Загальна характеристика наукової школи
Наукова школа Харченка Вячеслава Сергійовича є творчим науково-освітнім і науково-технічним колективом дослідників і розробників (від курсантів, студентів до докторів наук), які об’єднані спільною багаторічною дослідницькою та інноваційною стратегією, методологією проведення досліджень, принципами підготовки і виконання проєктів, стилем і традиціями командної роботи в галузі теорії та технологій критичного компьютингу, гарантоздатних інтелектуальних технологій і систем. Наукова школа почала формуватися на початку 1990-х років в Харківському військовому університеті (кафедра систем управління та експлуатації ракетно-космічних комплексів), далі розвивалася і отримала визнання з 2000х років як науковий колектив Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут» (кафедра комп’ютерних систем і мереж, зараз кафедра кібербезпеки та інтелектуальних інформаційних технологій). Вона об’єднує кілька поколінь і має науковців, підготовлених учнями учнів її засновника. Діяльність наукової школи спрямована на проведення фундаментальних і прикладних досліджень з актуальних проблем нормативного регулювання, аналізу, моделювання, оцінювання та забезпечення надійності, безпечності та гарантоздатності інтелектуальних систем та критичних інфраструктур.
Засновник наукової школи
Харченко Вячеслав Сергійович (нар. 24 жовтня 1952 року, Україна, м. Київ) — український учений, доктор технічних наук (тема «Теоретичні засади та базові архітектури дефектостійких цифрових систем спецкомплексів з версійною надмірністю», 1995), професор (кафедра автоматики і технічної діагностики, 1992), член-кореспондент Національної академії наук України (Відділення інформатики, спеціальність «Інформатика. Штучний інтелект», 2025), Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2019), заслужений винахідник України (1990), завідувач кафедри кібербезпеки та інтелектуальних інформаційних технологій Національного аерокосмічного університету «Харківський авіаційний інститут».
Основними науковими напрямами школи є:
- науково-методологічні засади гарантоздатних інтелектуальних систем, які базуються на розвитку парадигми Дж. фон-Неймана побудови надійних розподілених і вбудованих систем (інфраструктур) з недостатньо надійних і безпечних компонентів (систем) в умовах функціонування в агресивному кіберфізичному середовищі зі змінними параметрами, а також розвитку концепції гарантоздатності А. Авіженіса, Ж.-К. Лапрі, Б. Рендела для засобів і систем штучного інтелекту;
- теоретичні засади та еволюційний аналіз гетерогенного штучного інтелекту, який об’єднує природній і штучний інтелект, та моделі взаємодії і розвитку, методи його оцінювання та застосування в гарантоздатних системах;
- моделі та кейс-орієнтовані методи оцінювання якості систем штучного інтелекту, яка об’єднує характеристики довірчоздатності, поясненності, відповідальності, етичності та ін.;
- моделі і методи оцінювання і забезпечення резильєнтності та безпеки критичних інфраструктур з використанням засобів штучного інтелекту для проактивної протидії кіберфізичних впливам;
- методологія і комплекс змагальних сценаріїв тріадного представлення штучного інтелекту як активу для захисту, засобу підсилення атак і засобу підсилення захисту кібератак і захисту, підсилених засобами штучного інтелекту, та їх аналізу з використанням комбінованих аналітичних і експериментальних (пентестових) методів;
- теорія безпечних багатоверсійних систем критичного застосування, методи оцінювання та зменшення ризиків відмов і невизначеності за загальною причиною та її розвиток для створення довірчоздатних систем штучного інтелекту;
- математичні моделі, методи і технології нормування, оцінювання та забезпечення ІТ-безпеки (інформаційної та кібербезпеки, функційної та фізичної безпеки), створення багаторівневих систем управління безпекою в просторі «інформаційні та операційні технології» - «фізичний, кібер і сигнальний периметри»;
- теоретичні засади та методи моніторингу, подолання небезпечних кіберфізичних просторів і підвищення ситуаційної обізнаності з використанням гетерогенних безпілотних (літальних, наземних, морських) інтелектуальних мобільних систем;
- методи моделювання, побудови, розгортання та забезпечення гарантоздатності сервісів поясненного штучного інтелекту (Explanable AI as a Service) з використанням технологій програмовної логіки;
- теорія та методи нормативного регулювання, ризик-орієнтованого оцінювання та забезпечення кібербезпеки та функційної безпечності інформаційно-керуючих систем, аналізу їх взаємної інформованості при верифікації, валідації та створенні і використанні в критичних інфраструктурах та ін.
