Концепція навчально-виховної роботи в
Національному аерокосмічному університеті
ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»

Затверджено:
Ректор Національного аерокосмічного університету
ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
24 березня 2003 року

Розглянуто і схвалено
на засіданні Вченої Ради
Національного аерокосмічного університету
ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»
29 січня 2003 року

Навчально-виховний процес у Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут” організовано й упроваджено відповідно до Закону України “Про освіту”, Закону України “Про вищу освіту”, Указу Президента “Про молодіжну політику”, рішень Міністерства освіти і науки України, Головного управління освіти і науки Харківської області, а також Статуту Національного аерокосмічного університету ім. М. Є. Жуковського “Харківський авіаційний інститут”. 

1. Мета навчально-виховного процесу.

Мета навчально-виховного процесу - готувати для аерокосмічної та інших галузей промисловості й господарства України, країн ближнього й далекого зарубіжжя всебічно освічених фахівців, що, опанували сучасні методи наукового аналізу, здатні розв'язувати складні науково-технічні завдання, мають високу адаптаційну здатність до швидкоплинних економічних, політичних і соціальних умов життя, а також високі моральні й духовні якості.

Для досягнення поставленої мети використовано системний підхід, що грунтується на сучасних методах педагогіки вищої школи й поєднує в собі прийоми колективного впливу на соціально-психологічні якості особистості й методи індивідуального виховання студентів.

Навчально-виховний процес реалізують викладачі, куратори й наставники, студенти, адміністрація університету, профспілкова організація, органи студентського самоврядування, формальні й неформальні студентські об'єднаня.

При цьому основні завдання в навчально-виховного процесу розв’язують викладачі (у т. ч. куратори й наставники) та студенти.

Виховна робота - найважливіший складник педагогічної діяльності кожного викладача й усього колективу співробітників університету.

Навчально-виховна робота — це постійний і цілеспрямований вплив на професійний, інтелектуальний, духовний, моральний, естетичний і фізичний розвиток ’студентів з метою формування всебічно розвиненої особистості, висококваліфікованого фахівця, підготовленого до різних видів професійної діяльності.

2. Завдання навчально-виховного процесу.

1. Готувати висококваліфіковані, гармонійно розвинені інженерні кадри, формувати в них навички майбутнього організатора й керівника виробництва.

2. Проводити навчально-виховну роботу з використанням сучасних педагогічних методів проведення навчально-виховної роботи.

3. Розвивати в студентах соціальну активність, відповідальність за доручену справу духовну зрілість та культурну освіченість.

4. Виявляти й реалізовувати творчі здібності студентів, сприяти гармонійому розвитку особистості студента.

5. Розвивати в студентів мотивацію до навчання і наукової діяльності.

6. Залучати студентів до трудової діяльності, занять спортом, участі в художній самодіяльності й до участі в студентських об'єднаннях і клубах за інтересами.

7. Здійснювати профілактичну роботу щодо запобігання правопорушень.

8. Забезпечувати правову, психологічну й матеріальну допомогу студентам.

9. Створювати необхідні умови для проживання студентів у гуртожитку.

10. Контролювати навчальну й трудову дисципліну студентів, оперативно реагувати на різні правопорушення.

11. Координувати навчально-виховний процес з діяльністю профспілкової організації студентів і інших суспільних об'єднань.

12. Сприяти розвитку структури студентського самоврядування.

13. Сприяти організації позааудиторной самостійної роботи студентів.

14. Поширювати досвід відмінників навчання і сприяти навчанню студентів- відмінників за графіком.

15. Вивчати новаторський досвід навчально-виховної роботи інших навчальних закладів України й упроваджувати передові досягнення в навчально-виховний процес ХАІ.

3. Основні напрямки, форми й методи виховної роботи.

Основними напрямками виховної роботи є:

Професійне виховання покликане формувати особистість студента, як висококваліфікованого фахівця обраної галузі виробництва, який має потребу в безперервному вдосконаленні професійного рівня. Створення системи безперервного удосконалення професійного рівня студентів.

Професійне виховання реалізовано в таких заходах:

- читання курсів лекцій зі вступу до спеціальності й профільної дисципліни;

- читання лекцій про розвиток і сучасні досягнення науки й техніки;

- залучення студентів до наукової праці кафедр, наукових центрів і НДІ при ХАІ, студентського конструкторського бюро;

- проведення студентських олімпіад;

- проведення студентських науково-технічних конференцій;

- розвиток курсу НДРС.

