Положення про підготовку здобувачів вищої освіти
доктора філософії (аспірантів) та наукового ступеня доктора наук
у Національного аерокосмічного університету
«Харківський авіаційний інститут»
Затверджено:
Вченою радою
Національного аерокосмічного університету
«Харківський авіаційний інститут»
протокол №10 від 22 квітня 2026 року
Введено в дію: наказ №187 від 22 квітня 2026 року
СУЯ ХАІ-ВАІД- П/001:2026
Дата введення 22 квітня 2026 року
Редакція №1
1. Загальні положення
1.1. Положення про підготовку здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук в Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут» розроблено відповідно до Закону України «Про вищу освіту», Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 № 261 «Про затвердження Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах)», постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 44 «Про затвердження Порядку присудження ступеня доктора філософії та скасування рішення разової спеціалізованої вченої ради закладу вищої освіти, наукової установи про присудження ступеня доктора філософії», наказу Міністерства освіти і науки України від 12.01.2017 № 40 «Про затвердження Вимог до оформлення дисертації», наказу Міністерства освіти і науки України від 23.09.2019 №1220 «Про опублікування результатів дисертацій на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук», Статуту Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» (далі – Університет) та чинного законодавства України.
1.2. Структурним підрозділом Університету, що здійснює організаційне забезпечення підготовки здобувачів наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, є відділ аспірантури і докторантури, який у своїй діяльності керується Законами України «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», відповідними постановами Кабміну України, наказами МОН України, рішеннями Вченої ради університету, наказами ректора, Положенням про відділ аспірантури і докторантури і цим Положенням.
1.3. Це Положення визначає особливості організації та проведення підготовки здобувачів вищої освіти на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти з метою здобуття ступеня доктора філософії та здобувачів наукового ступеня доктора наук (далі – Здобувачі) в університеті.
1.4. Організаційне та науково-методичне забезпечення діяльності відділу аспірантури і докторантури здійснюють Вчена рада університету та Науково-технічна рада університету. Відділ аспірантури і докторантури координує і контролює діяльність структурних підрозділів (кафедр), які здійснюють підготовку здобувачів наукових ступенів доктора філософії та доктора наук.
1.5. Терміни, що вживаються у цьому Положенні, мають таке значення:
- аспірант – вчений, який проводить фундаментальні та (або) прикладні наукові дослідження у рамках підготовки в аспірантурі у закладі вищої освіти/науковій установі для здобуття ступеня доктора філософії;
- аспірантура – система організаційно-освітньо-наукового забезпечення підготовки здобувачів ступеня доктора філософії на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти у закладі вищої освіти / науковій установі з метою оволодіння ними освітньо-науковою програмою;
- довідка про виконання освітньо-наукової програми – документ, який містить інформацію про результати навчання здобувача, назви дисциплін, отримані ним оцінки і здобуту ним кількість кредитів Європейської кредитної трансферно-накопичувальної системи (далі - ЄКТС);
- здобувач ступеня вищої освіти доктора філософії поза аспірантурою – особа, яка професійно провадить наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи і здобуває вищу освіту ступеня доктора філософії в установі поза аспірантурою шляхом виконання відповідної освітньо-наукової програми та публічного захисту дисертації у разовій спеціалізованій вченій раді;
- індивідуальний навчальний план аспіранта (здобувача ступеня доктора філософії) / здобувача ступеня доктора філософії поза аспірантурою – документ, що визначає послідовність та форму засвоєння аспірантом, здобувачем ступеня доктора філософії поза аспірантурою освітніх компонентів освітньо-наукової програми з метою оволодіння ним компетентностей відповідно до 8 рівня Національної рамки кваліфікацій;
- індивідуальний план наукової роботи здобувача – документ, що визначає зміст, строки виконання та обсяг етапів і завдань наукової роботи здобувача;
- освітньо-наукова програма на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти – єдиний комплекс освітніх (навчальних дисциплін, індивідуальних завдань, практик, контрольних заходів тощо) та наукових (проведення наукового дослідження, написання наукових публікацій, виступи на конференціях тощо) компонентів, спрямованих на досягнення передбачених такою програмою результатів навчання, підготовки та публічного захисту дисертації, що дає право на отримання визначеної кваліфікації. Елементи освітньо-наукової програми можуть забезпечуватися різними закладами;
- підготовка здобувачів поза аспірантурою – система організаційно- освітньо-наукового забезпечення підготовки здобувачів ступеня доктора філософії у закладі з метою набуття ними компетентностей і здобуття результатів навчання, визначених освітньо-науковою програмою на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти, без навчання в аспірантурі та без переривання трудової діяльності або під час перебування у творчій відпустці;
- доктор наук – це науковий ступінь, що здобувається особою на основі ступеня доктора філософії (кандидата наук) за науковою спеціальністю та передбачає набуття найвищих компетентностей у галузі розроблення і впровадження методології дослідницької роботи, проведення оригінальних досліджень, отримання наукових результатів, що забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення та опубліковані у наукових виданнях;
- докторант – вчений, який проходить підготовку в докторантурі Університету для здобуття наукового ступеня доктора наук. Особа має право вступити до докторантури Університету для завершення роботи над науковими дослідженнями та оформлення їх результатів / для підготовки публікацій до захисту для здобуття ступеня доктора наук;
- докторантура – система організаційно-наукового забезпечення підготовки здобувачів наукового ступеня доктора наук з метою завершення докторських дисертацій.
1.6. Підготовка здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії здійснюється:
- в аспірантурі Університету за денною або заочною формою здобуття вищої освіти;
- поза аспірантурою – для осіб, які професійно провадять наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи в Університеті.
1.7. Нормативний строк підготовки доктора філософії в аспірантурі незалежно від форми здобуття освіти становить чотири роки.
1.8. Підготовка осіб в аспірантурі здійснюється:
- за рахунок видатків державного бюджету в державних закладах (державне замовлення), при цьому за державним замовленням – виключно в аспірантурі за денною формою. Державне замовлення на підготовку здобувачів в аспірантурі за спеціальностями розподіляється на конкурсній основі;
- за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб (на умовах контракту, зокрема за кошти грантів, які отримав заклад на проведення наукових досліджень, за якими передбачається підготовка здобувачів).