В рамках школи сформувалися і активно розвиваються в ХАІ та за його межами в кооперації з представниками українських і міжнародних університетів і науково-технічних центрів кілька сучасних напрямів:
- методи, моделі та інформаційні технології забезпечення надійності і живучості мобільних інтелектуальних систем та сенсорних мереж для моніторингу екосистем та об’єктів критичної інфраструктури з використанням технологій великих даних (д.т.н. проф. Фесенко Г.В.);
- методи та інформаційні технології формування та розгортання гарантоздатних сервіс-орієнтованих мобільних систем з використанням мультиагентних технологій (д.т.н., с.н.с. Клюшніков І.М.);
- моделі, інтелектуальні методи та системи аналізу та забезпечення безпеки енергетичних об’єктів та інфраструктур (енергогрід, АЕС, ММР) (д.т.н. проф. Брежнєв Є.В.);
- методи та системи інтелектуального діагностування промислового обладнання з використанням технологій цифрових двійників (д.т.н. проф. Морозова О.І.) та ін.
Сфери застосування результатів: засоби штучного інтелекту в системах діагностування промислового обладнання, системи безпеки та керування АЕС та малих модульних реакторів, аерокосмічні комп’ютерні системи, медичні системи, мобільні системи екологічного моніторингу потенційно небезпечних та військових об’єктів та зменшення небезпеки територій та підприємств.
Наукові здобутки та результати діяльності
Харченко В.С. підготував як науковий консультант 12 докторів наук, як науковий керівник 48 кандидатів наук і 6 докторів філософії (за час роботи в ХАІ – 39 кандидатів наук і докторів філософії, 12 докторів наук). Готуються до подання до захисту у 2026 році 3 докторські дисертації і 3 дисертації докторів філософії. Його учнями, представниками цієї школи, підготовлено 10 кандидатів наук і докторів філософії. Дисертанти школи представляють 6 країн.
За час існування школи виконано понад 30 національних і міжнародних проєктів, опубліковано понад 500 наукових доповідей журнальних статей і розділів монографій, індексованих в базах Scopus, Web of Science, отримано патенти і впроваджено сотні винаходів. Засновано і організовано проведення понад 40 міжнародних науково-технічних конференцій і семінарів за участі фахівців з різних країн.
Школа має багаторічні плідні наукові зв’язки та спільні проєкти з інститутами НАН України (Інститутом кібернетики ім. В.М. Глушкова, Інститутом проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова, Інститутом програмних систем та ін.), міжнародними центрами, зокрема, International Centre for Chemical Safety and Security ICCSS (Польща, Варшава), Adelard (Велика Британія, Лондон), Institute of Information Science and Technologies "Alessandro Faedo" (Італія, Піза), Institute of Information and Communication Technologies Болгарської академії наук (Болгарія, Софія), National Centre for Nuclear Research (Польща, Отвок) та університетами понад 20 країн Європи та світу.
Створено систему сталої інституціональної взаємодії і кооперації з провідними індустріальними асоціаціями та компаніями ІТ-бізнесу, підприємствами та науковими центрами атомної енергетики, аерокосмічної галузі, малим і середнім бізнесом.
Основні публікації та наукові проєкти школи
Засновником наукової школи (за даними на липень 2026 р.) однооосібно і разом з колегами опубліковано 468 наукових праць (статей, доповідей на конференціях, розділів монографій та редагованих монографій), індексованих науково-метричними базами Scopus і Web of Science, зокрема, 25 монографіях, виданих у всесвітньо відомих видавництвах Springer, IGI-Global, River Publishers. Наукометричні показники за міжнародними базами Scopus: h-індекс - 28, кількість цитувань – 3190; Google Scholar: h-індекс - 40, i10-індекс – 208, кількість цитувань – 7930. 26 статей опубліковано в журналах з квартилями Q1, Q2 (в цілому для школи майже 40). 8 представників школи мають h-індекс вище десяти.
Понад 60 статей опубліковано у журналах, які видаються інститутами Національної академії наук України. Загальна кількість наукових і науково-методичних публікацій складає понад 900 найменувань. Харченком В.С. як науковим редактором і співавтором опубліковано дві монографії з інтелектуальних систем і технологій, довідники з кібербезпеки та резильєнтності критичних індустрій (Варшава, ICCSS), тритомник з зеленої і безпечної ІТ-інженерії (Великобританія-ФРН, Springer), монографія з гарантоздатних систем інтернету речей (Данія, River Publishers) і 3 монографії з кібербезпеки інформаційно-керуючих систем АЕС (США, IGI-Global). Автор понад 900 винаходів, 120 з яких впроваджено в індустрії. За 2022-2026 рр. отримано 7 патентів на винахід і корисну модель на мобільні інтелектуальні системи моніторингу критичних об’єктів та розмінування, а також способи резервування систем штучного інтелекту.
Детальна інформація за посиланнями Google Scholar; Scopus; Web of Science.
