
Ці цінності поділяються українським, європейським і світовим академічним та науковим співтовариствами, а також відповідають положенням Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про запобігання корупції», міжнародним деклараціям і хартіям, зокрема Великій хартії університетів (1988), Європейській хартії дослідників (2005), Берлінській декларації про відкритий доступ до знань (2003), Бухарестській декларації етичних цінностей і принципів вищої освіти (2004), Рекомендаціям ЮНЕСКО з етики штучного інтелекту (2023), Рекомендаціям ЮНЕСКО щодо відкритої науки (2021), а також Статуту Університету, Правил внутрішнього розпорядку та інших внутрішніх документів Університету.
1.2. Кодекс етики Університету (далі - Кодекс) з урахуванням прийнятих в Університеті Кодексу академічної доброчесності Університету (СУЯ ХАІ-НМВ- К/001:2023), Положення про комісію з академічної доброчесності (СУЯ ХАІ- НМВ-П/008:2019, редакція 2 від 01.09.2023), Положення про групу сприяння академічної доброчесності (СУЯ ХАІ-НМВ-П/002:2023), Стратегії використання штучного інтелекту Університету (СУЯ ХАІ-ЮВ-С/001:2025), які ретельно регламентують питання академічної доброчесності, є оновленою редакцією Кодексу етичної поведінки Університету (СУЯ ХАІ-НМВ-П/003:2019).
1.3. Кодекс є ключовим елементом корпоративної університетської культури, який формалізує цінності, моральні орієнтири та очікувану модель поведінки працівників і здобувачів освіти Університету, де норми поваги, прозорості, відповідальності та чесності є базовими у повсякденній роботі. Він є одним із еталонних внутрішніх документів, що забезпечує етичні рамки для внутрішніх і зовнішніх відносин Університету, та виконує функцію декларації принципів, спільно прийнятих викладачами і дослідниками, управлінським та іншим персоналом, здобувачами вищої освіти та всіма, хто вступає у взаємодію з Університетом.
1.4. Кодекс регламентують не лише освітню, наукову доброчесність, а й цінності співжиття в університетській спільноті, зокрема, повагу, справедливість, рівність, культуру комунікації, дотримання прав людини та соціальну відповідальність. Кодекс спрямований на формування етичних засад взаємодії між працівниками, адміністрацією та партнерами Університету та визначає основні принципи, моральні норми та правила професійної етики, якими повинні керуватися посадові особи юридичних осіб публічного права при виконанні своїх обов'язків та поза безпосереднім виконанням повноважень, а також усі учасники освітнього процесу. Кодекс розроблений з урахуванням досвіду і зразків кращих університетів світу.
1.5. Університет сприяє підвищенню рівня інституційної та індивідуальної соціальної відповідальності. Етична, відповідальна і безпечна поведінка, зокрема у цифровому середовищі, розглядаються як фундаментальні цінності для досягнення інституційних цілей, постійного вдосконалення, розвитку культури сталого розвитку, ефективного взаємообміну з національними та міжнародними освітніми і науковими співтовариствами, створення професійного середовища, ведення відкритого діалогу, утвердження взаємоповаги у міжособистісних відносинах і захисту всіх аспектів прав та особистих цінностей кожного члена університетської спільноти.
1.6. Положення цього Кодексу поширюються на всіх учасників університетської спільноти: науково-педагогічних, наукових, педагогічних та інших працівників, здобувачів вищої освіти та інших осіб, залучених до освітньої, наукової чи організаційної діяльності в Університеті. Незнання або нерозуміння норм цього Кодексу не є виправданням неетичної поведінки.
1.7. Завданнями Кодексу є:
- забезпечення високих стандартів академічної доброчесності, професійної етики та соціальної відповідальності;
- створення сприятливих умов для ефективного виконання своїх обов’язків усіма членами університетської спільноти на засадах суспільної моралі, культури, поваги до прав і свобод людини;
- підтримка та підвищення авторитету працівників Університету і формування позитивного іміджу Університету в Україні та за кордоном;
- запобігання та протидія проявам корупції, академічного плагіату, упередженості та дискримінації;
- розвиток культури відкритої науки, сталого розвитку та безпечного використання цифрових технологій, включно зі штучним інтелектом.
