Стратегія розвитку відкритої науки
Національного аерокосмічного університету
«Харківський авіаційний інститут» на 2026–2030 роки
Затверджено:
Вченою радою
Національного аерокосмічного університету
«Харківський авіаційний інститут»
Протокол №4 від 21 жовтня 2026 року
Введено в дію наказом ректора №432 від 21 жовтня 2026 року
Загальні принципи
Відкрита наука є сучасним підходом до організації та здійснення наукової діяльності, що передбачає підвищення доступності наукових знань, прозорості дослідницького процесу, можливостей повторного використання наукових результатів і розширення взаємодії між дослідниками, науковими установами, закладами освіти, бізнесом і суспільством. Упровадження принципів відкритої науки сприяє підвищенню якості, відтворюваності та суспільної значущості досліджень, розвитку міжнародної наукової співпраці й ефективнішому використанню результатів наукової діяльності.
Актуальність розвитку відкритої науки зумовлена трансформацією глобального наукового середовища, поширенням цифрових технологій, розвитком міжнародних дослідницьких інфраструктур, а також необхідністю забезпечення доступності наукових результатів і поглиблення інтеграції України до Європейського дослідницького простору. Важливого значення набуває формування інституційних умов для поширення відкритих дослідницьких практик, удосконалення управління науковими даними, забезпечення відкритого доступу до наукових публікацій та розвитку культури відповідального обміну науковими знаннями.
Для Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» (далі — Університет, ХАІ) розвиток відкритої науки є важливим напрямом удосконалення дослідницького середовища, розширення міжнародної наукової взаємодії та підвищення доступності результатів наукової діяльності. Як університет технічного профілю, що здійснює дослідження у сферах авіації, аерокосмічних технологій, радіоелектроніки, інформаційних технологій, енергетики та інших високотехнологічних галузей, ХАІ потребує впровадження сучасних підходів до поширення наукових результатів, управління дослідницькими даними, використання цифрових дослідницьких інструментів і забезпечення сумісності наукової інформації з міжнародними системами.
Розвиток відкритої науки в Університеті передбачає формування цілісного інституційного середовища, у якому відкритий доступ до наукових публікацій, належне управління дослідницькими даними, використання відкритих ліцензій, розвиток цифрових репозитаріїв, поширення відкритих дослідницьких методологій та повторне використання наукових результатів стають складниками повсякденної дослідницької практики. Важливим завданням є також формування відповідних компетентностей наукових, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти, а також створення умов для визнання внеску дослідників у розвиток відкритої науки.
Водночас упровадження принципів відкритої науки в ХАІ має враховувати специфіку технічних досліджень, вимоги законодавства щодо захисту інтелектуальної власності, персональних даних і конфіденційної інформації, а також потреби національної безпеки. Відкритість наукових результатів реалізується з урахуванням обґрунтованих правових, етичних і безпекових обмежень, зокрема щодо досліджень, які стосуються оборонних технологій або технологій подвійного призначення. Такий підхід має забезпечити збалансоване поєднання відкритості, відповідальності та захисту законних інтересів Університету, дослідників і держави.
Стратегія розвитку відкритої науки Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» на 2026–2030 роки (далі — Стратегія) є документом інституційного стратегічного планування, що визначає мету, принципи, пріоритети, завдання та основні механізми впровадження відкритої науки в Університеті. Стратегія спрямована на формування організаційних, нормативних, інформаційних і технологічних умов для системного застосування принципів відкритої науки в дослідницькій діяльності, підвищення доступності наукових результатів і посилення інтеграції ХАІ до міжнародного наукового простору.
Стратегія розроблена з урахуванням положень Стратегії розвитку та Стратегії науково-інноваційного розвитку Університету й спрямована на їх доповнення в частині впровадження відкритих дослідницьких практик. Вона конкретизує інституційні підходи до відкритості наукової діяльності, не підміняючи загальних пріоритетів розвитку науки, науково-технічної діяльності та інновацій, визначених відповідними стратегічними документами Університету.