Важливі публікації 2021-2026 рр.
а) статті у періодичних виданнях:
1. Kliushnikov I., Fesenko H., Kharchenko V., Illiashenko O., Morozova O. UAV Fleet Based Accident Monitoring Systems with Automatic Battery Replacement Systems: Algorithms for Justifying Composition and Use Planning. International Journal of Safety and Security Engineering. 2021. Vol. 11, no. 4. P. 1-12 (Scopus Q3).
2. Kharchenko, V., Yastrebenetsky, M. (2021). About concept of Big Safety. Reliability: theory and applications, 16 (1 (61)), 13–29. https://doi.org/10.24412/1932-2321-2021-161-13-29 (Scopus Q3).
3. Kharchenko V., Fesenko H., Illiashenko O. Quality Models for Artificial Intelligence Systems: Characteristic-Based Approach, Development and Application. Sensors. 2022. Vol. 22, no. 13, article no. 4865. P.1–36. DOI:10.3390/s22134865 (Scopus Q1).
4. Kharchenko V., Kliushnikov I., Rucinski A., Fesenko H., Illiashenko O. UAV Fleet as a Dependable Service for Smart Cities: Model-Based Assessment and Application. Smart Cities. 2022. Vol. 5, no. 3. P. 1151–1178. DOI:10.3390/smartcities5030058 (Scopus Q1).
5. Fesenko H., Kharchenko V., Kliushnikov I., Illiashenko O., et.al. UAV and IoT-Based Systems for the Monitoring of Industrial Facilities Using Digital Twins: Methodology, Reliability Models, and Application. Sensors. 2022. Vol. 22, no. 17, article no. 6444. P.1–31. DOI:10.3390/s22176444 (Scopus Q1).
6. Kharchenko V., Ponochovnyi Y., Ivanchenko O., Fesenko H., Illiashenko O. Combining Markov and Semi-Markov Modelling for Assessing Availability and Cybersecurity of Cloud and IoT Systems. Cryptography. 2022. Vol. 6, no. 3, article no. 44. P.1–33. DOI: 10.3390/cryptography6030044 (Scopus Q2).
7. Babeshko, I., Illiashenko, O., Kharchenko, V., Leontiev, K. Towards Trustworthy Safety Assessment by Providing Expert and Tool-Based XMECA Techniques. Mathematics. 2022. 10, 2297. P.1-29. https://doi.org/10.3390/math10132297 (Scopus Q2).
8. Illiashenko O., Kharchenko V., Babeshko I., Fesenko H., Di Giandomenico F. Security-Informed Safety Analysis of Autonomous Transport Systems Considering AI-Powered Cyberattacks and Protection. Entropy. 2023. Vol. 25, no. 8, article no. 1123. P. 1–35. DOI: 10.3390/e25081123 (Scopus Q2).
9. Kharchenko, V., Yastrebenetsky, M. (2023). Comparativistics for Big Safety: Hegel’s Dialectic-based Methodology and Critical Applications Experience. 2023 13th International Conference on Dependable Systems, Services and Technologies (DESSERT), 1–8. https://doi.org/10.1109/dessert61349.2023.10416527 (Scopus).
10. Fesenko H., Illiashenko O., Kharchenko V., Kliushnikov I., Morozova O., Sachenko A., Skorobohatko S. Flying Sensor and Edge Network-Based Advanced Air Mobility Systems: Reliability Analysis and Applications for Urban Monitoring. Drones. 2023. Vol. 7, no. 7, article no. 409. P. 1–27. DOI: 10.3390/drones7070409 (Scopus Q1).
11. Fedorenko G., Fesenko H., Kharchenko V., Kliushnikov I., Tolkunov I. Robotic-biological systems for detection and identification of explosive ordnance: concept, general structure, and models. Radioelectronic and Computer Systems. 2023. No. 2 (106). P. 143–159. DOI: 10.32620/reks.2023.2.12 (Scopus Q3).
12. Moskalenko V., Kharchenko V., Moskalenko A., Kuzikov B. Resilience and Resilient Systems of Artificial Intelligence: Taxonomy, Models and Methods. Algorithms. 2023. Vol. 16, no. 3, article no.165. P. 1–44. DOI: 10.3390/a16030165 (Scopus Q2)
13. Kharchenko, O. Odarushchenko. Trustworthy AI Systems from Untrustworthy Components: Development von Neumann’s Paradigm using Principle of Diversity. Proceedings 4th International Workshop of IT-professionals on Artificial Intelligence (ProfIT AI 2024), September 25–27, 2024, Cambridge, MA, USA. P. 392-404 https://ceur-ws.org/Vol-3777/paper24.pdf (Scopus).
