Енерговиробництво — це ключова прикладно-інженерна галузь, що охоплює весь спектр технологій перетворення первинних енергоресурсів (теплової, атомної, гідравлічної, сонячної, вітрової та біоенергії) у теплову та електричну енергію.

У період декарбонізації, трансформації теплоенергетики, розбудови розподіленої (малої) генерації та впровадження високоукладених парогазових і відновлюваних установок, фахівець із energy generation — це інженер-проектувальник, оператор складних тепломеханічних та енергетичних комплексів, фахівець із модернізації котельного та турбінного обладнання.

В основу підготовки фахівців із енерговиробництва покладено такі об’єкти:

- генеруюче та тепломеханічне обладнання: енергетичні та водогрійні котли, паростійкі й газові турбіни, гідротурбіни, парогенератори, конденсатори, теплообмінні апарати, компресори та насосні станції;

- традиційні та атомні електростанції: технологічні схеми ТЕС, ТЕЦ, АЕС, ГЕС/ГАЕС, системи паливоподачі, водопідготовки, газоочищення та золоуловлювання;

- об'єкти відновлюваної та розподіленої генерації: промислові сонячні (СЕС) та вітрові (ВЕС) електростанції, когенераційні та тригенераційні газопоршневі/газотурбінні установки, біогазові комплекси, теплові насоси;

- процеси та фізико-хімічні основи: прикладна термодинаміка, теорія тепломасообміну, гідрогазодинаміка, хімія палива та процесів горіння;

- системи автоматизованого управління та розрахунків: АСУ ТП (автоматизовані системи управління технологічними процесами), спеціалізовані розрахункові комплекси для теплових схем та гідравлічних мереж.

Цілі навчання за рівнями вищої освіти:

Перший (бакалаврський) рівень - підготовка інженерних кадрів, здатних проектувати, експлуатувати, розраховувати та обслуговувати обладнання систем генерації теплової та електричної енергії.

Основні фокуси підготовки бакалавра:

- оволодіння фундаментальною фізико-технічною базою (технічна термодинаміка, гідрогазодинаміка, тепломасообмін, матеріалознавство);

- вивчення будови та принципів роботи котлів, турбін, генераторів, насосів та допоміжного обладнання електростанцій;

- засвоєння основ електротехніки, електричних машин, систем автоматичного регулювання та котельного/турбінного софту;

- навички монтажу, налагодження, проведення планово-запобіжних ремонтів та режимоналагоджувальних випробувань.

Другий (магістерський) рівень - підготовка інженерів-дослідників та керівних кадрів, здатних розробляти нові й модернізувати існуючі системи енерговиробництва, підвищувати їх ККД, екологічність та відмовостійкість за умов зміни ринкових та кліматичних вимог.

Основні фокуси підготовки магістра:

- комп'ютерне тривимірне та термодинамічне моделювання складних енергетичних блоків і теплових схем СЕС/ТЕС/ТЕЦ (Aspen Plus, GateCycle, Ansys Fluent);

- проектування та оптимізація комбінованих виробництв (когенерація), гібридних енергокомплексів із накопичувачами енергії (ESS);

- розробка заходів із глибокої декарбонізації, уловлювання вуглецю (CCUS), підвищення екологічної безпеки та енергоефективності;

- управління великими інжиніринговими проєктами в енергетиці, проведення комплексного енергетичного аудиту та техніко-економічного обґрунтування (ТЕО).

Ключові компетентності випускника:

- експлуатація та пусконалагодження - управління режимами роботи котлоагрегатів, парогазових та турбінних установок, ведення технологічного процесу генерації;

- розрахунок та Моделювання - розрахунок теплових балансів, гідравлічні розрахунки трубопроводів, комп’ютерне моделювання процесів горіння та теплообміну;

- зелена та Розподілена генерація - проектування та експлуатація сонячних фотовольтаїчних полів, вітроустановок, біогазових систем та когенераційних модулів;

- автоматизація та АСУ ТП - робота з контрольно-вимірювальними приладами (КВПіА), налаштування систем автоматичного захисту, блокувань та регулювання;

- енергоаудит та Сервіс - оцінка ефективності використання палива, виявлення втрат тепла/електроенергії, організація сервісного обслуговування.

Фахівці зі спеціальності G4 Енерговиробництво займають критично важливу нішу в забезпеченні енергетичної незалежності та стійкості держави:

- генеруючі компанії та об'єкти: інженер з експлуатації/ремонту обладнання на ТЕС, ТЕЦ, АЕС, ГЕС, фахівець із керування вітровими й сонячними електростанціями;

- служба головного енергетика (ОГЕ): головний енергетик, інженер-теплотехнік, фахівець з енергозабезпечення на металургійних, хімічних, машинобудівних та агропромислових підприємствах;

- проектні та конструкторські інститути: інженер-проектувальник теплових мереж, котелень, газотурбінних установок, електростанцій та промислових енергокомплексів;

- енергосервісні (ESCO) та монтажні компанії: інженер із монтажу та налагодження котельного, турбінного обладнання, систем опалення, вентиляції та кондиціювання (HVAC), сонячних станцій;

- державний та комунальний сектор: фахівець із комунальної теплоенергетики (облтеплокомуненерго), інспекцій з енергетичного нагляду, державний експерт із питань енергоефективності.

Підготовка здійснюється:

- кафедрою аерокосмічної теплотехніки (кафедра 205);

- кафедрою космічної техніки та нетрадиційних джерел енергії (кафедра 402).

Навчання проводиться за наступними освітніми програмами:

Спеціалізація	Освітня програма	Освітній ступінь	Форма навчання	Термін навчання
G4.02 Теплоенергетика	Інжиніринг та енергоефективність в теплоенергетиці	Бакалавр на основі повної загальної середньої освіти	Денна	3 роки та 10 місяців
G4.03 Відновлювані джерела енергії та гідроенергетика	Нетрадиційні та відновлювані джерела енергії
G4.02 Теплоенергетика	Інжиніринг та енергоефективність в теплоенергетиці	Бакалавр на основі освітньо-кваліфікаційного рівня «Молодший спеціаліст»	Денна	2 роки та 10 місяців
G4.03 Відновлювані джерела енергії та гідроенергетика	Нетрадиційні та відновлювані джерела енергії
G4.03 Відновлювані джерела енергії та гідроенергетика	Нетрадиційні та відновлювані джерела енергії	Магістр, освітньо-професійна програма	Денна	1 рік та 4 місяця
G4.02 Теплоенергетика	Інжиніринг та експлуатація теплоенергетичних систем