ХАІ-21 — незвичайний літальний апарат, який став одним із ранніх експериментів із моторизованим гнучким крилом у авіабудуванні.
Це була інша філософія авіації: замість традиційного фюзеляжу та жорсткого крила — гнучке крило, легка мототеліжка та оригінальна система керування.
Університет називає ХАІ-21 гнучколітом і прообразом сучасних мотодельтапланів. У спеціалізованій авіаційній літературі його також відносять до ранніх мотодельтапланів.
Історія створення:
У 1960-х роках у світовій авіації почали активно досліджувати літальні апарати з гнучким крилом. Значний інтерес викликали конструкції, в яких замість традиційного жорсткого крила використовувалося крило на основі гнучкої тканинної поверхні та несучого каркаса.
Одним із поштовхів до розвитку цього напряму стали експерименти з крилом Рогалло — конструкцією, яка могла змінювати форму під дією повітряного потоку.
У ХАІ зацікавилися можливістю застосування подібного принципу в моторизованих літальних апаратах.
У 1969 році розпочалася робота над ХАІ-21. Розробка тривала до 1972 року в межах студентського конструкторського бюро.
Конструктивно ХАІ-21 складався з двох основних частин:
- Гнучке крило — забезпечувало створення підйомної сили.
- Мототеліжка — несла двигун, пілота, шасі та допоміжне обладнання.
Це принципово відрізняло його від звичайного літака:
- крило - гнучка несуча поверхня мала змінювану форму, яка залежала від аеродинамічних навантажень. Такий підхід давав змогу створити легшу конструкцію;
- мототеліжка - основу становили горизонтальна та вертикальна клепані балки. Позаду місця пілота розташовувався двигун із повітряним гвинтом;
- силова установка - використовувався двигун МТ-9 потужністю 32 кінські сили з дерев'яним повітряним гвинтом;
- хвостове оперення - розміщувалося в задній частині хвостової балки;
- шасі - триопорне, з керованим носовим колесом і шнуровою амортизацією;
- керування - здійснювалося за допомогою штурвала літакового типу.
Технічні характеристики:
| Параметр | Характеристика |
| Тип | Експериментальний гнучколіт |
| Період створення | 1969–1972 |
| Екіпаж | 1 особа |
| Двигун | МТ-9 |
| Потужність двигуна | 32 к. с. |
| Стартова маса | 320 кг |
| Крейсерська швидкість | 90 км/год |
| Розрахункова дальність | 150 км |
| Крило | Гнучке |
| Шасі | Триопорне |
Головна інновація полягала в самому принципі польоту.
У традиційному літаку крило має жорсткий каркас і зберігає задану геометрію. У гнучколіті форма крила може змінюватися під впливом повітряного потоку.
Це відкривало можливість створення легких і відносно простих літальних апаратів.
Для свого часу ХАІ-21 був сміливим інженерним експериментом, який поєднав аеродинамічні дослідження, нові конструкційні підходи та практичне випробування.
Значення для історії ХАІ:
1. Технологія гнучкого крила
Концепція гнучкого крила, зокрема крила Рогалло, привернула увагу авіаконструкторів у різних країнах. ХАІ долучився до цього світового експериментального напряму.
2. Міжнародне визнання
ХАІ-21 демонструвався на виставках у США та Канаді. Для студентської розробки це було свідченням значного інтересу до харківських інженерних рішень.
3. Прообраз сучасних мотодельтапланів
Університет пов'язує ХАІ-21 із подальшим розвитком мотодельтапланерної техніки. Принцип поєднання гнучкого крила з моторизованою платформою використовується в сучасних дельталетах.
4. Студентський інженерний проєкт
ХАІ-21 створювався в середовищі студентського конструкторського бюро, де майбутні інженери могли пройти шлях від макета до реального літального апарата.
ХАІ-21 демонструє іншу сторону інженерної школи університету — готовність експериментувати з новими аеродинамічними схемами, досліджувати нетрадиційні конструкції та випробовувати принципово нові рішення.
Це приклад того, що ХАІ ніколи не обмежувався лише класичним літакобудуванням. Студенти й викладачі працювали над усім спектром літальних апаратів — від традиційних літаків до гнучколітів і безпілотних систем.