Андрій Омелянович Ведмедер народився 25 жовтня 1903 року на хуторі Топілля (нині Сумської області) в бідній селянській родині. З 11 років працював слюсарем на цукровому заводі в Сумах, потім на Нижньодніпровському металообробному заводі і вагонних майстернях Катеринослава. В березні 1919 р добровільно вступив до лав Червоної Армії. Отримавши поранення довелося залишив військову службу.

Працював заступником директора, потім директором Кияницького цукрового комбінату, прокурором Кривого Рогу (1927–1928 рр.) і Харкова (1928–1929 рр.). Однак Андрій Ведмедер не відчуває покликання до юриспруденції, з дитинства його вабила техніка. Навесні 1929 р. він добровільно йде з посади прокурора Харкова у зв'язку з початком занять на підготовчих курсах Харківського технологічного інституту (ХТІ). З 1 вересня 1929 року Андрій Омелянович стає студентом авіаційної спеціальності механічного факультету ХТІ, на базі якого в квітні 1930 року було створено Харківський авіаційний інститут (ХАІ). З 1 вересня 1930 року А. О. Ведмедер зараховується студентом другого курсу літакобудівного факультету ХАІ за фахом інженер-конструктор з літакобудування.

Андрій Омелянович обирається секретарем парторганізації інституту. Разом з першим директором інституту Г. Ю. Петровим (Горбенко) бере участь в будівництві корпусів інституту, в плануванні і створенні його матеріально-технічної бази. Скількох безсонних ночей і напружених днів це йому коштувало! Доводилося неодноразово звертатися до найбільш нагальних питань будівництва в уряд України і ЦК КП(б) України.

У грудні 1931 року першого директора ХАІ Г. Ю. Петрова переведено на роботу в Раднаргосп і – безпрецедентний факт! – директором інституту наказом по Всесоюзному об'єднанню авіаційної промисловості призначається студент третього курсу А. О. Ведмедер.

Про таких непересічних людей з гарною авантюрною жилкою, як Андрій Ведмедер, складали легенди. У 16 років він командував полком, студентом-третьокурсником керував інститутом.

Талановитий організатор, який мав великий досвід державної і партійної роботи, він зумів приділити достатню увагу будівництву, господарським завданням, навчальному процесу і науково-дослідним розробкам. Його енергія і наполегливість вражають. Повним ходом йде будівництво головного (навчального) та інженерно-лабораторного (літакового) корпусів, гуртожитку студентів в Помірках, двох приміщень. При активній участі студентів йде проектування літаків ХАІ-1 і ХАІ-2. У газеті «За авіакадри» від 23 лютого 1932 року А. Ю. Ведмер розповідає про завзятість студентів у виконанні реальних дипломних проектів літаків ХАІ-1 і ХАІ-2, в оволодінні наукою проектування нових літаків, в підвищенні якості навчання і виділяє їх як піонерів реального дипломного проектування. Приймається рішення про будівництво на Харківському авіаційному заводі пасажирського літака ХАІ-1.

Обов'язки директора інституту вимагали напруженої роботи протягом усього робочого дня. Однак А. Ю. Ведмер не залишав навчання. Регулярно займатися він не міг, доводилося вибірково відвідувати лекції та практичні заняття. Увечері, у вільний час, разом зі студентами своєї навчальної групи він опрацьовував пропущені лекції, що дозволило директору успішно закінчити третій курс.

Зі спогадів однокурсника В. М. Каневського: «Після того як студента нашої 301-ї групи Андрія Ведмера призначили директором інституту, цю групу прозвали«директорською». Однокурсник П. А. Шустер згадує: «Після довгого затишшя, в будівництві нової будівлі ХАІ з самого початку 1932 року почалася активна робота по його зведенню. Він багато часу йому приділяв. Ми часто бачили на будівництві нового директора, який вникав в усі будівельні, технічні та побутові питання». Активну участь в будівництві брали студенти. Це дозволило завершити будівництво головного корпусу в 1933 році та перевести навчальний процес в нове приміщення. Пропрацювавши директором ХАІ шість місяців і 6 днів А. Ю. Ведмедервніс неоціненний вклад в розвиток і становлення інституту.

У травні 1933 року Андрій Омелянович разом зі студентами своєї групи їде на переддипломну практику в Центральний аерогідродинамічний інститут (ЦАГІ) і на його особисте прохання його звільняють від обов'язків директора. У ЦАГІ А. М. Туполєв запропонував йому роботу. Дипломний проект Андрій Ведмер захищав у філії Московського авіаційного інституту при ЦАГІ (липень 1939 року).

Нарешті у нього з'явилася можливість цілком присвятити себе науково-технічній творчості. Життя цієї видатної людини обірвалася трагічно – він загинув при льотних випробуванняхгідролітака, так і не встигнувши втілити в життя свої кращі задуми. Втім, пам'ятник він створив собі за життя – це головний корпус ХАІ, в який вкладена частина його прекрасної душі і який зберігає в собі невгамовну енергію перших підкорювачів повітряного простору.