14. O. Gordieiev, A. Rainer, V. Kharchenko, O. Pishchukhina and D. Gordieieva. A Unified Approach to the Development of Technology-Based Software Quality Models on the Example of Blockchain Systems. IEEE Access. 2024. vol. 12. P.118875-118889. doi: 10.1109/ACCESS.2024.3448271 (Scopus Q1).
15. Skorobohatko S., Fesenko H., Kharchenko V., Yakovlev S. Architecture and Reliability Models of Hybrid Sensor Networks for Environmental and Emergency Monitoring Systems. Cybernetics and Systems Analysis. 2024. Vol. 60, no. 2. P. 293–304. DOI: 10.1007/s10559-024-00670-x. (Scopus Q3).
16. Fesenko H., Illiashenko O., Kharchenko V., Leichenko K., Sachenko A., Scislo L. Methods and Software Tools for Reliable Operation of Flying LiFi Networks in Destruction Conditions. Sensors. 2024. Vol. 24, no. 17, article no. 5707. P. 1–32. DOI: 10.3390/s24175707 (Scopus Q1).
17. Yastrebenetsky, M., & Kharchenko, V. (2024). Analysis of big safety attributes: from critical technical systems to individuals and communities. EUREKA: Physics and Engineering, (6), 129-141. https://doi.org/10.21303/2461-4262.2024.003565 (Scopus Q3).
18. Mishchuk V., Fesenko H., Kharchenko V. Deep learning models for detection of explosive ordnance using autonomous robotic systems: trade-off between accuracy and real-time processing speed. Radioelectronic and Computer Systems. 2024. No. 4(112). P. 99–111. DOI: 10.32620/reks.2024.4.09.
(Scopus Q3).
19. Leichenko K., Skorobohatko S., Fesenko H., Kharchenko V., Yakovlev S. Assessment of the Reliability of Wireless Sensor Networks for Forest Fire Monitoring Systems Considering Fatal Combinations of Multiple Sensor Failures. Cybernetics and Systems Analysis. 2025. Vol. 61, no. 1. P. 137–147. DOI: 10.1007/s10559-025-00753-3.
(Scopus Q3)
20. Kharchenko V., Yakovlev S., Veprytska O., Illiashenko O., Fesenko H. Explainable Artificial Inelligence as a Service: Methodology of Assessment and Quality Models. Cybernetics and Systems Analysis. 2025. Vol. 61, no. 2. P. 175–185. DOI: 10.1007/s10559-025-00757-z. (Scopus Q3).
21. Czaja, P., Gdowski, B., Niemiec, M., Kharchenko V., et al. Cybersecurity challenges and opportunities of machine learning-based artificial intelligence. Neural Comput & Applic 37, 27931–27956 (2025). https://doi.org/10.1007/s00521-025-11604-9 (Scopus Q1).
22. Ivasiuk, O., Kharchenko, V., & Zemlianko, H. (2025). From Security Informed Safety to Safety Informed Security: Methodology and Case for PLC-based I&C Assessment. International Journal of Computing, 24(3), 603-610. https://doi.org/10.47839/ijc.24.3.4199 (Scopus Q3).
23. Veprytska, O., Kharchenko, V., Illiashenko, O. Cybersecurity and Artificial Intelligence: Triad-Based Analysis and Attacks Review. Cybernetics and Information Technologies. 2025, Isuue 3, P. 156 – 185. https://doi.org/10.2478/cait-2025-0028 (Scopus Q2).
24. O. Golembovska, V. Kharchenko Technologies of Interactive Art Encyclopedia of Libraries, Librarianship, and Information Science. Elsevier, 2025, p. 506-527 https://doi.org/10.1016/b978-0-323-95689-5.00152-8 (Scopus Q2).
25. Kharchenko V.S. Conceptual Fundamentals of dependable artificial intelligence systems. Reports of the National Academy of Sciences of Ukraine. 2025. (2): 11—23. https://doi.org/10.15407/dopovidi2025.02.011
26. Kharchenko V.S. Scientific principles, methods of creating and implementing dependable AI systems (transcript of scientifi c report at the meeting of the Presidium of NAS of Ukraine, February 25, 2026). Visn. Nac. Akad. Nauk Ukr. 2026. (4): 37—43. https://doi.org/10.15407/visn2026.04.037
27. Kharchenko V, Shchehlov V, Ivasiuk O, Morozova O. Digital Twin-Based Lifecycle Methodology for Ensuring Safety of NPP/SMR I&C Systems. Technologies. 2026; 14(1):46. https://doi.org/10.3390/technologies14010046 (Scopus Q1).
28. Illiashenko, O., Ivanchenko, O., Kharchenko, V., Kucher, D., Fesenko, H., Bazli, B., & Trevorrow, P. (2026). Artificial Intelligence-Enabled UAVs: Models and Effectiveness Assessment for Complex CBRNe Missions. Drones, 10(6), 427. https://doi.org/10.3390/drones10060427 (Scopus Q1).
