8 липня 2020 року
завідувачу кафедри, ректору ХАІ (1976-1983),
заслуженому діячу науки УРСР, лауреату Державної премії УРСР,
доктору технічних наук, професору
Кононенко Вадиму Григоровичу
виповнюється 100 років від дня народження.
Вадим Григорович Кононенко народився в м. Ізюмі Харківської області в сім'ї службовця. У 1928 році вступив до Ізюмської середньої школи, яку закінчив з відзнакою в 1938 році і без вступних іспитів був зарахований студентом 1-го курсу літакобудівного факультету Харківського авіаційного інституту.
Студент В. Кононенко на льотній практиці на аеродромі ХАІ
У 1944 році він з відзнакою закінчив інститут і комісією з персонального розподілу молодих спеціалістів його було направлено на кафедру технології літакобудування (нині кафедра технології виробництва літальних апаратів). Спочатку В. Г. Кононенко працював на кафедрі на посаді старшого лаборанта.
1944 рік В. Г. Кононенко - лаборант кафедри технології літакобудування
З вересня 1945 року В. Г. Кононенко працював асистентом, в 1949 році був переведений на посаду старшого викладача кафедри.
У 1948 році В. Г. Кононенко успішно захистив дисертаційну роботу на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. Його дисертаційна робота присвячена дослідженню маловивченого і складного процесу ротаційного витягування. Виконані ним дослідження та розроблені практичні рекомендації дозволили підняти на новий якісний щабель практику токарно-давильних робіт.
У 1952 році В. Г. Кононенко було затверджено у вченому званні доцента. Бурхливий розвиток машинобудування і металургії, авіаційної і ракетної техніки на початку п'ятдесятих років гостро ставив завдання пошуку нових методів обробки матеріалів. Тому з кінця сорокових років В. Г. Кононенко інтенсивно займався теорією і практикою високошвидкісного деформування і руйнування матеріалів. Підсумком його багаторічної плідної і цілеспрямованої роботи в цьому напрямку став успішний захист в 1964 році дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук.
Поряд з науково-педагогічною діяльністю Вадим Григорович багато сил і енергії віддає справі розвитку кафедр літакобудівного факультету та інституту. З 1949 по 1952 рік він працює заступником декана, а з 1952 по 1957 рік деканом літакобудівного факультету ХАІ. До цього періоду відноситься істотне розширення контингенту студентів факультету і кафедр. У 1961 році В. Г. Кононенко обирається на посаду завідувача кафедри виробництва літальних апаратів, яку він очолював до 1983 року. У травні 1976 року наказом Міністра вищої і середньої спеціальної освіти СРСР В. Г. Кононенко призначається ректором Харківського авіаційного інституту.
У травні 1976 року наказом Міністра вищої і середньої спеціальної освіти СРСР В. Г Конононко було призначено ректором Харківського авіаційного інституту. Під керівництвом В Г. Кононенка інститут набув світової слави і увійшов до десяти кращих ВУЗів СРСР
Під його керівництвом відбулися значні структурні зміни в інституті. Так створено факультет літальних апаратів (1980 р.) на базі спеціальностей і кафедр літакобудівного та авіадвигунобудівного факультетів, у тому числі на базі кафедри технології виробництва літальних апаратів.
За успішну підготовку авіаційних інженерів та розвиток наукових досліджень інституту рішенням Уряду було присвоєно ім’я видатного вченого М. Є. Жуковського (1978 р.). У 1980 році за видатні заслуги наш інститут було нагороджено найвищою нагородою країни – орденом Леніна.
У 1980 році за видатні заслуги наш інститут було нагороджено найвищою нагородою країни - орденом Леніна
Під керівництвом В. Г. Кононенка інститут набув світової слави і увійшов до десяти кращих ВУЗів СРСР.
Вадим Григорович Кононенко був одним з провідних фахівців країни в області використання імпульсних джерел енергії для високошвидкісного деформування металів в різних галузях машинобудування та металургії, а також в області складально-монтажних робіт і випробувань літальних апаратів та їх агрегатів. За його ініціативою і під його безпосереднім науковим керівництвом була створена і успішно розвивалася Харківська наукова школа деформування і руйнування матеріалів ударом жорсткого тіла.
Під керівництвом професора В. Г. Кононенко у 1975 у Харківському авіаційному інституті році було розпочато дослідження термоімпульсного видалення задирок та інших забруднень з поверхонь деталей, що стало продовженням робіт по створенню імпульсних машин для технологічних цілей.
В. Г. Кононенко був автором понад 290 наукових праць, понад 400 винаходів, 80 патентів і однієї реалізованої ліцензії. Одночасно з цим він підготував 54 кандидата технічних наук, надав наукові консультації та практичну допомогу при підготовці п'яти докторських дисертацій, відзначений двома дипломами Пошани і шістьма медалями ВДНГ СРСР.
