Regulations on the Procedure for Consideration of Certification Cases of Applicants for Academic Titles of Professor, Associate Professor and Senior Researcher by the Academic Council | ХАІ
bellCreated using FigmaVectorCreated using FigmacalendarCreated using Figmaearth-globeCreated using FigmaenvelopeCreated using FigmaFax 1Created using FigmaVectorCreated using FigmaVectorCreated using Figmatelephone-handle-silhouetteCreated using Figma
HomeUniversityNormative baseRegulationsRegulations on the procedure for evaluating activities, the procedure for replacing positions, obtaining titles and degreesRegulations on the Procedure for Consideration of Certification Cases of Applicants for Academic Titles of Professor, Associate Professor and Senior Researcher by the Academic Council

Положення про порядок розгляду атестаційних справ здобувачів вчених звань професора, доцента і старшого дослідника Вченою радою Національного аерокосмічного університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Regulations on the Procedure for Consideration of Certification Cases of Applicants
for Academic Titles of Professor, Associate Professor and Senior Researcher by the Academic Council
of the National Aerospace University «Kharkiv Aviation Institute»

Затверджено:
Вченою радою
Національного аерокосмічного університету
ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
протокол № 5 від 19 листопада 2018 року

Введено в дію наказом №598 від 20 грудня 2018 року

СУЯ ХАІ-ВР-П/001:2018

Дата введення 21 грудня 2018 р.

Редакція № 1

1. Загальні положення

1.1 Положення про порядок розгляду атестаційних справ здобувачів вчених звань професора, доцента і старшого дослідника Вченою радою Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (далі - Університет) розроблено відповідно до Законів України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (зі змінами), «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (зі змінами), «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 № 848-VIII (зі змінами), «Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 656 «Деякі питання реалізації статті 54 Закону України «Про вищу освіту» (зі змінами), «Порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 14.01.2016 № 13 (зі змінами) (далі - Порядок МОН), інших нормативно-правових актів України, нормативних документів Міністерства освіти і науки України та Університету, запроваджується на виконання статті 7 розділу III Порядку МОН і визначає процедуру розгляду атестаційних матеріалів здобувачів вчених звань професора, доцента, старшого дослідника та прийняття Вченою радою Університету рішення щодо присвоєння вченого звання.

1.2 Рішення про присвоєння вчених звань професора, доцента та старшого дослідника науково-педагогічним і науковим працівникам Університету приймається Вченою радою Університету, яке затверджується атестаційною колегією Міністерства освіти і науки України.

Рішення Вченої ради Університету про присвоєння вченого звання набуває чинності з дати набрання чинності наказу Міністерства освіти і науки України (далі - МОН) про затвердження рішення Вченої ради та видачі відповідного державного документа про присвоєння вченого звання на підставі рішення атестаційної колегії МОН.

1.3 Рішення Вченої ради Університету про присвоєння вченого звання приймається таємним голосуванням. Засідання Вченої ради вважається правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її членів. Рішення Вченої ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше ніж три чверті від кількості членів Вченої ради, присутніх на засіданні. Рішення Вченої ради дійсне протягом одного календарного року.

1.4 Науково-педагогічні працівники - це особи, які за основним місцем роботи проводять навчальну, методичну, наукову (науково-технічну) та організаційну діяльність в Університеті. Таким особам можуть присвоюватися вчені звання професора, доцента відповідно до вимог Порядку МОН і цього Положення.

1.5 Наукові працівники - це особи, які за основним місцем роботи та відповідно до трудового договору (контракту) професійно здійснюють наукову, науково-технічну або науково-організаційну діяльність в Університеті та мають відповідну кваліфікацію. Таким особам можуть присвоюватися вчене звання старшого дослідника відповідно до вимог Порядку МОН і цього Положення.

1.6 Науковим, науково-педагогічним працівникам, які працюють у двох або більше закладах вищої освіти (наукових установах), вчені звання можуть присвоюватися Вченою радою Університету, якщо вони працюють в Університеті за основним місцем роботи.

