ХАІ-24 — двомісний легкий багатоцільовий автожир із закритою кабіною, спроєктований у Студентському конструкторському бюро Харківського авіаційного інституту (СКБ ХАІ) в середині 1960-х років. Апарат розроблявся спеціально для потреб енергетичної галузі та став першим гвинтокрилим проєктом такого класу в історії студентського КБ.

Історія створення:
У 1965 році студент п’ятого курсу ХАІ Борис Мисов під науковим керівництвом В. Ревінова розпочав роботу над проєктом двомісного багатоцільового автожира, який отримав індекс ХАІ-24.
Поштовхом до створення машини став конкурс, оголошений Міністерством енергетики Естонії на розробку легкого, економічного та простого в експлуатації автожира для регулярного повітряного патрулювання й огляду високовольтних ліній електропередач (силових кабелів). Саме можливість польотів на малих швидкостях уздовж трас ЛЕП із хорошим оглядом для оператора робила автожир оптимальним рішенням для таких завдань.
Особливості конструкції:
ХАІ-24 проєктувався за класичною для автожирів схемою з тягнучим повітряним гвинтом та вільновентильованим несучим ротором:
Аеродинамічна схема: Двомісний автожир із закритою комфортабельною кабіною, що дозволяла виконувати патрульні польоти за будь-якої погоди, та розвиненим хвостовим оперенням.
Несучий ротор: Над кабіною на пілоні встановлювався трилопатевий несучий ротор діаметром 9,96 м, який обертався в режимі авторотації від набігаючого потоку повітря (із системою попередньої розкрутки перед зльотом).
Силова установка: У носовій частині фюзеляжу розміщувався чехословацький чотирициліндровий рядний авіаційний двигун повітряного охолодження Walter M332 потужністю 115 к.с. (86 кВт), що приводив у рух дволопатевий тягнучий повітряний гвинт.
Шасі: Тристійкове (триколісне), не прибиране в польоті, пристосоване для експлуатації з непідготовлених ґрунтових майданчиків.
Випробування та презентація:
Демонстрація: У 1966 році повномасштабний макет автожира ХАІ-24 був успішно представлений на виставці, де привернув увагу фахівців цивільної авіації та енергетичного відомства.
Випробування: Проведення випробувань апарата відбувалося у 1967 році, проте детальні архівні звіти про завершення програми льотних випробувань та подальшу долю збудованого екземпляра не збереглися. Водночас досвід, здобутий Борисом Мисовим та командою під час роботи над ХАІ-24, безпосередньо став у пригоді під час створення наступних гвинтокрилих машин СКБ ХАІ.
Льотно-технічні характеристики:
| Параметр | Значення |
| Екіпаж | 2 особи |
| Довжина апарата | 7,80 м |
| Діаметр несучого ротора | 9,96 м |
| Кількість лопатей ротора / гвинта | 3 / 2 |
| Максимальна злітна маса | 800 кг |
| Двигун | 1 × ПД Walter M332 (чотирициліндровий, рядний) |
| Потужність двигуна | 115 к.с. (86 кВт) |
| Максимальна швидкість | 150 км/год |
| Мінімальна керована швидкість | 40 км/год |
| Практична стеля | 2 200 м |