Реалізація Стратегії передбачає послідовне впровадження політик і процедур відкритої науки, розвиток інституційної дослідницької інфраструктури, удосконалення практик оприлюднення та зберігання наукових результатів, поширення компетентностей у сфері управління дослідницькими даними, стимулювання відповідального обміну знаннями та запровадження механізмів моніторингу досягнутих результатів. Особливу увагу буде приділено узгодженню інституційних практик із міжнародними підходами до відкритої науки та забезпеченню їх відповідності профілю й потребам Університету.
Нормативно-правовою та стратегічною основою розроблення й реалізації Стратегії є Конституція України, закони України «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про авторське право і суміжні права», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», інші нормативно-правові акти України у сфері науки, освіти, інформації та інтелектуальної власності; Національний план щодо відкритої науки, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 року № 892-р; Дорожня карта інтеграції України до Європейського дослідницького простору на період до 2027 року, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 31 грудня 2025 року № 1732; Рекомендація ЮНЕСКО з відкритої науки, прийнята 23 листопада 2021 року. Під час розроблення Стратегії також ураховано положення відповідних документів Європейського Союзу, зокрема Директиви (ЄС) 2019/1024 Європейського Парламенту і Ради від 20 червня 2019 року про відкриті дані та повторне використання інформації державного сектору і Директиви (ЄС) 2019/790 Європейського Парламенту і Ради від 17 квітня 2019 року про авторське право та суміжні права на Єдиному цифровому ринку.
Місія
Сформувати відкрите, прозоре та інтегроване в глобальний науковий простір дослідницьке середовище, у якому вільний обмін знаннями, доступність наукових результатів і відповідальне управління дослідницькими даними сприяють розвитку науки, поширенню інновацій та посиленню суспільного впливу наукової діяльності.
Візія
До 2030 року Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» — університет із розвиненою системою відкритої науки, інтегрований до європейського та світового дослідницького простору, у якому забезпечено відкритий доступ до наукових результатів, відповідальне управління дослідницькими даними, поширення відкритих дослідницьких практик і міжнародний обмін знаннями з дотриманням принципів академічної доброчесності, захисту інтелектуальної власності та національної безпеки.
Цінності
Прозорість, перевірка, критичний аналіз та відтворюваність. Відкритість наукової діяльності на всіх етапах дослідницького процесу є основою достовірності, надійності та якості наукових результатів. Університет підтримує практики відкритого поширення наукових публікацій, методологій, дослідницьких даних та інших результатів наукової діяльності, що сприяють незалежній перевірці, критичному аналізу, відтворюваності досліджень і підвищенню довіри до науки.
Рівність можливостей. Університет сприяє забезпеченню рівних можливостей доступу до наукових знань, участі в дослідницькій діяльності та використання її результатів незалежно від місця проживання, громадянства, статі, віку, соціально-економічного становища, етапу наукової кар’єри, галузі знань, мови, стану здоров’я чи інших обставин. Особлива увага приділяється подоланню цифрових, мовних, інфраструктурних і фінансових бар’єрів, що обмежують участь дослідників у практиках відкритої науки.
Відповідальність, повага та підзвітність. Відкрита наука ґрунтується на академічній доброчесності, дотриманні дослідницької етики, повазі до прав інтелектуальної власності, відповідальному використанні наукових результатів і підзвітності за наслідки дослідницької діяльності. Університет підтримує прозорість наукових процедур, запобігання конфліктам інтересів, належне управління дослідницькими даними та відповідальне поширення наукової інформації з урахуванням вимог законодавства, захисту персональних даних і національної безпеки.
Співпраця, участь та інклюзивність. Університет розвиває культуру відкритої наукової співпраці на національному й міжнародному рівнях, заохочує міждисциплінарну взаємодію, обмін знаннями та спільне використання дослідницьких ресурсів. Важливими складниками відкритої науки є залучення здобувачів освіти, молодих учених, представників громадськості, бізнесу та інших зацікавлених сторін до наукової комунікації й дослідницьких ініціатив, а також визнання різноманітності знань, дослідницьких підходів і форм наукового внеску.
