Положення про комісію з академічної доброчесності
Національного аерокосмічного університету
ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Затверджено:
Вченою радою
Національного аерокосмічного університету
ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
протокол № 1 від 23 серпня 2023 року

Введено в дію: наказ № 187 від 24.08.2023 р.

СУЯ ХАІ-НМВ-П/008:2019

Дата введення « 01 » вересня 2023 р. 

Редакція № 2

1. Загальні положення

1.1. Це Положення про комісію з академічної доброчесності (далі – Положення) визначає порядок формування, повноваження та регламент роботи Комісії з академічної доброчесності Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (далі – Комісія).

1.2. Комісія є незалежним колегіальним робочим органом, яку створено з метою забезпечення дотримання науковими, науково-педагогічними працівниками Університету, здобувачами вищої освіти, аспірантами та докторантами академічної доброчесності, інших етичних вимог, як фундаментальних стандартів університетського життя, а також для виконання контрольних функцій щодо дотримання академічної доброчесності в Університеті.

1.3. Комісія у своїй роботі керується Конституцією України, законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про авторське право і суміжні права», «Про видавничу справу», «Про запобігання корупції», Цивільним Кодексом України, Порядком скасування рішення про присудження ступеня вищої освіти та присвоєння відповідної кваліфікації, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 897 від 26.08.2021, Статутом Університету, Кодексу етичної поведінки, Кодексу академічної доброчесності, Положення про академічну доброчесність Університету, керівними принципами IAU-MCO (International Association of Universities and the Magna Charta Observatory) щодо інституційного етичного кодексу вищої освіти, Європейською Хартією дослідників, Берлінською декларацією про відкритий доступ до знань у науці й гуманітарній сфері, Бухарестською декларацією етичних цінностей і принципів вищої освіти в Європі й цим Положенням.

Комісія також використовує у своїй діяльності як авторитетні джерела:

- рекомендації Міністерства освіти і науки України, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, інших органів державної влади з питань запобігання академічного плагіату та його виявлення в наукових роботах, з розробки та впровадження університетської системи забезпечення академічної доброчесності тощо;

- методичні рекомендації для закладів вищої освіти з підтримки принципів академічної доброчесності, підготовлені в рамках діяльності Проекту сприяння академічної доброчесності — SAIUP, та інші рекомендації Американських Рад з міжнародної освіти;

- Етичний кодекс ученого України, схвалений Постановою загальних зборів Національної академії наук України від 15.04.2009 р. № 2;

- управлінські принципи IAU-MCO (International Association of Universities and the Magna Charta Observatory) щодо інституційного етичного кодексу вищої освіти;

- Бухарестську декларацією етичних цінностей та принципів вищої освіти в Європі;

- судову практику українських, іноземних та міжнародних судів.

1.4. Діяльність Комісії та її членів має відповідати принципам верховенства права, зокрема законності, визначеності та пропорційності. Члени Комісії при розгляді заяв щодо порушень академічної доброчесності, професійної етики, інших етичних вимог та ухваленні рішень повинні діяти сумлінно, безсторонньо та неупереджено.

1.5. Основними завданнями Комісії є:

- організаційно-методичне забезпечення виконання прийнятих в Університеті стандартів академічної доброчесності;

- виконання контрольної функції щодо дотримання академічної доброчесності всіма учасниками освітнього процесу, наукової діяльності в Університеті;

- здійснення повноважень щодо виявлення, встановлення та розгляду фактів порушення академічної доброчесності і прийняття рішень про вид відповідальності, що мають бути застосовані до осіб, які порушують норми академічної доброчесності;

- розгляд скарг в апеляційному порядку щодо випадків порушення Кодексу академічної доброчесності Університету, що скоєні особами, які навчаються або працюють в Університеті, надання пропозицій для прийняття відповідних рішень та накладання відповідних стягнень на цих осіб.

1.6. У виконанні своїх завдань Комісія діє узгоджено з групою сприяння академічної доброчесності Університету.

