Загальна інформація про освітню програму
Повна назва вищого навчального закладу та структурного підрозділу: Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут», кафедра технології виробництва авіаційних двигунів (204), кафедра конструкцій і проєктування ракетної техніки (401)
Ступінь вищої освіти: бакалавр
Галузь знань: G Інженерія, виробництво та будівництво
Спеціальність: G12 Авіаційна та ракетно-космічна техніка
Кваліфікація в дипломі: Бакалавр з авіаційної та ракетно-космічної техніки
Офіційна назва освітньо-професійної програми: Проєктування та виробництво безпілотних літальних апаратів
Тип диплому та обсяг освітньо-професійної програми: Диплом бакалавра, одиничний, термін навчання 3 роки 10 місяців
– на основі повної загальної середньої освіти – 240 кредитів ЄКТС;
– на основі ступеня «молодший бакалавр» (освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст»), «фаховий молодший бакалавр» – 240 кредитів ЄКТС.
ХАІ визнає та перезараховує:
- не більше 120 кредитів ЄКТС, отриманих в межах попередньої освітньої програми підготовки молодшого бакалавра (ОКР молодшого спеціаліста) за умови набуття здобувачем відповідних компетентностей;
- не більше ніж 60 кредитів ЄКТС, отриманих за попередньою освітньою програмою фахової передвищої освіти (ступеня фаховий молодший бакалавр).
Наявність акредитації: Сертифікат про акредитацію: Серія УД №21001693, виданий 20 лютого 2018 року, наказ МОН України від 15 липня 2014 року №2642л, рішення Акредитаційної комісії від 08 липня 2014 року протокол №110, на підставі наказу МОН України від 19 грудня 2016 року №1565. Термін дії до 31 грудня 2027 року. Оновлення або модернізація освітньої програми здійснюється відповідно до розділу 5 Положення «Про розроблення та модернізацію освітніх програм в ХАІ».
Цикл/рівень: НРК України – 6 рівень,FQ-EHEA – перший цикл,EQF-LLL– 6 рівень
Передумови: Особа має право здобувати ступінь бакалавра за умови наявності повної загальної середньої освіти та/або на основі ступенів «молодший бакалавр» та/або «фаховий молодший бакалавр» та/або освітньо-кваліфікаційного рівня «молодший спеціаліст» у порядку, визначеному законодавством
Мова(и) викладання: Мовою викладання є державна мова. З метою створення умов для міжнародної академічної мобільності може бути прийнято рішення про викладання однієї чи декількох дисциплін англійською та/або іншими іноземними мовами
Мета освітньо-професійної програми:
Підготовка висококваліфікованих фахівців (бакалаврів) у галузі інженерії, виробництва та будівництва, компетентності та практичні уміння і навички яких відповідають сучасним вимогам роботодавців, що робить їх конкурентоспроможними на сучасному ринку праці в аерокосмічної галузі, а також в суміжних галузях. Формування особистості фахівця здатного використовувати професійно-профільні знання й практичні навички для вирішення інноваційних завдань та проведення наукових досліджень, складних спеціалізованих задач та практичних проблем у галузях авіаційної та ракетно-космічної техніки.
Характеристика освітньо-професійної програми
Опис предметної області:
Об’єкт вивчення:
явища, процеси та проблеми, пов’язані з життєвим циклом авіаційної і ракетно-космічної техніки, зокрема безпілотних літальних апаратів середніх та великих класів (БпЛА).
Вивчення охоплює:
- конструкції та робочі процеси безпілотних літальних апаратів;
- теоретичні основи й принципи інженерних методів моделювання БпЛА, їх агрегатів і систем;
- конструкційні матеріали, що застосовуються у проєктуванні та виробництві;
- проєктування безпілотних літальних апаратів і їх систем;
- теплові та силові навантаження, які діють на елементи конструкцій;
- розрахунки на міцність, жорсткість, стійкість, витривалість і ресурс деталей як основу забезпечення їхньої безвідмовної роботи протягом терміну експлуатації;
- технології, виготовлення та складання БпЛА;
- системи керування та діагностики безпілотних літальних апаратів.
Мета навчання:
підготовка висококваліфікованих фахівців, здатних розв’язувати складні спеціалізовані та практичні задачі, пов’язані з розробленням, виробництвом авіаційної та ракетно-космічної техніки, зокрема безпілотних літальних апаратів середніх та великих класів, їх конструкцій і систем, що характеризуються комплексністю та невизначеністю умов.
Навчання спрямоване на формування у здобувачів вищої освіти системи професійних знань, умінь і навичок у галузі проєктування, виготовлення та забезпечення надійності безпілотних літальних апаратів.