Гнучкість. Університет забезпечує адаптивність підходів до впровадження відкритої науки з урахуванням специфіки наукових дисциплін, особливостей дослідницьких процесів, наявних ресурсів і розвитку цифрових технологій. Практики відкритої науки обираються відповідно до характеру досліджень, міжнародних стандартів і потреб наукової спільноти, забезпечуючи поєднання відкритості з дотриманням етичних, правових та безпекових вимог.
Сталість. Університет сприяє формуванню стійкої інституційної системи відкритої науки на основі довгострокового розвитку цифрових дослідницьких інфраструктур, репозитаріїв, сервісів зберігання та поширення наукових результатів, належного управління даними й розвитку компетентностей дослідників. Сталість відкритої науки передбачає забезпечення тривалого збереження, доступності та можливості повторного використання наукових результатів, підтримку відкритих і сумісних форматів даних, а також розвиток партнерств і моделей ресурсного забезпечення, що сприяють рівноправній участі в міжнародному науковому просторі.
Університет послідовно формує та розвиває культуру відкритої науки в академічній спільноті, інтегруючи її цінності й принципи в дослідницьку діяльність, наукову комунікацію, освітній процес та інституційні практики управління науковими результатами. Упровадження цих цінностей здійснюється відповідно до принципу «якомога відкритіше, настільки закрито, наскільки необхідно», з урахуванням правових, етичних, комерційних і безпекових обмежень.
Стратегічні цілі
1. Сформувати дієву інституційну систему впровадження відкритої науки в Університеті шляхом розроблення та впровадження відповідних політик, нормативних документів і процедур, інтеграції принципів відкритої науки в дослідницькі практики структурних підрозділів та створення умов для їх системного застосування в науковій діяльності.
2. Забезпечити відкритий доступ до наукових результатів і розвиток належного управління дослідницькими даними шляхом удосконалення інституційних репозитаріїв, упровадження міжнародних стандартів опису й обміну даними, застосування принципів FAIR та створення умов для довгострокового збереження, пошуку й повторного використання наукових результатів з урахуванням правових, етичних і безпекових обмежень.
3. Розвинути відкриті дослідницькі практики та забезпечити ефективне використання цифрової інфраструктури відкритої науки шляхом поширення практик відкритого оприлюднення наукових публікацій, дослідницьких даних, методологій, програмного забезпечення та інших результатів досліджень, розвитку сумісних цифрових сервісів і забезпечення належного управління дослідницькими матеріалами.
4. Посилити міжнародну інтеграцію Університету у сфері відкритої науки шляхом розширення участі дослідників у міжнародних дослідницьких мережах та інфраструктурах, розвитку відкритого обміну науковими знаннями, застосування міжнародних стандартів і практик відкритої науки та поглиблення співпраці з європейськими й міжнародними партнерами.
5. Сформувати культуру відкритої науки та розвинути компетентності учасників дослідницького процесу шляхом навчання наукових, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти практикам відкритого доступу, управління дослідницькими даними, застосування відкритих ліцензій, дотримання академічної доброчесності та відповідального поширення наукових результатів.
Стратегічні завдання
Стратегічна ціль 1. Сформувати дієву інституційну систему впровадження відкритої науки в Університеті
Стратегічні завдання:
1.1. Провести оцінювання стану впровадження Політики відкритої науки Університету та відповідності чинних внутрішніх нормативних документів сучасним міжнародним підходам до відкритої науки; за результатами оцінювання підготувати пропозиції щодо їх актуалізації.
1.2. Розподілити функції між науковою бібліотекою, підрозділами, відповідальними за організацію наукової діяльності, інформаційні технології та міжнародну співпрацю.
1.3. Запровадити щорічний моніторинг упровадження відкритої науки в Університеті на основі показників відкритого доступу до публікацій, управління дослідницькими даними, застосування відкритих дослідницьких практик і розвитку відповідних компетентностей.