Вперше у практиці патентно-ліцензійної роботи ВУЗів колишнього СРСР була реалізована у 1970 році ліцензія всесвітньо відомій фірмі „Демаг” (ФРН) на технологічний процес і високошвидкісне обладнання для безвідходного розрізання зливків на машинах безперервного лиття заготовок.
Великим науковим внеском є монографія В. Г. Кононенко «Швидкісна формозміна і руйнування металів» обсягом 20 др. арк., що опублікована в 1980 році. У ній вперше комплексно викладені теоретичні і експериментальні основи процесів високошвидкісного деформування металів. Перевагою монографії є наукове узагальнення досвіду промислового впровадження нових технологічних процесів, розроблених особисто автором або під його безпосереднім науковим керівництвом.
В. Г. Кононенко постійно удосконалював науково-методичні основи навчальних дисциплін з курсів технології літакобудування та виробництва літальних апаратів. Логічним завершенням його багаторічної педагогічної та науково-методичної роботи став навчальний посібник з курсового та дипломного проектування «Виробництво літальних апаратів», випущений видавництвом «Вища школа» в 1974 році. Відразу ж після виходу в світ воно стало основним навчальним посібником у всіх авіаційних вузах країни. В. Г. Кононенко одним з перших в країні в 1967 році розробив програму і стрункий курс «Основи науково-дослідної роботи студентів», які були схвалені Мінвузом СРСР.
В. Г. Кононенко за видатні заслуги в розвитку вітчизняної науки і техніки, підготовку висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів Указом Президії Верховної Ради УРСР в 1971 році присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки УРСР, а за роботи, присвячені дослідженню і впровадженню високопродуктивних методів розкрою металу великих перетинів і машин імпульсної дії, в 1975 році була присуджена Державна премія УРСР в галузі науки і техніки.
Протягом всього періоду роботи в інституті професор В. Г. Кононенко проводив велику громадсько-політичну, організаційну та виховну роботу. Був відповідальним редактором ряду науково-технічних збірників, членом і головою спеціалізованих Рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій, головою Харківського обласного правління НТО Машпром, науковим керівником досліджень по вихованню студентів Мінвуза СРСР, науковим керівником Проблемної науково-дослідної лабораторії з використання імпульсних джерел енергії в промисловості, членом комітету з Державних премій УРСР у галузі науки і техніки.
Помер раптово в 1983 році.
Вручення диплому Почесного професора ХАІ Генеральному конструктору В. А. Пошарову
На святі, присвяченому 50-річчю ХАІ: ректор В. Г. Кононенко. міністр вищої освіти СРСР В. Д. Єлютін, генеральний конструктор О. К. Антонов
В залі конструкції літаків на передньому плані ректор В. Г Кононенко, міністр вищої освіти СРСР В. Д. Єлютін, генеральний конструктор О. К. Антонов
Підприємства, на яких були впроваджені наукові розробки, виконані під науковим керівництвом професора, д.т.н. Кононенко В. Г.:
- Узбекський металургійний завод (г. Бекабад)
- Завод Сібелектросталь (м. Красноярськ)
- Сарканайск металург (м. Лієпая)
- Металургійний завод (м. Рибниця. Молдавія)
- Південний машинобудівний завод (м. Дніпро)
- Красноярський машинобудівний завод (м. Красноярськ)
- Харківський авіаційний завод (м. Харків)
- Воронезький авіаційний завод (м. Воронеж)
- Машинобудівний завод ім. Малишева (м. Харків)
- Куйбишевський металургійний завод (м. Куйбишев)
- Лозівський ковальсько-механічний завод (м. Лозова)
- Фірма Демаг (Німеччина), виготовлена серія машин імпульсного різання по ліцензії ХАІ
- Харківський турбінний завод (м. Харків)
- Ступинский металургійний завод (м. Ступіно)
- Завод Дніпроспецсталь (м. Запоріжжя)
- Азовський завод ковальсько-пресового обладнання. (м. Азов)
- Челябінський завод дорожніх машин ім. Колюшенко. (м. Челябінськ)
- Завод «Буревісник» (м. Гатчина)
- Харківський завод алюмінієво-бронзових сплавів (м. Харків)
- Вторчермет (м. Харків)
- ВО «Пролетарський завод» (м. Ленінград)
- ВНІТІ- галузевий технологічний ВНШ оборонної промисловості, розроблені серійне обладнання і технологія для авіаційної промисловості (м. Ленінград)
- Виробництво боєприпасів (м. Пенза)
- Виробництво артилерійських систем, завод «Барикади» (м. Волгоград)