Професійне виховання здійснюють викладачі й наставники випускових кафедр університету та керівництво факультетів.

Моральне виховання — спрямоване на розвиток високих моральних якостей і переконань, які втілюються в моральних принципах поведінки в усіх сферах життєдіяльності й забезпечують активну життєву позицію молодої людини.

Моральне виховання здійснюється під час усіх лекційних курсів, у тому числі загально гуманітарної та етичної спрямованості, завдяки діяльності всіх служб і підрозділів, роботі викладачів, кураторів, участь кожного студента в створенні в студентських колективах атмосфери високої вимогливості, принциповості, чесності, відповідальності й взаємодопомоги.

Моральне виховання охоплює всю систему позааудиторної роботи:

- проведення "Днів відкритих дверей”;

- організація й проведення свят ХАІ: урочисте посвячення в студенти першокурсників і святкування “Дня ХАІ”, святкування “Дня Перемоги” тощо;

- діяльність органів студентського самоврядування;

- залучення студентів до участі в акціях гуманістичного спрямування;

- висвітлення моральних питань у багатотиражних і малотиражних виданнях ХАІ: газеті “За авіакадри”, факультетських газетах тощо;

- організація й проведення зустрічей з видатними вченими і виробничниками;

- організація й проведення тематичних концертів і вечорів поезії, музики, живопису;

- лекції й бесіди з питань етики, естетики, культури спілкування й поведінки;

- читацькі конференції на різні теми, робота “Літературної вітальні”.

Цій напрям виховної роботи реалізують усі викладачі й у першу чергу викладачі гуманітарних дисциплін, куратори й наставники факультетів і керівництво університету.

Політичне виховання націлене на формування в студентської молоді політичної культури, що включає розвиток уявлень про механізм політичного процесу, способах досягнення політичної мети, знайомство з політичною діяльністю держави, з її політичним досвідом і досвідом інших країн.

Політичне виховання здійснюється під час навчальних занять, а також у системі позааудиторної роботи:

- робота наукових гуртків, політичних ктубів, конференцій, на яких обговорюються актуальні питання сучасності;

- зустрічі з політичними діячами країни, з депутатами всіх рівнів;

- лекції й бесіди на політичні теми;

- участь студентів в органах студентського самоврядування (студентські ради гуртожитків і факультетів).

Виховання національної самосвідомості й свідомості громадянина передбачає розвиток історичної пам'яті, виховання патріотичних почуттів, ідеалів служіння своєму народові, державі, усвідомлену любов до Вітчизни.

Здійснюється протягом навчального й позанавчального часу в таких заходах:

- знайомство з національними традиціями народу України;

- робота клубів, гуртків, відвідування історичних музеїв;

- організація зустрічей з ветеранами праці і бойових дій;

- залучення студентів до роботи суспільних молодіжних організацій;

- лекції й бесіди на теми національної самосвідомості із залученням лекторів відповідного профілю;

- організація поїздок до пам'ятних місць, відвідування краєзнавчого музею;

- організація доповідей студентів про традиції, звичаї, обряди й історії свого регіону, міста, селища тощо.

Цей напрям здійснюють усі викладачі й у першу чергу викладачі суспільно- політичних дисциплін, куратори й наставники груп, актив студентських рад, керівництво факультетів і університету.

Правове виховання спрямоване на формування правової культури студентської молоді й передбачає повагу прав і волі людини й громадянина, поширення знань і умінь застосовувати на практиці закони держави.

Напрям здійснюється завдяки лекційним курсам і насамперед правовим дисциплінам, а також за допомогою позанавчальної діяльності, через роботу гуртків, семінарів, проведення правових конкурсів, конференцій, олімпіад, а також участь у чергуванні по гуртожитках, у діяльності ДНД ХАІ і ГОСГІ гуртожитків.

Студенти повинні знати Статут університету, Правила внутрішнього розпорядку, Правила проживання в гуртожитках і керуватися ними у своїй діяльності.

Трудове виховання передбачає формування активної, працездатної особистості, що володіє професійною майстерністю, має розвинені ділові якості й почуття відповідальності. Трудове виховання пов'язане з навчанням, з вивченням додаткових навчальних курсів, з роботою наукових гуртків, конференцій, клубів.