1.8. Кодекс спрямований на формування та підтримку загальнолюдських моральних цінностей, академічної свободи, поваги до університетських традицій і сприяння інноваціям. Дотримання його положень забезпечує підвищення особистої відповідальності, доброчесності та самоконтролю працівників і здобувачів освіти, розвиток професійної та етичної культури взаємодії, запобігання проявам корупції та нечесних практик.
1.9. Виконання положень Кодексу є обов’язковою умовою організації ефективної праці, якісного освітнього процесу та проведення наукових досліджень. Знання та дотримання положень Кодексу враховується при оцінюванні професійної діяльності працівників та навчальних досягнень здобувачів освіти, а також при вирішенні питань щодо їхньої репутації та відповідності стандартам Університету.
2. Сфера застосування
2.1. Кодекс визначає основні цінності університетської спільноти, встановлює правила запобігання всім формам дискримінації, зловживань, корупційних проявів та порушень академічної доброчесності, а також регулює порядок врегулювання конфліктів інтересів і питань, пов’язаних з інтелектуальною власністю.
2.2. Кодекс покликаний формувати академічну атмосферу, в якій кожний учасник університетської спільноти має можливість здійснювати професійну, наукову або освітню діяльність в умовах взаємної поваги, рівності прав, безпечного та інклюзивного середовища, у тому числі у цифровому просторі.
2.3. Кодекс не має на меті регламентувати всі можливі спірні ситуації, пов’язані з недобросовісною поведінкою, однак закладає основи, керуючись якими такі ситуації повинні вирішуватися з урахуванням місії та стратегічних цілей Університету, принципів верховенства права, академічної свободи та поваги до людської гідності.
2.4. Прийняття та дотримання положень Кодексу жодним чином не можуть суперечити законам України, міжнародним договорам, ратифікованим Верховною Радою України, та зобов’язанням Університету у сфері міжнародного співробітництва.
2.5. Порядок перевірки і розгляду етичних порушень визначається внутрішніми положеннями Університету, зокрема Кодексом академічної доброчесності, Положенням про комісію з академічної доброчесності, Положенням про запобігання і протидію дискримінації, врегулювання конфліктних ситуацій (СУЯ ХАІ-НМВ-П/003:2023) та іншими документами, що регламентують дотримання етичних стандартів. При виникненні етичних конфліктів між членами університетської спільноти оптимальним способом розв’язання є добровільне примирення. За неможливості врегулювання конфлікту в робочому порядку, як зазначено у наведених у цьому пункті нормативних документах, член університетської спільноти може подати заяву до університетської комісії з етики, яка створюється за пропозицією вченої ради Університету наказом ректора у складі 5 осіб. Положення про комісію з етики Університету наведено у Додатку А до цього Кодексу.
2.6. У цьому Кодексі вживаються такі основні поняття:
- академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів і визначених законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність» правил, якими мають керуватися всі здобувачі освіти, викладачі та науковці Університету під час навчання, викладання й провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень;
- академічна культура - система цінностей, норм, правил, зразків поведінки, принципів спілкування, які регулюють діяльність учасників освітнього процесу та визначають принципи взаємовідносин між ними та з зовнішнім середовищем в освіті й науці;
- академічна свобода - самостійність і незалежність учасників освітнього процесу під час провадження науково-педагогічної, наукової та/або інноваційної діяльності, що відбувається на принципах свободи слова, думки і творчості, поширення знань та інформації, вільного оприлюднення і використання результатів наукових досліджень з урахуванням обмежень, установлених законом;
- діловий етикет — порядок взаємодії і поведінки співробітників та здобувачів освіти Університету в процесі спільної діяльності, включаючи ділове листування, офіційні зустрічі, комунікацію з керівництвом, представлення Університету у публічному просторі;
- наукова етика - сукупність установлених та визнаних світовою науковою академічною спільнотою норм і правил поведінки працівників, зайнятих у сфері наукової, науково-технічної та науково-педагогічної діяльності;
- університетська спільнота — наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники; здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються в Університеті; фахівці-практики, які залучаються до освітнього процесу за освітньо- професійними програмами; інші працівники, які залучаються до освітнього процесу, наукових досліджень Університету.
Інші поняття і терміни у сфері дотримання академічної доброчесності визначаються Кодексом академічної доброчесності Університету.
3. Загальні цінності, етичні принципи і норми етичної поведінки університетської спільноти
3.1. Загальні цінності.
Університетська спільнота ґрунтується на загальнолюдських цінностях та основоположних принципах моралі і права, зокрема: гуманізмі, справедливості, свободі та рівності.