1.9. Підготовка здобувачів наукового ступеня доктора наук здійснюється:
- в докторантурі Університету за очною (денною) формою підготовки;
- шляхом самостійної підготовки їх наукових досягнень до захисту.
1.10. Провадження освітньої діяльності на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти здійснюється Університетом на підставі отриманої ліцензії. До загального ліцензованого обсягу зараховуються особи, які здобувають ступінь вищої освіти доктора філософії поза аспірантурою.
1.11. Підготовка здобувачів поза аспірантурою здійснюється без переривання трудової діяльності або під час перебування у творчій відпустці.
1.12. Підготовка здобувачів поза аспірантурою здійснюється за кошти Університету.
1.13. Іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, особи, яким надано статус біженця в Україні, особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту, та особи, яким надано статус закордонного українця і які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на здобуття вищої освіти на рівні з громадянами України. Здобуття вищої освіти зазначеними категоріями осіб за кошти державного бюджету здійснюється в межах квот, визначених Кабміном України.
Підготовка іноземців та осіб без громадянства в аспірантурі здійснюється:
- на підставі міжнародних договорів, укладених між Університетом та закладами освіти (науковими установами) інших країн про міжнародну академічну мобільність;
- за рахунок коштів юридичних і фізичних осіб (на умовах контракту).
1.14. Усі особи, які здобувають вищу освіту в Університеті, мають рівні права та обов’язки.
1.15. Нормативний строк підготовки здобувача освітнього ступеня доктора філософії в аспірантурі незалежно від форми здобуття освіти (денна, заочна) становить чотири роки, а підготовки доктора наук в докторантурі – два роки. Строк підготовки здобувача відповідного освітнього ступеня включає проведення наукових досліджень згідно з індивідуальним планом наукової роботи за темою дисертації упродовж усього періоду реалізації освітньо-наукової (наукової) програми підготовки здобувача вищої освіти в аспірантурі (докторантурі), а також заплановані строки попередньої експертизи та захисту дисертації відповідно у разовій або постійно діючій спеціалізованій вченій раді.
1.16. Для врегулювання відносин між Здобувачами та Університетом укладається Договір про навчання.
2. Процедура та умови вступу до аспірантури і докторантури
2.1. Вступ до аспірантури і докторантури Університету здійснюється на конкурсній основі відповідно до Порядку підготовки здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії та доктора наук у закладах вищої освіти (наукових установах), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 №261 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.05.2023 №502), Умов (Порядку) прийому на навчання до закладів вищої освіти, затверджених Міністерством освіти і науки України (далі – МОН України), та Правил прийому до Університету, затверджених Вченою радою Університету.
Наведення у Правилах прийому до Університету переліку акредитованих та неакредитованих освітньо-наукових програм є обов’язковим. Атестація здобувача ступеня доктора філософії можлива лише за акредитованою освітньо-науковою програмою.
Прийом на навчання іноземців та осіб без громадянства проводиться лише на акредитовані освітньо-наукові програми.
2.2. Для участі у проходженні вступних випробувань особа подає всі необхідні для вступу документи згідно з Правилами прийому до Університету у строки, визначені ними.
2.3. Особа, яка подає для вступу до Університету для підготовки в аспірантурі диплом, що є еквівалентним диплому магістра і виданий іноземним закладом вищої освіти, проходить вступні випробування нарівні з іншими особами. Визнання диплома, виданого іноземним закладом вищої освіти, здійснюється відповідно до законодавства протягом чотирьох місяців після зарахування вступника.
2.4. Прийом на навчання для здобуття ступеня доктора філософії здійснюється за результатами:
- єдиного вступного іспиту, проведеного Українським центром оцінювання якості освіти відповідно до законодавства;
- вступного іспиту із спеціальності або спеціальностей для міждисциплінарної програми (в обсязі програми рівня вищої освіти магістра з відповідної спеціальності);
- інших форм вступних випробувань (іспити, співбесіди, презентації дослідницьких пропозицій чи досягнень).
Вступні випробування для осіб з особливими освітніми потребами проводяться з урахуванням особливих освітніх потреб, зазначених у заяві вступника, та рекомендацій медико-соціальної експертизи.
Вага бала з кожного вступного випробування під час підрахування результатів конкурсу визначається у Правилах прийому до Університету.
Відповідно до Правил прийому на навчання до Університету особам, які вступають до Університету для підготовки в аспірантурі зі спеціальності, віднесеної до іншої галузі знань (спеціальності), ніж та, яка зазначена в їх дипломі магістра (спеціаліста), можуть бути призначені додаткові вступні випробування.
Результати вступних випробувань до Університету для підготовки в аспірантурі дійсні для вступу до Університету протягом одного календарного року.
2.5. Вступні випробування до Університету для підготовки в аспірантурі проводяться предметними комісіями, склад яких формується та затверджується у порядку, визначеному Університетом.
За результатами проведення вступних випробувань до Університету для підготовки в аспірантурі приймальна комісія приймає рішення щодо кожного вступника за процедурою, визначеною Правилами прийому до Університету.
Наказ ректора Університету про зарахування до Університету для підготовки в аспірантурі, прийнятий на підставі рішення приймальної комісії, оприлюднюється на офіційному вебсайті Університету. Відповідна інформація вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі – ЄДЕБО).
2.6. Прийом до Університету для підготовки в докторантурі здійснюється з урахуванням наукових, науково-технічних досягнень за обраною науковою спеціальністю відповідно до встановлених вимог, якими визначаються, зокрема, порядок, перелік і строки подання документів для вступу до Університету для підготовки в докторантурі.
Підготовка в докторантурі здійснюється за науковими спеціальностями за галузями науки відповідно до переліку, затвердженого МОН України. Дисертація (наукова доповідь) повинна відповідати паспорту наукової спеціальності.