Воно реалізується у таких заходах:

- проведення вечорів питань і відповідей про майбутню трудову діяльність студентів на різних підприємствах і в організаціях України;

- зустрічах із провідними спеціалістами України й зарубіжжя;

- залучення сту дентів до науково-дослідних гуртків і до роботі з НДР, участь у професійних конкурсах, у роботі бізнес-клубів;

- організація й робота студентських трудових загонів у ХАІ і за його межами;

- допомога студентам у тимчасовому працевлаштуванні;

- проведення суботників і недільників з благоустрою університету і студмістечка.

Здійснюють викладачі кафедр, куратори й наставники груп, профспілкові комітети університету, студентські ради факультетів і гуртожитків, співробітники студмістечка.

Фізичне виховання — полягає в пропаганді здорового способу життя як невід'ємного елементу загальної культури особистості, протидії факторам, негативного впливу на здоров'я людини, виробленні умінь самостійно використовувати методи і форми фізичної культури в трудовій діяльності та відпочинку; освіченість у питаннях здоров'я, спілкування, харчування, фізичного й психічного благополуччя, внутрішній потребі бути здоровою людиною, мати індивідуальний стиль здорового способу життя.

Фізичне виховання реалізується в процесі всієї життєдіяльності університету, на заняттях з фізичної культури і спорту, у роботі спеціальних медичних груп і груп лікувальної фізкультури, а також у проведенні заходів:

- організація на базі кафедри фізвиховання спортивних секцій із широким залученням до них студентів;

- створення в гуртожитках і на прилеглих до них територіях діючих спортивних залів і спортивних .майданчиків;

- проведення спортивних змагань, турнірів, зустрічей, туристських походів;

- лекції і бесіди про здоровий спосіб життя, про шкоду паління, пияцтва, наркоманії й інших шкідливих звичок (залучати фахівців-медиків).

Здійснюється викладачами кафедри фізичного виховання, тренерами спортивних секцій, активістами студентських рад.

Естетико-худоужнє виховання сприяє розвитку естетичних почуттів, смаків, поглядів, формуванню естетичного ставлення до дійсності, творчій активності студентської молоді.

Воно здійснюється завдяки таким заходам:

-лекційні курси, що містять естетичне підгрунтя, лекції й бесіди з питань естетики й культури, боротьби з лихослів'ям серед студентів і співробітників ХАІ

- проведення зустрічей у літературно-музичних, театральних вітальнях, зустрічей з діячами літератури и мистецтва, організації зустрічей із членами творчих колективів студклубу ХАІ;

- естетичне оформлення приміщень гуртожитків, навчальних корпусів і території університету;

- вивчення культурної спадщини України та світової культури;

- відвідування концертів, театрів, музеїв і виставок:

- організація студентським клубом ХАІ гурткової роботи зі студентами; спрямовання основних зусиль студентського клубу ХАІ на роботу зі студентами;

- участь студентів у художній самодіяльності; щорічне проведення фестивалю- конкурсу художньої самодіяльності ХАІ.

Здійснюють керівники студентських гуртків і клубів, куратори й актив студентських рад.

Екологічне виховання спрямоване на формування екологічної культури особистості, що регулює ставлення людини до природи, орієнтує її на збереження й відновлення природи як життєвого середовища.

Реалізується через лекційні курси екологічної спрямованості, через виділення екологічного компоненту в більшості навчальних дисциплін, а також через роботу студентських наукових товариств, гуртків, екскурсій у музей природи, туристських походів, проведення тижня Землі, природоохоронних акцій і заходів у ХАІ — садіння дерев, підгодовування птахів, дотримання в чистоті території ХАІ і студмістечка.

Здійснюють усі викладачі й у першу чергу викладачі кафедри екології і хімії, куратори й наставники іруп, актив студентських рад.

4. Критерії виховної роботи.

Критеріями виховання й вихованості студентів є:

- ставлення до суспільства, праці й до людей;

- активність життєвої позиції;

- спрямованість індивідуальності студента, його погреби, мотиви, інтереси, ідеали;

- рівень правосвідомості студентів;

- рівень моральної свідомості й моральної поведінки;

- рівень цивільної й політичної свідомості й поведінки;

- ціннісні орієнтації студентів;

- рівень культури, форми і способи культурного самопрояву й самоствердження;

- конструктивність чи диструктивність проявів поведінки студентів.