Університет визнає цінність кожної людини незалежно від віку, тендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, соціального статусу, етнічного походження, віросповідання чи атеїстичних переконань, стану здоров’я, її права на розвиток здібностей та творчу самореалізацію, активно сприяючи реалізації цих прав.
Цінності університетської спільноти формуються на засадах критичного мислення, свободи пізнання світу та поваги до традицій і переконань.
3.2. Принципи діяльності та поведінки членів університетської спільноти.
3.2.1. Колегіальність і повага до людської гідності, протидія дискримінації.
Учасники університетської спільноти керуються принципами академічного співробітництва та чесної конкуренції, виконуючи дослідження, організаційні та службові обов’язки.
Толерантність і повага до людської гідності є ключовими принципами спілкування в університетському середовищі.
Університетська спільнота не допускає будь-які форми прямої чи непрямої дискримінації за ознаками статі, віку, статусу, територіального походження, переконань, сексуальної орієнтації, етнічного походження, стану здоров’я або іншими факторами, визначеними законодавством. Забороняється фаворитизм, переслідування, сексуальні домагання та зловживання владою.
Учасники університетської спільноти використовують ввічливу мову у спілкуванні, публічних виступах та соціальних мережах.
3.2.2. Академічна доброчесність.
Члени спільноти дотримуються академічної доброчесності у навчанні, викладанні, науково-дослідницькій діяльності та наданні освітніх і консультативних послуг (детальніше - у Кодексі академічної доброчесності Університету).
Дотримання академічної доброчесності у науковій діяльності всіма учасниками освітнього процесу передбачає:
- сприяння розповсюдженню наукових знань і протидія поширенню псевдонаукових теорій, хибних концепцій та уявлень;
- відповідальність за наслідки своєї наукової діяльності, протидія здобуттю результатів, що суперечать принципам академічної доброчесності й можуть завдати шкоди;
- дотримання найвищих професійних стандартів планування та проведення наукових досліджень;
- забезпечення принципової чесності і прозорості на всіх стадіях наукового дослідження, неприпустимість прояви нечесної поведінки, рішуче викривання фактів плагіату й інших форм порушень авторського права;
- персональна відповідальність за чесну й об’єктивну оцінку навчальних, курсових і кваліфікаційних робіт та дисертацій;
- захист свободи наукової думки, засудження цензури щодо наукової творчості.
Кожен учасник освітнього процесу має право та зобов'язаний реагувати на порушення або спроби порушень принципів і правил академічної доброчесності іншими особами, зокрема:
- вказувати учасникам освітнього процесу на неприпустимість нечесної поведінки в навчальній, науковій і трудовій діяльності;
- повідомляти адміністрацію Університету, факультетів / кафедр або органи студентського самоврядування, зокрема й письмово, про порушення правил академічної доброчесності;
- звертатися до органів із забезпечення академічної доброчесності
Університету або посадових осіб, яким надано окремі повноваження із забезпечення академічної доброчесності, з метою розгляду порушень академічної доброчесності та притягнення до відповідальності винних учасників освітнього процесу.
Будь-який учасник освітнього процесу, який став свідком або має серйозну причину вважати, що стався факт порушення, зазначеного у цьому Кодексі, має право подати скаргу (повідомлення) на ім’я голови комісії з академічної доброчесності або посадової особи, яка має окремі повноваження застосувати положення цього Кодексу, Кодексу академічної доброчесності, Положення про комісію з академічної доброчесності, та є уповноваженим суб'єктом щодо притягнення до академічної відповідальності. Анонімні повідомлення про порушення принципів академічної доброчесності не розглядаються.
3.2.3. Відповідальність.
Учасники спільноти проявляють відповідальність і відданість інтересам України, сприяють розвитку держави, дотримуються національних та громадянських обов’язків, поважають культурні цінності, територіальну цілісність і права людини, бережливо ставляться до довкілля, своїми діями чи бездіяльністю не допускають завдавання шкоди навколишньому середовищу.
Учасники спільноти дбають про репутацію Університету та власну, забезпечують прозорість діяльності, підтримують відкритий доступ до знань і публічно поширюють результати наукових робіт.
У взаєминах з іноземними партнерами учасники представляють та захищають інтереси Університету.
Ресурси Університету, включно з майном та інтелектуальною власністю, використовуються відповідально та виключно для реалізації його місії та завдань.