2.7. Особа, яка здобуває науковий ступінь доктора наук, вступає до Університету для підготовки в докторантурі з метою завершення роботи над науковими дослідженнями та оформлення їх результатів та/або для підготовки наукових публікацій до захисту.
2.8. Для підготовки в докторантурі до Університету вступають особи, які мають ступінь доктора філософії (науковий ступінь кандидата наук), наукові досягнення, що потребують завершення або оформлення у вигляді дисертації (наукової доповіді), та не менше половини наукових публікацій за темою дисертації (наукової доповіді) від кількості, визначеної МОН України, що відповідають вимогам, встановленим МОН України, в наукових періодичних виданнях за відповідним напрямом досліджень.
2.9. Перелік документів, що подаються для вступу до Університету з метою підготовки в докторантурі, включає розгорнуту пропозицію, в якій міститься план дослідницької роботи та/або інформація про обсяг наукової роботи, необхідної для підготовки наукових досягнень до захисту, та копії наукових публікацій за темою дисертації (наукової доповіді). Якщо громадянин України здобув науковий ступінь в іноземному закладі вищої освіти, додатково подається копія свідоцтва про визнання документа про науковий ступінь.
Документи вступника передаються для розгляду на кафедру, яка протягом місяця з дати реєстрації заяви розглядає подані вступником документи, заслуховує його наукову доповідь та за результатами обговорення визначає шляхом голосування можливість зарахування вступника до Університету для підготовки в докторантурі та подає висновок на розгляд Вченої ради Університету після обговорення на засіданні вченої ради факультету. У разі позитивного висновку відповідна кафедра надає пропозицію щодо призначення наукового консультанта з числа науково-педагогічних або наукових працівників, які мають трудові відносини з Університетом, науковий ступінь доктора наук та необхідну наукову кваліфікацію, яка підтверджується відповідно до п. 1.3 цього Положення.
Якщо вступник є іноземцем, Університет проводить процедуру визнання наукового ступеня, здобутого ним у його або іншій державі, протягом двох місяців після зарахування до Університету для підготовки в докторантурі.
2.10. Вчена рада Університету на черговому засіданні розглядає висновки кафедр щодо кожного вступника, затверджує тему дисертації, приймає рішення про його зарахування до Університету для підготовки в докторантурі та призначає докторанту наукового консультанта.
Тема дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук затверджується Вченою радою Університету за клопотанням кафедри та вченої ради факультету. Для затвердження теми дисертації здобувач наукового ступеня доктора наук подає на кафедру обґрунтування теми дисертації (за встановленою формою) не пізніше ніж за чотири місяці до початку прийому документів для вступу до докторантури, яке розглядають члени кафедри – компетентні вчені за тематикою дослідження здобувача наукового ступеня доктора наук. За потреби можуть залучатися працівники інших підрозділів Університету. За результатами виступу здобувача наукового ступеня доктора наук з обґрунтуванням теми дисертації, її обговорення на засіданні кафедри, ухвалюється відповідне рішення (відхилити, доопрацювати, клопотатися про затвердження в уточненій редакції, клопотатися про затвердження тощо). Витяг із протоколу засідання кафедри (обов’язково зазначається шифр і найменування наукової спеціальності, прізвище, ім’я, по батькові доктора наук, який є науковим, науково-педагогічним працівником Університету та надає згоду бути науковим консультантом вступника до докторантури у разі його зарахування, науковий ступінь, вчене звання, посада) і текст обґрунтування теми дисертації з підписами здобувача наукового ступеня доктора наук і наукового консультанта подаються на розгляд вченою радою факультету. Секретар вченої ради факультету, за погодженням голови вченої ради факультету, призначає двох експертів – компетентних вчених за тематикою дослідження здобувача наукового ступеня доктора наук із числа членів вченої ради факультету та/або наукових, науково-педагогічних працівників факультету, Університету. На черговому засіданні вченої ради факультету після презентації здобувача наукового ступеня доктора наук своєї наукової теми, встановлюється її відповідність науковій спеціальності, актуальність досліджуваної теми, коректність визначення об’єкта, предмета, мети, завдань, відповідність наукового апарату, наукових джерел обраній темі, логічність змісту і структури дисертації, її практична та теоретична значущість тощо.
За умови схвалення теми дисертації на вченій раді факультету завідувач аспірантури, докторантури у встановлений термін подає до Вченої ради Університету витяг із протоколу засідання вченої ради факультету і текст обґрунтування. Учений секретар Університету, за погодженням голови Вченої ради Університету, призначає експертів – докторів наук, компетентних вчених за тематикою дослідження здобувача наукового ступеня доктора наук із числа членів Вченої ради Університету. У разі позитивного висновку експертів примірник обґрунтування, засвідчений підписами здобувача, наукового консультанта, експертів, передається ученому секретарю Університету. Розгляд питання відбувається на черговому засіданні Вченої ради Університету за присутності здобувача.
На здійснення наукового консультування роботою над дисертацією одного докторанта науковому консультанту щороку відводиться навантаження 100 годин у межах норм часу наукової роботи для науково-педагогічних працівників (у межах основного навантаження – для наукових та науково-педагогічних працівників) та 100 годин додатково за фактом успішного захисту дисертації здобувачем наукового ступеня доктора наук.
У разі потреби тема дисертації може бути уточнена та в новій редакції затверджена Вченою радою Університету після обговорення кафедрою та вченою радою факультету.
3. Підготовка здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії в аспірантурі
3.1. Аспіранту протягом місяця з дати наказу ректора Університету про зарахування призначається науковий керівник із числа науково-педагогічних або наукових працівників Університету, які мають науковий ступінь та відповідну наукову кваліфікацію, як правило, доктор наук (за поданням відповідної кафедри та рішенням вченої ради факультету) або, за рішенням Вченої ради Університету (за поданнями кафедри і вченої ради факультету), як виняток, – доктор філософії (кандидат наук).
Вчений, який є доктором наук, може здійснювати одночасне наукове консультування (керівництво) не більше п’яти здобувачів, у тому числі не більше трьох здобувачів наукового ступеня доктора наук.
