Regulations on advanced training and internships of pedagogical
and scientific-pedagogical workers and industry specialists
at the National Aerospace University «Kharkiv Aviation Institute»

Затверджено:
Вченою радою
Національного аерокосмічного університету
ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
протокол № 5 від 16 листопада 2016 року

СУЯ ХАІ-ВПО-П/003:2016

Дата введення 01 грудня 2016 р.

Редакція № 1

1. Загальні положення

1.1 У Положенні про підвищення кваліфікації та стажування (далі - навчання) педагогічних і науково-педагогічних працівників і фахівців промисловості (далі - працівник) в Університеті (далі - положення) формулюються основні науково-методичні й організаційні засади освітньої діяльності Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» (далі - Університет) з відповідного напряму післядипломної освіти, передбаченого статтею 47 прикінцевих і перехідних положень Закону «Про вищу освіту». Його розроблено з урахуванням основних положень Конституції України, Законів України «Про освіту», «Про вищу освіту» (стаття 60), «Про наукову і науково-технічну діяльність», типового положення «Про підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів», затвердженого наказом Міносвіти України № 48 від 24.01.2013, а також чинних нормативно- правових актів з питань освіти й праці. У Положенні враховуються також прогнози соціально-економічного розвитку країни, міжнародні вимоги й перспективи входження України до Європейського освітнього простору.

1.2 Підвищення кваліфікації - це складова післядипломної освіти, спрямована на підвищення рівня готовності працівника до виконання його професійних завдань й обов’язків або набуття працівником здатності виконувати додаткові завдання та обов’язки шляхом набуття нових знань і вмінь у межах професійної діяльності або галузі знань та забезпечує поглиблення, розширення й оновлення професійних знань, умінь і навичок на основі здобутого раніше рівня освітньої та професійної підготовки й набутого практичного досвіду.

1.3 Стажування - це складова післядипломної освіти, спрямована на набуття працівником досвіду виконання завдань та обов’язків певної професійної діяльності або галузі знань.

1.4 Підвищення кваліфікації і стажування працівників Університету забезпечується не менше одного разу на п’ять років у відповідних наукових і освітньо-наукових установах як в Україні, так і за її межами (стаття 60, частина 3). Навчання є обов’язковим для всіх педагогічних і науково- педагогічних працівників, а його проходження є необхідною умовою проведення атестації педагогічних працівників або під час обрання на посаду за конкурсом чи укладення трудового договору з науково-педагогічними працівниками.

1.5. Метою підвищення кваліфікації і стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів і фахівців промисловості в Університеті є вдосконалення професійної підготовки шляхом поглиблення й розширення їх професійних знань і умінь, набуття навичок досвіду виконання додаткових завдань та обов’язків у межах спеціальності задля такого:

- забезпечення високого рівня кваліфікації працівників;

- безперервний розвиток потенціалу кожного працівника, його інтелектуального й загальнокультурного рівня, отримання професійно необхідних знань і вмінь;

- задоволення потреб країни у кваліфікованих кадрах і гнучке реагування на зміни, що відбуваються в суспільстві щодо нових напрямів виробництва й сфери послуг;

- прискорене кваліфікаційне зростання молодих працівників зі стажем педагогічної роботи менше п’яти років;

- упровадження гнучкої системи безперервної освіти й самоосвіти громадян України, забезпечення навчання протягом усього життя.

1.6 Основними завданнями діяльності Університету з підвищення кваліфікації і стажування працівників є:

- оновлення й розширення знань, формування нових професійних компетентностей у психолого-педагогічній, науково-дослідній, організаційно- управлінській діяльності;

- засвоєння інноваційних технологій, форм, методів і засобів навчання;

- набуття досвіду формування змісту навчання з урахуванням його цільового спрямування, посадових обов’язків працівників, здобутої освіти, досвіду практичної роботи й професійної діяльності, інтересів і потреб працівників;

- вивчення педагогічного досвіду, сучасного виробництва, методів управління, ознайомлення з досягненнями науки, техніки і виробництва та перспективами їх розвитку;

- розроблення пропозицій щодо вдосконалення навчально-виховного процесу, упровадження в практику навчання досягнень науки, техніки й виробництва;

- застосування інноваційних технологій реалізації змісту навчання (диференціація, індивідуалізація, запровадження дистанційних, інформаційно- комунікативних технологій навчання);

- забезпечення оптимальної періодичності й термінів навчання з урахуванням установленого порядку атестації педагогічних і науково- педагогічних працівників і фахівців промисловості.