29. Korniienko, D., Serhiichuk, N., Kharchenko, V., Fesenko, H., Borges, J., & Bardis, N. (2026). Intelligent UAV-UGV-SN Systems for Monitoring and Avoiding Wildfires in Context of Sustainable Development of Smart Regions. Sustainability, 18(8), 3908. https://doi.org/10.3390/su18083908 (Scopus Q2).
30. Abakumov, A., Kharchenko, V., & Popov, P. (2026). Proactive unmanned aerial systems cybersecurity analysis: combining a priori – a posteriori IMECA and penetration testing methods. Radioelectronic and Computer Systems, 2026(1), 282-298. doi: https://doi.org/10.32620/reks.2026.1.18 (Scopus Q2).
б ) монографії і довідники:
1. Yastrebenetsky M., Kharchenko V. (eds). Cyber Security and Safety of Nuclear Power Plant Instrumentation and Control Systems. IGI Global, Hershey, United States, 2021, 512 p. (Scopus, Q4).
2. Методи та технології забезпечення якості та безпеки інтелектуальних систем : кол. моногр. / за ред. В. С. Харченка, О. І. Морозової. – Міністерство освіти і науки України, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ». – К. “Видавництво “Юстон”, 2023. – 352 с.
3. Інтелектуальні кібернетичні системи: еволюція принципів, теорій та безпекових технологій : кол. монографія / за ред. С. І. Доценка, В. С. Харченка. Міністерство освіти і науки України, Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «ХАІ». Київ : «Видавництво «Юстон», 2023. – 323 с.
4. Handbook on security analysis, selection and deployment of corporate messengers / Bondarenko S.V., Podgorny R.S., Kharchenko V.S. Kyiv: Euston, 2024. 176p. ISBN 978-617-8335-34-2
5. Kharchenko V., Paturej A., Potii O. (eds). Manual on Cybersecurity, Reliability and Resilience Assurance in the Critical Industries. International Centre for Chemical Safety and Security, Warsaw, 2024. 201 p.
6. Kharchenko V., Brezhniev E. (eds). Small Modular Reactor Digital Infrastructures for Safety and Security: Assessment and Provision, IGI Global, Hershey, United States, 2026. 522 p. DOI: 10.4018/979-8-3373-6901-3
в) патенти:
1. Method of detection of explosive ordnance, patent 154226, Ukraine, F41H 11/13, Fedorenko G., Fesenko H., Kharchenko V. et.al. Publ. 25.10.2023, Bul. № 43.
2. System for monitoring critical unsafe objects, patent 154299, Ukraine ,G 06 F 7/00 / Kharchenko V., Kliushnikov, Fesenko H., Fedorenko G. Publ. 01.11.23, Bul. № 44.
3. Method of providing AI systems dependability, patent 156654, Ukraine, G 06 F 7/00 / Kharchenko V., Odarushchenko O., Fesenko H. Publ.. 24.07.24, Bul. № 30.
Наукові проєкти
З 2001р. під науковим керівництвом Харченка В.С. в ХАІ виконано 12 держбюджетних, 5 госпрозрахункових проєктів, пов’язаних з оцінкою та забезпеченням функційної та кібербезпеки, створенням мобільних інтелектуальних систем моніторингу, розмінування та ін. за замовленням Міністерства освіти і науки України, високотехнологічних підприємств НВП Радій, НТСКБ Полісвіт, R&D Institute Samsung-Ukraine, НВП Вестрон та інш. Харченко В.С. координував підготовку і виконання 14 наукових і освітніх проєктів за Європейськими програмами TEMPUS, FP7, UNTC, ERASMUS+, Horizon2020, SI Baltic Sea Neighbourhood Programme, Deutsche Messe AG з питань створення систем критичного та інтелектуального комп’ютингу, забезпечення кібербезпеки і резильєнтності мобільних систем (безпілотних, без екіпажних та ін..) з використанням засобів штучного інтелекту, інструментальних середовищ для верифікації гарантоздатних комплексів, вбудованих відмовобезпечних систем для космічних і медичних комплексів, індустріального інтернету речей тощо.
Здійснювалося наукове керівництво і розроблення національних і галузевих стандартів, зокрема, 5 стандартів за замовленням Державного космічного агентства з гарантоздатних ПТК, стандарту «Вимоги з безпеки до інформаційно-керуючих систем АЕС» (2001 р.). Разом з колегами - доцентами Ілляшенком О.О. і Бабешком Є.В. підготовлено і видано дві «білі» книги з впровадження в Україні стандартів з кібербезпеки індустріальних інформаційно-керуючих систем та функційної безпечності за стандартами IEC62443 і IEC61508.