Вчений, який є доктором філософії (кандидатом наук), може здійснювати одночасне наукове керівництво не більше трьох здобувачів ступеня доктора філософії.
Науковий керівник здійснює наукове керівництво за науковою роботою аспіранта над дисертацією, проведенням його власного наукового дослідження, надає консультації щодо змісту і методології наукових досліджень аспіранта, контролює виконання індивідуального плану наукової роботи і відповідає перед вченими радами факультету та Університету за належне і своєчасне виконання обов’язків наукового керівника.
На здійснення наукового керівництва роботою над дисертацією одного здобувача ступеня доктора філософії науковому керівникові щороку відводиться навантаження 100 годин у межах норм часу наукової роботи для науково-педагогічних працівників (у межах основного навантаження – для наукових та науково-педагогічних працівників) та 75 годин додатково за фактом успішного захисту дисертації здобувачем ступеня доктора філософії.
Рішенням Вченої ради Університету аспіранту може бути призначено два наукових керівники з відповідним розподілом навантаження та обов’язків між ними або змінено наукового керівника.
3.2. Із метою забезпечення ефективної підготовки здобувача Університет змінює наукового керівника, зокрема в разі: припинення ним трудової діяльності на науково-педагогічних або наукових посадах; неспроможності виконувати свої повноваження за станом здоров’я або його смерті; невиконання своїх обов’язків, визначених п. 3.1; відмови надавати висновок за результатами наукового керівництва; прийняття в установленому порядку рішення про позбавлення права участі в підготовці та/або атестації наукових кадрів; притягнення до академічної відповідальності за порушення академічної доброчесності відповідно до законодавства; спільного бажання наукового керівника і здобувача; в інших випадках, передбачених законодавством.
Рішення про зміну наукового керівника приймає вчена рада факультету на підставі письмової заяви здобувача та/або наукового керівника і рішення кафедри з обґрунтуванням причин. У разі виникнення конфліктної ситуації між здобувачем і його науковим керівником письмову заяву здобувача та/або наукового керівника, з огляду на характер конфлікту, може розглядати Комісія з етики Університету або Комісія з питань академічної доброчесності факультету / Університету, чи комісія, до складу якої можуть входити гарант освітньо-наукової програми, завідувач кафедри, декан факультету, завідувач аспірантури, докторантури, проректор з наукової роботи.
3.3. Освітньо-наукова програма, за якою здійснюється підготовка здобувачів ступеня доктора філософії, складається з освітньої та наукової складових.
Освітня складова освітньо-наукової програми спрямована на досягнення 8 рівня Національної рамки кваліфікацій та повинна містити інформацію про перелік та обсяг освітніх компонентів у кредитах ЄКТС (30 – 60 кредитів ЄКТС), їх послідовність, форми організації освітнього процесу, види та обсяг навчальних занять, графік освітнього процесу, форми поточного і підсумкового контролю.
Освітньо-наукова програма є основою для формування аспірантом індивідуального навчального плану та індивідуального плану наукової роботи, які погоджуються з науковим керівником та затверджуються вченою радою факультету протягом двох місяців з дня зарахування особи до Університету для підготовки в аспірантурі.
Індивідуальний навчальний план повинен містити перелік дисциплін за вибором аспіранта в обсязі, що становить не менш як 25 відсотків кількості кредитів освітньої компоненти ЄКТС.
Аспірант протягом першого року навчання здійснює вибір дисциплін відповідно до освітньо-наукової програми. Свій вибір аспірант підтверджує заявою.
Аспіранти мають право вибирати навчальні дисципліни, що пропонуються для інших рівнів вищої освіти і які пов’язані з тематикою дисертації, за погодженням зі своїм науковим керівником та деканом факультету.
Аспірант може змінювати свій індивідуальний навчальний план за погодженням зі своїм науковим керівником.
Рішення про внесення змін до індивідуального навчального плану аспіранта ухвалює вчена рада факультету, як правило, в канікулярний період, на підставі письмової заяви здобувача за погодженням зі своїм науковим керівником і рішення кафедри з обґрунтуванням причин. Затверджені зміни фіксуються в індивідуальному навчальному плані аспіранта.
Вивчення аспірантами освітніх компонентів може здійснюватися на базі Університету, а також у рамках реалізації права на академічну мобільність – на базі інших закладів.
Протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні до індивідуального навчального плану аспіранта третього року підготовки денної форми здобуття освіти включається єдиний державний залік з української та іноземної мов для академічних цілей як обов’язковий підсумковий контроль з використанням організаційно-технологічних процесів зовнішнього незалежного оцінювання, який проводиться в порядку, визначеному МОН.
Невиконання індивідуального навчального плану, зокрема порушення строків його виконання без поважних причин, передбачених законодавством, порушення умов договору або академічної доброчесності є підставою для ухвалення вченою радою факультету рішення про відрахування аспіранта.
Наукова складова освітньо-наукової програми є її невід’ємною частиною, що реалізується у вигляді індивідуального плану наукової роботи аспіранта та передбачає проведення власного наукового дослідження під керівництвом одного або двох наукових керівників та оформлення його результатів у вигляді дисертації відповідно до вимог згідно з законодавством.
Аспіранти проводять наукові дослідження згідно з індивідуальним планом наукової роботи, який є обов’язковим до виконання здобувачем і використовується для оцінювання успішності запланованої наукової роботи.
Невиконання індивідуального плану наукової роботи або порушення строків виконання індивідуального плану наукової роботи без поважних причин, передбачених законодавством, може бути підставою для ухвалення вченою радою факультету рішення про відрахування аспіранта.
Протягом строку навчання в аспірантурі аспірант повинен виконати освітню і наукову складові освітньо-наукової програми, зокрема здобути теоретичні знання, уміння, навички та інші компетентності, достатні для продукування нових ідей, розв’язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіти методологією наукової та педагогічної діяльності, а також провести власне наукове дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та/або практичне значення, опублікувати наукові публікації за темою дисертації, підготувати дисертацію та пройти процедуру атестації разовою спеціалізованою вченою радою на підставі публічного захисту наукових досягнень у формі дисертації.
