Стратегія розвитку
Національного аерокосмічного університету
«Харківський авіаційний інститут» на 2026–2030 роки
Затверджено:
Вченою радою
Національного аерокосмічного університету
«Харківський авіаційний інститут»
Протокол №10 від 22 квітня 2026 року
Введено в дію наказом ректора №187 від 22 квітня 2026 року
Загальні принципи
У сучасному світі університети технологічного профілю відіграють ключову роль у формуванні економіки знань, забезпеченні технологічного суверенітету держав та створенні інноваційних рішень для глобальних викликів. Саме вони є простором, у якому поєднуються фундаментальна наука, інженерна творчість і підприємницьке мислення, що формує середовище для створення нових технологій і підготовки фахівців, здатних визначати майбутнє.
Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» є одним із провідних центрів інженерної освіти та наукових досліджень у сфері авіаційних і космічних технологій Східної Європи. Університет сформував потужну науково-освітню школу, що поєднує фундаментальні дослідження з практичним інженерним проєктуванням складних технічних систем – від аеродинаміки та двигунобудування до цифрових технологій управління, матеріалознавства, робототехніки, кібербезпеки та безпілотних систем, кібербезпеки та штучного інтелекту.
Унікальність університету полягає у сформованій протягом десятиліть інтегрованій аерокосмічній інженерній екосистемі, що поєднує освітні програми, фундаментальні наукові дослідження, прикладні інженерні розробки й експериментальну інфраструктуру. Власну матеріально-технічну базу університету становлять спеціалізовані науково-дослідні лабораторії, аеродинамічні комплекси, експериментально-виробничі бази, випробувальні стенди, дослідні виробничі потужності, інженерні центри та навчальні літаки. Така інфраструктура дає змогу самостійно реалізувати повний цикл створювання технологій: від наукової ідеї та моделювання до експериментальної перевірки та практичного впровадження.
Це формує особливу освітню модель університету, у межах якої здобувачі освіти та науковці залучені до роботи з реальними інженерними системами, набуваючи професійних компетентностей, необхідних для створення складних високотехнологічних продуктів і здатних працювати на перетині ключових галузей: авіації та космонавтики, інформаційних технологій, матеріалознавства, енергетики та системної інженерії.
Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» розвивається як заклад вищої освіти, що поєднує фундаментальну інженерну освіту, міждисциплінарні дослідження і технологічне підприємництво, формуючи нове покоління інженерів, здатних працювати на перетині таких галузей: авіації, космосу, інформаційних технологій, матеріалознавства, енергетики та системної інженерії.
Особливістю стратегічного розвитку університету є його прифронтове розташування (м. Харків), що надає його діяльності нового стратегічного виміру. В свою чергу стратегічно-галузеві виклики в умовах воєнного стану України визначили необхідність формування нової моделі університетської стійкості, де безпека освітнього середовища будується на симбіозі безперервного інноваційного пошуку та здатності до швидкої адаптації.
Університет постійно формує сучасну інфраструктуру безпечного освітнього і дослідницького простору, що забезпечує безперервність навчання, наукових досліджень і міжнародної співпраці. Паралельно розвивається цифрове освітнє середовище, яке поєднує здобувачів освіти, науковців, випускників і партнерів у єдину інтелектуальну мережу.
В умовах воєнного стану та майбутнього післявоєнного відновлення України роль інженерних університетів суттєво зростає. Сучасна аерокосмічна галузь, безпілотні системи, нові матеріали, системи управління, штучний інтелект, енергетичні й транспортні технології є ключовими елементами забезпечення обороноздатності держави та модернізації економіки.
З огляду на це Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» вважає своєю місією формувати технологічний потенціал країни через підготовку кадрів, здатних створювати та впроваджувати нові конструкторсько-технологічні рішення для захисту держави, відновлення інфраструктури країни та розвитку високотехнологічних напрямів індустрії.