1.7 Основні критерії оцінки науково-педагогічної, наукової (науково- технічної) діяльності здобувачів вчених звань професора, доцента, старшого дослідника визначено розділом II Порядку МОН та розділами 2-4 цього Положення.

1.8 Документи, які входять до атестаційної справи здобувача вченого звання, повинні бути викладені державною мовою. Якщо документ викладено іншою мовою, до атестаційної справи додатково додається також нотаріально завірений переклад цього документу на державну мову.

2. Основні критерії оцінки науково-педагогічної діяльності здобувачів вченого звання професора

2.1 Вчене звання професора може присвоюватися працівникам Університету, які здійснюють освітню діяльність за відповідною спеціальністю на відповідному рівні вищої освіти, та які мають:

1) науковий ступінь доктора наук;

2) мають вчене звання доцента або старшого дослідника (старшого наукового співробітника);

3) які пройшли навчання, стажування (не менше 90 годин - 3 кредити ЕСТБ) або працювали у закладі вищої освіти, науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до Організації економічного співробітництва та розвитку (далі - ОЕСР) та/або Європейського Союзу (далі - ЄС; перелік країн, що на цей час входять до ОЕСР та ЄС наведено у додатку Б до цього Положення), або є (чи були) керівниками/виконавцями проектів, які фінансуються зазначеними країнами, та мають відповідні сертифікати, свідоцтва, дипломи чи інші документи, які це підтверджують (крім осіб з інвалідністю I групи);

4) які викладають навчальні дисципліни державною мовою та/або мовою країни, яка входить до ОЕСР, на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри Університету, де працює здобувач;

5) які мають сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче B2) з мов країн Європейського Союзу або кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), пов'язані з використанням цих мов, або не менш як 10 праць, які опубліковані англійською мовою у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, та не є перекладами з інших мов (крім осіб з інвалідністю I групи);

6) які мають стаж роботи не менш як 10 років на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача кафедри, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі (одного закладу вищої освіти) на посаді доцента, професора, завідувача кафедри, зокрема за сумісництвом (з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати) або за трудовим договором (контрактом) з погодинною оплатою (не менше 180 годин навчальної роботи). Для наукових працівників, які займаються науково-педагогічною діяльністю, стаж роботи може становити не менше п'ятнадцяти років на посадах наукових та науково-педагогічних працівників (перелік цих посад визначено ст. 55 Закону України «Про вищу освіту», ст. 31 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»);

7) навчально-методичні та наукові праці, у тому числі не менше одного підручника або навчального посібника з курсу дисциплін, які викладає здобувач вченого звання професора, які опубліковані після захисту докторської дисертації у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, з яких не менше двох публікацій у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, та не є перекладами з інших мов.

2.2 Вчене звання професора може присвоюватися працівникам Університету, які здійснюють освітню діяльність за відповідною спеціальністю на відповідному рівні вищої освіти, та яким не присуджено ступінь доктора наук, але:

1) які мають науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук);

2) яким присвоєно вчене звання доцента або старшого дослідника (старшого наукового співробітника);

3) які провадять навчальну діяльність не менш як 15 навчальних років на посаді асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідуючого кафедрою, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі (в одному закладі вищої освіти) на посаді доцента, професора, завідуючого кафедрою, зокрема за сумісництвом (з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати) або за трудовим договором (контрактом) з погодинною оплатою (не менше 180 годин навчальної роботи);

4) які мають навчально-методичні та наукові праці, зокрема, не менше одного підручника або навчального посібника з курсу дисциплін, які викладає здобувач вченого звання професора, опубліковані у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, у тому числі не менше чотирьох публікацій у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, та які не є перекладами з інших мов;

5) які мають сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з мов країн Європейського Союзу або кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), пов'язані з використанням цих мов (крім осіб з інвалідністю I групи);

6) які пройшли навчання, стажування (не менше 90 годин - 3 кредити ECTS) або працювали у закладі вищої освіти, науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до ОЕСР та/або ЄС, або є (чи були) керівниками/виконавцями проектів, які фінансуються зазначеними країнами, та мають відповідні сертифікати, свідоцтва, дипломи чи інші документи, які це підтверджують (крім осіб з інвалідністю I групи);

7) які викладають навчальні дисципліни державною мовою та/або мовою країни, яка входить до ОЕСР, на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри Університету, де працює здобувач;

8) які підготували не менше трьох докторів філософії (кандидатів наук).