1.7 Головними напрямами освітньої діяльності Університету з підвищення кваліфікації та стажування є:

- навчання працівників Університету та інших вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації, зокрема працівників зі стажем педагогічної роботи менше п’яти років, а також фахівців промисловості;

- культурно-освітня и просвітницька діяльність, спрямована на підвищення загального И професійного рівня студентів Університету та науково-методичне забезпечення системи післядипломної освіти;

- пропаганда сучасних концепцій у сфері вищої технічної освіти, розповсюдження з цією метою наукової, науково-методичної, навчальної літератури И навчальних програм, створення сучасних інформаційних систем для забезпечення високого рівня освітньої діяльності Університету.

1.8 Права И обов'язки слухачів системи підвищення кваліфікації і стажування працівників Університету визначаються відповідно до Конституції України И Закону України «Про вищу освіту».

1.9 Навчання працівників Університету в інших вищих навчальних закладах здійснюється на основі договорів, що укладаються між Університетом та закладом-виконавцем.

1.10 Фінансування витрат, пов’язаних з навчанням працівників, здійснюється за рахунок коштів державного й місцевих бюджетів, інших джерел, не заборонених законодавством України, а також за рахунок коштів фізичних і юридичних осіб. Навчання працівників Університету здійснюється за рахунок коштів державного бюджету із збереженням їх середньої заробітної плати. Бюджет робочого часу працівника на навчання є складовою частиною його навантаження й планується до виконання на другу половину робочого дня.

2. Учасники навчального процесу

2.1 Навчання здійснюється для таких категорій працівників (слухачів):

- слухачі, які досягли початкового рівня вищої освіти;

- слухачі, які досягли першого (бакалаврського) іі другого (магістерського) рівнів вищої освіти;

- слухачі, які досягли третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти;

- працівники з педагогічним стажем менше п’яти років; працівники з педагогічним стажем більше п’яти років; фахівці Університету з вищою освітою (навчально-допоміжний персонал кафедр, працівники служб і відділів Університету, працівники науково-дослідної частини); фахівці промисловості України з вищою освітою; педагогічні й науково-педагогічні працівники вищих навчальних закладів України; іноземні громадяни, які мають вищу освіту.

2.2 Навчальний процес здійснюють провідні науково-педагогічні працівники Університету, що мають відповідну кваліфікацію, а також провідні фахівці підприємств і організацій.

3. Види, форми та організація навчання

3.1 Навчання працівників здійснюється за такими видами:

- довгострокове (комплексне) підвищення кваліфікації;

- короткострокове (тематичне) підвищення кваліфікації (наукові й науково-методичні семінари, семінари-практикуми тощо);

- стажування.

3.2 Навчання працівників організовано на основі щорічних пропозицій кафедр, передбачених п’ятирічним «Навчальним планом підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників Університету» та зведених до п’ятирічного «Плану підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників кафедри». У цих пропозиціях враховуються актуальні зміни до п’ятирічного «Плану підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників кафедри». Їх формулюють кафедри не пізніше 1 квітня для забезпечення виконання наступного навчального року.

3.3 Навчання працівників інших вищих навчальних закладів і фахівців промисловості в Університеті здійснюється відповідно до затвердженого керівником закладу-замовника плану-графіка за денною, вечірньою, заочною (дистанційною) формами навчання. Форми навчання можуть поєднуватися відповідно до Законів України «Про освіту» і «Про вищу освіту». Форми навчання встановлюються залежно від складності навчальних програм, їх мети й змісту з урахуванням потреб закладу-замовника.

3.4 Навчання працівників здійснюється за дисциплінами п’ятирічного «Навчального плану підвищення кваліфікації педагогічних та науково- педагогічних працівників Університету» і програмами, розробленими відповідно відділом післядипломної освіти й кафедрами, затвердженими ректором або проректором з науково-педагогічної роботи. Якщо навчання здійснюється в організаціях і на підприємствах, то навчальні плани й програми визначаються договором між закладом-виконавцем і Університетом.

3.5 Організація навчання працівників здійснюється відділом післядипломної освіти, який виконує таке:

- інформує працівників Університету про необхідність навчання поточного року;

- інформує кафедри Університету про замовлені слухачами програми навчання;

- обліковує працівників, що підлягають навчанню;

- розробляє щорічний    «План-графік підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних працівників Університету» (далі - план- графік);

- здійснює інші організаційні заходи щодо навчання працівників.