Університет є платформою співпраці між наукою, промисловістю, бізнесом, державою і суспільством. Така модель взаємодії створює сприятливі умови для формування інноваційної екосистеми, у межах якої наукові дослідження трансформуються в готові технологічні рішення, стартапи та нові індустріальні практики.
Особливу увагу університет приділяє розвитку міжнародної інтеграції, активно залучаючись до глобальних наукових мереж, освітніх альянсів та спільних дослідницьких програм. Це забезпечує обмін знаннями, доступ до передових технологій і підвищення міжнародної конкурентоспроможності університету.
Основою розвитку університету є академічна культура, що спирається на принципи доброчесності, відповідальності, інженерної точності, відкритості до інновацій і взаємної довіри. Саме ця культура визначає якість освіти, рівень наукових досліджень і здатність університету формувати нові покоління інженерів та дослідників.
Стратегія розвитку університету ґрунтується на принципах технологічного лідерства, інноваційності, міждисциплінарності та суспільної відповідальності. Університет прагне бути простором створення нових технологій, генерування знань і розвитку талантів, які визначатимуть майбутнє України як сучасної технологічної держави.
Цінності
1. Інноваційність. Здатність університетської спільноти генерувати нові ідеї, створювати технологічні рішення й формувати середовище, у якому наука, освіта та інженерна творчість взаємно підсилюють одна одну.
2. Стійкість. Створення безпечної інфраструктури навчання і досліджень, розвиток цифрового освітнього середовища, підтримання академічної спільноти та збереження інтелектуального потенціалу країни. Передбачає активну участь університету у формуванні технологічних рішень, необхідних для забезпечення національної безпеки та післявоєнного відновлення України.
3. Інклюзивність. Формування відкритого й безпечного освітнього середовища, у якому кожен має рівні можливості для навчання, досліджень і професійного розвитку. Передбачає розвиток безбар’єрного простору, повагу до різноманіття, підтримання академічної свободи й активну участь усіх членів університетської спільноти у формуванні спільного майбутнього.
4. Людиноцетричність. Створення середовища, у якому кожен студент, викладач і науковець має можливість розкрити свій потенціал, отримати підтримку й відчути свою цінність для спільноти. Виявляється в побудові освітнього процесу з огляду на індивідуальні потреби та можливості, розвиток культури ментального здоров’я, забезпечення психологічної підтримки й формування атмосфери довіри. Крім того, передбачає взаємоповагу і відкритий діалог між усіма учасниками освітнього процесу, залучення до ухвалення рішень і відповідальність за спільний результат.
5. Лідерство. Рушійна сила, що надихає людину й команду досягати амбітних цілей. Кожен науковий проєкт потребує енергійного й відповідального учасника, який підтримує інших і спрямовує команду до результату. Такі якості формуються завдяки участі в університетських ініціативах і конкурсних програмах, де лідер навчається координувати роботу й вести команду вперед.
6. Патріотизм. Опора, що спонукає діяти в інтересах України та гідно представляти її наукові здобутки. У Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут» ця цінність визначає поведінку студентів і працівників: відповідальне ставлення до навчання й праці, прагнення розвивати національну аерокосмічну галузь і зміцнювати авторитет країни у світі.
Місія
Готуємо лідерів і створюємо інновації в аерокосмічній сфері, щоб забезпечити сталий і безпечний розвиток України та світу.
Візія
Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут» – провідний науково-освітній центр авіаційної та аерокосмічної галузі, індустрії інформаційних та інтелектуальних технологій, що поєднує фундаментальні знання з інженерними й технологічними інноваціями, формує нові напрями індустрії в партнерстві з державою, бізнесом і світом, активно інтегрується в глобальний науковий простір, розвиває людський капітал і готує лідерів нового покоління, залишаючись відповідальним, стійким та інклюзивним університетом, орієнтованим на безпечний і сталий розвиток України.