5. Система навчально-виховної роботи в ХАІ. 

5.1. Учасники навчально-виховного процесу

Відповідно до Закону України ‘'Про вищу освіту’’ ректорат чітко визначає учасників навчально-виховного процесу в ХАІ, якими є:

- особи, що навчаються в університеті;

- науково-педагогічні працівники університету;

- співробітники університету' (фахівці, УВГІ, співробітники відділів і служб тощо). І

У навчальному процесі об’єктом виховання є:

- аспіранти і здобувачі;

- студенти університету очної й заочної форми навчання.

Суб'єкти виховання - це науково-педагогічні працівники і співробітники університету:

- ректор, проректори й ректорат у цілому, як організатори навчально-виховної роботи ХАІ;

- декани й деканати факультетів;

- керівники керівних структур університету (відділів і служб);

- колективи всіх кафедр (професорсько-викладацький склад, НВП, наукові співробітники);

- члени профспілкового комітету студентів університету;

- куратори й наставники академічних груп;

- адміністрація студентського містечка, завідувачі ЖЕД гуртожитків;

- правління студентського клубу ХАІ;

- керівники спортивних секцій.

5.2. Організаційна структура навчально-виховної роботи в ХАІ

Організаційна структура навчально-виховної роботи - це сукупність взаємозалежних учасників навчально-виховного процесу. У структурі чітко визначені організатори виховання, конкретні об’єкти та суб’єкти виховання узгоджені критерії й форми роботи щодо кожного об'єкту, визначені функціональні обов'язки, а також питання моральної й матеріальної зацікавленості кожного учасника навчально-виховного процесу.

Ректорат, деканати, профспілковий комітет студентів, відділ НВР, викладачі- куратори допомагають кожному студенту так організувати своє життя, навчання, поведінку, діяльність, щоб він перейнявся патріотизмом, формував громадську позицію, моральну зрілість, власну демократичну-гуманітарну спрямованість.

Система керування навчально-виховним процесом в університеті створює і забезпечує найбільш вигідні умови для вільного самовизначення кожного студента, для самореалізації ними задатків, здібностей і можливостей. 

6. Організація роботи кураторів і наставників у ХАІ. 

Кураторами й наставниками призначають найбільш досвідчених викладачів кафедр. Робота кураторів проводиться зі студентами 1-го і 2-го курсів, а наставників - зі студентами старших курсів. Робота куратора й наставника є одним з найважливіших доручень, що входять у коло службових обов'язків викладача й передбачені індивідуальним планом у розділі ‘‘Робота з виховання студентів”. Кураторів і наставників призначають наказом ректора за поданням деканатів і кафедр ХАІ.

Основним напрямком роботи наставників є подальший розвиток духовних і моральних якостей студентів, а також підвищення рівня професійної підготовки бакалаврів, фахівців і магістрів за профілем випускової кафедри. Наставник повинен сприяти формуванню в студентів світогляду й концептуальних підходів під час розв’язання інженерних завдань в обраній спеціальності.

Заступник декана з виховної роботи зобов'язаний:

- спрямовувати й контролювати роботу кураторів і наставників;

- перевіряти виконання плану роботи куратора й наставника в групі й підводити підсумки триместру (року);

- надавати всебічну допомогу кураторам й наставникам факультету в їхній роботі;

- узагальнювати досвід виховної роботи своїх кураторів і наставників, висвітлювати його на зборах і семінарах кураторів і наставників.

Основним завданням куратора й наставника є формування в студентській групі морально-психологічного мікроклімату, що сприяє розвитку світогляду, характеру, ідеалів, свідомості студентів. Міцність колективу визначається насамперед стосунками між студентами, що створюються під час навчального процесу. Куратору й наставнику рекомендовано бути присутнім на деяких заняттях (лекціях, лабораторних і практичних), щоб за допомогою викладачів, які ведуть відповідні предмети, впливати на підвищення успішності групи.

У процесі виховної роботи необхідно підвищувати відповідальність кожного студента за якість і результати навчання. Будь-який прояв несумлінного ставлення до занять, порушення дисципліни повинні бути предметом принципового обговорення в групі. Добрий ефект мають листи активу групи чи куратора батькам студента про його успіхи чи недоліки.

