Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут»

ХАІ-19 — легкий спортивний літак

ХАІ-19 — одномісний надлегкий спортивний літак, спроєктований і побудований студентами Харківського авіаційного інституту у 1961 році в рекордні терміни. Машина стала другим літаком у історії Студентського конструкторського бюро (СКБ ХАІ) і закріпила практику повного циклу створення авіаційної техніки силами самих студентів.

Історія створення:

Досвід побудови та випробувань першого студентського літака ХАІ-17 довів необхідність не лише проєктування машин у стінах інституту, а й організації власного повного циклу їх будівництва та обслуговування.

У 1961 році колектив студентів СКБ ХАІ під керівництвом Валерія Решетнікова та Бориса Заславського всього за три місяці розробив і зібрав нову машину, яка отримала індекс ХАІ-19. Під час будівництва використали окремі вцілілі агрегати від попередника ХАІ-17, водночас радикально переробивши компонування літака.

На борту ХАІ-19 студенти нанесли емблему із зображенням «Каменяра» за мотивами відомого вірша Івана Франка.

Створення літака ХАІ-19 відбувалося у надзвичайно складних умовах. Після аварії попереднього ХАІ-17 студентам довелося починати майже з нуля — без належного фінансування, у напівкустарних умовах студентських майстерень і всього за три місяці (влітку–восени 1961 року). Працювали ночами, власноруч виготовляючи деталі з фанери, полотна та металевих труб. Образ Каменяра, який уперто пробиває шлях крізь гранітну скелю попри всі перешкоди, став для молодих авіаконструкторів символом їхньої наполегливості, боротьби з бюрократією та віри в те, що їхній літак неодмінно підніметься в небо.

Особливості конструкції:

На відміну від ХАІ-17 зі штовхаючим гвинтом, ХАІ-19 був виконаний за класичною аеродинамічною схемою з тягнучим повітряним гвинтом.

Аеродинамічна схема: Одномісний вільнонесучий низькоплан нормальної схеми з відкритою кабіною пілота.

Планер: Фюзеляж фермової конструкції. Крило мало фанерний носок (передню кромку) для збереження точного аеродинамічного профілю, тоді як решта обшивки крила та фюзеляжу була полотняною.

Силова установка: У носовій частині встановлювався мотоциклетний поршневий двигун М-61К потужністю 30,5 к.с.. Паливна система включала два баки загальною ємністю 27 літрів, з яких пальне надходило до двигуна самопливом.

Шасі: Триколісне, не прибиране в польоті, із керованим носовим колесом, що забезпечувало добру маневреність на рулінні та стійкість під час зльоту й посадки.

Випробування та подальша доля:

Льотні випробування: Перший політ літака відбувся у травні 1962 року. Протягом 1962–1963 років головний конструктор Валерій Решетніков виконав на ХАІ-19 серію вдалих випробувальних польотів. Через суворі обмеження, пов'язані з безпекою польотів саморобної техніки, програму повних висотних випробувань провести не вдалося — польоти виконувалися на висотах 50–70 метрів.

Визнання: Після завершення льотних випробувань ХАІ-19 успішно експонувався на Виставці у Києві, де отримав схвальні відгуки фахівців авіаційної галузі.

Льотно-технічні характеристики:

Параметр Значення
Екіпаж

1 особа

Розмах крила 7,50 м
Довжина літака 5,20 м
Площа крила 9,50 м²
Злітна (польотна) маса

315 кг

Двигун

1 × ПД М-61К (мотоциклетний)

Потужність двигуна

30,5 к.с.

Ємність паливних баків

27 л

Максимальна швидкість

140 км/год

Крейсерська швидкість 120 км/год
Розрахункова дальність польоту

600 км

Розрахункова практична стеля

2 000 м