Стратегія науково-інноваційного розвитку
Національного аерокосмічного університету
«Харківський авіаційний інститут» на 2026–2030 роки
Затверджено:
Вченою радою
Національного аерокосмічного університету
«Харківський авіаційний інститут»
Протокол №11 від 27 травня 2026 року
Введено в дію наказом ректора №223 від 27 травня 2026 року
Загальні принципи
У сучасному світі наука та технології є ключовими чинниками розвитку суспільства, забезпечення економічної конкурентоспроможності, національної безпеки та стійкості держав. Саме наукові дослідження й інженерні розробки формують основу технологічного суверенітету, визначають здатність держави реагувати на глобальні виклики, забезпечувати обороноздатність, модернізувати економіку та створювати нові високотехнологічні індустрії.
В умовах воєнного стану та майбутнього післявоєнного відновлення України роль технічних університетів суттєво зростає. Сучасні виклики потребують не лише збереження наукового потенціалу, а й формування нової моделі наукової діяльності на основі пріоритетності фундаментальних досліджень, інтегрованих у загальносвітовий доктринально-інноваційний контекст, та, водночас, здатних задавати вектори і відповідати на потреби прикладних інженерних розробок, цифрових технологій, наукоємних оборонних рішень.
Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» (далі – Університет, ХАІ) є одним із провідних центрів інженерної освіти і науки у сфері авіаційних, аерокосмічних, радіоелектронних, енергетичних, цифрових та безпекових технологій. ХАІ має унікальний досвід створення складних інженерних систем, розвитку технологій подвійного призначення та виконання досліджень, спрямованих на забезпечення обороноздатності держави, розвиток промисловості та технологічного сектору економіки.
Особливістю наукової діяльності Університету є поєднання фундаментальної науки, інженерної творчості, прикладних досліджень та взаємодії з державою, бізнесом і міжнародним науковим середовищем. Наукові дослідження ХАІ охоплюють широкий спектр напрямів – від створення аерокосмічних конструкцій і безпілотних систем, двигунобудування і авіаційного матеріалознавства, засобів і технологій штучного інтелекту, інтелектуальних систем управління і цифрової трансформації промисловості до розроблення сучасних систем кібербезпеки, зв’язку і зондування з аерокосмічних носіїв, енергетики і економіки, правознавства і соціології та інших напрямів досліджень, актуальних проблем забезпечення стійкості України у відсічі російській збройній агресії та повоєнного відновлення.
Водночас сучасне наукове середовище функціонує в умовах значних викликів, пов’язаних із воєнними ризиками, пошкодженням інфраструктури, кадровими втратами, необхідністю підвищення міжнародної конкурентоспроможності досліджень, інтеграції до Європейського дослідницького простору, створення і впровадження ефективної моделі взаємодії науки, держави та високотехнологічного бізнесу. Окремими викликами залишаються необхідність забезпечення спадковості функціонування наукових шкіл, їх розвитку збільшення обсягів грантового фінансування, дебюрократизація наукової діяльності, комерціалізація результатів досліджень.
Попри складні умови, ХАІ зберігає високий науковий потенціал, розвиває міжнародні партнерства, підтримує молодих учених, формує сучасну дослідницьку інфраструктуру та посилює участь у міжнародних дослідницьких грантових програмах. ХАІ розглядає науку як стратегічну основу технологічного розвитку держави, формування інноваційної економіки та створення рішень, необхідних для безпеки, відновлення й сталого розвитку України.
Стратегія науково-інноваційного розвитку ХАІ спрямована на формування конкурентоспроможного наукового середовища Університету, інтегрованого до Європейського дослідницького простору та орієнтованого на забезпечення технологічного й інноваційного розвитку держави в умовах післявоєнної трансформації.
Стратегія науково-інноваційного розвитку ХАІ визначає системні підходи до підвищення якості досліджень, ефективності використання наукового потенціалу та забезпечення практичного впровадження результатів наукової діяльності.