3.6 Працівники, які відповідно до плану-графіка проходитимуть навчання поточного навчального року, подають до відділу післядипломної освіти такі документи:

- заяву про направлення на підвищення кваліфікації (стажування) за формою, наведеною в додатку 1 до цього положення, погоджену з керівником структурного підрозділу (завідувачем кафедри), а також головним бухгалтером і керівником закладу-замовника у випадку підвищення кваліфікації працівника закладу-замовника;

- витяг з протоколу засідання кафедри Університету або закладу- замовника стосовно навчання;

- направлення на підвищення кваліфікації (стажування) педагогічного (науково-педагогічного) працівника за формою, наведеною в додатку 2 до цього положення;

- індивідуальний план підвищення кваліфікації (стажування) за формою, наведеною в додатку 3 до цього положення, що містить інформацію про мету, завдання, термін, зміст навчання, очікувані результати.

Оброблення персональних даних працівників здійснюється відповідно до вимог Закону України «Про захист персональних даних».

3.7 Направлення на навчання працівників закладу-замовника здійснюється за наказом його керівника відповідно до плану-графіка й договору.

3.8 Зарахування на навчання здійснюється за наказом ректора Університету на підставі направлення на навчання працівника (додаток 2).

3.9 Направлення на навчання працівників Університету за межі України здійснюється відповідно до Положення про навчання студентів та аспірантів, стажування наукових і науково-педагогічних працівників у провідних вищих навчальних закладах і наукових установах за рубежем, затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 № 411, а також фізичними і юридичними особами на підставі договорів, укладених з іноземними вищими навчальними закладами, науковими та іншими установами.

3.10 Науково-методичне забезпечення навчання працівників здійснюється відповідними кафедрами Університету.

3.11 На час навчання працівники закладів-замовників забезпечуються гуртожитком. Умови проживання зазначаються в договорі про навчання. У разі відсутності гуртожитку відшкодування витрат, пов’язаних з наймом житлового приміщення, проводиться в порядку, установленому постановою КМУ від 02.02.2011 № 98 «Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами й організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів».

3.12 Ректор Університету організовує і контролює навчальний процес працівників.

3.13 Безпосереднє керування навчанням працівників здійснюється кафедрами Університету.

3.14 Оплата праці осіб, які залучаються до навчання працівників, визначається відповідно до чинного законодавства або договору між закладом- замовником і Університетом і не може бути меншою, ніж розмір ставок погодинної оплати праці працівників усіх галузей освіти за проведення навчальних занять.

4. Зміст навчання працівників

4.1 Зміст навчальних планів і програм формується з урахуванням галузевої специфіки й наукового спрямування працівників, і визначається:

- вимогами суспільства щодо забезпечення вищих навчальних закладів висококваліфікованими фахівцями;

- сучасними вимогами щодо форм, методів і засобів професійної діяльності працівників;

- державними й галузевими стандартами вищої освіти;

- досягненнями в напрямах соціальної, психологічної, управлінської, економічної, правової, технологічної підготовки тощо.

4.2 Навчання забезпечує поєднання теоретичного матеріалу з практичною спрямованістю у вирішенні конкретних завдань і проблем розвитку вищих навчальних закладів.

4.3 Навчання за навчальним планом і програмами довгострокового (комплексного) підвищення кваліфікації спрямовується на оволодіння, оновлення й поглиблення працівниками спеціальних фахових, науково- методичних, педагогічних, соціально-гуманітарних, психологічних, правових, економічних, мовленнєвих та управлінських компетентностей, у тому числі вивчення працівниками вітчизняного й зарубіжного досвіду, що сприяє якісному виконанню ними своїх посадових обов’язків, розширенню їх компетенції тощо. У навчальному плані довгострокового (комплексного) підвищення кваліфікації працівників за модульною системою передбачаються аудиторні заняття, самостійна навчальна робота працівників і форми проведення підсумкового контролю.

4.4 Основними складовими (змістовними модулями) комплексного підвищення кваліфікації є:

- навчання за професійно-орієнтованими дисциплінами;

- поглиблення педагогічних знань і вдосконалення педагогічної майстерності працівника;

- навчання з підвищення загальноосвітнього й загальнокультурного рівнів працівника;

- вивчення сучасних інформаційних технологій загального й спеціального призначення;

- удосконалення володіння мовами (державною та іншими мовами, пов’язаними з виконанням професійних обов’язків).