3.4. Протягом двох місяців з дня зарахування здобувача для підготовки в аспірантурі Університету тема дисертації затверджується Вченою радою Університету за клопотанням кафедри та вченої ради факультету. У разі потреби тема дисертації може бути уточнена та затверджена в новій редакції Вченою радою Університету після обговорення на засіданнях кафедри та вченої ради факультету.
Для затвердження теми здобувач ступеня доктора філософії після консультації та погодження з науковим керівником (керівниками) подає на кафедру обґрунтування теми дисертації (за встановленою формою), яке розглядають члени кафедри – компетентні вчені за тематикою дослідження здобувача ступеня доктора філософії. За результатами виступу здобувача ступеня доктора філософії з обґрунтуванням теми дисертації, її обговорення на засіданні кафедри, ухвалюється відповідне рішення (відхилити, доопрацювати, клопотатися про затвердження в уточненій редакції, клопотатися про затвердження тощо). Витяг із протоколу засідання кафедри (обов’язково зазначається шифр і назва галузі знань, код і найменування спеціальності, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника (керівників), його науковий ступінь, вчене звання, посада) і текст обґрунтування теми дисертації з підписами здобувача ступеня доктора філософії і наукового керівника (керівників) подаються на розгляд вченою радою факультету.
3.5. Університет може прийняти рішення про визнання набутих аспірантом в іншому закладі компетентностей, здобутих результатів навчання, кредитів ЄКТС, передбачених освітньо-науковою програмою, та визначити академічну різницю (у разі потреби).
Вчена рада факультету на підставі рішення кафедри (у засіданні бере участь науковий керівник аспіранта) має право прийняти рішення про визнання набутих аспірантом в інших закладах вищої освіти (наукових установах), як українських, так і закордонних, компетентностей з однієї чи декількох навчальних дисциплін (зарахувати кредити ЕCTS), здобуття яких передбачено освітньо-науковою програмою аспірантури. З цією метою аспірант подає завідувачу аспірантури, докторантури заяву разом із сертифікатом чи іншим документом, що підтверджує факт і результати навчання. Курси зараховуються за умови їх відповідності спеціальності, наявності необхідних обсягів, у порівнянні з обсягами дисциплін/змістових модулів, які аспірант має опанувати під час навчання за освітньо-науковою програмою.
3.6. Аспіранти можуть бути переведені до іншого закладу, в тому числі якщо Університет не має акредитованої освітньо-наукової програми зі спеціальності здобувача, або в межах Університету:
- на навчання за державним замовленням, якщо вони навчаються в Університеті за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб;
- на навчання за контрактом за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб, якщо вони навчаються в Університеті за державним замовленням;
- на підготовку за акредитованою освітньо-науковою програмою з іншої спеціальності, що є реалізацією їх права обирати види, напрями і засоби наукової і науково-технічної діяльності відповідно до своїх інтересів, творчих можливостей та загальнолюдських цінностей.
Аспіранти, підготовка яких здійснювалася за рахунок коштів державного бюджету, в разі переведення до іншого закладу користуються пріоритетним правом на місця державного замовлення за умови наявності вакантних місць.
У разі відсутності таких місць аспіранти за їхньою згодою можуть бути переведені на навчання за рахунок коштів фізичних (юридичних) осіб.
Переведення аспірантів здійснюється в межах ліцензованого обсягу Університету.
На першому році навчання переведення аспірантів забороняється.
Визнання набутих аспірантом компетентностей в іншому закладі вищої освіти (наукової установи) та перезарахування кредитів при переведенні на навчання відбувається відповідно до п. 3.5 цього Положення та відповідного порядку, затвердженого в Університеті.
3.7. Якщо Університет не отримав сертифіката про акредитацію освітньо-наукової програми або в Університеті закінчився строк дії сертифіката про акредитацію такої програми, здобувач переводиться до іншого закладу, в якому відповідна освітньо-наукова програма акредитована.
Для цього здобувач подає на ім’я ректора Університету заяву про відрахування у зв’язку з переведенням до іншого закладу і видачу академічної довідки. Здобувач може надіслати заяву в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису. Заява розглядається Університетом протягом двох тижнів.
Одержавши академічну довідку, здобувач звертається із заявою про зарахування у порядку переведення до керівника того закладу, до якого він переводиться. Здобувач може надіслати заяву в електронній формі з накладенням кваліфікованого електронного підпису. До заяви додається академічна довідка чи її сканкопія. Заява про зарахування у порядку переведення розглядається закладом, до якого переводиться здобувач, протягом двох тижнів. У разі позитивного розгляду заяви керівник закладу, до якого переводиться здобувач, видає наказ, згідно з яким здобувач допускається до занять, а до Університету надсилає запит щодо передачі його особової справи.
Керівник закладу, до якого переводиться здобувач, може відмовити йому у зарахуванні у порядку переведення в таких випадках:
- перевищення ліцензованого обсягу за відповідним рівнем вищої освіти або відповідної освітньо-наукової програми;
- академічна довідка містить інформацію, що засвідчує низький теоретичний рівень підготовки здобувача;
- освітньо-наукова програма, яку виконував здобувач, відрізняється від освітньо-наукової програми, за якою здійснюється підготовка в закладі, до якого він переводиться.
Ректор Університету, отримавши запит, протягом тижня видає наказ про відрахування здобувача у зв’язку з його переведенням, після чого протягом десяти робочих днів особова справа здобувача разом з копією наказу (витягом із наказу) про відрахування, засвідченою в установленому порядку, передається до закладу, до якого переводиться здобувач. Відповідна інформація вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
В Університеті залишаються копії академічної довідки та особової справи здобувача.
Керівник закладу, до якого переводиться здобувач, після одержання особової справи видає наказ про його зарахування у порядку переведення. Відповідна інформація вноситься до Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
3.8. Стан підготовки дисертації здобувача до захисту визначається науковим керівником (або консенсусним рішенням двох керівників).