2.3 Вчене звання професора може присвоюватися працівникам, які працюють у наукових підрозділах Університету за основним місцем роботи на посаді проректора з наукової роботи, завідуючого (начальника) науковим відділом (відділенням, сектором, лабораторією), головного наукового співробітника, провідного наукового співробітника, старшого наукового співробітника або директора, заступника директора, вченого секретаря, та

1) яким присуджено науковий ступінь доктора наук;

2) яким присвоєно вчене звання доцента або старшого дослідника (старшого наукового співробітника);

3) які мають стаж наукової та науково-педагогічної роботи не менш як 10 років, у тому числі останній календарний рік на одній із зазначених у п. 2.3 цього Положення посад;

4) які мають наукові праці, опубліковані після захисту докторської дисертації у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, з яких не менше трьох публікацій у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, та які не є перекладами з інших мов (за рішенням Вченої ради Університету відсутність достатньої кількості таких наукових праць може бути замінена публікацією монографії англійською мовою в одному з міжнародних видавництв, перелік яких ухвалено рішенням Вченої ради);

5) які мають сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) з мов країн Європейського Союзу або кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), пов'язані з використанням цих мов, або наявність у здобувача не менше ніж 10 праць, опублікованих англійською мовою у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus або Web of Science та не є перекладами з інших мов (крім осіб з інвалідністю I групи);

6) які пройшли навчання, стажування (не менше 90 годин - 3 кредити ECTS) або працювали у закладі вищої освіти, науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до ОЕСР та/або ЄС, або є (чи були) керівниками/виконавцями проектів, які фінансуються зазначеними країнами, та мають відповідні сертифікати, свідоцтва, дипломи чи інші документи, які це підтверджують (крім осіб з інвалідністю I групи);

7) які підготували не менше ніж трьох докторів філософії (кандидатів наук).

2.4 Працівники Університету, що претендують на присвоєння вченого звання професора, для початку процедури розгляду атестаційних матеріалів кафедрою та Вченою радою Університету повинні відповідати всім (без виключення) вимогам (критеріям), що зазначені у п. 2.1 або п. 2.2 чи п. 2.3 цього Положення.

3. Основні критерії оцінки науково-педагогічної діяльності здобувачів вченого звання доцента

3.1 Вчене звання доцента може присвоюватися працівникам Університету, які здійснюють освітню діяльність за відповідною спеціальністю на відповідному рівні вищої освіти, які мають:

1) науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), доктора наук;

2) які пройшли навчання, стажування (не менше 90 годин - 3 кредити ЕСТS) або працювали у закладі вищої освіти, науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до ОЕСР та/або ЄС, або є (чи були) керівниками/виконавцями проектів, які фінансуються зазначеними країнами, та мають відповідні сертифікати, свідоцтва, дипломи чи інші документи, які це підтверджують, або взяли участь у роботі не менш як однієї наукової конференції (конгресу, симпозіуму, семінару), проведеної у країні, що входить до ОЕСР та/або ЄС (крім осіб з інвалідністю I групи);

3) які викладають навчальні дисципліни державною мовою та/або мовою країни, яка входить до ОЕСР, на високому науково-методичному рівні, що підтверджено висновком кафедри Університету, де працює здобувач;

4) які мають стаж роботи не менше ніж п'ять навчальних років на посадах асистента, викладача, старшого викладача, доцента, професора, завідувача (начальника або його заступника) кафедри, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі (в одному закладі вищої освіти), зокрема за сумісництвом (з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу (ставки заробітної плати) або за трудовим договором (контрактом) з погодинною оплатою (не менше 180 годин навчальної роботи);

5) які мають навчально-методичні та наукові праці за профілем діяльності кафедри, які опубліковані після захисту дисертації у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, з яких не менше однієї публікації у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, та не є перекладами з інших мов;

6) які мають сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче B2) з мов країн Європейського Союзу або кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), пов'язані з використанням цих мов, або не менш як 10 праць, які опубліковані англійською мовою у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, та не є перекладами з інших мов (крім осіб з інвалідністю I групи).