Змістовні модулі комплексного підвищення кваліфікації за рішенням кафедри розподіляються протягом усього п’ятирічного терміну навчання, зокрема, після обрання на першу викладацьку посаду - шляхом внесення доповнень у п’ятирічний «План підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників кафедри». Результати навчання повинні забезпечити високий рівень навчальної, методичної і наукової роботи кафедри.

Метою навчання за професійно-орієнтованими дисциплінами є оновлення й поглиблення спеціальних фахових знань, умінь і навичок, включаючи вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду за напрямом професійної діяльності працівника. Ця складова здійснюється за планами й програмами, запропонованими кафедрами й затвердженими проректором з науково- педагогічної роботи. Як змістовний модуль за професійно-орієнтованими дисциплінами працівнику може бути зараховано доповідь на тематичному семінарі кафедри із запрошенням висококваліфікованих фахівців у відповідній сфері науки для комплексного вивчення проблем галузі у сфері професійної діяльності й обміну передовим досвідом. Такий тематичний семінар попередньо має бути зареєстрований у відділі післядипломної освіти. Як змістовний модуль за професійно-орієнтованими дисциплінами може також бути зараховано:

- стажування працівника на промислових підприємствах і наукових установах (див. п. 4.5);

- видання навчального посібника, методичної розробки з особистим внеском обсягом не менше 3.0 авт. арк.;

- захист кандидатської або докторської дисертації;

- видання наукової монографії.

Перелік спеціальностей за професійно-орієнтованими дисциплінами визначається згідно з переліком напрямів і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у Університеті за відповідними освітньо- кваліфікаційними рівнями. Науково-методичне забезпечення навчання здійснюється навчальними підрозділами Університету, на які наказом ректора покладено функції організації і проведення навчального процесу підвищення кваліфікації і стажування.

4.5 Під час навчання за програмами короткострокового (тематичного) підвищення кваліфікації (наукові й науково-методичні семінари, семінари- практикуми тощо) передбачається комплексне вивчення сучасних та актуальних наукових проблем галузі освіти, науки, педагогіки, відповідних нормативно-правових актів вітчизняного й зарубіжного досвіду, підвищення рівня професійної культури тощо.

4.6 Стажування здійснюється з метою формування й закріплення на практиці професійних компетентностей, здобутих унаслідок теоретичної підготовки, щодо виконання завдань і обов’язків на займаній посаді або посаді вищого рівня, засвоєнні вітчизняного й зарубіжного досвіду, формування особистісних якостей для виконання професійних завдань на новому, більш високому якісному рівні в межах певної спеціальності.

4.7 Робочі програми дисциплін (модулів) довгострокового підвищення кваліфікації розробляються кафедрою Університету, яка здійснює навчання, і затверджуються ректором Університету або проректором з науково-педагогічної роботи. Якщо навчання здійснюється в організаціях і на підприємствах, то навчальні плани й програми довгострокового підвищення кваліфікації визначаються договором між закладом-замовником і закладом-виконавцем.

4.8 Навчальні плани й програми короткострокового підвищення кваліфікації розробляються кафедрою Університету, яка здійснює навчання,і затверджуються ректором Університету або проректором з науково-педагогічної роботи. Якщо навчання здійснюється в організаціях і на підприємствах, то в навчальні плани й програми короткострокового підвищення кваліфікації визначаються договором між закладом-замовником і закладом-виконавцем. У навчальному плані короткострокового підвищення кваліфікації передбачаються аудиторні заняття, самостійна навчальна робота працівників і форми проведення підсумкового контролю.

4.9 Стажування здійснюється за індивідуальним навчальним планом, що розробляється кафедрою, яка здійснює навчання, і затверджується ректором Університету або проректором з науково-педагогічної роботи.

5. Тривалість і періодичність навчання

5.1 Тривалість довгострокового підвищення кваліфікації відповідає навчальному семестру і становить шість кредитів БСТБ. Установлено такий розподіл навчального часу за змістовними модулями:

- навчання за професійно-орієнтованими дисциплінами (два кредити БСТБ);

- поглиблення педагогічних знань і вдосконалення педагогічної майстерності (один кредит БСТБ);

- навчання з підвищення загальноосвітнього й загальнокультурного рівнів (один кредит БСТБ);

- вивчення сучасних інформаційних технологій загального та спеціального призначення (один кредит БСТБ);

- удосконалення володіння мовами (державною та іншими мовами, пов’язаними з виконанням професійних обов’язків) (один кредит БСТБ).

