ХАІ-39 «Перемога» — експериментальний одномісний двомоторний мотодельтаплан, спроєктований та побудований у Студентському конструкторському бюро й дельтаклубі Харківського авіаційного інституту наприкінці 1970-х років. Апарат став першим вітчизняним літальним апаратом із профільованим гнучким крилом малої стрілоподібності, третім варіантом літаючих лабораторій цього творчого колективу та призначався для дослідження різних компонувальних і конструктивних рішень гнучкого крила, силової установки й шасі.

Історія створення:
Проєктування мотодельтаплана розпочалося у 1977 році, а вже у 1978 році машину було збудовано. Створили апарат у СКБ та дельтаклубі ХАІ студенти В. Кожухар і А. Назаров під керівництвом старшого інженера СКБ В. Бондаря.
Оригінальні технічні рішення, втілені в конструкції ХАІ-39 «Перемога», були офіційно захищені авторським свідоцтвом на винахід.
Особливості конструкції:
ХАІ-39 мав унікальну для свого класу двомоторну схему без колісного мотовізка — зі зльотом та посадкою з ніг пілота:
Крило та керування: Перше вітчизняне профільоване гнучке крило малої стрілоподібності. Управління апаратом балансирне, підвісна система пілота звичайна — із лежачим положенням тіла у польоті.
Спосіб старту та посадки: Старт і приземлення виконувалися з ніг та на ноги пілота. Завдяки малій масі та тязі двох двигунів зліт міг проводитися з будь-якого непідготовленого майданчика (із різним покриттям та станом ґрунту), а також із транспортних засобів, що рухаються.
Силова установка: Два двотактні одноциліндрові двигуни з тягнучими повітряними гвинтами змінного кроку, розміщені на пілонах, прикріплених до кермової трапеції. Двигуни розробив інженер СКБ ХАІ В. Бондар на базі вузлів і деталей мотора бензопили «Дружба-4». Силова установка оснащувалася пристроєм шумоглушення та системою синхронізації обертів обох двигунів.
Паливна та енергетична системи: Система запалювання, живлення приладів і запуску двигунів були об’єднані в єдиний енергетичний комплекс, який обслуговувався двома магнето маховичного типу зі стаціонарними або знімними тросовими стартерами. Паливна система включала два основні баки з композиційних матеріалів, трубопроводи, мембранні карбюратори (що забезпечували безперебійну подачу палива в будь-якому положенні) та, за потреби, додатковий підвісний бак. Пульт керування силовою установкою кріпився безпосередньо на ручці кермової трапеції й містив систему керування дросельними заслінками карбюраторів та аварійну систему запуску й зупинки двигунів.
Випробування та наукове значення:
Перший політ: Відбувся у листопаді 1978 року під керуванням керівника проєкту В. Бондаря.
Інтенсивна льотна експлуатація: Протягом 1979–1984 років на мотодельтаплані ХАІ-39 було виконано понад 200 польотів на висотах від 2 до 300 метрів із загальним нальотом 35 годин.
Внесок у науку та освіту: Унікальні експериментальні дані, отримані під час випробувальних польотів літаючої лабораторії ХАІ-39, лягли в основу розрахунків для реальних курсових і дипломних проєктів студентів ХАІ, а також широко використовувалися у подальшій науково-дослідницькій роботі ХАІ.
Льотно-технічні характеристики:
| Параметр | Значення |
| Екіпаж | 1 особа (положення у підвісній системі лежачи) |
| Схема апарата | Двомоторний балансирний мотодельтаплан із профільованим гнучким крилом малої стрілоподібності |
| Роки проєктування / побудови | 1977 / 1978 |
| Шасі | Відсутнє (зліт і посадка з ніг пілота) |
| Силова установка | 2 × ПД конструкції В. Бондаря (на базі двигуна «Дружба-4») з тягнучими гвинтами змінного кроку |
| Висота польотів на випробуваннях | від 2 до 300 м |
| Кількість виконаних польотів (1979–1984 рр.) | понад 200 |