Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут»

ХАІ-29 «Коршун» — легкий навчально-тренувальний мотопланер

ХАІ-29 «Коршун» — легкий одномісний навчально-тренувальний мотопланер, спроєктований та побудований у Клубі авіаконструювання СКБ Харківського авіаційного інституту в середині 1970-х років. Апарат призначався для початкового навчання курсантів та виконання найпростіших польотів у межах аеродрому як із працюючим, так і з вимкненим двигуном у режимі ширяння.

Історія створення:

Робота над проєктом легкого мотопланера розпочалася у 1975 році, а вже у 1976 році перший екземпляр апарата був повністю збудований силами студентів та ентузіастів Клубу авіаконструювання ХАІ.

Керівником творчого колективу виступив А. Баранніков, а до складу авторської групи увійшли конструктори В. Силюков, С. Александров, Н. Лаврова, В. Левицький, С. Черкес, В. Бондар та Т. Незнанова. Усього було побудовано два екземпляри мотопланера «Коршун».

Особливості конструкції:

ХАІ-29 «Коршун» створювався з урахуванням максимальної простоти, безпеки та легкості ремонту в польових умовах:

Аеродинамічна схема: Одномісний підкосний високоплан із прямокутним у плані крилом та плоскою розчаленою хвостовою фермою, що несе на собі вертикальне й горизонтальне оперення.

Планер і матеріали: Конструкція мотопланера суцільнодерев’яна, що в поєднанні з моноблочною конструкцією центральної пілонної частини фюзеляжу забезпечувало високу ремонтопридатність під час експлуатації на польових аеродромах.

Крило та механізація: Крило однолонжеронної конструкції з працюючим на кручення фанерним носком. Елерони — підвісні, зависаючі (за конструкцією аналогічні до крила). Крило, елерони, горизонтальне та вертикальне оперення мають полотняну обшивку.

Кабіна та шасі: Пілотська кабіна відкритого типу обладнана необхідним комплектом пілотажно-навігаційних приладів. Шасі — одноколісне з хвостовим костилем та підкрильними опорами, пристосоване для ґрунтових майданчиків.

Силова установка: Розташована під крилом за кабіною пілота та оснащена штовхаючим повітряним гвинтом. На першому варіанті встановлювався спеціально збудований для «Коршуна» одноциліндровий двотактний двигун повітряного охолодження КАК-350 «Колібрі» потужністю 15 к.с. На другому варіанті випробували двигун водяного охолодження потужністю 30 к.с., створений на базі човнового мотора (це підвищило швидкість, проте ускладнило польову експлуатацію).

Випробування та льотна підготовка:

Перший політ: Відбувся 19 липня 1977 року під керуванням керівника проєкту А. Бараннікова.

Льотні якості: Мотопланер продемонстрував високу стійкість у польоті, надійність та простоту в техніці пілотування. Двигун «Колібрі» дозволяв виконувати самостійний зліт і набір висоти, компенсуючи невисоку аеродинамічну якість у слабких висхідних потоках. За повної відсутності висхідних потоків апарат набирав висоту 500 м із запасом палива всього 2 літри й упевнено виконував польоти з пілотами масою від 50 до 90 кг.

Експлуатація в секції ХАІ: Обидва збудовані екземпляри активно використовувалися в мотопланерній секції ХАІ у 1977–1980 роках. Тільки на першому екземплярі мотопланера «Коршун» програму початкової льотної підготовки успішно пройшли 13 курсантів, а загальний наліт машини склав 47 годин.

Льотно-технічні характеристики:

Параметр Значення
Екіпаж 1 особа
Схема апарата Підкосний високоплан зі штовхаючим гвинтом
Матеріал конструкції Суцільнодерев’яний із полотняною обшивкою
Розмах крила 8,90 м
Площа крила 11,50 м²
Маса порожнього апарата 105 кг
Злітна маса 185 кг
Допустима маса пілота 50–90 кг
Двигун (базовий варіант) 1 × ПД КАК-350 «Колібрі» (15 к.с.)
Двигун (альтернативний варіант) 1 × ПД на базі «Москва-30» (30 к.с.)
Максимальна швидкість 100 км/год
Швидкість зльоту / посадки 50 км/год / 45 км/год
Аеродинамічна якість

~10–11