1.4. Передбачити врахування внеску наукових і науково-педагогічних працівників у розвиток відкритої науки під час удосконалення внутрішніх підходів до оцінювання та визнання результатів дослідницької діяльності з урахуванням якості досліджень, специфіки галузей знань і принципів відповідального оцінювання.
Стратегічна ціль 2. Забезпечити відкритий доступ до наукових результатів і розвиток належного управління дослідницькими даними
Стратегічні завдання:
2.1. Забезпечити системне наповнення та вдосконалення цифрового інституціонального репозитарію, розширюючи представлення наукових публікацій, дисертацій, звітів про науково-дослідні роботи та інших матеріалів відповідно до чинних правил їх оприлюднення.
2.2. Розробити практичні рекомендації щодо управління дослідницькими даними на всіх етапах дослідницького процесу, включно зі збиранням, описом, зберіганням, архівуванням, оприлюдненням і повторним використанням даних.
2.3. Упроваджувати принципи FAIR під час підготовки та оприлюднення дослідницьких даних, забезпечуючи належний опис наборів даних, використання стандартизованих метаданих, можливість їх пошуку та сумісність із відповідними міжнародними ресурсами.
2.4. Запровадити поетапне застосування планів управління дослідницькими даними для наукових проєктів і досліджень, насамперед у випадках, коли цього вимагають умови фінансування, договори або характер дослідницької діяльності, з подальшим поширенням відповідної практики в Університеті.
2.5. Визначити єдині підходи до оприлюднення дослідницьких даних і надання контрольованого доступу до них з урахуванням вимог законодавства, авторського права, захисту персональних даних, договірних зобов’язань і національної безпеки.
Стратегічна ціль 3. Розвинути відкриті дослідницькі практики та забезпечити ефективне використання цифрової інфраструктури відкритої науки
Стратегічні завдання:
3.1. Сприяти використанню відкритих дослідницьких практик, зокрема оприлюдненню препринтів, методологій, протоколів, програмного коду, цифрових моделей та інших матеріалів досліджень у випадках, коли це відповідає специфіці досліджень і не суперечить вимогам законодавства, умовам фінансування та безпеки.
3.2. Розробити рекомендації щодо використання зовнішніх репозитаріїв і платформ відкритої науки та відповідних спеціалізованих ресурсів, для зберігання, поширення й цитування дослідницьких даних, програмного забезпечення та інших цифрових результатів.
3.3. Удосконалити представлення наукових результатів Університету в цифровому середовищі шляхом використання міжнародних постійних ідентифікаторів дослідників і дослідницьких об’єктів, актуалізації метаданих та забезпечення сумісності відповідних інформаційних ресурсів.
3.4. Розвивати відкритість дослідницької інфраструктури Університету шляхом актуалізації інформації про наявне наукове обладнання, дослідницькі центри та лабораторії, умови доступу до них і можливості співпраці з внутрішніми та зовнішніми дослідниками.
3.5. Оцінити технічні, організаційні та ресурсні можливості інтеграції цифрових дослідницьких ресурсів Університету до відповідних національних і міжнародних інфраструктур відкритої науки, зокрема Європейської хмари відкритої науки (EOSC), та реалізовувати визначені за результатами оцінювання заходи.
Стратегічна ціль 4. Посилити міжнародну інтеграцію Університету у сфері відкритої науки
Стратегічні завдання:
4.1. Провести аналіз участі наукових підрозділів Університету в міжнародних дослідницьких проєктах, мережах та ініціативах з метою визначення можливостей поширення відкритих дослідницьких практик і спільного використання наукових результатів.
4.2. Забезпечити інформування науковців про міжнародні програми, проєкти та партнерства, які передбачають застосування принципів відкритої науки, управління дослідницькими даними й розвиток відкритих дослідницьких інфраструктур.
4.3. Сприяти застосуванню міжнародних підходів до відкритого доступу, управління дослідницькими даними, відкритого програмного забезпечення та відповідального оцінювання досліджень під час підготовки й реалізації міжнародних наукових проєктів.