Виклики
Системні:
– асинхронність ритмів технологічних змін і масштабів мислення в центрах наукової думки України та інших цивілізованих країн світу;
– тяглість вад посттоталітарного транзиту, значна деіндустріалізація, обструкція потенціалу наукових шкіл у сфері техніки і технологій;
– елімінація фундаментальних досліджень на користь прикладних, пріоритет швидкого результату над довгими проєктами;
– відплив абітурієнтів і студентів в центральні, західні регіони України та за кордон, як наслідок, звуження національної освітньої бази і втрата людського капіталу;
– збільшення кількості документів, часо- і ресурсовитратних процедур, які не пов’язані безпосередньо з науковою і педагогічною діяльністю і суттєво зменшують її результативність;
– посилення конкуренції за студентів і науковців на глобальному освітньому ринку, зокрема з боку провідних міжнародних університетів та освітніх онлайн-платформ.
Воєнно-зумовлені:
– послаблення кадрового потенціалу університету через внутрішню (до тилових регіонів України) та зовнішню міграцію науково-педагогічних працівників;
– цілеспрямовані атаки російської федерації на осередки вищої освіти та науки України як спосіб послабити інтелектуальний потенціал, підірвати головні засади відтворення нації;
– пошкодження і руйнація основних фондів університету через ворожі атаки;
– значна деурбанізація промислово розвинених регіонів країни через російську збройну агресію й тимчасову окупацію територій;
– складний психологічний стан та емоційне вигорання учасників освітнього та наукового процесів.
Настанови
1. На благо людини і природи – формування гуманітарного виміру у сфері розвитку техніки і технологій, що виявляється у впровадженні етичних, соціальних та екологічних вимірів в освітні програми, наукові дослідження та інженерні рішення.
2. На забезпечення ефективної обороноздатності України в справі відсічі російської збройної агресії, що виявляється в спрямуванні освітніх програм і наукових досліджень на потреби сектору безпеки та оборони, розвитку оборонних технологій, підготовці фахівців для сил безпеки та оборони, а також співпраці з державними і військовими інституціями, приватним дефенстек-бізнесом.
3. На стійкість як здатність до збереження можливості реалізовувати соціальну місію в умовах збройної агресії, що виявляється в забезпеченні безперервності освітнього процесу і досліджень, розвитку цифрової і розподіленої інфраструктури, диверсифікації джерел фінансування, підтриманні кадрового потенціалу та впровадженні антикризових управлінських практик.
4. На інноваційність – продукування нового, інакшого знання на основі закладання й розвитку нових тенденцій, змін у пріоритизації досліджень з виключно прикладних на фундаментальні, цінність яких можна осягти в довгостроковій перспективі, що виявляється в підтриманні фундаментальних досліджень, створенні міждисциплінарних наукових напрямів, залученні до міжнародних дослідницьких програм, а також формуванні середовища, що заохочує довгострокові наукові проєкти та академічну свободу.
5. На лідерство як здатність очолювати наявні тенденції та впливати. на них, що виявляється у формуванні нового освітнього і наукового порядку денного, ініціюванні проривних дослідницьких напрямів, впливі на національну політику у сфері освіти і науки та активній присутності в міжнародних академічних і технологічних спільнотах, співпраці з малим і середнім високотехнологічним бізнесом.
Орієнтація
1. На поєднання візій боротьби та розвитку, що означає:
– збереження в освітній і науковій діяльності пріоритету вирішення нагальних завдань держави у сфері оборони, технологізації підходів, методів і засобів ефективної відсічі збройної агресії російської федерації;
– бачення повоєнного періоду як інтербелуму, у якому належить створити баланс між фундаментальними і прикладними дослідженнями, здатними забезпечити технологічне переважання України в потенційних майбутніх збройних конфліктах.
2. На людство, що означає:
– масштаб розгортання мислення і досліджень, який відповідає запитам людства та України як його частини;
– позиціювання України в глобальному контексті як одного із центрів пропонування технологічних інновацій, важливих для людства загалом;
– прагнення університету до глобалізації, що реалізується через розвиток міжнародних наукових досліджень і партнерств, участь у міжнародних освітніх і дослідницьких програмах, впровадження спільних і подвійних освітніх програм, а також інтеграцію в глобальні академічні та технологічні мережі.