3.2.4. Академічна свобода.
Університет гарантує свободу вираження поглядів у навчанні, дослідженнях та творчій діяльності.
Учасники спільноти прагнуть до правдивих знань, поширюють досвід та результати своїх досліджень, сприяють розвитку критичного мислення та забезпечують можливості для участі в дискусіях і дебатах.
3.2.5. Нульова толерантність до корупції.
Університетська спільнота не допускає жодних проявів корупції: підкупу, отримання чи пропонування неправомірної вигоди, зловживання службовим становищем, непрозорого прийняття рішень або дій, що підривають чесність та репутацію Університету (детальніше — Антикорупційна програма Університету СУЯ ХАІ-ЮВ-АкП/001:2025).
Політика Університету ґрунтується на прозорості, об’єктивності та законності. Будь-які порушення коригуються дисциплінарними або правовими процедурами.
3.2.6. Законність.
У своїй діяльності члени університетської спільноти суворо дотримуються приписів законів, інших нормативних актів України та Університету, а також стимулюють до цього інших.
3.2.7. Взаємна довіра.
Атмосфера довіри заохочує вільний обмін ідеями та інформацією в університетському середовищі, сприяє співпраці та вільному продукуванню нових ідей, позбавляє остраху, що результати діяльності може бути вкрадено, кар'єру спаплюжено, а репутацію підірвано.
3.2.8. Чесність і порядність.
У освітній та викладацькій діяльності, у наукових дослідженнях, у практичній роботі тощо представники університетської спільноти зобов'язані діяти чесно, бути відвертими й у жодному разі свідомо не висувати неправдивих тверджень.
3.2.9. Компетентність й професіоналізм.
Працівники і здобувачі освіти Університету зобов'язані підтримувати найвищий рівень компетентності у роботі та навчанні. Імперативом є постійне підвищення ними свого освітнього і наукового рівня як форми здійснення принципу «від освіти на все життя - до освіти протягом усього життя».
3.2.10. Прозорість.
Щоб уникнути зловживань посадовим становищем виборними чи призначеними представниками університетської спільноти, необхідно, щоб усі процедури, які стосуються освітньої, науково-дослідницької, господарської та фінансової діяльності, були прозорими і зрозумілими.
3.2.11. Справедливість.
У взаємовідносинах між членами університетської спільноти важливим є неупереджене ставлення одне до одного, правильне й об'єктивне оцінювання результатів навчальної, дослідницької та трудової діяльності.
3.2.12. Забезпечення економічної обґрунтованості при проведенні публічних закупівель.
Формування документації і проведення публічних закупівель таким чином, щоб ефективно, раціонально і своєчасно, у необхідному обсязі за найменшу ціну купувати товари (послуги, роботи), які потрібні для забезпечення діяльності Університету.
3.2.13. Безпека.
Працівники і здобувачі освіти Університету повинні піклуватися про особисту безпеку та безпеку інших членів університетської спільноти. Будь-яка діяльність не повинна створювати загрози життю, завдавати шкоди здоров'ю та майну будь-кого загалом та членів університетської спільноти зокрема.
3.2.14. Здоровий спосіб життя.
Учасники університетської спільноти визнають важливість здорового способу життя, дотримуються принципів фізичного та психічного благополуччя, підтримують безпечне та здорове середовище навчання, роботи та спілкування.
3.3. Наведені принципи не є вичерпними. Члени університетської спільноти можуть керуватися й іншими етичними нормами та цінностями, які сприяють високому рівню академічної доброчесності, професійної поведінки та соціальної відповідальності.
3.4. Дотримання зазначених вище цінностей і принципів має бути справою честі всіх без винятку членів університетського співтовариства.