Не пізніше ніж протягом дев’яти місяців до завершення нормативного строку навчання за акредитованою освітньо-науковою програмою здобувач:
- отримує довідку про виконання освітньо-наукової програми і висновок наукового керівника (керівників) з оцінкою роботи здобувача у процесі підготовки дисертації та виконання індивідуального плану наукової роботи та індивідуального навчального плану;
- звертається до кафедри Університету, яка виконує відповідну освітньо-наукову програму та здійснює підготовку здобувача, з письмовою заявою про отримання висновку про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації. До заяви додаються дисертація у друкованому вигляді та електронній формі, наукові публікації (або їх копії), в яких висвітлено наукові результати дисертації, довідка про виконання освітньо-наукової програми та висновок наукового керівника (керівників).
3.9. З метою надання висновку про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації не пізніше ніж через місяць із дня надходження заяви проводиться публічна презентація здобувачем наукових результатів дисертації та її обговорення на засіданні відповідної кафедри Університету, що виконує відповідну освітньо-наукову програму та здійснює підготовку здобувача. Результати обговорення та проведення презентації відображаються у висновку про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації, який підписується головуючим на засіданні кафедри Університету. Висновок про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації надається здобувачеві не пізніше ніж протягом двох тижнів з дня проведення презентації.
У разі отримання негативного висновку про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації здобувач може повторно звернутися до кафедри Університету не пізніше ніж протягом шести місяців до завершення нормативного строку навчання за акредитованою освітньо-науковою програмою з письмовою заявою про отримання такого висновку після доопрацювання дисертації або на поновлення в Університеті для завершення виконання відповідної освітньо-наукової програми у разі відрахування.
3.10. За наявності позитивного висновку про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації здобувач звертається до Вченої ради Університету, в якому він виконав освітньо-наукову програму, з письмовою заявою про утворення разової спеціалізованої вченої ради не пізніше ніж протягом двох тижнів з дня отримання зазначеного висновку.
Утворення разової спеціалізованої вченої ради Університету та присудження нею здобувачеві ступеня доктора філософії здійснюється відповідно до законодавства, що регулює присудження ступеня доктора філософії.
3.11. Підготовка в аспірантурі завершується отриманням диплома доктора філософії після публічного захисту дисертації в разовій спеціалізованій вченій раді.
3.12. Особа, яка була відрахована із Університету у зв’язку із завершенням навчання за відповідною освітньо-науковою програмою без захисту дисертації, може вступити до Університету повторно.
Особа, яка раніше проходила підготовку в аспірантурі за державним замовленням, може повторно вступити до Університету для підготовки в аспірантурі за державним замовленням лише за умови відшкодування коштів, витрачених на її підготовку, відповідно до законодавства.
Здобувач, який був відрахований з Університету до завершення навчання за відповідною освітньо-науковою програмою за власним бажанням, на підставі невиконання індивідуального навчального плану, порушення умов договору (контракту), укладеного між закладом вищої освіти та особою, яка навчається, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання, або у зв’язку з іншими випадками, передбаченими законом, може бути поновлений на навчання в Університеті на той рік підготовки, з якого здобувач був відрахований, в межах ліцензованого обсягу.
Поновлення на навчання аспірантів, відрахованих з Університету або яким надано академічну відпустку, а також переведення здобувачів вищої освіти здійснюються, як правило, під час канікул.
Відрахування та поновлення аспіранта здійснюється за наявності заяви на ім’я ректора, погоджену науковим керівником, завідувачем кафедри, гарантом освітньо-наукової програми, деканом факультету, завідувачем аспірантури ы докторантури Університету, головою Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Університету. У випадку не поновлення аспіранта після закінчення строку академічної відпустки, особа відраховується з дати закінчення відпустки.
Порядок відрахування, переривання навчання, поновлення і переведення здобувачів ступеня доктора філософії в Університеті та надання їм академічної відпустки регулюється відповідно до Положення про організацію освітнього процесу в Університеті.
3.13. Підставами для відрахування аспіранта є: завершення навчання за відповідною освітньою-науковою програмою; власне бажання; переведення до іншого закладу вищої освіти (наукової установи); невиконання індивідуального навчального плану та індивідуального плану наукової роботи без поважних причин; порушення умов договору, укладеного між Університетом та аспірантом, або фізичною (юридичною) особою, яка оплачує таке навчання; інші випадки відповідно до законодавства.
3.14. Здобувач ступеня доктора філософії, відрахований з Університету до завершення навчання за освітньо-науковою програмою, отримує академічну довідку, що містить інформацію про результати навчання, назви дисциплін, отримані оцінки і здобуту кількість кредитів ЕCTS.
4. Підготовка здобувачів вищої освіти ступеня доктора філософії поза аспірантурою
4.1. Особи, які професійно провадять наукову, науково-технічну або науково-педагогічну діяльність за основним місцем роботи в Університеті, мають право здобувати вищу освіту ступеня доктора філософії в Університеті поза аспірантурою. Підготовка таких осіб здійснюється за кошти Університету і триває чотири роки.
4.2. Для здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії поза аспірантурою науково-педагогічний / науковий працівник Університету не пізніше ніж за місяць до початку вступної кампанії подає на відповідну кафедру Університету розгорнуту наукову пропозицію. Протягом двох тижнів з дня надходження розгорнутої пропозиції кафедра заслуховує наукову доповідь претендента на зарахування на навчання поза аспірантурою і подає висновок кафедри на розгляд вченої ради факультету.
4.3. Для здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії поза аспірантурою науково-педагогічний / науковий працівник Університету подає завідувачу аспірантури, докторантури Університету у встановлені Правилами прийому на навчання до аспірантури Університету строки:
- заяву на ім’я ректора про підготовку з метою здобуття ступеня вищої освіти доктора філософії поза аспірантурою;
- список опублікованих наукових праць;
- копії диплома про вищу освіту магістра (спеціаліста) та додатка до нього (якщо диплом особи, що є еквівалентним диплому магістра, виданий іноземним закладом вищої освіти, подання зазначеної заяви можливе після визнання її диплома відповідно до законодавства);
- копію паспорта;
- копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера;
- письмову характеристику наукової діяльності здобувача, складену доктором наук чи доктором філософії (кандидатом наук), який є штатним науково-педагогічним або науковим працівником Університету зі згодою бути науковим керівником здобувача;
- витяг із протоколу засідання кафедри;
- витяг із протоколу засідання вченої ради факультету.