Стратегічні цілі
1. Створити нову модель взаємодії з індустрією і регіональними екосистемами через розвиток стратегічних партнерств, спільних проєктів і дуальної та неформальної освіти, забезпечивши практичну орієнтацію освіти та вплив університету на економічний розвиток регіонів.
2. Трансформувати університет у сучасний інноваційний кампус через модернізацію інфраструктури, цифровізацію та розвиток відкритого простору для навчання і досліджень, створивши в такий спосіб привабливе, безпечне та стійке середовище для університетської спільноти.
3. Інтегрувати університет у міжнародний науковий простір завдяки програмам подвійних дипломів, спільним дослідженням та академічній мобільності, підвищивши міжнародну видимість і конкурентоспроможність університету й одночасно інтегрувавши його в міжнародну спільноту технічних університетів і наукових центрів як активного учасника спільних досліджень, освітніх програм та інноваційних проєктів.
4. Концептуалізувати науково-дослідницьку діяльність та інноваційність університету через підтримання пріоритетних досліджень, міждисциплінарних команд і комерціалізацію результатів, забезпечивши технологічний прорив в авіаційній та аерокосмічній, безпековій та інфокомунікаційній галузях.
5. Підвищити якість освіти та академічні стандарти через оновлення освітніх програм, розвиток викладацької майстерності та внутрішніх систем забезпечення якості, що гарантує підготовку фахівців світового рівня і забезпечить лідерство університету в підготовці фахівців аерокосмічної галузі.
6. Перетворити університет на міжнародний аерокосмічний хаб і центр впливу на національний розвиток та безпеку, що інтегрує передову науку і сучасну освіту для ефективного функціонування сталого інноваційного простору.
Стратегічні завдання
Розвиток взаємодії з індустрією і регіональними екосистемами (індустріальна та соціально-економічна діяльність)
1. Розширити систему стратегічних партнерств із підприємствами авіаційної, оборонної, машинобудівної, ІТ- та енергетичної галузей.
2. Впровадити дуальні освітні програми в співпраці з ключовими індустріальними партнерами.
3. Створити галузеві інженерні центри спільно з підприємствами для реалізації прикладних досліджень і розробок.
4. Розвивати систему стажувань, практик і реальних інженерних проєктів для студентів на базі партнерських компаній.
5. Формувати регіональні технологічні кластери в співпраці з бізнесом, органами влади та науковими установами.
6. Розвивати систему підтримання інженерного підприємництва, стартапів і технологічного трансферу.
7. Впровадити проєктно-орієнтовану та результативну систему відбору та підготовки аспірантів і докторантів, проведення досліджень і розробок за тематикою, важливою для регіону та країни.
8. Створення тренінгових та кваліфікаційних центрів за сучасними технологіями (роботизованими, безпековими, штучного інтелекту тощо).
Трансформація університету в сучасний інноваційний кампус (інфраструктурний та соціальний розвиток)
1. Модернізувати матеріально-технічну базу університету відповідно до сучасних технологічних стандартів.
2. Створити сучасний лабораторний і дослідницький простір для інженерних та міждисциплінарних досліджень.
3. Розвивати безпечну інфраструктуру кампусу, включно із захищеним освітнім і дослідницьким простором.
4. Забезпечити цифрову трансформацію університету через впровадження сучасних інформаційних систем управління, навчання та досліджень.
5. Розвивати відкритий інноваційний простір для студентських проєктів, інженерної творчості та стартапів.
6. Формувати безбар’єрне й інклюзивне середовище для навчання, роботи та досліджень.
7. Впроваджувати принципи енергоефективності, екологічної відповідальності та сталого розвитку в управлінні кампусом.
Інтеграція університету в міжнародний науковий простір (міжнародна діяльність)
1. Розширити мережу стратегічних партнерств із провідними університетами та науковими центрами світу.
2. Розвивати програми подвійних дипломів і спільних освітніх програм із міжнародними партнерами.
3. Посилити участь університету в міжнародних наукових проєктах, консорціумах і грантових програмах.
