Загальна характеристика наукової школи
Наукова школа Сергія Валерійовича Єпіфанова є сформованим науковим напрямом у галузі авіаційного двигунобудування, що ґрунтується на багаторічній науково-дослідній і педагогічній діяльності доктора технічних наук, професора С. В. Єпіфанова. Діяльність наукової школи спрямована на проведення фундаментальних і прикладних досліджень актуальних проблем керування, параметричного діагностування та моніторингу ресурсу газотурбінних двигунів авіаційного та наземного використання.
Засновник наукової школи
Єпіфанов Сергій Валерійович (нар. 13 листопада 1951 року, Україна) — український учений, доктор технічних наук (2001), професор (2003), заслужений діяч науки і техніки України, академік Інженерної академії України, завідувач кафедри конструкції авіаційних двигунів Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут».
Основними науковими напрямами школи є:
1. Моделювання динаміки робочих процесів силових установок, їх систем і елементів.
2. Розробка методів і алгоритмів для визначення невимірюваних параметрів двигунів для використання в системах керування та діагностування.
3. Розробка методів і алгоритмів параметричного діагностування силових установок, їх систем і елементів.
4. Розробка методів і алгоритмів експлуатаційного моніторингу виробітку призначеного ресурсу авіаційних двигунів.
Наукові здобутки та результати діяльності
Під науковим керівництвом С. В. Єпіфанова захищено одна докторська, 9 кандидатських та 3 дисертації доктора філософії в галузі авіаційного двигунобудування. Представники наукової школи беруть активну участь у виробничій, науковій і викладацькій діяльності на підприємствах і в навчальних закладах України.
Основні публікації та наукові проєкти школи
Засновником наукової школи опубліковано понад 450 наукових та навчально-методичних праць. Найвагомішими результатами діяльності наукової школи є:
1. Програмні і методичні засоби для супроводження розробки, випробування та експлуатації сучасних електронних систем автоматичного керування динамічними математичними моделями різних рівнів складності та швидкості, ідентифікованими за результатами вимірювання параметрів. Елементи цих технологій впроваджено в АТ “Івченко-Прогрес”, АТ “Мотор-Січ”, КБ “Електроавтоматика” (м. Запоріжжя), АТ ”Антонов”, АТ “НТК “Електронприлад” (м. Київ), НТ СКБ “Полісвіт” ДНПО “Комунар”, ХАКБ, АТ «ФЕД» (м. Харків), АТ “Елемент” (м. Одеса) при створенні та модифікації САК двигунів ТВЗ-117ВМА-СБМ1, ТВЗ-117ВМА-СБМ1В, АІ-22, АІ-222, АІ-222К-25Ф, AI-322, Д-436Т1, Д-436ТП, Д-436-148, Д-27, Д-18Т, Д-18ТМ, АІ9-3Б, АІ-450, АІ-450МС, Д-336, МС-350, МС-400 та ін., а також в інших країнах.
2. Методи та алгоритми параметричної діагностики газотурбінних двигунів авіаційного і наземного призначення, а також компресорного обладнання. Ці методи впроваджено при створенні бортових систем діагностування двигунів БАСК-124 (двигун Д-18Т, літак Ан-124), БСКД-27 (двигун Д-27, літак Ан-70), БУК-140 (двигун ТВЗ-117В-МА-СБМ, літак Ан-140), БУК-148 (двигун Д-436-148, літак Ан-148), БСКД-90 (двигун ПС-90, літаки Іл-96 та Ту-204), БСКД-К (двигун НК-93), а також ряду систем наземної діагностичної обробки польотної інформації. На замовлення компанії Compressor Controls Corporation (USA) створено універсальний комплекс діагностування газотурбінних приводів і компресорного обладнання, впроваджений на десятках агрегатів в багатьох країнах.
3. Інформаційна технологія створення систем експлуатаційного моніторингу виробітку призначеного ресурсу основними деталями авіаційних двигунів, що складається з методів, моделей і алгоритмів аналізу, а також підходів до їх адаптації до конкретних об’єктів. Ця технологія реалізована в серії програмних комплексів для моніторингу виробітку ресурсу таких двигунів, як Д-336, Д-27, Д-18Т, Д-436ТП, АІ-450-МС, Д436-148, ТВ3-117ВМА-СБМ1В 1 серії.