4.4. Забезпечити представлення наукових результатів і дослідницьких компетентностей Університету в міжнародному інформаційному просторі шляхом актуалізації англомовних описів наукових підрозділів, дослідницької інфраструктури та профілів науковців.
4.5. Опрацювати можливості участі Університету в міжнародних ініціативах і професійних мережах, що сприяють розвитку відкритої науки та реформуванню оцінювання дослідницької діяльності, з урахуванням умов участі, потенційних зобов’язань і ресурсних можливостей Університету.
Стратегічна ціль 5. Сформувати культуру відкритої науки та розвинути компетентності учасників дослідницького процесу
Стратегічні завдання:
5.1. Організувати систематичне інформування наукових, науково-педагогічних працівників і здобувачів вищої освіти про принципи відкритої науки, доступні інструменти, інституційні політики та можливості використання відкритих дослідницьких практик.
5.2. Забезпечити проведення навчальних заходів із питань відкритого доступу до публікацій, управління дослідницькими даними, застосування принципів FAIR, використання репозитаріїв, метаданих, відкритих ліцензій і постійних ідентифікаторів.
5.3. Розробити та поширити методичні матеріали щодо дотримання авторського права, ліцензування, захисту персональних даних, інформаційної безпеки й відповідального використання інструментів штучного інтелекту в дослідницькій діяльності.
5.4. Визначити в межах наявних структурних підрозділів фахівців, відповідальних за методичну та консультаційну підтримку дослідників з питань відкритої науки, зокрема управління дослідницькими даними, підготовки планів управління даними й оприлюднення результатів досліджень.
5.5. Залучати Раду молодих учених, наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів і молодих учених та наукові гуртки до поширення практик відкритої науки, організації тематичних семінарів, обміну досвідом і популяризації відповідального відкритого дослідництва.
Пріоритетні напрями досягнення стратегії
Досягнення мети Стратегії в Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут» здійснюватиметься за такими основними напрямами:
1. Забезпечення належної організації науково-дослідної та методичної роботи у сфері відкритої науки. Цей напрям передбачає формування нормативної бази Університету з питань відкритої науки та визначення відповідальних підрозділів і посадових осіб. Методичний супровід дослідників здійснюватимуть відділ забезпечення наукової діяльності та наукова бібліотека, які розроблятимуть рекомендації, шаблони й інструкції. Стан упровадження відкритої науки регулярно аналізуватиметься, а його результати враховуватимуться під час планування наукової діяльності.
2. Упровадження механізмів управління науковими даними як на рівні університету, так і на рівні окремих дослідницьких груп. На рівні Університету буде визначено єдині правила збирання, опису, зберігання й оприлюднення дослідницьких даних. Дослідницькі групи складатимуть плани управління даними для кожної наукової теми чи проєкту та дотримуватимуться їх на всіх етапах дослідження. Науковців консультуватимуть фахівці з управління даними, а для зберігання даних використовуватимуться інституційний репозитарій і визнані міжнародні сховища.
3. Забезпечення відповідності наукових даних, що генеруються науковцями університету, принципам FAIR. Дані мають бути знаходжуваними, доступними, сумісними та придатними для повторного використання як людьми, так і інформаційними системами. Для цього набори даних супроводжуватимуться достатніми метаданими, сталими ідентифікаторами (DOI) та відкритими ліцензіями. Доступ до даних обмежуватиметься лише тоді, коли цього вимагають правові, етичні, комерційні або безпекові міркування.
4. Реформування системи оцінювання результатів наукових досліджень в університеті відповідно до принципів CoARA. Оцінювання ґрунтуватиметься передусім на якісному аналізі внеску дослідника, а кількісні наукометричні показники відіграватимуть допоміжну роль. Під час рейтингування, обрання на посади та преміювання враховуватимуться відкриті публікації, оприлюднені дані, програмне забезпечення, рецензування та участь у проєктах громадянської науки. Університет ініціює приєднання до Коаліції з реформування оцінювання досліджень (CoARA) і дотримуватиметься положень Сан-Франциської декларації про оцінювання досліджень (DORA).