1.7. Комісія разом з іншими посадовими особами Університету (викладачі, керівники кваліфікаційних (дипломних) робіт, завідувачі кафедр, декани, проректори Університету, керівники спеціалізованих вчених рад, оргкомітетів конференцій, редакцій наукових журналів), яким надані окремі повноваження застосування положень Кодексу академічної доброчесності, є уповноваженим органом щодо притягнення до академічної відповідальності та розгляду скарг в апеляційному порядку на рішення вказаних посадових осіб.

2. Посадові особи, що мають окремі повноваження виявляти прояви академічної недоброчесності та притягувати до академічної відповідальності

2.1. Виявлення фактів порушення академічної доброчесності здобувачами вищої освіти під час здійснення освітньо-наукової діяльності здійснюється передусім викладачами (в межах дисциплін, які вони викладають) та керівниками кваліфікаційних (дипломних) робіт. Виявлення фактів порушення академічної доброчесності співробітниками здійснюється передусім посадовими особами Університету, зокрема керівництвом структурних підрозділів, спеціалізованих вчених рад, оргкомітетів конференцій, редакцій наукових журналів тощо.

2.2. Рішення щодо академічної відповідальності за порушення академічної доброчесності може прийматись вказаними вище особами та/або Комісією.

2.3. Викладач може призначати такі види академічної відповідальності для здобувачів вищої освіти, які порушили академічну доброчесність під час поточного та підсумкового контролю:

- попередження;

- зниження результатів оцінювання контрольної роботи, іспиту, заліку тощо;

- повторне проходження оцінювання контрольних робіт, іспитів, заліків тощо;

- призначення додаткових контрольних заходів (додаткові індивідуальні завдання, додаткові контрольні роботи, тести тощо).

2.4. Керівник кваліфікаційної (дипломної) роботи може призначати такі види академічної відповідальності для здобувачів вищої освіти, які порушили академічну доброчесність:

- попередження;

- зниження результатів оцінювання кваліфікаційної (дипломної) роботи;

- повторне виконання окремого розділу (розділів) кваліфікаційної (дипломної) роботи.

2.5. Декан факультету за поданням завідувача кафедри може призначати такі види академічної відповідальності для здобувачів вищої освіти, які порушили академічну доброчесність:

- повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньої програми;

- повторне виконання кваліфікаційної (дипломної) роботи;

- проведення додаткової перевірки інших робіт, автором яких є порушник.

2.6. Проректор Університету за поданням завідувача кафедри (за погодженням з деканом факультету), або за поданням керівників навчальних, наукових підрозділів, спеціалізованих вчених рад, оргкомітетів конференцій, редакцій наукових журналів, може призначати такі види академічної відповідальності співробітникам університету, які порушили академічну доброчесність:

- проведення додаткової перевірки на наявність ознак академічного плагіату всіх робіт, автором яких є порушник;

- відкликання з розгляду (друку) робіт, автором яких є порушник і підготовка яких була здійснена з порушенням академічної доброчесності.

2.7. Зазначені у п. 2.3 – 2.6 цього Положення посадові особи крім одноосібного розгляду справ за необхідності можуть створювати тимчасові, разові комісії для здійснення власних повноважень із залученням до них гарантів освітніх програм, інших викладачів, представників юридичної служби Університету, посадових осіб, які відповідальні за перевірку текстів на наявність плагіату для забезпечення контролю за дотриманням академічної доброчесності, технічних фахівців.

Рішення про встановлення факту академічної недоброчесності та притягнення порушника до академічної відповідальності повинно прийматися зазначеними посадовими особами неупереджено, об'єктивно, з дотриманням процедур, що встановлені цим Положенням для роботи Комісії, та прав особи, проти якої порушено справу, а також із забезпеченням конфіденційності розгляду питання про порушення академічної доброчесності та недопущення поширення інформації за межі відповідних регламентних процедур до моменту набуття чинності рішення про притягнення до академічної відповідальності.

У разі, якщо викладач / керівник кваліфікаційної роботи / завідувач кафедри / декан факультету / проректор Університету не уповноважений приймати рішення про призначення окремих видів академічної відповідальності, або коли справа стосується складних обставин і необхідним є отримання додаткової інформації, він подає до Комісії клопотання для розгляду порушення Комісією. У клопотанні вказується обґрунтована інформація по суті порушення та пропозиція щодо виду академічної відповідальності для порушника.