Стратегія науково-інноваційного розвитку є похідною від загальної Стратегії розвитку Університету до 2030 року та визначає інституційні механізми реалізації стратегічних цілей у сфері науки, досліджень, інновацій та міжнародної наукової інтеграції, і розроблена відповідно до:
- Закону України від 26.11.2015 № 848-VIII «Про наукову і науково-технічну діяльність»;
- Закону України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту»;
- Закону України від 08.09.2011 № 3715-VI «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні»;
- Постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 № 1187 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності»;
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 286-р «Про схвалення Стратегії розвитку вищої освіти в Україні на 2022-2032 роки»;
- Розпорядження Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 № 1351-р «Про схвалення Стратегії цифрового розвитку інноваційної діяльності України на період до 2030 року та затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2025–2027 роках»;
- Наказу МОН від 21.10.2024 № 1485 «Про державну атестацію наукових установ та закладів вищої освіти в частині провадження такими закладами наукової (науково-технічної) діяльності»;
- Наказу МОН від 31.12.2025 № 1732 «Про затвердження Дорожньої карти інтеграції України до Європейського дослідницького простору на період до 2027 року».
Місія
Створити провідне наукове середовище, в якому фундаментальні та прикладні дослідження, інженерна творчість та інновації формують технологічне майбутнє України, зміцнюють її обороноздатність і забезпечують повоєнне відновлення і сталий розвиток.
Візія
Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» – провідний науково-дослідницький центр у сфері аерокосмічних, інженерних та цифрових технологій, що формує інноваційну екосистему на перетині науки, освіти, держави та бізнесу, забезпечує розвиток міждисциплінарних досліджень, міжнародної наукової інтеграції та створення технологічних рішень для безпеки, відновлення й сталого розвитку України.
Цілі
Забезпечення високого рівня наукової діяльності ХАІ за допомогою:
- концентрації ресурсів на пріоритетних напрямах наукової діяльності ХАІ;
- розвитку дослідницької інфраструктури;
- інтеграції науки, освіти та інновацій в Європейський дослідницький простір;
- посилення міжнародної співпраці;
- орієнтації на практичний результат (impact);
- підтримки молодих учених і розвитку людського наукового потенціалу;
- розвитку системи комерціалізації результатів досліджень і технологічного трансферу;
- орієнтації на практичне впровадження результатів досліджень та їх суспільний, економічний і технологічний вплив;
- забезпечення створення науково-технологічних рішень для обороноздатності, безпеки та післявоєнного відновлення України.
Принципи забезпечення якості наукової діяльності
Інноваційність – підтримка нових наукових ідей та технологій.
Стійкість – забезпечення безперервності досліджень в умовах воєнних викликів.
Лідерство – формування передових наукових напрямів.
Міждисциплінарність – інтеграція різних галузей знань.
Практична орієнтація – трансфер/імплементація результатів досліджень у виробництво, в освітній процес і інноваційну діяльність.
Академічна доброчесність – дотримання етичних стандартів.
Відкрита наука – впровадження принципів FAIR для наукових даних, створення відкритого репозитарію.
Міжнародна інтеграція – участь у глобальних наукових процесах.
Людиноцентричність – створення наукового середовища, орієнтованого на розвиток людського потенціалу, підтримку молодих науковців, академічну свободу, професійне зростання та психологічну безпеку учасників дослідницького процесу.
Відповідальне використання показників наукової діяльності
Оцінювання якості та результативності наукової діяльності ХАІ та його співробітників здійснюється на основі поєднання кількісних показників, експертного оцінювання та врахування специфіки наукових напрямів.
Система показників використовується для:
- моніторингу стану наукової діяльності;
- підготовки до державної атестації наукової діяльності;
- підвищення конкурентоспроможності ХАІ в міжнародних рейтингах;
- посилення участі в національних і міжнародних грантових програмах;
- визначення сильних і перспективних наукових напрямів;
- підтримки наукових шкіл, молодих учених і міждисциплінарних дослідницьких колективів.
