ХАІ-19 — одномісний надлегкий спортивний літак, спроєктований і побудований студентами Харківського авіаційного інституту у 1961 році в рекордні терміни. Машина стала другим літаком у історії Студентського конструкторського бюро (СКБ ХАІ) і закріпила практику повного циклу створення авіаційної техніки силами самих студентів.

Історія створення:
Досвід побудови та випробувань першого студентського літака ХАІ-17 довів необхідність не лише проєктування машин у стінах інституту, а й організації власного повного циклу їх будівництва та обслуговування.
У 1961 році колектив студентів СКБ ХАІ під керівництвом Валерія Решетнікова та Бориса Заславського всього за три місяці розробив і зібрав нову машину, яка отримала індекс ХАІ-19. Під час будівництва використали окремі вцілілі агрегати від попередника ХАІ-17, водночас радикально переробивши компонування літака.
На борту ХАІ-19 студенти нанесли емблему із зображенням «Каменяра» за мотивами відомого вірша Івана Франка.

Створення літака ХАІ-19 відбувалося у надзвичайно складних умовах. Після аварії попереднього ХАІ-17 студентам довелося починати майже з нуля — без належного фінансування, у напівкустарних умовах студентських майстерень і всього за три місяці (влітку–восени 1961 року). Працювали ночами, власноруч виготовляючи деталі з фанери, полотна та металевих труб. Образ Каменяра, який уперто пробиває шлях крізь гранітну скелю попри всі перешкоди, став для молодих авіаконструкторів символом їхньої наполегливості, боротьби з бюрократією та віри в те, що їхній літак неодмінно підніметься в небо.
Особливості конструкції:
На відміну від ХАІ-17 зі штовхаючим гвинтом, ХАІ-19 був виконаний за класичною аеродинамічною схемою з тягнучим повітряним гвинтом.
Аеродинамічна схема: Одномісний вільнонесучий низькоплан нормальної схеми з відкритою кабіною пілота.
Планер: Фюзеляж фермової конструкції. Крило мало фанерний носок (передню кромку) для збереження точного аеродинамічного профілю, тоді як решта обшивки крила та фюзеляжу була полотняною.
Силова установка: У носовій частині встановлювався мотоциклетний поршневий двигун М-61К потужністю 30,5 к.с.. Паливна система включала два баки загальною ємністю 27 літрів, з яких пальне надходило до двигуна самопливом.
Шасі: Триколісне, не прибиране в польоті, із керованим носовим колесом, що забезпечувало добру маневреність на рулінні та стійкість під час зльоту й посадки.
Випробування та подальша доля:
Льотні випробування: Перший політ літака відбувся у травні 1962 року. Протягом 1962–1963 років головний конструктор Валерій Решетніков виконав на ХАІ-19 серію вдалих випробувальних польотів. Через суворі обмеження, пов'язані з безпекою польотів саморобної техніки, програму повних висотних випробувань провести не вдалося — польоти виконувалися на висотах 50–70 метрів.
Визнання: Після завершення льотних випробувань ХАІ-19 успішно експонувався на Виставці у Києві, де отримав схвальні відгуки фахівців авіаційної галузі.
Льотно-технічні характеристики:
| Параметр | Значення |
| Екіпаж | 1 особа |
| Розмах крила | 7,50 м |
| Довжина літака | 5,20 м |
| Площа крила | 9,50 м² |
| Злітна (польотна) маса | 315 кг |
| Двигун | 1 × ПД М-61К (мотоциклетний) |
| Потужність двигуна | 30,5 к.с. |
| Ємність паливних баків | 27 л |
| Максимальна швидкість | 140 км/год |
| Крейсерська швидкість | 120 км/год |
| Розрахункова дальність польоту | 600 км |
| Розрахункова практична стеля | 2 000 м |