2.8. Комісія може пропонувати такі види академічної відповідальності:

Для здобувачів вищої освіти:

- виключення з рейтингу претендентів на отримання академічної стипендії або нарахування штрафних балів у такому рейтингу, позбавлення академічної стипендії.

Для співробітників університету:

- позбавлення права брати участь у конкурсах на отримання фінансування для проведення наукових досліджень та реалізації освітніх проектів, стипендій, грантів тощо.

- повідомлення суб’єкта, який здійснює фінансування навчання (проведення наукового дослідження), установи, що видала грант на навчання (дослідження), потенційних роботодавців, батьків здобувача вищої освіти про вчинене порушення;

- позбавлення права брати участь у конкурсах на отримання стипендій, грантів тощо;

- обмеження участі порушника в наукових дослідженнях, виключення з окремих наукових проектів;

- рекомендувати до розгляду ректором призначення для порушника таких видів академічної відповідальності для здобувачів вищої освіти:

- позбавлення наданих Університетом пільг з оплати навчання;

- відрахування з Університету;

- рекомендувати до розгляду ректором, вченою радою Університету призначення для порушника таких видів академічної відповідальності для співробітників університету:

- виключення із вченої ради, дорадчих і робочих органів Університету або обмеження права на участь у роботі таких органів на певний термін;

- письмове попередження;

- позбавлення почесних звань, нагород, стипендій тощо, присуджених Університетом;

- відмова в рекомендації щодо присвоєння вченого звання, наукового ступеня тощо;

- звільнення.

- рекомендувати до розгляду вченою радою Університету (з подальшим клопотанням перед Міністерством освіти і науки України, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, іншими відомствами на національному та міжнародному рівнях) питання щодо призначення для співробітників Університету таких видів академічної відповідальності:

- позбавлення права брати участь у роботі визначених законом органів чи займати визначені законом посади;

- відмова у присудженні наукового ступеня чи присвоєного вченого звання;

- позбавлення присудженого наукового ступеня чи присвоєного вченого звання.

2.9. У разі самостійного виявлення Комісією фактів порушення академічної доброчесності чи надходження до Комісії письмового повідомлення щодо порушення академічної доброчесності здобувачем вищої освіти або працівником Університету, коли такі факти можуть бути розглянути посадовими особами, які зазначені у п. 2.3 – 2.6 цього Положення, та такого порушника може бути притягнуто до академічної відповідальності цими особами в межах їхніх повноважень, Комісія може передати всі наявні матеріали до вказаних посадових осіб для прийняття рішення по суті.

2.10. За кожне порушення академічної доброчесності здобувачі вищої освіти і співробітники Університету можуть бути притягнуті як до одного, так і до кількох видів академічної відповідальності залежно від рішення вказаних вище посадових осіб або Комісії.

2.11. Комісія може також розглядати питання щодо вчинення дій, які містять ознаки порушення академічної доброчесності, з наданням рекомендацій щодо притягнення до інших видів відповідальності, передбачених чинним законодавством України.

Якщо в інформації про порушення норм академічної доброчесності є ознаки корупційних дій учасників освітнього процесу, то такі питання вирішуються з дотриманням вимог законодавства України про запобігання корупції, зокрема відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. № 950 «Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та осіб, які для цілей Закону України «Про запобігання корупції» прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування».

2.12. Застосування конкретного виду академічної відповідальності за порушення академічної доброчесності здійснюється з урахуванням:

- визнання порушником провини у порушенні академічної доброчесності, усвідомлення ним неприпустимості подальших порушень;

- факту співпраці з Комісією (посадовою особою) або відмова від співпраці під час розгляду справи про порушення;

- факту першого порушення або систематичності вчинення порушень, їх сукупності;

- ступеню впливу порушення на репутацію Університету, факультету, кафедри, наукової школи тощо;

- ступеню впливу порушення на якість та подальші результати навчання (для здобувачів вищої освіти) та здійснення освітньої і наукової діяльності (для педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників);

- інших обставин вчинення порушення.