3.2 Працівники Університету, що претендують на присвоєння вченого звання доцента, для початку процедури розгляду атестаційних матеріалів кафедрою та Вченою радою Університету повинні відповідати всім (без виключення) вимогам (критеріям), що зазначені у п. 3.1 цього Положення.

4. Основні критерії оцінки наукової діяльності здобувачів вченого звання старшого дослідника

4.1 Вчене звання старшого дослідника може присвоюватися працівникам Університету, зарахованих на посади наукових працівників після обрання за конкурсом чи в порядку атестації, зокрема за сумісництвом:

1) яким присуджено науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), доктора наук;

2) які мають стаж наукової роботи не менш як п'ять років на посаді старшого наукового співробітника, провідного наукового співробітника, головного наукового співробітника, доцента, професора, заступника завідуючого (начальника) та завідуючого (начальника) науково-дослідним відділом (відділенням, сектором, лабораторією), завідуючого кафедрою, призначені на посади ректора, проректора з наукової роботи, директора, заступника директора з наукової роботи, вченого секретаря, за умови успішної роботи на зазначених посадах не менше календарного року;

3) які мають наукові праці, опубліковані після захисту дисертації у вітчизняних та/або іноземних (міжнародних) рецензованих фахових виданнях, з яких не менше двох публікацій у періодичних виданнях, які включені до наукометричних баз Scopus або Web of Science та не є перекладами з інших мов;

4) які мають сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче B2) з мов країн Європейського Союзу або кваліфікаційні документи (диплом про вищу освіту, науковий ступінь), пов'язані з використанням цих мов, або не менш як 10 праць, які опубліковані англійською мовою у періодичних виданнях, включених до наукометричних баз Scopus або Web of Science, та не є перекладами з інших мов (крім осіб з інвалідністю I групи);

5) які пройшли навчання, стажування (не менше 90 годин - 3 кредити ECTS) або працювали у вищому навчальному закладі, науковій (або науково-технічній) установі в країні, яка входить до ОЕСР та/або ЄС, або є (чи були) керівниками/виконавцями проектів, які фінансуються зазначеними країнами, та мають відповідні сертифікати, свідоцтва, дипломи чи інші документи, які це підтверджують, або взяли участь у роботі не менш як однієї наукової конференції (конгресу, симпозіуму, семінару), проведеної у зазначених країнах (крім осіб з інвалідністю I групи).

4.2 Вчене звання старшого дослідника може бути присвоєно за спеціальністю, яка належить до іншої галузі, ніж галузь, у якій здобувачеві присуджено науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), за умови, що опубліковані наукові праці містять отримані здобувачем нові науково обґрунтовані результати, які у сукупності розв'язують конкретне наукове завдання, що має істотне значення для відповідної галузі знань.

4.3 Рішення Вченої ради Університету про присвоєння вченого звання старшого дослідника приймається з урахуванням відгуків не менше шести працівників Університету - фахівців, яким з відповідної галузі знань (науки) та спеціальності присуджено науковий ступінь доктора наук, доктора філософії (кандидата наук) та/або присвоєно вчене звання професора, доцента чи старшого дослідника (старшого наукового співробітника).

4.4 Якщо в Університеті:

немає достатньої кількості висококваліфікованих фахівців з відповідної спеціальності, то Вчена рада Університету може розглядати питання щодо присвоєння вченого звання здобувачу із врахуванням відгуків фахівців інших закладів вищої освіти або наукових установ, які відповідають вимогам пункту 4.3 цього Положення;

немає висококваліфікованих фахівців з відповідної спеціальності, то за клопотанням Університету питання щодо присвоєння вченого звання старшого дослідника може розглядати вчена рада іншого закладу вищої освіти або наукової установи.