5. Забезпечення вільного доступу до дослідницької інфраструктури університету для дослідників і громадян. Наукове обладнання, лабораторії та цифрові ресурси Університету будуть доступні вітчизняним та іноземним дослідникам на прозорих і рівних умовах. Для цього планується створити Центр спільного користування науковим обладнанням та оприлюднити каталог дослідницької інфраструктури. Порядок доступу враховуватиме вимоги безпеки, захисту інформації з обмеженим доступом та інтелектуальної власності.
6. Забезпечення високої публікаційної активності дослідників та студентів університету у виданнях із відкритим доступом, зокрема шляхом публікування матеріалів досліджень на ранніх стадіях реалізації наукових проєктів. Науковців заохочуватимуть публікувати результати в рецензованих виданнях відкритого доступу та депонувати їх у репозитарії Університету. Оприлюднення препринтів дасть змогу швидше поширювати результати, отримувати відгуки колег і фіксувати пріоритет дослідження. Наукові журнали Університету переходитимуть на повну модель відкритого доступу та підтримуватимуть публікації молодих дослідників і студентів.
7. Популяризація науки, поширення наукових знань і залучення громадян до участі в науковій діяльності. Університет інформуватиме суспільство про напрями й результати своїх досліджень через медіа, соціальні мережі, відкриті лекції, виставки та фестивалі науки. Громадян залучатимуть до проєктів громадянської науки, зокрема до збирання й аналізу даних під керівництвом науковців. Такі заходи сприятимуть зростанню довіри до науки та посиленню суспільного впливу досліджень Університету.
8. Ознайомлення студентів університету з цінностями, принципами та інструментами відкритої науки й заохочення їх використання в студентській дослідницькій діяльності. Питання відкритої науки буде включено до освітніх програм у формі окремих курсів, модулів або тем навчальних дисциплін. Студенти опановуватимуть роботу з відкритими даними, репозитаріями, відкритими ліцензіями та правила академічної доброчесності. Кваліфікаційні роботи й студентські наукові публікації рекомендовано оприлюднювати у відкритому доступі з дотриманням вимог законодавства.
Відкритий доступ до результатів дослідження
Ученим Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» рекомендовано оприлюднювати індивідуальні результати наукових досліджень відповідно до принципів відкритої науки.
Наукові публікації вчених університету мають містити інформацію про доступність даних досліджень, а також про внесок кожного автора в дослідження відповідно до таксономії ролей учасників досліджень «CRediT», джерело фінансування дослідження та будь-який конфлікт інтересів.
Популяризація науки, поширення наукових знань та залучення громадян до участі в дослідженнях
Наукові підрозділи та університет:
– вживають заходів із популяризації відкритої науки з урахуванням міжнародного досвіду, зокрема принципів Європейської асоціації громадянської науки (ECSA);
– сприяють формуванню й підвищенню професійної компетентності вчених та здобувачів вищої освіти щодо відкритої науки;
– поширюють інформацію в суспільстві щодо напрямів та результатів досліджень, які здійснюються в наукових підрозділах та університеті;
– узгоджують напрями досліджень з актуальними суспільними викликами, цінностями, потребами та очікуваннями громадськості;
– сприяють спільному генеруванню знань та поглибленню діалогу між стейкхолдерами (дослідниками, представниками громад, політиками, представниками органів місцевого самоврядування тощо);
– залучають зацікавлені сторони до обговорення процесу й результатів досліджень на всіх етапах дослідницької діяльності (від визначення потреб та створення дизайну дослідницького проєкту до оцінювання впливу отриманих результатів досліджень);
– здійснюють відкриту комунікацію для підвищення довіри представників громад до процесу та результатів наукових досліджень;
– створюють умови для залучення представників неакадемічного сектору до реалізації спільних дослідницьких проєктів, розширюють співпрацю в таких сферах, як краудфандинг, краудсорсинг та наукове волонтерство;
– долучаються до проведення інформаційно-комунікаційних кампаній із метою популяризації наукових досягнень серед населення, інформування про можливості використання досягнень науки в професійній діяльності та повсякденному житті громадян;
– поширюють серед мешканців громад інноваційну культуру шляхом залучення їх до процесу генерування знань, досліджень, взаємодії з науковою спільнотою, використання результатів досліджень.