2.13. Відокремлений структурний підрозділ «Харківський фаховий коледж інформаційних технологій Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» відповідно до своїх статутних положень створює власну комісію з академічної доброчесності, яка виконує функції, організує роботу та здійснює повноваження відповідно до нормативної бази, що регулює забезпечення академічної доброчесності в Університеті, з урахуванням правил, що зазначено у цьому Положенні для Комісії, враховуючи особливості організації освітнього процесу для здобувачів фахової передвищої освіти. Апеляційною інстанцією для подання скарг на рішення цієї комісії є Комісія Університету.

3. Порядок формування комісії та організація її роботи

3.1. До складу Комісії входять учасники університетської спільноти, а саме:

1) Особи, що входять до складу Комісії за посадою:

- проректор з наукової роботи;

- декани факультетів;

- начальник юридичного відділу Університету;

- голови науково-методичних комісії Університету;

- голова Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Університету;

- голова Студентської ради Університету

- голова первинної профспілкової організації працівників;

- голова первинної профспілкової організації студентів.

2) Особи, що призначаються або обираються до складу Комісії:

- чотири здобувача вищої освіти за поданням органу студентського самоврядування Університету;

- один представник від науково-дослідної частини Університету на підставі розпорядження проректора з наукової роботи.

За необхідністю до складу Комісії (за їх згодою) можуть вводитись представники вітчизняних і закордонних організацій (закладів вищої освіти, наукових установ, підприємств тощо).

Склад Комісії затверджується наказом ректора Університету.

На свої засідання Комісія може запрошувати інших осіб, до компетенції яких відносяться питання, які повинні розглядатися та обговорюватися на Комісії відповідно до порядку денного.

Присутність членів Комісії на її засіданнях є обов’язковою. У випадку, якщо член Комісії не може бути присутнім з поважних причин, то він має право довести свою думку до відома Комісії в письмовій формі або взяти участь у засіданні Комісії в режимі відеоконференції.

3.2. Посадові особи Університету включаються до складу Комісії на підставі обіймання відповідної посади або виконання відповідних обов'язків у робочому/дорадчому органі Університету на дату початку роботи нового складу Комісії. Керівники органів студентського самоврядування, органів первинної профспілкової організації працівників Університету, первинної профспілкової організації студентів, аспірантів і докторантів Університету та інших органів, включаються до складу Комісії на підставі обрання на керівну посаду і обіймання цієї посади на дату початку роботи нового складу Комісії.

Представники з числа здобувачів вищої освіти обираються найближчими загальними зборами студентів Університету (до дати закінчення повноважень попереднього складу Комісії) шляхом таємного голосування.

Членами Комісії не можуть бути особи, які притягувалися до відповідальності за порушення Кодексу академічної доброчесності Університету. Члени Комісії, які були звинувачені в порушенні цього Кодексу, відстороняються від діяльності в Комісії, а на їх місце обирається інша особа.

3.3. Підставою для дострокового припинення повноважень:

1) осіб, які входили до складу Комісії за посадою або як представник від структурного підрозділу, у яких вони працюють, є факт припинення трудових відносин з Університетом за цією посадою або припинення виконання відповідних обов'язків у робочому/дорадчому органі Університету, а також перебування у довготривалому (більше 4 (чотирьох) місяців) відрядженні, відпустці без збереження.

2) осіб, які входили до складу Комісії за фактом обрання як представників від студентів, аспірантів, докторантів, або представників органу студентського самоврядування, органів первинних профспілкових організацій, Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів та молодих вчених Університету, є факт припинення ними навчання або роботи у зазначеному органі;

3) Підставами для припинення членства у Комісії також може бути:

- ухвалення органом (посадовою особою), який обрав (призначив) члена Комісії, рішення про його заміну;

- подання мотивованої заяви членом Комісії про складення повноважень за власним бажанням;

- систематичне невиконання членом Комісії своїх обов’язків;

- порушення членом Комісії вимог академічної доброчесності, професійної етики, інших етичних вимог.

3.4. Термін повноважень Комісії становить два роки. На першому засіданні Комісія простою більшістю голосів зі свого складу обирає голову, заступника голови й секретаря Комісії, а також ухвалює план роботи Комісії на навчальний рік, про виконання якого голова Комісії звітує перед вченою радою Університету, не рідше одного разу впродовж навчального року. Голова Комісії веде засідання, підписує протоколи й рішення тощо. За відсутності голови його обов’язки виконує заступник. За ведення протоколу засідання, технічну підготовку матеріалів до розгляду їх на засіданні тощо відповідає секретар.