4.5 Працівники Університету, що претендують на присвоєння вченого звання старшого дослідника, для початку процедури розгляду атестаційних матеріалів Вченою радою Університету повинні відповідати всім (без виключення) вимогам (критеріям), що зазначені у п. 4.1 - 4.3 цього Положення.

5. Розгляд атестаційних матеріалів

5.1 Атестація здобувачів вчених звань професора і доцента, які ведуть навчально-методичну роботу в Університеті, здійснюється на кафедрі, де вони працюють за основним місцем роботи. При цьому профіль педагогічної роботи здобувача повинен відповідати основному напрямку діяльності даної кафедри. Якщо здобувач працює на багатопрофільній кафедрі, то у рішенні щодо присвоєння вченого звання вказується основний курс, який він викладає. До проведення засідання кафедри, на якому розглядається атестаційна справа здобувача вченого звання, ним готуються документи, з яких складається атестаційна справа.

5.2 Атестація здобувачів вченого звання професора та старшого дослідника, які працюють у наукових підрозділах Університету, здійснюється зі спеціальності за профілем їх основної діяльності відповідно до галузей знань і спеціальностей з урахуванням трансформації галузей науки та наукових спеціальностей відповідно до законодавства.

5.3 Розгляд атестаційних матеріалів здобувачів вчених звань здійснюється Вченою радою Університету за висновком кафедри, відповідного наукового підрозділу Університету.

5.4 Розгляду атестаційних матеріалів на кафедрі Університету має передувати проведення відкритої лекції для студентів відповідного напряму підготовки (спеціальності) за умови присутності на ній не менше трьох викладачів кафедри. Відкрита лекція здобувача вченого звання має бути проведена у навчальному році, у якому розглядається його справа. Результати розгляду відкритої лекції здобувача вченого звання оформлюються витягом з протоколу засідання кафедри.

5.5 На засіданні кафедри у присутності не менше ніж двох третин членів кафедри заслуховується звіт про науково-педагогічну діяльність здобувача та результати проведення відкритої лекції.

За результатами розгляду атестаційних матеріалів кафедра:

- готує висновок, яким підтверджуються високий науково-методичний рівень викладання навчальних дисциплін, у тому числі, викладання дисциплін державною мовою та/або мовою країни, яка входить до ОЕСР, та відповідність здобувача заявленому вченому званню, і передає секретарю Вченої ради Університету, або;

- рекомендує доопрацювати атестаційні матеріали.

Рішення кафедри приймається більшістю голосів від складу кафедри відкритим або таємним голосуванням (за вибором членів кафедри) та оформлюється у вигляді витягу із протоколу засідання кафедри.

Завідувач кафедри несе персональну відповідальність за достовірність атестаційних матеріалів здобувача вченого звання по кафедрі, зокрема за відповідність наукових і навчально-методичних публікацій нормативним вимогам порядку присвоєння вчених звань науковим і науково-педагогічним працівникам.

Повторно атестаційні матеріали можуть розглядатися на кафедрі після доопрацювання.

5.6 Атестаційні матеріали і кафедральний висновок (рішення) подаються на розгляд науково-методичної комісії факультету. За результатами розгляду атестаційних матеріалів науково-методична комісія факультету готує висновок (рішення), яким підтверджується відповідність рівня викладацької діяльності, наукових та навчально-методичних праць здобувача заявленому вченому званню.

5.7 Підготовку претендентів та документацію до розгляду питання про присвоєння вчених звань здійснює учений секретар. Здобувач вченого звання не пізніше ніж за 14 днів до засідання Вченої ради Університету через ученого секретаря подає на ім’я ректора Університету заяву про розгляд питання щодо присвоєння вченого звання з візою завідувача кафедри і декана або проректора, що керує відповідним напрямом роботи (примірну форму заяви наведено у додатку А до цього Положення), та додатки до заяви, у тому числі:

1) згода на збір та обробку персональних даних здобувача;

2) витяг із протоколу засідання кафедри, де міститься:

- висновок (рішення) засідання кафедри при обговоренні звіту здобувача вченого звання,

- висновок (рішення) засідання кафедри, яким підтверджуються високий науково-методичний рівень викладання навчальних дисциплін, у тому числі, викладання дисциплін державною мовою та/або мовою країни, яка входить до ОЕСР,

- висновок (рішення) засідання кафедри при обговоренні проведеної здобувачем вченого звання відкритої лекції та рецензії не менше трьох викладачів кафедри, які були на ній присутні;

3) висновок (рішення) науково-методичної комісії факультету щодо здобувача вченого звання;

4) копії документів, за оформлення яких до матеріалів атестаційної справи відповідає здобувач вченого звання (перелічені у п.п. 7.1.2 - 7.1.3, 7.1.5, 7.1.7 - 7.1.12 цього Положення).

Кількість примірників цих документів з урахуванням необхідності формування атестаційної справи, що буде передаватися до МОН та залишатися в Університеті, наведено у Додатку А до цього Положення.

5.8 Учений секретар перевіряє надані здобувачем атестаційні матеріали на відповідність до нормативних вимог, визначених Порядком МОН та цим Положенням. У разі виявлення фактів невідповідності здобувача вченого звання кваліфікаційним вимогам, зазначеним у цьому Положенні, порушення нормативно-процедурного забезпечення атестації здобувача вченого звання кафедрою або невідповідності атестаційних матеріалів зразкам, затвердженим Порядком МОН учений секретар повертає документи здобувачу на доопрацювання.

Учений секретар надсилає електронні примірники висновку кафедри, списку навчально-методичних та/або наукових праць та скановані копії відгуків фахівців, яким з відповідної галузі знань (науки) та спеціальності присуджено науковий ступінь доктора наук, доктора філософії (кандидата наук) та/або присвоєно вчене звання професора, доцента чи старшого дослідника (старшого наукового співробітника) (для здобувачів вченого звання старшого дослідника) членам Вченої ради для ознайомлення напередодні засідання Вченої ради.

Під час засідання Вченої ради особиста присутність здобувачів вчених звань є обов’язковою, якщо інше не встановлено рішенням Вченої ради.

Представляє здобувача вченого звання на засіданні Вченої ради Університету, як правило, декан факультету або проректор з наукової роботи (щодо здобувачів вченого звання старшого дослідника).

Порядок розгляду атестаційних матеріалів здобувачів вчених звань на засіданні Вченої ради Університету щодо присвоєння вчених звань професора, доцента і старшого дослідника в Університеті визначається Положенням про вчену раду Університету та Регламентом її роботи.

5.9 Учений секретар після прийняття Вченою радою Університету рішення про присвоєння здобувачу вченого звання протягом 15 днів оформляє атестаційну справу здобувача вченого звання відповідно до вимог цього Положення, розділу IV Порядку МОН та надсилає її до МОН.

5.10 Вчена рада на запити МОН надає додаткову інформацію і матеріали про діяльність здобувача вченого звання, процедуру його атестації.

6. Порядок оскарження рішення про присвоєння / відмову у присвоєнні здобувачу вченого звання

6.1 На рішення Вченої ради про присвоєння/відмову у присвоєнні вченого звання здобувач вченого звання протягом двох місяців з дня прийняття рішення Вченою радою може подати апеляцію до Вченої ради або до МОН.

6.2 У разі надходження апеляції до Вченої ради Університету формується склад апеляційної комісії, крім випадків, коли апеляція не містить аргументів по суті виявлених недоліків. Апеляційна комісія формується у складі голови та членів комісії. Рішення щодо утворення апеляційної комісії та затвердження її складу приймає Вчена рада.

6.3 Апеляційна комісія готує висновок, який підписується всіма членами комісії. На підставі висновку апеляційної комісії Вчена рада Університету приймає рішення про задоволення або про відмову у задоволенні апеляції.

6.4 Якщо апеляцію здобувача вченого звання задоволено, то Вчена рада може прийняти рішення про присвоєння вченого звання та в установленому порядку надіслати до МОН атестаційну справу здобувача вченого звання.