Куратор разом з активом групи повинен піклуватися про те, щоб протягом усього часу навчання в університеті студенти займалися в спортивних секціях, брали участь у спартакіадах та інших університетських спортивних змаганнях; брали участь у діяльності студентського клубу тощо.

Значну частину часу студенти проводять у гуртожитку, тому доцільно частину виховної роботи зі студентами, особливо індивідуальну, проводити саме в гуртожитку. Ця робота повинна бути за формою і змістом такою, щоб студент бачив у викладачеві свого досвідченого товариша, готового завжди допомогти порадою й справою під час підготовки до занять, у питаннях організації побуту й проведенні дозвілля.

Діяльність куратора й наставника оцінюють за результатами роботи опікуваної групи. Основними критеріями ефективності роботи кураторів і наставників є високий рівень навчальних показників, трудової дисципліни й активності студентів групи в суспільній роботі, спортивних досягненнях і в оглядах художньої самодіяльності, успішної роботи в будзагонах тощо.

Кращих кураторів і наставників факультету й університету визначають за поданням деканатів. Заохоченням кращим кураторам і наставникам може бути подяка в наказі по університету, нагородження грамотою, коштовним подарунком, висування до університетського конкурсу професійної майстерності “Ікари ХАІ” в номінації “Наставник студентства”. 

7.  Місце й роль кафедр у виховному процесі студентів. 

В організації навчально-виховної роботи, визначенні її змісту, форм і методів, сучасних підходів до її проведення серед студентів, велика роль надається структурним підрозділам університету - кафедрам та їхнім педагогічним колективам.

Вони є центрами навчально-виховної роботи серед студентів. Колективи кафедр університету' постійно удосконалюють складний і багатогранний навчально- виховний процес, щоб стати по-справжньому навчально-виховними, методичними і науковими центрами. Усі кафедри планують і здійснюють керування організаційно- виховною і культурно-освітньою роботою серед студентської молоді, що передбачає реалізацію виховних функцій усіх форм навчальних занять (аудиторна й позааудиторна виховна робота).

Кафедри університету реалізують завдання виховної роботи, організаційні принципи, основні напрямки, методи й форми, керуючись концептуальними принципами освіти в Україні, іншими нормативними документами з актуальних проблем навчання і виховання студентської молоді з урахуванням специфіки ХАІ, запитів і потреб студентів.

Основними завданнями організаційно-виховної роботи кафедр у ХАІ є:

- комплексний підхід до виховання студентів;

- безперервність і послідовність виховної роботи в академічних групах, на курсах, факультетах, у гуртожитках;

- підвищення якості організаційно-виховної роботи, її відповідність постійно зростаючому політичному й культурному рівню, інтересам студентів;

- індивідуалізація виховної роботи серед студентів.

Виховна робота кафедри в навчальному процесі полягає в таких аспектах:

- формування професійних навичок сучасного фахівця;

- виховання високих моральних якостей, активності в суспільному житті, активної життєвої позиції, особистий приклад викладачів у всьому;

- повага до законів держави, до його символіки: гімну, гербу, прапору;

- виховання культури поведінки під час занять усіх форм в університеті й за його межами;

- залучення студентів до виступів з науковими рефератами й повідомленнями на семінарах і наукових студентських конференціях.

Позааудиторна робота кафедр з виховання студентів полягає в таких аспектах:

- робота наставників і кураторів академічних груп;

- особиста участь у реалізації заходів, що проводять в гуртожитках деканати факультетів разом із працівниками студмістечка ХАІ;

- сприяння роботі рад студентського самоврядування на факультетах і в гуртожитках студмістечка ХАІ;

- робота з активом курсу, факультету й університету;

- рішення завдань професійного виховання студентів;

- здійснення профорієнтаційної роботи серед сту дентів;

- участь у культурно-освітньому, спортивно-оздоровчому й інших видах діяльності.

8.  Студентське самоврядування в ХАІ. 

Відповідно до законів України "Про освіту” й "Про вищу освіту” студенти мають гарантоване державою право на те. щоб особисто чи через своїх представників брати участь у самоврядуванні, в обговоренні, розв’язанні питань удосконалювання навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначенні стипендій, організації дозвілля, побуту тощо.

У своїй діяльності органи студентського самоврядування керуються чинним законодавством (у т.ч. законами України “Про освіту” й “Про вищу освіту”), рішеннями Міністерства освіти і науки України, Положенням про державний вищий навчальний заклад. Статутом Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського “ХАІ”.