3.5. Засідання Комісій вважається правомірним у разі, якщо участь у її роботі приймає не менше двох третин членів. Рішення Комісій вважаються прийнятими, якщо вони підтримані простою більшістю голосів її членів, які присутні на засіданні. Залежно від характеру питання, що голосується, Комісія приймає рішення про відкрите або таємне голосування. На засідання Комісії запрошуються особа, стосовно якої розглядається питання про порушення вимог академічної доброчесності, та заявник (ініціатор розгляду справи про порушення академічної доброчесності або апеляційної скарги – якщо справу порушено на підставі заяви/скарги).

Якщо при розгляді питання у члена Комісії наявні підставі для виникнення реального або потенційного конфлікту інтересів між собою (своїми близькими родичами) та заявником чи відповідачем у справі, він повинен утриматися від участі в розгляді питання і прийняття рішення по ньому.

3.6. Засідання Комісії проводяться відповідно до плану роботи (але не рідше одного разу за семестр) або позачергово у необхідних випадках. Засідання Комісії проводяться в відкритому або закритому режимі за її рішенням. У разі необхідності (з міркувань безпеки членів Вченої ради або за інших обставин, які перешкоджають проведенню засідання в звичайному режимі), засідання Комісії можуть проводитись в дистанційному режимі. Рішення про проведення засідання в дистанційному режимі приймає голова Комісії. Порядок організації роботи Комісії у дистанційному режимі, зокрема, прийняття рішень таємним голосуванням з використанням програмного забезпечення (засобу), що забезпечує анонімність і верифікованість такого голосування, застосовується за аналогією з процедурами роботи вченої ради Університету.

3.7. Комісія має право:

- одержувати й розглядати заяви, клопотання щодо порушення принципів академічної доброчесності, аналізувати їх і готувати відповідні висновки, а також приймати й розглядати апеляційні скарги на рішення посадових осіб, зазначених у п. 2.3 – 2.6 цього Положення, і приймати стосовно них рішення тощо;

- залучати до своєї роботи працівників Університету, експертів з різних галузей, а також використовувати технічні й програмні засоби для достовірного встановлення фактів порушення норм академічної доброчесності за поданою заявою;

- надання пропозицій ректору, вченій раді Університету для прийняття відповідних рішень та накладання відповідних стягнень на осіб, які порушили норми академічної доброчесності.

4. Процедура розгляду питань про порушення академічної доброчесності

4.1. Процедура розгляду питання про порушення академічної доброчесності включає такі стадії:

4.1.1. Повідомлення особи про подання скарги.

Особа, яку підозрюють у порушенні академічної доброчесності (далі – відповідач) за заявою, має бути ознайомлена з висунутою проти неї підозрою, особливостями процедури розгляду питання. Здобувач вищої освіти, науково-педагогічний або науковий працівник може визнати свою вину в допущеному порушенні. У такому разі розгляд питання не проводиться, а факт визнання провини враховується під час визначення виду відповідальності.

Якщо справу розглядає Комісія, допускається право відповідача щодо відводу будь-якого члена Комісії, якщо підозри в його упередженості є обґрунтованими і доведеними.

4.1.2. Проведення розслідування.

Процедура розгляду питання може передбачати:

- опитування свідків (свідком може бути будь-який учасник освітнього процесу, якому відомі обставини, що стосуються справи);

- вивчення першоджерел (роботи/твору відповідача, робіт/творів інших авторів, висновком перевірки роботи на плагіат тощо);

- проведення консультацій з експертами (експертом може бути особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об’єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, і дати висновок із питань, які виникають під час розгляду справи і стосуються сфери її спеціальних знань);

- інші заходи, необхідні для проведення об’єктивного розслідування.

4.1.3. Завершення розслідування.

За результатами розгляду питання та з’ясування всіх істотних обставин справи приймається рішення по суті щодо встановлення факту порушення вимог академічної доброчесності та притягнення до академічної відповідальності в установленому порядку.