4. Розвивати академічну мобільність студентів, викладачів і науковців.
5. Залучати провідних закордонних викладачів, науковців та експертів до освітніх і наукових проєктів університету.
6. Розширювати участь університету в міжнародних наукових мережах, професійних асоціаціях і технологічних альянсах.
7. Підвищувати міжнародну видимість університету через наукові публікації, конференції та участь у глобальних рейтингах.
Концептуалізація науково-дослідницької діяльності та інноваційності
1. Визначити й підтримувати пріоритетні напрями досліджень у сфері авіаційних, аерокосмічних, інженерних та інформаційних технологій.
2. Створювати міждисциплінарні дослідницькі команди для вирішення складних науково-технологічних завдань.
3. Розвивати інфраструктуру досліджень, включно із сучасними лабораторіями, випробувальними комплексами та цифровими платформами моделювання.
4. Збільшувати обсяги зовнішнього фінансування наукових досліджень.
5. Підтримувати публікаційну активність науковців у провідних міжнародних наукових виданнях.
6. Розвивати систему комерціалізації результатів досліджень, технологічного трансферу та інженерного підприємництва.
7. Стимулювати залучення студентів і молодих науковців до наукових проєктів та інноваційної діяльності.
8. Створити систему для активної та результативної винахідницької роботи за участі студентів, аспірантів, викладачів, патентування результатів на національному і міжнародному рівнях.
Підвищення якості освіти та академічних стандартів
1. Впроваджувати проєктно орієнтоване і міждисциплінарне навчання в підготовці інженерів.
2. Розвивати систему професійного розвитку викладачів і підвищення їхньої педагогічної майстерності.
3. Впроваджувати сучасні цифрові технології та інструменти, а також засоби штучного інтелекту в освітній процес.
4. Розвивати внутрішню систему забезпечення якості освіти відповідно до міжнародних стандартів.
5. Забезпечувати тісну інтеграцію освіти, науки та інженерної практики.
6. Підтримувати розвиток студентських дослідницьких, інженерних і стартап-ініціатив.
Перетворення університету на міжнародний аерокосмічний хаб і центр впливу на національний розвиток та безпеку
1. Розвинути унікальні, відкриті дослідницько-випробувальні полігони й аеродинамічні, безпілотні та космічні стенди.
2. Розвинути інфраструктуру для повного життєвого циклу розроблень.
3. Ініціювати й координувати національні аерокосмічні та авіаційні програми і демонстраційні місії (зокрема у сфері БПЛА, малих супутників, оборонних технологій).
4. Створити центр сертифікації технологій і систем, орієнтований на міжнародні стандарти.
5. Розвивати бренд університету як ключового аерокосмічного центру Європи через участь у глобальних подіях, виставках та галузевих ініціативах.
6. Створити середовище для інтеграції оборонних, цивільних і космічних технологій, що забезпечить синергію різних сегментів аерокосмічної індустрії.
7. Створити на базі університету аерокосмічний комплекс (KhAI Aerospace Hub), що забезпечує повний цикл розроблення та впровадження технологій і реалізує спеціалізовані освітні та сертифікаційні програми у сферах авіоніки, двигунобудування, космічних систем і БПЛА, надаючи експертно-консалтингову підтримку.
Цільові показники досягнень
KPI 1: частка випускників, працевлаштованих за фахом у партнерських компаніях, упродовж 6–12 місяців після завершення навчання, залучених до high-tech секторів (aerospace, defense-tech, AI, robotics), – не менше ніж 65 % протягом 6 місяців;
KPI 2: забезпечення акредитації не менше ніж 55 % освітніх програм університету на рівні повної акредитації до 2030 року;
KPI 3: кількість освітніх програм, що реалізуються за дуальною формою – не менше ніж 2 програми щороку;
KPI 4: частка позабюджетних надходжень (гранти, контракти, комерціалізація) у загальній структурі доходів університету – не менше ніж 50% до 2030 року.