Теоретичний зміст предметної області:
- теоретичні основи розроблення та виробництва об’єктів і технологій авіаційної та ракетно-космічної техніки;
- принципи та технології проєктування і виготовлення безпілотних літальних апаратів, їх вузлів та систем;
- вимоги до безпілотних літальних апаратів різного призначення;
- сучасні концепції, класифікації та моделі безпілотних літальних апаратів;
- методи аналізу, систематизації та прийняття рішень в управлінні складними технічними системами та об’єктами.
Методи, методики та технології:
Освітня програма передбачає використання:
- аналітичних, числових та експериментальних методів дослідження задач предметної області;
- інтегрованих комп’ютерних технологій, методик і технологій, пов’язаних з етапами життєвого циклу авіаційної та ракетно-космічної техніки;
- математичних моделей, методів і алгоритмів для розв’язання теоретичних та прикладних задач, що виникають під час розроблення процесів виробництва безпілотних літальних апаратів;
- сучасних пакетів прикладних програм для проєктування, моделювання та розрахунків процесів виробництва безпілотних літальних апаратів;
- методик і технологій проєктування, випробувань та виробництва безпілотних літальних апаратів;
- методів забезпечення якості продукції та технологічних процесів.
Інструменти та обладнання:
Освітній процес забезпечується сучасними інструментами, лабораторним і технологічним обладнанням, до складу якого входять:
- лабораторне обладнання із засобами вимірювань, зокрема гідравлічні стенди, аеродинамічні труби, установки для дослідження властивостей матеріалів і напружено-деформованого стану конструкцій;
- інструменти та обладнання для вивчення конструкцій безпілотних літальних апаратів, включаючи бортове, навігаційне та електричне обладнання;
- технологічне устаткування для виготовлення, складання та випробування конструкцій авіаційної й ракетно-космічної техніки;
- комп’ютери з інформаційним і спеціалізованим програмним забезпеченням, зокрема системами комп’ютерних розрахунків, геометричного моделювання, скінченно-елементного аналізу, інтегрованого проєктування та виробництва конструкцій;
- пакети прикладних програм для проєктування технологічних процесів виробництва безпілотних літальних апаратів;
- технічні засоби навчання, лабораторні установки, технологічне оснащення, а також розрізні макети двигунів і агрегатів.
Орієнтація освітньо-професійної програми:
Освітньо-професійна програма підготовки бакалавра розроблена для студентів, які прагнуть стати фахівцями у галузі проєктування та виробництва безпілотних літальних апаратів.
Основний фокус освітньо-професійної програми:
Спеціальна освіта у галузі G - інженерія, виробництво та будівництво.
Програма містить дисципліни загальної та професійної підготовки, що мають інтегральний характер, змістовно спрямовані навчальні дисципліни обов’язкового і вільного вибору здобувачів для забезпечення підготовки фахівців у сфері: сучасних методів проєктування, що включають теоретичні розрахунки, конструювання та аналіз конструкцій; технологічної підготовки виробництва, сучасних методів проєктування, виготовлення виробів машинобудування.
Отримані компетентності дозволяють проваджувати конструкторсько-технологічну діяльність як на підприємствах аерокосмічної галузі, так і машинобудівних підприємствах загального машинобудування.
Особливості освітньо-професійної програми:
Освітня програма забезпечує вивчення теоретичних основ безпілотних літальних апаратів (БпЛА), набуття знань і компетентностей, що охоплюють класичні та сучасні досягнення в галузі проєктування й виробництва БпЛА.
Програма спрямована на формування:
- глибоких знань про моделі, методи й алгоритми розрахунків, пов’язаних із проєктуванням, розробленням і випробуванням БпЛА;
- розуміння технологій виробництва та принципів їх автоматизації;
- знань теоретичних основ інженерії, проєктування та технологічної підготовки виробництва;
- компетентностей у сфері сучасних процесів автоматизованого виробництва й алгоритмів управління технологічними системами.
Підготовка фахівців передбачає здатність застосовувати отримані знання з природничих наук (фізика, хімія), математичних основ, принципів моделювання газодинамічних і міцнісних процесів, а також алгоритмічних принципів проєктування технічних систем.
Програма формує уміння виконувати порівняльний аналіз конструкцій БпЛА та їх систем, оцінювати технологічні процеси, користуватися сучасними пакетами прикладних програм для моделювання, розрахунків і проєктування.
Практична підготовка здійснюється на підприємствах авіаційної, машинобудівної, приладобудівної та суміжних галузей промисловості, що забезпечує формування прикладних навичок у реальних виробничих умовах.
Придатність випускників до працевлаштування та подальшого навчання
Придатність до працевлаштування:
Бакалавр може обіймати посади техніка-технолога, інженера-технолога, інженера-конструктора на підприємствах-розробниках і підприємствах-виробниках авіаційної техніки; в проєктно-конструкторських, науково-дослідних, науково-виробничих і спеціальних галузевих установах з розробки, виготовлення авіаційної техніки та її компонентів; на авіаційних експлуатаційних підприємствах цивільної авіації (авіакомпанії, центри технічного обслуговування і ремонту авіатехніки, авіаційно-технічні центри та інше).