Оцінювання наукової діяльності здійснюється з урахуванням галузевої специфіки, кадрового потенціалу, характеру досліджень, рівня міжнародної співпраці, практичної реалізації або впровадження результатів та їхнього суспільного, економічного, технологічного й безпекового впливу.
Жоден окремий показник, зокрема кількість публікацій, квартиль журналу, h-index, обсяг фінансування або кількість патентів, не використовується як єдиний критерій оцінювання якості наукової діяльності кафедри, дослідницьких груп і колективів або окремого науковця.
Пріоритетні напрями наукової діяльності
Пріоритетні напрями наукової діяльності ХАІ формуються з урахуванням стратегічних потреб держави, глобальних технологічних трендів, розвитку аерокосмічної галузі, завдань забезпечення обороноздатності України та інтеграції до Європейського дослідницького простору.
Зокрема, в ХАІ пріоритетними напрямами є:
- аерокосмічні конструкції та технології;
- авіаційні двигуни та енергетичні системи;
- композиційні матеріали та адитивні технології;
- безпілотні апарати та гетерогенні мобільні системи;
- системи та засоби штучного інтелекту;
- кібербезпека, функційна безпечність та гарантоздатність;
- математичне та імітаційне моделювання;
- технології змішаної реальності, великих даних та людино-машинної кооперації;
- космічні технології та системи дистанційного зондування;
- оборонні та безпекові технології;
- забезпечення міцності, ресурсу та живучості конструкцій аерокосмічної техніки і систем озброєння;
- створення технологій «Цифрових двійників» для моделювання міцності конструкцій, авіаційних двигунів та складних систем;
- енергоефективність та альтернативна енергетика в аерокосмічній галузі;
- екологічна безпека, циркулярна економіка та сталий розвиток;
- механізми трансформації повоєнної економіки України;
- архітектура безпечного повоєнного соціально-економічного розвитку регіонів;
- фінансова стійкість та антикризове управління економічними системами;
- правове забезпечення стійкості, безпеки та розвитку підприємств авіаційної галузі та інших об'єктів критичної інфраструктури.
Виклики розвитку наукової діяльності
Сучасний розвиток наукової діяльності ХАІ відбувається в умовах комплексних структурних, технологічних, кадрових і безпекових викликів, що впливають на функціонування дослідницького середовища, міжнародну конкурентоспроможність науки та здатність ХАІ забезпечувати технологічний розвиток держави.
Структурно-системні виклики:
- асинхронність темпів глобального технологічного розвитку та темпів трансформації національного наукового середовища;
- тривалі наслідки деіндустріалізації та послаблення науково-технологічних шкіл;
- зниження ролі довгострокових фундаментальних досліджень на користь короткострокових прикладних результатів;
- зростання бюрократичного навантаження на наукових та науково-педагогічних працівників;
- недостатній рівень інтеграції науки, бізнесу та інновацій в сектор економіки;
- посилення глобальної конкурентної боротьби за наукові кадри, дослідницькі ресурси та міжнародне фінансування.
Кадрові та демографічні виклики:
- відтік молодих учених і талановитої молоді за кордон та до більш безпечних регіонів України;
- послаблення кадрового потенціалу внаслідок міграційних процесів ;
- зниження мотивації до наукової кар’єри серед молодого покоління;
- втрата спадковості наукових шкіл;
- недостатня залученість молодих учених до міжнародної дослідницької діяльності.
Воєнно-зумовлені виклики:
- пошкодження наукової та лабораторної інфраструктури внаслідок збройної агресії;
- порушення стабільності наукового процесу та реалізації довгострокових досліджень;
- значний психологічний тиск та емоційне вигорання учасників наукової діяльності;
- підвищені ризики для функціонування наукових і дослідницьких центрів у прифронтовому регіоні.
Стратегічні завдання
Розвиток науково-дослідницької та інноваційної діяльності:
1. Визначати й підтримувати пріоритетні напрями досліджень у сфері авіаційних, аерокосмічних, інженерних, цифрових, інтелектуальних та безпекових технологій.