Основними завданнями органів студентського самоврядування є:

1. Забезпечити й захистити права та інтереси студентів.

2. Забезпечити виконання студентами своїх обов'язків.

3. Сприяти навчальній, науковій і творчій діяльності студентів.

4. Сприяти створенні необхідних умов для проживання і відпочинку студентів.

5. Створити різноманітні студентські гуртки, товариства, об'єднання, клуби за інтересами.

6. Організувати співпраці зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжних організацій.

7. Допомагати в проведенні серед студентів соціологічних досліджень.

8. Сприяти працевлаштуванню випускників.

9. Брати участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Студентське самоврядування в ХАІ здійснюється на рівні академічної групи (староста і профорг групи), факультету (студентська рада факультету), гуртожитку (студентська рада гуртожитку) і університету' в цілому (профспілковий комітет студентів ХАІ).

Органи студентського самоврядування ХАІ мають загальну підтримку і допомогу' адміністрації у вирішенні питань щодо своєї діяльності.

Зараз на правах студентського самоврядування в ХАІ діють:

- 6 студентських рад факультетів;

- 10 студентських рад гуртожитків;

- ДНД ХАІ (спеціальний студентський орган самоврядування) і групи охорони громадського порядку в гуртожитках;

- студентський будзагін ХАІ, що функціонує влітку;

- студентський клуб ХАІ;

- спортивний клуб ХАІ;

Загальними напрямками студентського самоврядування університету є:

- залучення студентів до діяльності і співпраці в органах студентського самоврядування;

- організація й проведення тестувань і анкетування;

- стимулювання й заохочення студентів, що активно займаються позанавчальною діяльністю;

- надання допомоги в реалізації різних проектів, планів, розроблених і запропонованих студентами;

- діяльність інституту старост академічних груп, профоргів груп тощо.

Специфічними є:

- діяльність добровільної народної дружини:

- діяльність студентських груп охорони громадського порядку в гуртожитках;

- організація роботи трудових загонів.

Студентське самоврядування в ХАІ має великий творчий потенціал, що сприяє гармонійному розвитку студентів, формуванню у них навичок майбутнього фахівця-керівника.

9. Організація дозвілля студентів.  

Організація дозвілля студентів ХАІ і розвиток цієї роботи проводиться в кількох напрямках:

1. Активізація роботи студентського клубу ХАІ, що полягає в широкому залученні студентів до участі в художній самодіяльності (проведення традиційного фестивалю-конкурсу “Студентська весна”, створення нових творчих колективів тощо.

2. Спортивно-оздоровча робота, причому як у межах занять у секціях спортивного клубу ХАІ, так і індивідуально шляхом занять спортом в обладнаних спортивних залах гуртожитків студмістечка ХАІ.

3. Проведення традиційних свят ХАІ, що стали візитною карткою виховної роботи університету. День ХАІ, День Перемоги, День посвяти в студенти, конкурс «Ікари ХАІ» - це заходи, що за задумом, формою і змістом є важливим інструментом патріотичного й професійного виховання.

10. Лекційно-пропагандистська й соціологічна робота в ХАІ. 

Напрямки лекційно-пропагандистської роботи:

- проведення фахівцями обласної студентської поліклініки факультативних занять (лекцій) зі студентами на медичні теми, лекції лікаря-нарколога, спрямовані на ознайомлення студентів із симптомами захворювань, їхньою профілактикою й можливими наслідками, пропаганда здорового способу життя;

- лекції й бесіди з питань правопорушень і роз'яснення положень наказів адміністрації університету, спрямованих на викорінювання пияцтва, тютюнокуріння, лихослів'я в студентському середовищі;

- індивідуальна робота зі студентами і співробітниками для їхньої психологічної підтримки в межах створеної в ХАІ консультативно-психологічної служби (кабінету).

Соціологічна діяльність полягає в підготовці й проведенні соціологічних опитувань. Цю діяльність здійснює відділ навчально-виховної роботи шляхом анкетування й іншими методами збирання первинної соціологічної інформації (опитування, бесіди тощо).

Зібрана інформація та її аналіз після оброблення дозволяє виявляти проблеми в навчально-виховній роботі, формувати прогнози в цій галузі, виробляти рекомендації з удосконалювання навчально-виховного процесу.