4.4. Після зарахування Університетом особи на підготовку з метою здобуття ступеня вищої освіти доктора філософії поза аспірантурою відповідним наказом ректора Університету призначається науковий керівник (два наукових керівники) з числа наукових або науково-педагогічних працівників закладу з науковим ступенем згідно з вимогами п. 3.1 цього Положення. Відповідна інформація вноситься до ЄДЕБО.
4.5. Здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії поза аспірантурою передбачає виконання відповідної освітньо-наукової програми Університету згідно із затвердженими відповідно до п. 3.3 цього Положення індивідуальним навчальним планом та індивідуальним планом наукової роботи здобувача ступеня доктора філософії поза аспірантурою та публічний захист дисертації у разовій спеціалізованій вченій раді.
Невиконання індивідуального навчального плану, зокрема порушення строків його виконання без поважних причин, передбачених законодавством, порушення умов договору або академічної доброчесності є підставою для ухвалення Вченою радою Університету рішення про відрахування здобувача ступеня доктора філософії поза аспірантурою з підготовки в Університеті.
Підставами для відрахування здобувача ступеня доктора філософії поза аспірантурою також є: завершення навчання за відповідною освітньо-науковою програмою; власне бажання; невиконання індивідуального плану наукової роботи без поважних причин; інші випадки, передбачені законом.
4.6. У разі звільнення з роботи здобувача ступеня доктора філософії поза аспірантурою Університет вживає заходів до відрахування такої особи з підготовки в Університеті. Особа може продовжити підготовку поза аспірантурою у закладі, до якого вона прийнята на посаду науково-педагогічного чи наукового працівника (за основним місцем роботи), із зарахуванням їй відповідних кредитів ЄКТС, здобутих поза аспірантурою.
4.7. Стан підготовки дисертації здобувача ступеня доктора філософії поза аспірантурою до захисту визначається науковим керівником (або консенсусним рішенням двох керівників). Отримання висновку про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації та атестація здобувача здійснюються відповідно до пп. 3.9, 3.10 цього Положення.
4.8. Підготовка здобувача ступеня доктора філософії поза аспірантурою завершується отриманням диплома доктора філософії після публічного захисту в разовій спеціалізованій вченій раді.
4.9. Підготовка осіб, прикріплених до Університету з метою здобуття вищої освіти ступеня доктора філософії поза аспірантурою, здійснюється відповідно до Розділу ІІІ цього Положення.
5. Підготовка здобувачів наукового ступеня доктора наук у докторантурі
5.1. Підготовка в докторантурі передбачає завершення здобувачем власного оригінального наукового дослідження, узагальнення якого наводяться в дисертації (науковій доповіді) з отриманими науковими результатами, які забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення та оприлюднюються в наукових публікаціях відповідно до вимог, визначених МОН України.
5.2. Докторанти проводять наукові дослідження згідно з індивідуальним планом наукової роботи, в якому визначаються зміст завдань, строки їх виконання та обсяг наукових робіт.
Індивідуальний план наукової роботи погоджується докторантом з його науковим консультантом та затверджується вченою радою факультету протягом двох місяців з дня зарахування здобувача до Університету для підготовки в докторантурі.
Індивідуальний план наукової роботи є обов’язковим до виконання докторантом і використовується для оцінювання успішності та своєчасності виконання запланованої наукової роботи.
Невиконання індивідуального плану наукової роботи, зокрема порушення строків його виконання без поважних причин, порушення умов договору або порушення академічної доброчесності, є підставою для ухвалення Вченою радою Університету рішення про відрахування докторанта.
Підставами для відрахування докторанта також є: завершення підготовки за відповідною науковою програмою; власне бажання; переведення до іншого закладу вищої освіти (наукової установи); інші випадки, передбачені законом.
5.3. Підготовка в докторантурі за умови виконання індивідуального плану наукової роботи завершується наданням висновку наукового консультанта (кафедри).
Отримання висновку про наукову новизну, теоретичне і практичне значення результатів дисертації (наукової доповіді) та атестація докторанта спеціалізованою вченою радою з присудження наукового ступеня доктора наук Університету здійснюються відповідно до законодавства, що регулює присудження наукового ступеня доктора наук.
Особа, яка раніше проходила підготовку в докторантурі за державним замовленням, може повторно вступити до Університету для підготовки в докторантурі за регіональним замовленням лише за умови відшкодування коштів, витрачених на її підготовку, відповідно до законодавства.
5.4. Відрахування та поновлення докторанта здійснюється за наявності заяви на ім’я ректора, погодженої науковим консультантом, завідувачем кафедри, деканом факультету, завідувачем аспірантури, докторантури Університету, головою Наукового товариства студентів, аспірантів, докторантів і молодих вчених Університету.
У випадку не поновлення докторанта після закінчення строку академічної відпустки, особа відраховується з дати закінчення відпустки.
6. Підготовка здобувачів наукового ступеня доктора наук шляхом самостійної підготовки їхніх наукових досягнень до захисту
6.1. Особа може здобувати науковий ступінь доктора наук шляхом самостійної підготовки своїх наукових досягнень до захисту. Така особа має право на творчу відпустку відповідно до законодавства з урахуванням наукових, науково-технічних досягнень за обраною науковою спеціальністю.
У разі самостійної підготовки наукових досягнень до захисту науковий консультант не призначається.