Команда НТЦ аналізу і дослідження безпеки інфраструктур, який розгорнуто на базі кафедри як окремий структурний підрозділ Науково-виробничого підприємства «Радій» (2007 р.), брала безпосередню участь у виконанні завдань ліцензування і отримання (вперше в історії України і Східної Європи) сертифікату Американського ядерного регулятора (USA Nuclear Regulatory Committee) на багатомодульну платформу RadICS, створену НВП «Радій» (м. Кропивницький, 2019 р.), на базі якої розроблено і впроваджено десятки систем безпеки реакторів для АЕС України та інших країн (Аргентина, Болгарія, Бразилія, Канада, США).
Харченко В.С. був науковим керівником команди ХАІ при виконанні одного з найбільших європейських проєктів з кібербезпеки за програмою Horizon 2020 – European Network of Cybersecurity Centres and Сompetence Hub for Innovation and Operations ECHO (H2020-SU-ICT-2018-2020, 2019-2023рр.), в рамках якого було розроблено європейську стратегію та дорожню карту з використання засобів штучного інтелекту для забезпечення кібербезпеки автономних транспортних систем, а також інструментальних середовищ для оцінювання безпеки індустріальних систем. В рамках німецько-українського проєкту AvioCore4.0 (2021-2023рр.) розроблено стратегію досліджень і проєктів з цифровізації, використання засобів штучного інтелекту та забезпечення кібербезпеки підприємств аерокосмічної та інших галузей. Здійснено розробку курсів з кібербезпеки індустріальних систем керування та інфраструктур в спільному шведсько-польсько-українському проєкті CyberEDU (2021-2023рр.) за програмою, що фінансується Swedish Institute в рамках Балтійського партнерства. За цією програмою разом зі шведськими і естонськими колегами успішно виконано проєкт WILDCAT (2024-2026 рр.), в рамках якого проведено розробку інтелектуальних систем момніторингу і убезпечення лісових пожеж з використанням безпілотних літальних апаратів і наземних роботів і стаціонарних сенсорних мереж. Представники школи – серед ініціаторів і виконавців європейського проєкту зі створення Східноукраїнського Digital Innovation Hub (2024-2028рр.) за напрямами штучного інтелекту, кібербезпеки, інтернету речей, мобільних технологій тощо. Виграно нові проєкти за програмами NANSEN (Норвегія, 2026-2029 рр.) та NCURA (США, 2026-2027 рр. за напрямами досліджень наукової школи.
В умовах широкомасштабної війни ініційовано дослідження та розроблення багатоцільових інтелектуальних мобільних (робото-біологічних) систем для задач розмінування, моніторингу стану критичних об’єктів в умовах руйнувань, а також створення та розгортання безпечних (гарантоздатних та резільєнтних) комплексів безпілотних та безекіпажних апаратів. Проведено успішні випробування багатосенсорних інтелектуальних систем БПЛА з пошуку та ідентифікації вибухонебезпечних предметів за підтримки проєктів, що фінансуються МОН України.
Наукова спільнота та наступність. Учні
Дисертації на здобуття наукового ступеня доктора технічних наук
За час роботи в ХАІ з 2001 року захистилося 12 докторів наук:
1. Морозов Олександр Олександрович (захищено 02.2007, спеціальність 05.13.06 – Інформаційні технології). Науково-методичні основи автоматизованого управління системами обслуговування вимірювальної техніки розподілених технічних комплексів.
2. Скляр Володимир Володимирович (захищено 05.2012, спеціальність 05.13.06 – Інформаційні технології)). Методологія та інформаційні технології забезпечення функціональної безпеки інформаційно-управляючих систем.
3. Горбенко Анатолій Вікторович (захищено 06.2012, спеціальність 05.13.06 – Інформаційні технології). Методологічні основи та інформаційні технології створення гарантоздатних сервіс-орієнтованих Web-систем.
4. Брежнєв Євген Віталійович (захищено 05.2017, спеціальність 05.13.06 – Інформаційні технології). Методологічні основи інформаційної технології забезпечення безпеки критичних енергетичних інфраструктур.
5. Лисенко Сергій Миколайович (захищено 06.2020, спеціальність 05.13.06 – Інформаційні технології). Методологічні основи та інформаційна технологія забезпечення резильєнтності комп’ютерних систем в умовах кіберзагроз.
6. Гордєєв Олександр Олександрович (захищено 04.2021, спеціальність 05.13.06 – Інформаційні технології). Методологічні основи та інформаційна технологія профілє-орієнтованого оцінювання якості програмного забезпечення людино-комп’ютерних систем.