2. Створювати міждисциплінарні дослідницькі колективи для вирішення складних науково-технологічних завдань.
3. Розвивати інфраструктуру досліджень, включно із сучасними лабораторіями, випробувальними комплексами та цифровими платформами моделювання.
4. Збільшувати обсяги зовнішнього та грантового фінансування наукових досліджень, у тому числі за рахунок залучення інвестицій та участі у державних і регіональних інвестиційних проєктах;
5. Підтримувати публікаційну активність науковців у провідних міжнародних наукових виданнях.
6. Розвивати систему комерціалізації результатів досліджень, трансферу технологій та інноваційного підприємництва.
7. Створювати систему підтримки винахідницької діяльності, патентування та захисту інтелектуальної власності.
8. Стимулювати створення технологій подвійного призначення та рішень для забезпечення обороноздатності держави.
Розвиток дослідницького середовища та людського потенціалу:
1. Сформувати сучасне дослідницьке середовище для професійного розвитку молодих учених, аспірантів і докторантів шляхом впровадження системи наукових інкубаторів та підтримки дослідницьких ініціатив.
2. Впровадити проєктно-орієнтовану систему підготовки аспірантів і докторантів відповідно до пріоритетних потреб держави та економіки.
3. Стимулювати залучення здобувачів освіти всіх рівнів, а також молодих науковців до дослідницької та інноваційної діяльності.
4. Формувати культуру академічної доброчесності, відкритої науки та міждисциплінарної співпраці.
5. Розвивати систему внутрішньої підтримки наукових проєктів, публікацій та міжнародної мобільності.
6. Зменшити бюрократичне навантаження на науковий та науково-педагогічний персонал.
Інтеграція до міжнародного наукового простору:
1. Посилити участь ХАІ в міжнародних наукових проєктах, консорціумах і грантових програмах.
2. Розширити мережу стратегічних партнерств із провідними університетами та науковими центрами світу.
3. Розвивати академічну мобільність здобувачів освіти, молодих науковців і вчених.
4. Розширювати участь ХАІ в міжнародних наукових мережах, професійних асоціаціях і технологічних альянсах.
5. Підвищувати міжнародну видимість ХАІ через наукові публікації, конференції, міжнародні рейтинги та практики відкритої науки (open science practices).
Розвиток взаємодії науки, держави та бізнесу:
1. Розширити систему стратегічних партнерств із підприємствами авіаційної, оборонної, ІТ, енергетичної та машинобудівної галузей.
2. Створювати галузеві інженерні та дослідницькі центри спільно з підприємствами, інститутами НАН України й державними структурами.
3. Формувати регіональні технологічні кластери у співпраці з бізнесом, органами влади та науковими установами.
4. Забезпечити інтеграцію результатів наукових досліджень у реальний сектор економіки та процеси повоєнного відновлення України.
Система забезпечення якості наукової діяльності
Основні групи показників якості наукової діяльності
1. Публікаційна активність і якість наукових результатів
- кількість публікацій у виданнях, що індексуються наукометричними базами Scopus та Web of Science;
- кількість і частка публікацій у виданнях квартилів Q1–Q2;
- кількість публікацій у високорейтингових міжнародних виданнях за відповідними галузями знань;
- кількість монографій, розділів у колективних монографіях, наукових звітів, технічної документації та інших результатів, що відповідають специфіці наукових напрямів;
- кількість публікацій у міжнародному співавторстві;
- кількість публікацій, підготовлених за результатами національних і міжнародних наукових проєктів.
2. Цитованість і науковий вплив:
- загальна кількість цитувань публікацій ХАІ;
- показники цитованості у наукометричних базах Scopus / Web of Science;
- h-index ХАІ, наукових напрямів і дослідницьких колективів;
- кількість публікацій, що належать до найбільш цитованих у відповідних галузях знань;
- динаміка цитованості публікацій за науковими напрямами;
- рівень міжнародної видимості наукових результатів.