6.2. Здобувач, який самостійно підготував наукові досягнення до захисту у вигляді дисертації (наукової доповіді), повинен:
- мати ступінь доктора філософії (науковий ступінь кандидата наук);
- представити наукові досягнення з узагальненням проведених самостійно оригінальних досліджень відповідно до паспорта наукової спеціальності з отриманими науковими результатами, які забезпечують розв’язання важливої теоретичної або прикладної проблеми, мають загальнонаціональне або світове значення;
- мати наукові публікації за темою дисертації (наукової доповіді), зокрема статті у наукових періодичних виданнях із напряму, з якого підготовлено дисертацію (наукову доповідь), відповідно до вимог, визначених МОН України. Затвердження теми дисертації, отримання висновку про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації (наукової доповіді) та атестація здобувача, який самостійно підготував наукові досягнення до захисту, спеціалізованою вченою радою з присудження наукового ступеня доктора наук Університету здійснюються відповідно до законодавства, що регулює присудження наукового ступеня доктора наук.
7. Права та обов’язки здобувачів
7.1. Здобувачі виконують обов’язки та користуються правами, що визначені Законами України «Про освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», а також можуть мати:
- вільний доступ до всіх видів відкритої науково-технічної інформації, наявної у закладах, бібліотеках і державних архівах України;
- отримання методичного та змістовного наукового консультування (керівництва) щодо власного дослідження від наукового консультанта (керівника / керівників);
- безпечні та нешкідливі умови для проведення наукових досліджень, забезпечення належно обладнаним місцем для наукової роботи;
- академічну мобільність та наукове стажування, що реалізуються відповідно до законодавства;
- академічну та соціальну відпустку відповідно до законодавства, у т. ч. за станом здоров’я (за наявності довідки або листка непрацездатності із зазначенням про необхідність тривалого лікування), за сімейними обставинами (при наявності документального підтвердження причин), у зв’язку з вагітністю та пологами, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
- трудову діяльність у позанавчальний час відповідно до законодавства. Для своєчасного оформлення академічної відпустки здобувачем подається: заява на ім’я ректора, погоджена науковим керівником / консультантом, завідувачем кафедри, гарантом освітньо-наукової програми, деканом факультету, завідувачем аспірантури, докторантури; документ (запрошення, лікарняний лист, свідоцтво про народження дитини тощо) на підтвердження причини для надання академічної відпустки або переривання навчання.
Максимальна тривалість академічної відпустки встановлюється до одного року. При необхідності тривалість академічної відпустки може бути подовжена ще на один рік за наявності вищезазначених документів. Надання академічної відпустки оформлюється відповідним наказом ректора із зазначенням підстави надання відпустки та її терміну. За весь період навчання здобувач може скористатися правом на академічну відпустку, як правило, один раз.
7.2. З метою забезпечення належного проведення наукових досліджень здобувачі також зобов’язані:
- дотримуватися принципів академічної доброчесності, морально-етичних норм і стандартів поведінки дослідників у відповідній галузі, встановлених Університетом – Кодексу корпоративної культури, Положення про академічну доброчесність науково-педагогічних, наукових, педагогічних працівників та здобувачів освіти Університету, підписаної Декларації про академічну доброчесність студента, аспіранта, докторанта Університету;
-виконувати індивідуальний навчальний план;
- виконувати індивідуальний план наукової роботи та двічі на рік звітувати про хід його виконання на засіданні кафедри: проміжне (семестрове) звітування – у грудні-лютому; підсумкове (річне) звітування – у червні. Результати останнього, які є підставою для переведення здобувача на наступний рік навчання, схвалюються вченою радою факультету та затверджуються відповідним наказом ректора;
- підготувати свої наукові досягнення у вигляді дисертації (для здобувачів ступеня доктора філософії) та у вигляді дисертації або наукової доповіді – у разі захисту наукових досягнень, опублікованих у вигляді монографії або сукупності статей у вітчизняних та/або міжнародних рецензованих фахових виданнях статей (для здобувачів наукового ступеня доктора наук).
7.3. Дотримання академічної доброчесності здобувачами передбачає: дотримання норм законодавства щодо права інтелектуальної власності; посилання на джерела інформації в разі використання, ідей, розробок, тверджень, відомостей; надання достовірної інформації про результати власної навчальної, наукової, творчої діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації, у тому числі технології штучного інтелекту та автоматизовані інструменти обробки даних; самостійне виконання завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей); самостійне виконання поточних письмових робіт, дисертацій.
Порушенням академічної доброчесності вважається академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, списування, обман, хабарництво, необ’єктивне оцінювання.
За порушення академічної доброчесності здобувачі можуть бути притягнені до такої академічної відповідальності: попередження; повторне проходження оцінювання (проміжного та підсумкового контролю); повторне проходження відповідного освітнього компонента освітньо-наукової програми; відрахування з Університету; відмова у призначенні академічної стипендії; відмова у наданні позитивного висновку про наукову новизну, теоретичне та практичне значення результатів дисертації.; відмова у присудженні ступеня доктора філософії / наукового ступеня доктора наук без права повторного захисту дисертації; позбавлення ступеня доктора філософії / наукового ступеня доктора наук у порядку, передбаченому законодавством.
Науково-педагогічні, наукові працівники Університету, які порушили академічну доброчесність, позбавляються можливості здійснювати наукове керівництво аспірантами / наукове консультування докторантів, а також викладати дисципліни навчального плану підготовки докторів філософії.
7.4. Покладення Університетом на здобувача обов’язків, не пов’язаних з виконанням освітньо-наукової програми або підготовкою в докторантурі, забороняється.
7.5. Здобувачі можуть брати участь у конкурсах на отримання грантової підтримки наукових досліджень та стипендій, заснованих на честь видатних діячів науки, освіти, культури, громадських діячів, а також заснованих Президентом України, Кабінетом Міністрів України, державними чи недержавними органами, підприємствами, установами чи організаціями.
8. Прикінцеві положення
8.1. Положення затверджується Вченою радою Університету й уводиться в дію наказом ректора Університету.
8.2. Контроль за виконанням Положення здійснюють посадові особи Університету в межах своїх повноважень, установлених у посадових інструкціях.
8.3. Зміни й доповнення до Положення розглядаються й затверджуються Вченою радою Університету й уводяться в дію наказом ректора Університету.