Очікувані результати впровадження стратегії
На університетському рівні очікується:
– упровадження університетських політик щодо відкритої науки;
– підвищення рівня поінформованості та розвиток компетентності вчених із питань відкритої науки;
– формування культури відкритості та прозорості досліджень на всіх етапах дослідницької діяльності;
– упровадження ефективної системи належного управління науковими даними (на основі принципів FAIR);
– удосконалення системи оцінювання якості наукової діяльності установ та оцінювання наукових і науково-педагогічних кадрів;
– посилення суспільного, академічного та економічного впливу, підвищення суспільної довіри до результатів досліджень, що виконуються в Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут»;
– упровадження практики участі непрофесійних науковців у проведенні досліджень для збирання та аналізу даних, оцінювання результатів досліджень тощо;
– сприяння популяризації науки серед громадян шляхом поширення інформації про наукові дослідження університету, проведення популяризаційних заходів тощо;
– проведення виховної роботи зі студентами університету для заохочення використання ними принципів відкритої науки.
Матриця цільових показників (KPI) та їх відповідність стратегії розвитку відкритої науки
| KPI | Показник Стратегії розвитку Університету | Цільове значення | Стратегічні цілі (СЦ), завдання та пріоритетні напрями цієї Стратегії, що забезпечують досягнення |
| KPI 1 | Частка випускників, працевлаштованих за фахом у партнерських компаніях високотехнологічних секторів (аерокосмічна галузь, оборонні технології, штучний інтелект, робототехніка) | не менше ніж 65 % | СЦ 5 (завдання 5.3); СЦ 1 (завдання 1.5); пріоритетний напрям 8 |
| KPI 4 | Частка позабюджетних надходжень (гранти, контракти, комерціалізація) у загальній структурі доходів університету | не менше ніж 50 % до 2030 р. | СЦ 1 (завдання 1.4, 1.5); СЦ 2 (завдання 2.5) |
| KPI 5 | Створення та забезпечення функціонування інноваційного (наукового) інкубатора для підтримки наукових досліджень, розробок і стартап-проєктів | до 2030 р. | СЦ 2 (завдання 2.4); СЦ 1 (завдання 1.5) |
| KPI 7 | Залучення фінансових ресурсів на розвиток матеріально-технічної бази університету, зокрема STEM-лабораторій, інноваційних і дослідницьких просторів, цифрової освітньої інфраструктури | не менше ніж 3 STEM-лабораторії та 4 лабораторії й інноваційні простори до 2029 р. | СЦ 1 (завдання 1.1); СЦ 2 (завдання 2.2); пріоритетний напрям 5 |
| KPI 13 | Частка науково-педагогічних працівників, залучених до міжнародних освітніх або дослідницьких проєктів | не менше ніж 30 % до 2030 р. | СЦ 4 (завдання 4.1–4.5); СЦ 1 (завдання 1.4); СЦ 2 (завдання 2.3, 2.5) |
| KPI 18 | Кількість активностей університету в міжнародних технологічних альянсах, консорціумах та дослідницьких ініціативах | не менше ніж 10 щороку | СЦ 4 (завдання 4.2); СЦ 3 (завдання 3.3); пріоритетний напрям 4 |
| KPI 19 | Середній індекс цитованості (h-index) університету або ключових наукових підрозділів | зростання не менше ніж на 20 % до 2030 р. | СЦ 1 (завдання 1.3); СЦ 4 (завдання 4.4); пріоритетний напрям 6 |
| KPI 20 | Частка публікацій у журналах квартилів Q1–Q2 (Scopus / Web of Science) | не менше ніж 10 % від загальної кількості | СЦ 1 (завдання 1.2, 1.3); пріоритетний напрям 6 |
| KPI 21 | Кількість патентів (державних, міжнародних, PCT) | не менше ніж 10 на рік | СЦ 2 (завдання 2.4); СЦ 3 (завдання 3.4) |
| KPI 26 | Підвищення позицій університету в національних та міжнародних рейтингах | позитивна динаміка (кількісно не визначено) | СЦ 1; СЦ 4 (завдання 4.4, 4.5); пріоритетні напрями 6, 7 |