3.5. Основними нормами етичної поведінки для університетської спільноти є:
- поважати права та свободи інших осіб, толерантно ставитися до релігійних та політичних поглядів людей, які не суперечать конституційним принципам та загальнолюдським цінностям; проявляти повагу до звичаїв та традицій як працівників, так і здобувачів освіти, які представляють різні народи та культури, враховувати в своїй діяльності особливості етнічних та національних груп;
- дотримуватися загальної культури поведінки, проявляти гуманізм, ввічливість, увагу до людей, чемність, доброзичливість, пунктуальність;
- піклуватися про культуру власного мовлення та стилю спілкування;
- не чинити адміністративний вплив, фізичне або психічне насильство на інших членів університетської спільноти з метою прийняття неправового рішення;
- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяти особистим симпатіям, настрою впливати на службові рішення, коректно поводитися із колегами, безпосередніми керівниками, адміністрацією Університету та його структурних підрозділів, іншими посадовими особами, а також здобувачами освіти, незалежно від їхнього службового та соціального становища;
- дотримуватися санітарно-гігієнічних вимог в аудиторіях та інших приміщеннях Університету, з повагою ставитися до праці господарчого (допоміжного) персоналу;
- шанувати історію, традиції, ім’я і символіку Університету;
- сприяти зміцненню академічної репутації Університету та утримуватися від дій, які можуть завдати шкоди іміджу Університету.
3.6. Інші норми етичної поведінки викладені у Статуті і Правилах внутрішнього розпорядку Університету.
4. Конфлікт інтересів
4.1. Конфлікт інтересів — суперечність між приватним інтересом та обов’язками члена університетської спільноти, що впливає / може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання своїх повноважень та може призвести до негативних наслідків для інших членів університетської спільноти чи Університету загалом і порушити при цьому визначені цим Кодексом етичні принципи та стандарти поведінки.
4.2. Для уникнення порушень етичних стандартів унаслідок конфлікту інтересів член університетської спільноти повинен:
- відмежовувати свою позауніверситетську діяльність та приватні інтереси від посадових обов’язків в Університеті. Виконання зовнішніх контрактних та грантових зобов’язань не повинно вступати у конфлікт зі здійсненням основних видів діяльності;
- уникати конфлікту інтересів, які можуть виникнути через приватні відносини (сімейні, родинні, дружні) з іншими членами університетської спільноти. У разі появи такого конфлікту інтересів необхідно знаходити прозоре та справедливе для всіх рішення. Прийняття рішень, що впливають на інтереси більшості членів університетської громади, має спиратись на їх попереднє громадське обговорення. У разі виникнення ситуацій та/або питань, не врегульованих цим Кодексом, член університетської спільноти може звернутись за роз’ясненнями до уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції.
4.3. Для зовнішнього врегулювання реального або потенційного конфлікту інтересів застосовуються норми Закону України «Про запобігання корупції», методичні рекомендації Національного агентства з питань запобігання корупції та Положення про запобігання конфлікту інтересів у діяльності Університету (СУЯ ХАІ-ЮВ-П/001:2025).
5. Прикінцеві положення
5.1. Кодекс приймається вченою радою Університету і вводиться в дію наказом ректора Університету.
5.2. Зміни та/або доповнення до цього Кодексу вносяться в порядку, встановленому для його прийняття.
5.3. Кодекс повинен бути доведений до всіх співробітників і здобувачів вищої освіти Університету шляхом оприлюднення на офіційному вебсайті Університету і враховуватися в своїй роботі.
Додаток А
Положення про комісію з етики Університету
Загальні положення
1. Комісія з етики Університету (далі — Комісія) є консультативно- дорадчим органом, що створюється з метою розгляду етичних питань, пов’язаних із поведінкою працівників та здобувачів освіти, за винятком питань, які розглядаються за процедурами та у порядку, що передбачено Кодексом академічної доброчесності, Положенням про комісію з академічної доброчесності та Положенням про запобігання і протидію дискримінації, врегулювання конфліктних ситуацій.
2. Комісія утворюється наказом ректора за поданням вченої ради Університету у складі 5 осіб, які повинні мати високий моральний авторитет в університетській спільноті.
Функції та повноваження
1. Комісія може розглядати звернення працівників і здобувачів освіти щодо питань етичного характеру, пов’язаних із взаєминами в університетському середовищі, поведінкою учасників освітнього процесу, дотриманням норм етики тощо.
2. За результатами розгляду звернень Комісія формулює рекомендації для ректора, адміністрації Університету та інших зацікавлених сторін.
3. На підставі відповідного звернення ректора, вченої ради Університету Комісія може розглядати інші питання та надавати висновки і рекомендації дорадчого характеру.
4. Комісія не має дисциплінарних повноважень та діє як дорадчий орган.
Організація роботи
1. Комісія діє на засадах конфіденційності, об’єктивності, неупередженості та поваги до всіх учасників освітнього процесу.
2. Порядок роботи Комісії визначається внутрішнім регламентом, затвердженим на її засіданні.