Якщо справу розглядали посадові особи, які зазначені у п. 2.3 – 2.6 цього Положення, та за результатами розгляду потрібно звернення до Комісії для прийняття рішення за її повноваженнями, то в клопотанні повинні бути відображені всі обставини справи, зокрема, пропозиції щодо обрання конкретного виду(ів) академічної відповідальності.

Якщо справу розглядала Комісія, то вона готує проект рішення, який містить такі складові:

- вступна частина (дата складання та строки проведення розслідування, учасники процедури розгляду порушення правил академічної чесності та зміст скарги);

- описова частина (інформація за суттю питання, яка була розглянута Комісією);

- мотивувальна частина (обставини та докази, які Комісія взяла до уваги);

- резолютивна частина (офіційні висновки та рекомендації для прийняття рішення).

Якщо будь-який член Комісії не погоджується зі звітом, він має право викласти окремо свою думку, що є невід’ємною частиною звіту. Всі учасники процесу, зокрема, відповідач, мають бути ознайомлені з результатами розгляду питання і, в разі наявності, подати письмові зауваження або заперечення до звіту.

Комісія готує вмотивовані рішення у вигляді висновків щодо порушення або не порушення норм академічної доброчесності тощо. Зазначені висновки мають рекомендаційний характер, та подаються ректору (вченій раді Університету) для подальшого вживання відповідних заходів.

4.2. Особа, яка підозрюється в порушенні академічної доброчесності, має право:

- знати про дату, час і місце проведення засідання (розгляду її питання) та бути присутньою на ньому (неявка відповідача не заважає розгляду справи);

- знайомитися з усіма матеріалами щодо встановлення фактів порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

- особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

- оскаржити рішення про притягнення до відповідальності за порушення академічної доброчесності в органі, уповноваженому розглядати апеляції, або в суді.

4.3. Строки розгляду справ (матеріалів) про порушення академічної доброчесності.

4.3.1. Викладач, керівник кваліфікаційної (дипломної) роботи, декан факультету, проректор Університету повинні розглянути справу (матеріали) про порушення академічної доброчесності у межах 10 робочих днів з дати виявлення факту порушення або надходження відповідної заяви, але не пізніше дня завершення навчального семестру, або останнього дня, передбаченого для захисту кваліфікаційних (дипломних) робіт відповідно до графіку освітнього процесу, або до запланованої дати передачі роботи, яка містить ознаки порушення вимог академічної доброчесності, до друку.

4.3.2. Комісія повинна розглянути справу (матеріали) про порушення академічної доброчесності у межах 20 робочих днів з дати виявлення факту порушення або надходження відповідної заяви (клопотання). У виключних випадках, коли необхідним є отримання додаткової інформації тощо, термін розгляду справи й ухвалення рішення може бути продовжено до 40 робочих днів. Комісія повідомляє заявника про продовження терміну.

4.3.3. У разі надходження до Університету звернення від Міністерства освіти і науки України, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, від інших органів влади, правоохоронних органів тощо стосовно перевірки фактів дотримання вимог академічної доброчесності, за дорученням ректора зазначені строки розгляду справи (матеріалів) про порушення академічної доброчесності можуть бути скорочені.

4.4. Оскарження рішень Комісії в апеляційному порядку.

Рішення самої Комісії щодо притягнення особи до академічної відповідальності, можуть бути оскаржені за апеляційною скаргою заявника на ім’я ректора у десятиденний термін після оголошення рішення Комісії. У цьому випадку розгляд скарги здійснюється апеляційною комісією, створеною за наказом (дорученням) ректора. До складу апеляційної комісії можуть залучатися провідні фахівці Університету з відповідної галузі знань, представники інших закладів вищої освіти, наукових установ (за їх згодою). До апеляційної комісії не можуть включатися особи, які брали участь у прийнятті рішення Комісії, яке оскаржується. Апеляційна комісія повинна дотримуватися процедур розгляду питання про порушення академічної доброчесності, що викладено у п. 4.1.1 – 4.1.3 цього Положення.

5. Прикінцеві положення

5.1. Положення про комісію з академічної доброчесності приймається вченою радою Університету і вводиться в дію наказом ректора Університету.

5.2 Зміни та/або доповнення до цього Положення вносяться в порядку, встановленому для його прийняття.