| KPI 27 | Частка студентів, які беруть участь у міжнародних конкурсах, гакатонах, інженерних змаганнях | не менше ніж 5 % | СЦ 5 (завдання 5.1, 5.2); пріоритетний напрям 8 |
Матриця цільових показників (KPI) та їх відповідність цілям сталого розвитку ООН
| KPI | ЦСР ООН | Внесок Університету |
| KPI 1 Працевлаштування випускників у високотехнологічних секторах | ЦСР 4 «Якісна освіта» ЦСР 8 «Гідна праця та економічне зростання» | Підготовка фахівців, які володіють навичками відкритої науки, управління дослідницькими даними та роботи в міжнародних командах, для аерокосмічної галузі, оборонних технологій, штучного інтелекту й робототехніки; сприяння продуктивній зайнятості випускників. |
| KPI 4 Частка позабюджетних надходжень | ЦСР 8 «Гідна праця та економічне зростання» ЦСР 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура» | Диверсифікація джерел фінансування досліджень завдяки участі в грантових програмах (зокрема «Горизонт Європа», де план управління даними та відкритий доступ до публікацій є обов’язковими), виконанню договірних робіт і комерціалізації результатів. |
| KPI 5 Інноваційний (науковий) інкубатор | ЦСР 8 «Гідна праця та економічне зростання» | Підтримка стартап-проєктів, що ґрунтуються на результатах досліджень університету; розвиток інноваційного підприємництва та створення нових робочих місць. |
| KPI 7 Розвиток матеріально-технічної бази | ЦСР 4 «Якісна освіта» | Модернізація лабораторної та цифрової інфраструктури, зокрема STEM-лабораторій і просторів спільного користування, відкритих для студентів, дослідників і партнерів. |
| KPI 13 Участь науково-педагогічних працівників у міжнародних проєктах | ЦСР 4 «Якісна освіта» ЦСР 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура» | Обмін знаннями, даними та практиками відкритої науки з іноземними партнерами; інтеграція результатів міжнародних проєктів в освітній процес і дослідження. |
| KPI 18 Участь у міжнародних альянсах і консорціумах | ЦСР 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура» ЦСР 16 «Мир, справедливість та сильні інституції» | Участь у міжнародних технологічних альянсах, консорціумах і дослідницьких ініціативах (зокрема EOSC, CoARA); розвиток прозорих, підзвітних і відкритих наукових інституцій. |
| KPI 19 Індекс цитованості (h-index) | ЦСР 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура» | Зростання видимості й цитованості досліджень завдяки публікаціям у відкритому доступі, депонуванню в репозитарії університету та актуалізації профілів науковців (ORCID, Scopus, Web of Science). |
| KPI 20 Публікації в журналах Q1–Q2 | ЦСР 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура» | Підвищення якості наукових результатів і їх оприлюднення у високорейтингових виданнях, зокрема відкритого доступу. |
| KPI 21 Патентна активність | ЦСР 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура» | Правова охорона результатів досліджень і розробок, трансфер технологій у реальний сектор економіки з дотриманням балансу між відкритістю та захистом інтелектуальної власності. |
| KPI 26 Позиції в рейтингах | ЦСР 17 «Партнерство заради сталого розвитку» | Зміцнення міжнародної репутації університету та його привабливості для партнерств; оприлюднення відкритих даних про внесок у досягнення ЦСР для рейтингів сталого розвитку (зокрема THE Impact Rankings). |
| KPI 27 Участь студентів у міжнародних конкурсах і гакатонах | ЦСР 9 «Промисловість, інновації та інфраструктура» | Розвиток інженерної творчості й інноваційного мислення студентів, зокрема через роботу з відкритими даними та відкритим програмним забезпеченням. |