3. Кадровий потенціал:
- кількість науково-педагогічних і наукових працівників, залучених до наукової діяльності;
- ількість працівників із науковими ступенями;
- кількість працівників із вченими званнями;
- частка молодих науковців і вчених у складі дослідницьких колективів;
- кількість здобувачів освіти всіх рівнів (студентів, аспірантів і докторантів), залучених до наукових проєктів;
- кількість захищених дисертацій особисто або під науковим керівництвом (консультуванням);
- участь молодих учених, науковців і здобувачів освіти всіх рівнів (студентів, аспірантів і докторантів) у міжнародних стажуваннях, школах, конференціях і дослідницьких проєктах.
4. Фінансування наукових досліджень:
- загальний обсяг фінансування наукової та науково-технічної діяльності;
- обсяг фінансування за рахунок державного бюджету;
- обсяг фінансування за рахунок міжнародних грантових програм;
- обсяг фінансування за рахунок госпдоговірних робіт;
- обсяг надходжень до спеціального фонду за результатами надання наукових послуг;
- кількість поданих і підтриманих заявок до Національного фонду досліджень України, Міністерства освіти і науки України, Horizon Europe, NATO Science for Peace and Security, COST, Erasmus+ та інших програм;
- астка наукових заявок, що пройшли внутрішню експертизу перед поданням.
5. Інноваційна діяльність і технологічний трансфер:
- кількість патентних заявок;
- кількість отриманих патентів, свідоцтв і охоронних документів;
- кількість ліцензійних угод;
- кількість створених прототипів, демонстраторів і технологічних рішень;
- кількість розробок із рівнем технологічної готовності TRL 4–7;
- кількість впроваджених технологій;
- кількість договорів із підприємствами, державними установами та організаціями;
- кількість стартапів тощо;
- обсяг доходів від комерціалізації результатів досліджень, наукових послуг і технологічних продуктів.
6. Дослідницька інфраструктура:
- кількість діючих лабораторій, дослідницьких центрів і випробувальних комплексів;
- кількість створених або модернізованих центрів компетенцій;
- рівень оновлення дослідницької матеріально-технічної бази;
- наявність цифрових платформ моделювання, обробки даних і підтримки досліджень;
- кількість міжкафедральних і міждисциплінарних дослідницьких команд;
- доступність дослідницької інфраструктури для студентів, аспірантів, молодих учених і партнерів.
7. Міжнародна наукова діяльність:
- кількість міжнародних наукових проєктів;
- кількість міжнародних партнерських угод, що мають реальні наукові результати;
- кількість публікацій у міжнародному співавторстві;
- кількість спільних дослідницьких груп із зарубіжними партнерами;
- часть у міжнародних наукових мережах, професійних асоціаціях і технологічних альянсах;
- академічна мобільність науковців і здобувачів освіти всіх рівнів;
- участь ХАІ в міжнародних рейтингах і підвищення показників міжнародної видимості;
- кількість організованих конференцій і воркшопів (в ролі голів / співголів / членів міжнародних організаційних і програмних комітетів), подані до яких праці індексуються в наукометричних базах даних.
8. Відкрита наука та FAIR-дані:
- кількість публікацій у відкритому доступі;
- кількість наборів дослідницьких даних, розміщених у відкритому або контрольованому доступі;
- кількість наборів даних, підготовлених відповідно до принципів FAIR;
- кількість наборів даних із DOI або іншим постійним ідентифікатором;
- кількість дослідницьких проєктів із Data Management Plan;
- кількість відкритих програмних кодів, цифрових моделей, технічної документації та інших цифрових дослідницьких результатів;
- розвиток інституційного репозитарію ХАІ.
