ХАІ-6 — експериментальний одномісний швидкісний літак-фоторазвідник, спроєктований та побудований у Харківському авіаційному інституті в середині 1930-х років. Машина створювалася як надшвидкісний беззбройний висотний розвідник і водночас як рекордний літак, здатний перевершити світові досягнення швидкості та висоти польоту за рахунок гранично чистої аеродинаміки, висувного водорадіатора та шасі, що повністю прибирається в польоті.

Історія створення:
Робота над проєктом розпочалася у 1934 році в науково-дослідному конструкторському бюро ХАІ (НДКБ ХАІ) під керівництвом головного конструктора Йосипа Григоровича Немана (провідним конструктором машини виступив Л. Д. Арсон).
Побудова дослідного зразка велася у виробничих майстернях ХАІ у 1934–1935 роках. Головною інженерною ідеєю ХАІ-6 стало досягнення рекордної швидкості для літака з двигуном водяного охолодження шляхом мінімізації лобового опору (малий мідель фюзеляжу, відсутність виступаючих деталей, повне прибирання шасі та радіатора у потік).
Особливості конструкції:
ХАІ-6 являв собою одномісний вільнонесучий низькоплан гранично обтічної форми суцільнодерев’яної конструкції:
Фюзеляж та кабіна: Фюзеляж типу напівмонокок круглого перерізу з працюючою фанерною обшивкою, ретельно відшліфованою та покритою аеролаком для зменшення поверхневого тертя. Одномісна кабіна пілота закривалася обтічним ліхтарем, що плавно вписувався в контур гаргрота, а в центральній частині фюзеляжу встановлювалося спеціальне аерофотообладнання для ведення висотної розвідки.
Крило та оперення: Вільнонесуче трапецієподібне крило дволонжеронної дерев’яної конструкції з працюючим фанерним кесоном та посадковими щитками, що знижували посадкову швидкість. Хвостове оперення класичної схеми, вільнонесуче, з гладкою фанерною обшивкою.
Шасі та система охолодження: Основні стійки шасі оснащувалися масляно-пневматичною амортизацією та в польоті повністю прибиралися в ніші крила (разом із щитками, які герметично закривали отвори); хвостове колесо також прибиралося. Водорадіатор двигуна виконано висувним: на крейсерському та швидкісному режимах він частково або повністю втягувався у фюзеляж, що суттєво знижувало аеродинамічний опір.
Силова установка: У носовій частині фюзеляжу на сталевій моторамі встановлювався 12-циліндровий V-подібний поршневий двигун водяного охолодження М-34Н (або форсований М-34ФРН) потужністю 820–900 к.с. з металевим трилопатевим повітряним гвинтом змінного кроку.
Випробування та результати:
Перші польоти: Перший виліт ХАІ-6 відбувся восени 1935 року під керуванням льотчика-випробувача Б. М. Кудріна. Під час заводських випробувань літак продемонстрував видатну швидкість горизонтального польоту — близько 450–460 км/год на висоті, що значно перевищувало показники серійних винищувачів і розвідників середини 1930-х років.
Доопрацювання та завершення програми: Через високе питоме навантаження на крило й недостатню путню стійкість на великих швидкостях конструктори збільшили площу вертикального оперення та доопрацювали систему керування. Проте під час одного з випробувальних польотів у 1936 році сталася відмова матеріальної частини (або пошкодження під час посадки), і через завантаженість КБ ХАІ серійним впровадженням бойового розвідника ХАІ-5 (Р-10) роботи над відновленням ХАІ-6 вирішили не продовжувати.
Значення для авіабудування: Технічні рішення, відпрацьовані на ХАІ-6 (висувний радіатор, стулки ніш шасі, технологія полірованої дерев’яної обшивки, посадкові щитки), успішно застосовувалися в наступних серійних і дослідних літаках ХАІ кінця 1930-х років.
Льотно-технічні характеристики:
| Параметр | Значення |
| Екіпаж | 1 пілот |
| Схема літака | Вільнонесучий низькоплан із шасі, що повністю прибирається |
| Роки проєктування / побудови | 1934 / 1934–1935 |
| Матеріал конструкції | Дерево (сосна, ясен), авіаційна фанера, сталеві вузли |
| Довжина літака | ~8,50 м |
| Розмах крила | ~11,00 м |
| Площа крила | ~18,00 м² |
| Максимальна злітна маса | ~2100–2200 кг |
| Двигун | 1 × ПД М-34Н / М-34ФРН (водяного охолодження) |
| Потужність двигуна | 820–900 к.с. |
| Максимальна швидкість | ~450–460 км/год |
| Практична стеля | ~9500 м |