Коди груп класифікатора професій ДК 003:2010 – 2145 - професіонали в галузі інженерної механіки 3115-технічні фахівці-механіки; 3118-креслярі. Еквіваленти в ESCO - коди груп: 3115 техніки-механіки; 3118 техніки технологи, 3139 - техніки з управління процесами, не класифіковані в інших рубриках. Детальний перелік посад згідно ДК 003:2010 та ESCO, з урахуванням вимог до яких проєктувалася ОП, зазначено у вступі.
Подальше навчання:
Продовження навчання за програмою підготовки другого (магістерського) рівня вищої освіти. Набуття додаткових кваліфікацій в системі післядипломної освіти.
Викладання та оцінюванняя
Викладання та навчання:
Студентсько-центроване навчання, самонавчання, проблемно-орієнтоване навчання спрямоване на розвиток критичного і творчого мислення, навчання через лабораторну практику, дуальну, дистанційну освіту тощо. Лекції, мультимедійні лекції, лабораторні роботи, семінари, практичні заняття в малих групах, самостійна робота на основі підручників та конспектів, консультації із викладачами, підготовка кваліфікаційної роботи бакалавра.
Оцінювання:
Письмові іспити, заліки, заліки з оцінкою, звіти з практик, презентації, поточний (модульний) контроль, кваліфікаційна робота бакалавра та її захист.
Ресурсне забезпечення реалізації програми
Кадрове забезпечення:
Кадрове забезпечення формується, в основному за рахунок науково-педагогічних працівників (НПП) кафедри конструкції авіаційних двигунів та кафедри технології виробництва авіаційних двигунів. НПП, задіяні у викладанні професійно-орієнтованих дисциплін, мають наукові ступені та / або вчене звання та відповідають ліцензійним вимогам. До викладання дисциплін залучаються також інші кафедри факультету авіаційних двигунів та інших 12 кафедр Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут».
НПП, залучені до реалізації освітньої програми, відповідають вимогам щодо забезпечення провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти згідно з діючим законодавством України (Постанова КМУ «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти» від 30.12.2015 р. № 1187).
Матеріально-технічне забезпечення:
Матеріально-технічне забезпечення відповідає вимогам Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти згідно з діючим законодавством України (Постанова КМУ «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти» від 30 грудня 2015 р. № 1187 зі змінами) і забезпечує проведення всіх видів навчальних занять та практик, передбачених навчальним планом. Навчання здійснюється у лабораторії газотурбінних двигунів та лабораторії агрегатів авіаційних двигунів, лабораторії динаміки авіаційних двигунів, у навчальних лабораторіях механічної обробки та складання газотурбінних двигунів; лабораторії курсового та дипломного проєктування.
Використовуються комп’ютерні класи, проєкційна техніка та наочні посібники, також сучасні системні, прикладні та комп’ютерні програми.
Інформаційне та навчально-методичне забезпечення:
Відповідно до вимог Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності у сфері вищої освіти згідно з діючим законодавством України (Постанова КМУ «Про затвердження Ліцензійних умов провадження освітньої діяльності закладів освіти» від 30 грудня 2015 р. № 1187 зі змінами) включає в себе бібліотечні ресурси, електронні навчальні ресурси, сайт Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» та сайти кафедри конструкцій і проєктування ракетної техніки та кафедри технології виробництва авіаційних двигунів, на яких розміщена основна інформація щодо освітньої діяльності за ОПП; також сайт бібліотеки, MENTOR.
Використання віртуального навчального середовища Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» та авторських розробок науково-педагогічного складу кафедр.
Академічна мобільність
Національна кредитна мобільність:
На основі двосторонніх договорів між Національним аерокосмічним університетом «Харківський авіаційний інститут» і технічними закладами України: ДП «Запорізьке машинобудівне КБ «Прогрес» ім. О.Г. Івченка; ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-машпроект»; ДП Харківський машинобудівний завод «ФЕД»; АТ «Мотор Січ»; АТ «Турбоатом»; ТОВ «Прогрестех-Україна».
Міжнародна кредитна мобільність:
На основі двосторонніх договорів між Національним аерокосмічним університетом «ХАІ» і навчальними закладами країн-партнерів.
Зокрема, на основі двостороннього договору укладена угода про отримання подвійного диплома бакалавра між Національним аерокосмічним університетом ім. «Харківський авіаційний інститут» і Магдебурзьким технічним університетом імені Отто фон Геріке, Німеччина.
Навчання іноземних здобувачів вищої освіти:
Мовою викладання є державна мова.
З метою створення умов для міжнародної академічної мобільності може бути прийнято рішення про викладання однієї чи декількох дисциплін англійською та/або іншими іноземними мовами.