KPI 5: створення та забезпечення функціонування інноваційного (наукового) інкубатора для підтримки наукових досліджень, розробок і стартап-проєктів до 2030 року;
KPI 6: середня заробітна плата науково-педагогічних працівників не нижче 60 % від рівня університетів Центральної Європи до 2030 року.
KPI 7: залучення фінансових ресурсів на розвиток матеріально-технічної бази університету, зокрема створення сучасних STEM-лабораторій, інноваційних та дослідницьких просторів, цифрової освітньої інфраструктури, а також спеціалізованих центрів у пріоритетних напрямах: створення не менше 3 STEM-лабораторій та створення не менше 4 лабораторій та інноваційних просторів до 2029 року;
KPI 8: частка освітнього процесу, що його реалізують у змішаному форматі – не менше ніж 60 % програм;
KPI 9: рівень залученості студентів до проєктної та дослідницької діяльності – не менше ніж 30 %;
KPI 10: міжнародна сертифікація інфраструктури (безпека / sustainability / labs) – не менше ніж 2 сертифікованих центри до 2030 року;
KPI 11: індекс задоволеності студентів (NPS або аналог) – не менше ніж +50 %;
KPI 12: частка студентів, які беруть участь у програмах міжнародної академічної мобільності або навчаються за програмами подвійних дипломів, – не менше ніж 10–15 % до 2030 року;
KPI 13: частка науково-педагогічних працівників, залучених до міжнародних освітніх або дослідницьких проєктів, – не менше ніж 30 % до 2030 року;
KPI 14: частка іноземних студентів – не менше ніж 15–20 %;
KPI 15: частка освітніх програм англійською мовою – не менше ніж 25 %;
KPI 16: кількість подвійних дипломів із провідними університетами – не менше ніж 10 програм до 2030 року;
KPI 17: формування фінансового резерву університету на рівні не менше ніж 4 місяця операційних витрат до 2030 року.
KPI 18: кількість активностей університету в міжнародних технологічних альянсах, консорціумах та дослідницьких ініціативах – не менше ніж 10 активностей щороку;
KPI 19: середній індекс цитованості (h-index) університету або ключових наукових підрозділів – зростання не менше ніж на 20 % до 2030 року;
KPI 20: кількість публікацій у Q1+Q2-журналах (Scopus / Wos) – не менше ніж 10 % від загальної кількості;
KPI 21: кількість патентів (державних, міжнародних, PCT) – не менше ніж 10 на рік;
KPI 22: кількість технологій, доведених до TRL 6, – не менше ніж 5 розробок до 2027 року;
KPI 23: збільшення доходів від комерціалізації технологій не менше ніж на 5-7 % щороку;
KPI 24: кількість міждисциплінарних лабораторій / центрів – не менше ніж 8 до 2030 року;
KPI 25: конкурентоспроможний рівень успішності випускників в національних або міжнародних професійних / акредитаційних рейтингах;
KPI 26: підвищення позиції університету у національних та міжнародних рейтингах;
KPI 27: кількість студентів, які беруть участь у міжнародних конкурсах / гакатонах / інженерних змаганнях, – не менше ніж 5 %;
KPI 28: позиція університету в міжнародних предметних рейтингах – входження до провідних 500 університетів до 2030 року;
KPI 29: кількість технологічних рішень для обороноздатності / відновлення України – не менше ніж 5 впроваджених рішень до 2030 року;
KPI 30: участь у державних програмах відновлення / індустріалізації – не менше ніж 5 проєктів.
Матриця відповідності стратегічних цілей і KPI
Стратегія розвитку університету є інструментом адаптивного управління, що передбачає регулярний перегляд та актуалізацію її положень з огляду на зміни зовнішнього середовища, виклики й можливості розвитку. Під впливом зовнішніх чинників і стратегічних пріоритетів держави окремі елементи стратегії можна уточнювати або коригувати щороку, що забезпечуватиме гнучкість управлінських рішень і водночас збереже стратегічну ідентичність і впізнаваність університету в національному та міжнародному освітньо-науковому просторі.