7. Поночовний Юрій Леонідович (захищено 04.2021, спеціальність 05.13.06 – Інформаційні технології). Методологічні основи та інформаційні технології забезпечення гарантоздатності інформаційно-керуючих систем з багатоцільовим обслуговуванням.
8. Фесенко Герман Вікторович (захищено 04.2021, спеціальність 05.13.06 – Інформаційні технології). Методологія та інформаційна технологія забезпечення надійного функціонування флотів безпілотних літальних апаратів систем моніторингу потенційно небезпечних об’єктів.
9. Певнев Володимир Яковлевич (захищено 05.2021, спеціальність 05.13.06 – Інформаційні технології). Методологічні основи контролю та забезпечення цілісності інформації в інфокомунікаційних системах.
10. Одарущенко Олег Миколайович (захищено 05.2021, спеціальність 05.13.05 – Комп’ютерні системи та компоненти). Методи і засоби забезпечення надійності та функційної безпечності програмно-технічних комплексів з урахуваннямфізичних і проєктних дефектів компонентів.
11. Іванченко Олег Васильович (захищено 05.2021, спеціальність 05.13.06 – Інформаційні технології). Методологічні основи та інформаційна технологія забезпечення готовності хмарних систем критичних інфраструктур.
12. Клюшніков Ігор Миколайович (захищено 12.2025, спеціальність 05.13.06 – Інформаційні технології). Методологія, моделі та інформаційна технологія забезпечення гарантоздатності сервіс-орієнтованих мобільних систем на основі безпілотних літальних апаратів
Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук / доктора філософії (PhD)
З 1990 року під науковим керівництвом Харченка В.С. захищено 48 кандидатів наук і 6 докторів філософії, серед них за час роботи в ХАІ з 2001 року захищено 33 кандидати наук і 6 докторів філософії за спеціальностями: Інформаційні технології, Математичне моделювання і обчислювальні методи, Системи і процеси керування, Комп’ютерні науки, Комп’ютерна інженерія, Кібербезпека), 12 докторів наук).
Тематика дисертаційних досліджень, виконаних у межах наукової школи, свідчить про її комплексний характер, пов'язаний з критичними системами, проблемами забезпечення їх гарантоздатності, використанням засобів штучного інтелекту. Дослідження мають практичну орієнтацію в рамках визначеного стратегічного наукового напрямку.
Організація і участь в конференціях і семінарах
Разом з представниками школи Харченко В.С. заснував і є головою Міжнародної конференції IEEE Conference on Dependable Systems, Services and Technologies (DESSERT), започаткованої в Україні (2006р.), праці якої індексуються у Scopus і яка стала найбільшою з питань гарантоздатності, надійності і безпеки у Східній і Центральній Європі, що об’єднує напрями створення та застосування систем штучного інтелекту. У 2019 році на запрошення Британського IEEE товариства та університету Leeds Beckett University вона проводилася у Великобританії, у 2022-2026рр. – у Греції. В 15й конференції DESSERT2025 брали участь понад 300 науковців з 20 країн світу.
Харченко В.С. – голова і співголова інших 12 міжнародних конференцій і семінарів, які проведено в Україні, Болгарії, Великобританії, Греції, Польщі, Румунії, Словаччині, ФРН. Виступав на конференціях у 24 країнах. Запрошений лектор 26 міжнародних конференцій і воркшопів, зокрема, у останні п’ять років – Болгарії, Греції, Іспанії, України, Словаччини, Італії. Запрошений професор і дослідник університетів Великобританії, Словаччини, ФРН, США. Фундатор і науковий керівник Міжнародного постійно діючого науково-технічного семінару «Критичні комп’ютерні системи і технології» (КриКТехС) (започатковано у травні 2001 р., проведено 211 засідань, 46 – з березня 2022р., в умовах великомасштабної агресії), у якому за 25 років взяли участь понад 11000 науковців, інженерів. студентів з університетів, інститутів НАН України, індустріальних підприємств з 15 країні світу. Запрошений професор і дослідник університетів Великобританії, Словаччини, ФРН, США, Греції (2004-2024рр.). Представники школи працюють у 7 країнах світу.
Харченко В.С. - головний редактор журналу «Радіоелектронні і комп’ютерні системи» (з 2015р.; з 2019р. журнал індексується у Scopus, квартиль Q2). Серед членів редколегії – заступник головного редактора і 6 членів редколегії. Співредактор журналу «Central-European Research Journal»; запрошений редактор випусків журналів «International Journal of Computing», «Entropy», «Sustainability» (комплекс журналів MDPI). Керівник Харківського регіонального центру Індустрія 4.0, відкритого на базі ХАІ (з 2018р.) та Регіонального тренінг-центру з кібербезпеки та інформаційних технологій (з 2025 р.).
