Теорія ймовірностей у медицині

Метою дисципліни «Теорія ймовірностей у медицині» є надання студентам основних положень теорії ймовірностей та математичної статистики для оцінки та прогнозування явищ, що пов’язані з впливом випадкових факторів.

Практично всі процеси, що вивчаються різноманітними науками, можна розглядати, як ймовірнісні. Причина цього криється у тому, що при вивченні тих чи інших закономірностей важливу роль можуть відігравати фактори, що не є підконтрольними для дослідника і про їх поведінку він може тільки здогадуватися або якось оцінити. Особливо це проявляється у дослідженнях, пов’язаних із людським фактором, зокрема у медицині.

У результаті засвоєння курсу студент буде

знати:

−  основні поняття теорії ймовірностей (випадкова подія, ймовірність випадкової події) та формули їх розрахунку;

– закони розподілу випадкових подій та їх характеристики;

– поняття статистичної вибірки и методи розрахунку їх чисельних характеристик;

– елементи теорії оцінок та перевірки гіпотез;

вміти:

– розраховувати ймовірність випадкової події;

– визначати та побудувати закон розподілу випадкової події та розрахувати її параметри;

– обробляти результати статистичних досліджень;

володіти:

– методами виявлення закономірностей випадкових явищ у медицині, їх обробки та оцінювання;

– апаратними та програмними методами та технологіями моделювання випадкових подій та процесів для дослідження характеристик та поведінки медичних об’єктів;

– методами забезпечення організації обчислювальних процесів в медичних інформаційних системах.

Довнар Олександр Йосипович

Доцент кафедри 502, кандидат технічних наук.

У 1977 році закінчив Харківський інститут радіоелектроніки і отримав диплом спеціаліста з автоматизованих систем управління. У 1985 році здобув науковий ступінь кандидата технічних наук, з 1980 року працював викладачем на кафедрах вищеназваного університету. З 2018 р. працює на кафедрі 502 ХАІ. Викладає для студентів бакалаврату та магістратури курси, що пов’язані із мовами програмування, математикою та кібернетикою. Стаж науково-педагогічної діяльності – 30 років.