9. Експертна та суспільно значуща діяльність:
- участь в експертизі національних і міжнародних наукових проєктів;
- участь в експертних групах, комісіях, робочих групах МОН, інших органів державної влади, міжнародних організацій та професійних об’єднань;
- участь у спеціалізованих вчених радах та процедурах присудження наукових ступенів;
- підготовка експертних висновків, аналітичних матеріалів, policy briefs і рекомендацій для держави, бізнесу та громад;
- участь у розробленні стандартів, нормативних документів, галузевих рекомендацій і стратегічних документів;
- впровадження наукових результатів ХАІ в обороноздатність, безпеку, повоєнне відновлення та сталий розвиток України.
Інструменти забезпечення якості наукової діяльності
- внутрішня система оцінювання наукової діяльності;
- система KPI для підрозділів і науковців;
- регулярний моніторинг результатів;
- внутрішні конкурси наукових проєктів;
- підтримка публікацій у міжнародних виданнях;
- залучення зовнішніх експертів.
Забезпечення результативності наукової діяльності (impact)
1. Основні напрями:
- розвиток оборонних технологій;
- участь у відновленні інфраструктури України;
- розвиток аерокосмічної галузі та інших критичних галузей;
- інтеграція з індустрією.
2. Показники результативності:
- впроваджені технології;
- участь у державних і міжнародних проєктах;
- збільшення доходів від комерціалізації наукових послуг та продуктів.
3. Розвиток дослідницького середовища:
- створення міждисциплінарних дослідницьких колективів;
- підтримка молодих науковців;
- розвиток культури досліджень;
- інтеграція здобувачів освіти у наукову діяльність;
- розвиток інноваційного підприємництва.
Управління науковою діяльністю
- ректор;
- вчена рада;
- проректор з наукової роботи;
- науково-технічна рада;
- науково-дослідна частина;
- проєктний (грантовий) офіс;
- дослідницькі кластери.
Моніторинг та оцінка ефективності
- щорічний аналіз показників;
- внутрішній аудит наукової діяльності;
- оцінювання підрозділів;
- рейтингування НПП.
Очікувані результати до 2030 року
- зростання кількості і рівня цитованості публікацій;
- збільшення обсягів міжнародного фінансування;
- розвиток інноваційної інфраструктури;
- підвищення позицій ХАІ в рейтингах;
- посилення ролі ХАІ як аерокосмічного та хайтек R&D центру.
KPI забезпечення науково-інноваційного розвитку ХАІ
| № з/п | Цільові показники результативності, ефективності та якості наукової діяльності університету | Строк досягнення |
| 1 | Розроблення та затвердження Стратегії відкритої науки | 31.12.2026 |
| 2 | Удосконалення системи автоматизації управління Університетом шляхом подальшого: – спрощення наукової звітності; – розвитку репозитарію наукової бібліотеки. |
31.12.2027 31.12.2028 |
| 3 | Збільшення обсягу надходжень до спеціального фонду Університету за результатами наукових і науково-технічних робіт за господарськими договорами та за результатами надання наукових послуг у порівнянні з попереднім роком, у постійних цінах 2026 року: – за підсумками 2026 р. – на 500 тис. грн; – за підсумками 2027 р. – на 1000 тис. грн; – за підсумками 2028 р. – на 1000 тис. грн; – за підсумками 2029 р. – на 1300 тис. грн; – за підсумками 2030 р. – на 1500 тис. грн. |
31.12.2026 31.12.2027 31.12.2028 31.12.2029 31.12.2030 |
| 4 | Збільшення кількості наукових журналів категорії «А» (Переліку наукових фахових видань України), що видаються Університетом: – на 1 журнал до кінця 2029 р.; – на 1 журнал до кінця 2030 р. |
31.12.2029 31.12.2030 |
| 5 | Збільшення кількості публікацій у закордонних періодичних виданнях країн ОЕСР порівняно з попереднім роком: – за підсумками 2026 р. – на 1 %; – за підсумками 2027 р. – на 1 %; – за підсумками 2028 р. – на 2 %; – за підсумками 2029 р. – на 2 %; – за підсумками 2030 р. – на 2 %. |