Періодичність довгострокового підвищення кваліфікації встановлюється не менше одного разу на п’ять років. Тривалість короткострокового підвищення кваліфікації становить не менше одного кредиту БСТБ. При цьому від / до % годин відводиться на аудиторні заняття, інше - на самостійну роботу. Періодичність короткострокового підвищення кваліфікації сторонніх осіб установлюється закладом-замовником.

5.2 Тривалість стажування працівників Університету визначається університетом, а сторонніх осіб - закладом-замовником з урахуванням обсягу годин навчальної програми, її мети й завдання за погодженням з ректором Університету. Стажування не може бути більше одного місяця. На період короткострокового стажування працівника (не більше одного тижня) кафедра забезпечує виконання запланованого йому педнавантаження. При довгостроковому стажуванні (більше двох тижнів) завідувач кафедри організовує рівноцінну заміну працівника для проведення занять відповідно до робочого навчального плану й розкладу занять.

5.3 Термін стажування працівників визначається закладом-замовником з урахуванням обсягу годин робочої програми, її мети й завдання за погодженням з керівником закладу-виконавця і становить не більше 48 кредитів БСТБ.

5.4 Тривалість навчання працівників за межами України встановлюється відповідно до вимог законодавства й на основі договорів, укладених із зарубіжними вищими навчальними закладами, науковими, освітньо-науковими та іншими установами.

6. Результати навчання працівників

6.1 Завершення навчання працівників засвідчує підсумковий контроль і документ про післядипломну освіту - свідоцтво про підвищення кваліфікації (довгострокове підвищення кваліфікації), посвідчення або сертифікат (короткострокове підвищення кваліфікації).

6.2 Для проведення підсумкового контролю підвищення кваліфікації (стажування) наказом ректора Университету створюється атестаційна комісія. До її складу входять голова і члени-представники закладу-замовника, Університету, роботодавців відповідної галузі господарства, педагогічні й науково-педагогічні та наукові працівники інших навчальних закладів, наукових установ тощо. Ректор Університету забезпечує діяльність атестаційної комісії.

6.3 Підсумковий контроль за результатами довгострокового підвищення кваліфікації (стажування) здійснюється на підставі оцінки рівня професійних компетентностей працівника, набутих під час навчання за відповідними навчальними планами й програмами.

6.4 На підставі рішення атестаційної комісії Університет видає працівнику, який пройшов підсумковий контроль, документ про післядипломну освіту.

6.5 У разі незадовільних результатів підсумкового контролю працівник не раніше ніж через місяць має право на повторне проходження підсумкового контролю за результатами довгострокового підвищення кваліфікації.

6.6 Форма підсумкового контролю стажування відповідно до навчальної програми визначається Університетом.

6.7 Працівник, який пройшов підвищення кваліфікації (стажування), складає звіт за формою, наведеною в додатку 4 до цього положення.

6.8 Звіт про підвищення кваліфікації (стажування) заслуховується на засіданні кафедри, на якому розглядається питання про його затвердження або відхилення, даються висновки, відповідні рекомендації (за потреби). Результати підвищення кваліфікації (стажування) ураховуються при проходженні чергової атестації педагогічних, науково-педагогічних працівників.

6.9 Структурний підрозділ закладу-замовника, що здійснює організацію і координацію навчання працівників, може вносити пропозиції керівнику стосовно подальшого використання результатів підвищення кваліфікації (стажування) працівників в організації навчально-виховного процесу й науковій діяльності.

6.10 Копії документів про післядипломну освіту зберігаються на кафедрах і в особовій справі працівника й використовуються для підготовки звіту про проведену роботу за результатами календарного року.

7. Прикінцеві положення

7.1 Положення затверджується вченою радою Університету та вводиться в дію наказом Ректора.

7.2 Положення запроваджується в дію з дати його затвердження вченою радою Університету.

7.3 Зміни та доповнення до Положення про підвищення кваліфікації та стажування педагогічних і науково-педагогічних працівників в Університеті затверджуються вченою радою Університету, є невід’ємною частиною Положення і мають однакову з ним юридичну силу.

Додаток 1

Додаток 2

Додаток 3

Додаток4