7. Оформлення атестаційної справи

7.1 Атестаційна справа здобувача вченого звання, крім документів, що перелічено у п. 5.7 цього Положення, складається з таких документів:

1) супровідний лист до атестаційної справи здобувача вченого звання (за формою додатку 1 до Порядку МОН) - оформлюється ученим секретарем Університету за умови прийняття Вченою радою рішення про присвоєння здобувачу вченого звання;

2) копія першої сторінки паспорта здобувача, засвідчена підписом ученого секретаря та скріплена печаткою Університету - оформлюється здобувачем;

3) копія свідоцтва про зміну імені (у разі зміни здобувачем вченого звання імені), засвідчена підписом ученого секретаря та скріплена печаткою Університету - оформлюється здобувачем;

4) рішення Вченої ради щодо присвоєння вченого звання - оформлюється ученим секретарем Університету за умови прийняття Вченою радою рішення про присвоєння здобувачу вченого звання:

- за формою додатку 3 до Порядку МОН (для здобувачів вченого звання по кафедрі),

- за формою додатку 4 до Порядку МОН (для здобувачів вченого звання зі спеціальності);

5) копії дипломів доктора наук, доктора філософії (кандидата наук), атестатів доцента, старшого дослідника (старшого наукового співробітника) (для здобувачів вченого звання професора), документів про удостоєння відповідного почесного звання або інших нагород (для діячів культури і мистецтв), засвідчені підписом ученого секретаря та скріплені печаткою Університету - оформлюється здобувачем;

6) протокол засідання лічильної комісії за формою додатку 6 Порядку МОН - оформлюється ученим секретарем Університету;

7) список навчально-методичних праць та/або наукових праць за формою додатку 7 Порядку МОН - оформлюється здобувачем, візується у інформаційно- бібліографічному відділі Науково-технічної бібліотеки Університету і підписується за вказаними реквізитами;

8) копія сертифікату, який підтверджує достатньо високий рівень володіння іноземною мовою, яку засвідчено підписом ученого секретаря та скріплено печаткою Університету - оформлюється здобувачем;

9) довідка з основного місця роботи та витяги з наказів про зарахування на посаду та звільнення з посади додатково для осіб, які працюють за сумісництвом - оформлюється здобувачем у відділі кадрів Університету;

10) довідка про науково-педагогічну, наукову діяльність на посадах у закладах вищої освіти, у тому числі закладах післядипломної освіти, наукових установах за формою додатку 8 Порядку МОН - оформлюється здобувачем у відділі кадрів Університету;

11) довідка про кількість підготовлених здобувачем докторів наук, докторів філософії (кандидатів наук), підтверджених їхніми авторефератами і дипломами, для здобувачів вченого звання професора - оформлюється здобувачем;

12) відгуки не менше шести працівників Університету - фахівців, яким з відповідної галузі знань (науки) та спеціальності присуджено науковий ступінь доктора наук, доктора філософії (кандидата наук) та/або присвоєно вчене звання професора, доцента чи старшого дослідника (старшого наукового співробітника), для здобувачів вченого звання старшого дослідника - оформлення організовується здобувачем.

7.2 Обкладинки атестаційних справ здобувачів вчених звань оформляються згідно з додатками 9, 10 до Порядку МОН.

7.3 Якщо особа виконує роботу за закритою тематикою, атестаційна справа здобувача вченого звання комплектується нетаємними документами.

7.4 Засвідчення підписом ученого секретаря та скріплення печаткою Університету копій документів, що перелічено у п.п. 7.1.2 - 7.1.3, 7.1.5, 7.1.7 - 7.1.12 цього Положення, здійснюється під час передавання від здобувача вченого звання заяви на ім’я ректора Університету про розгляд питання на засіданні Вченої ради відповідно до п. 5.7 цього Положення за наявності оригіналу документу, копія якого завіряється.

8. Оформлення та видача атестатів

8.1 Після затвердження відповідно до законодавства атестаційною колегією МОН рішення Вченої ради про присвоєння вченого звання Міністерство освіти і науки України виписує і видає атестати за встановленим зразком.