31.12.2026 31.12.2027 31.12.2028 31.12.2029 31.12.2030 |
| Якість та результативність наукових досліджень | ||
| 6 | Підвищення середнього індексу цитованості (h-index) Університету відносно базового значення 2025 р. – за підсумками 2026 р. – на 5 %; – за підсумками 2027 р. – на 7 %; – за підсумками 2028 р. – на 9 %; – за підсумками 2029 р. – на 11 %; – за підсумками 2030 р. – на 12 %. |
31.12.2026 31.12.2027 31.12.2028 31.12.2029 31.12.2030 |
| 7 | Кількість публікаційу журналах квартилю Q1–Q2 (за даними Scimago Journal & Country Rank) – не менше ніж 10 % від загальної кількості публікацій, що індексуються базами Scopus/WoS. |
31.12.2030 |
| 8 | Кількість патентів (у т.ч. міжнародних, PCT) – не менше ніж 10 на рік. |
31.12.2030 |
| 9 | Кількість технологій, доведених до рівня TRL 6 – не менше ніж 5 розробок. |
31.12.2030 |
| Міжнародна наукова інтеграція | ||
| 10 | Частка викладачів і науковців, залучених до міжнародних освітніх або дослідницьких проєктів – не менше ніж 30 % від загальної кількості НПП. |
31.12.2030 |
| 11 | Збільшення обсягу міжнародного фінансування – не менше ніж на 25%. |
31.12.2030 |
| 12 | Кількість активностей у конкурсах фінансування досліджень типу Horizon Europe / NATO / ESA – не менше ніж 5 проєктних заявок щорічно. |
31.12.2030 |
| 13 | Кількість активностей університету у міжнародних технологічних альянсах, консорціумах та дослідницьких ініціативах – не менше ніж 10 активностей. |
31.12.2030 |
| Інноваційність та комерціалізація науки | ||
| 14 | Кількість спільних R&D проєктів з індустрією (включаючи оборонний сектор) – не менше ніж 12 проєктів щороку. |
31.12.2030 |
| 15 | Кількість створених стартапів, у тому числі deep-tech – не менше ніж 10 одиниць щороку. |
31.12.2030 |
| 16 | Збільшення доходів від комерціалізації технологій – не менше ніж на 5 % щорічно. |
31.12.2030 |
| Наука для обороноздатності та відновлення України | ||
| 17 | Кількість технологічних рішень для обороноздатності та відновлення України – не менше ніж 5 впроваджених рішень. |
31.12.2030 |
| 18 | Участь у державних програмах відновлення та індустріалізації – не менше ніж 5 проєктів. |
31.12.2030 |
Прикінцеві принципи
Реалізація Стратегії науково-інноваційного розвитку Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» сприятиме формуванню сучасного конкурентоспроможного наукового середовища, інтегрованого до Європейського та світового дослідницького простору.
Реалізація Стратегії забезпечить:
- підвищення якості та міжнародної конкурентоспроможності наукових досліджень;
- ефективне використання наукового, кадрового та інфраструктурного потенціалу ХАІ;
- розвиток сучасної дослідницької та інноваційної інфраструктури;
- збільшення обсягів міжнародного грантового фінансування та участі у глобальних наукових проєктах;
- розвиток системи комерціалізації результатів досліджень і технологічного трансферу;
- посилення ролі ХАІ як провідного аерокосмічного, інженерного та інфотехнологічного R&D-центру України;
- створення науково-технологічних рішень для забезпечення обороноздатності, безпеки та повоєнного відновлення держави;
- розвиток людського капіталу, підтримку молодих учених та формування нової культури досліджень;
- інтеграцію ХАІ в міжнародні наукові мережі, технологічні альянси та Європейський дослідницький простір.
Стратегія є інструментом адаптивного управління науково-інноваційним розвитком ХАІ та передбачає регулярний моніторинг, оцінювання результативності й актуалізацію її положень відповідно до глобальних технологічних змін, викликів безпеки та стратегічних потреб держави.