Наукова спільнота та наступність
Учні
Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук
1. Кравченко, І. Ф. Концепції проєктування та доведення двигунів для навчально-бойових літаків, спеціальність 05.05.03 – двигуни та енергетичні установки (2015).
Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук / доктора філософії (PhD)
1. Потемкин, В. А. Спецтема, спеціальність 05.07.05 – двигуни та енергоустановки літальних апаратів (1984).
2. Лобода, І. І. Підвищення надійності авіаційних ГТД шляхом оптимізації системи діагностування за критеріями достовірності, спеціальність 05.07.05 – двигуни та енергоустановки літальних апаратів (1994).
3. Ширков, В. Т. Діагностування технічного стану авіаційних газотурбінних двигунів за параметрами робочого процесу маслосистем, 05.07.05 – двигуни та енергоустановки літальних апаратів (2004).
4. Волков, Д. І. Визначення потужності турбовальних двигунів за вимірюваними термогазодинамічними параметрами, 05.07.05 – двигуни та енергоустановки літальних апаратів (2006).
5. Іщук, В. П. Формування тягових характеристик турбогвинтовентиляторних двигунів на режимах посадки літака, спеціальність 05.05.03 – двигуни та енергетичні установки (2008).
6. Олійник, А. О. Інформаційна технологія структурно-параметричної ідентифікації систем ГТД на основі адаптивних багатокомпонентних моделей, спеціальність 05.13.06 – інформаційні технології (2009).
7. Сіренко, Ф. Ф. Ідентифікація характеристик газотурбінних двигунів в області запуску, спеціальність 05.05.03 – двигуни та енергетичні установки (2014).
8. Шевченко, М. В. Визначення не вимірюваних в експлуатації інтегральних параметрів авіаційних газотурбінних двигунів, спеціальність 05.05.03 – двигуни та енергетичні установки (2015).
9. Маравилля, Е. К. Підвищення точності визначення граничних умов теплообміну для моніторингу ресурсу робочих лопаток турбін авіаційних двигунів, спеціальність 05.05.03 – двигуни та енергетичні установки (2016).
10. Оганян І. В. Визначення технічного стану паливного регулятора турбовального двигуна за результатами заводських випробувань, спеціальність 05.05.03 – двигуни та енергетичні установки (2025).
11. Подгорський К. В. Удосконалення методів визначення крутного моменту засобами, вбудованими в конструкцію авіаційних газотурбінних двигунів, спеціальність 05.05.03 – двигуни та енергетичні установки (2025).
12. Бондаренко О. В. Формування бортових самоналаштовувальних динамічних моделей газотурбінних двигунів для визначення невимірюваних параметрів робочого процесу (2025).
Тематика дисертаційних досліджень, виконаних у межах наукової школи, свідчить про її комплексний, міждисциплінарний та практично орієнтований характер. Основними напрямами школи є теорія і методологія моделювання робочих процесів газотурбінних двигунів та їх систем, узгодження моделей з екпериментальними даними для створення цифрових двійників, параметричне діагностування та моніторинг виробітку ресурсу. Значну увагу приділено сучасним методам та програмним засобам реалізації алгоритмів діагностування та керування в наземних та бортових пристроях, а також особливостям адаптації зазначених підходів до конкретних типів двигунів і енергетичних установок. Представники наукової школи беруть активну участь у роботі редакційних колегій провідних наукових періодичних видань і спеціалізованих рад із захисту дисертацій.
Визнання та авторитет наукової школи
Високий авторитет наукової школи підтверджується державними нагородами, професійними відзнаками та активною участю її представників у створенні нових зразків авіаційної техніки.
Нагороди та відзнаки:
1. У 2009 р. С. В Єпіфанову присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки та техніки України»
2. У 2015 р. С. В Єпіфанов нагороджений нагрудним знаком МОН України «Відмінник освіти».
3. У 2020 р. С. В Єпіфанов нагороджений Почесною грамотою Верховної Ради України за особливі заслуги перед українським народом.
4. У 2025 р. С. В Єпіфанов нагороджений найвищою нагородою Інженерної академії України – медаллю імені А. М. Підгорного