8.2 Атестат, виданий Міністерством освіти і науки України, є документом, який засвідчує рівень професійної кваліфікації науково-педагогічного, наукового працівника при вирішенні питань зайняття ним відповідної посади та оплати його праці.

8.3 Оформлення атестатів здійснюється протягом двох місяців після прийняття рішення атестаційною колегією МОН.

8.4 Атестати видаються ученому секретарю Університету для вручення їх працівникам, яким присвоєні вчені звання.

8.5 У випадку втрати, знищення або пошкодження виданого атестата про присвоєння вченого звання видається дублікат атестата з новим порядковим номером. Дублікат оформляється у повній відповідності до раніше виданого атестата.

У разі зміни працівником прізвища, імені, по батькові (так само, як і зміни кафедри, галузі професійної діяльності) виписаний атестат обміну і переоформленню не підлягає.

9. Позбавлення вчених звань

9.1 Позбавлення вчених звань здійснюється відповідно до порядку їх присвоєння. Питання про позбавлення вченого звання розглядається атестаційною колегією МОН:

- у разі надходження до МОН рішення Вченої ради про позбавлення вченого звання;

- за клопотанням Вченої ради Університету, яка надсилала до МОН документи щодо присвоєння вченого звання;

- у разі виявлення у МОН порушення вимог законодавства з питань присвоєння вчених звань;

- відповідно до рішення суду.

9.2 Для вивчення обставин, пов'язаних з порушенням питання про позбавлення вченого звання, на засіданні Вченої ради із числа її членів утворюється комісія, кількісний та персональний склад якої визначається Вченою радою Університету.

9.3 У 15-денний строк після розгляду питання про позбавлення працівника вченого звання до МОН надсилаються такі документи:

- рішення (клопотання) Вченої ради про позбавлення вченого звання;

- оригінал протоколу засідання лічильної комісії;

- копії документів про присвоєння вченого звання;

- інші документи, що підтверджують порушення вимог законодавства з питань присвоєння вчених звань.

9.4 Атестаційна колегія МОН відповідно до законодавства затверджує рішення Вченої ради про позбавлення (позбавляє) вченого звання з урахуванням всіх матеріалів справи і результатів попереднього експертного розгляду.

На підставі рішення атестаційної колегії МОН атестат особи, позбавленої вченого звання, визнається недійсним.

9.5 Вчена рада на запити МОН надає інформацію, документи і матеріали, необхідні для розгляду питання про позбавлення вченого звання.

10. Прикінцеві положення

10.1 Це Положення приймається Вченою радою Університету і вводиться в дію наказом ректора Університету.

10.2 Зміни та/або доповнення до цього Положення вносяться в порядку, встановленому для його прийняття.

10.3 У разі внесення змін до нормативних актів, що регулюють відносини, визначені в цьому Положенні, застосуванню підлягають норми законодавства України до моменту внесення відповідних змін цього Положення.

 

Додаток А

Форма заяви про включення до порядку денного засідання Вченої ради Університету питання про присвоєння вченого звання

 

Додаток Б

Перелік країн, що входять до ОЕСР та ЄС

1) Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) станом на 2018 рік об'єднує 36 найбільш економічно розвинених країн світу (відомості отримано за посиланням http://www.oecd.org/about/membersandpartners/).

Австралія

Естонія

Канада

Німеччина

Словаччина

Франція

Австрія

Іспанія

Корея

Норвегія

Словенія

Чехія

Бельгія

Ісландія

Люксембург

Нова Зеландія

США

Чилі

Великобританія

Ірландія

Латвія

Нідерланди

Туреччина

Швейцарія

Греція

Італія

Литва

Польща

Угорщина

Швеція

Данія

Ізраїль

Мексика

Португалія

Фінляндія

Японія

2) До Європейського Союзу (ЄС) станом на 2018 рік входить 28 країн-учасників (відомості отримано за посиланням https://europa.eu/european-union/about- eu/countries en#28member