Президент Українського освітньо-наукового ІТ-товариства (2018-2023рр.) і член його Наглядової ради (з 2023р.). Член 3 науково-методичних і експертних рад з розроблення стандартів, експертизи наукових проєктів. Впродовж 20 років був членом шести спеціалізованих вчених рад. Голова спецради з присудження наукового ступеня доктора технічних наук за напрямом інформаційних технологій.
Представники наукової школи також беруть активну участь в організації та проведенні конференцій, семінарів, роботі редакційних колегій провідних наукових періодичних видань і спеціалізованих рад із захисту дисертацій. Традицією школи є цілеспрямована робота зі студентами та залучення їх до участі в креативних заходах, дослідженнях і проектах. Бере активну участь у виховній роботі і залученні школярів і студентів до наукової роботи та інноваційних проєктів. Студенти кафедри стають призерами і переможцями Всеукраїнських олімпіад з комп’ютерних мереж і технічної діагностики, хакатонів за різними напрямами, отримують іменні стипендії та гранти за різними програмами, нагороди за кращі статті та презентації на наукових конференціях. На кафедрі створено екосистему підтримки успішної роботи аспірантів, проведення проєктно-орієнтованих досліджень за проектами, які виконуються і готуються кафедрою.
Визнання та авторитет наукової школи
Високий авторитет наукової школи підтверджується державними нагородами, професійними відзнаками та активною участю її представників у створенні засобів та інформаційних технологій, важливих для оборони і безпеки.
Нагороди та відзнаки Харченка В.С. та наукової школи
У 2020р. отримав стипендію Харківської обласної держадміністрації як кращий науковець з інформатики та комп’ютерних наук і вдруге – диплом переможця обласного конкурсу у номінації «науковець». Нагороджений відзнаками НАН України «За професійні здобутки» (2018 р.), МОН України «За наукові досягнення» (2012 р.). У 2019 році нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України. У 2023 році отримав приз «Ікар ХАІ» за номінацією «кращий науковець»., у 2025 році - за номінацією "кращий завідувач кафедри". У 2024 р. нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня.
За цикл наукових праць «Забезпечення функційної безпеки критичних інформаційно-керуючих систем» отримав Державну премію України у галузі науки і техніки за 2019 р.
Координував підготовку 3 проєктів молодих вчених, які отримали премії Президента України за наукові досягнення за напрямами кібербезпеки та функційної безпечності різних типів систем:
- у 2016 р.: доцент Куланов В.О., доцент Стаднік А.О., доцент Бабешко Є.В.;
- у 2020 р.: доцент Ілляшенко О.О., докторант Колісник М.О., аспірант Стрєлкіна А.А.;
- у 2025 р.: професор Морозова О.І., доцент Тецький А.Г., доцент Землянко Г.А.
Крім того, низку премій і грантів Кабіна України, Верховної ради України за активну наукову діяльність отримали молоді науковці кафедри професор Морозова О.І., доцент Ілляшенко О.О., доцент Землянко Г.А.
Міжнародне визнання наукової школи підтверджується постійними запрошеннями до участі в міжнародних проектах за програмами Н2020, НАТО, регіональними та двосторонніми програмами. Крім того, науковці отримують нагороди за кращі статті і презентації на міжнародних НТК та запрошення до пленарних доповідей та проведення тьюторіалів.
Наукова школа та її керівник мають визнаний вітчизняною та світовою науковою спільнотою науковий доробок у галузі критичного комп’ютингу, гарантоздатних інтелектуальних систем, безпеки інформаційно-керуючих систем та комплексів, розв’язано низку наукових проблем і отримано фундаментальні результати у галузі безпеки інформаційних технологій, гарантоздатних (надійних і безпечних) інтелектуальних обчислень і систем.
Після обрання членом-кореспондентом Національної академії наук України за Відділенням інформатики (спеціальність «Інформатика. Штучний інтелект») професор Харченко В.С. отримав запрошення виступити на Президії НАН України (25 січня 2026 р.) з доповіддю за напрямом гарантоздатних систем штучного інтелекту. За результатами обговорення було прийнято постанову про підтримку цього напряму досліджень і розробок, планується створення міжвідомчого інституту на базі ХАІ разом з інститутами НАН України.
До результатів, які отримані професором Харченком В.С. і науковою школою і перевищують показники світового рівня, слід віднести концептуальні, теоретичні і методологічні засади, методи і технології оцінювання та забезпечення функційної та кібербезпеки, гарантоздатних систем штучного інтелекту та мобільних інтелектуальних систем. Ці результати широко представлені і опубліковані на національному і міжнародному рівнях, впроваджені на підприємствах України (атомна енергетика, авіаційні і космічні системи, транспорт, ІТ-індустрія тощо).