Національний аерокосмічний університет «Харківський авіаційний інститут»

Астрономічний гурток StarFrontier

Хочеш спробувати себе у ролі дослідника космосу?

Приєднуйся до астрономічного гуртка StarFrontier нашого університету!

Тут ти:

- відкриєш основи астрономії та дізнаєшся про сучасні відкриття;

- отримаєш практику роботи з телескопами та іншими приладами;

- навчишся знаходити сузір’я й розрізняти планети;

- знайдеш команду однодумців — від студентів до викладачів, яких об’єднує пристрасть до зірок.

Зустрічі щочетверга о 16:00 ауд. 158

StarFrontier чекає на тебе — відкрий свій космос разом з нами!

Засідання гуртка 19 лютого 2026 року

«Спостереження далеких  космічних об'єктів» — тема чергової лекції астрогуртка ХАІ StarFrontier від нашої незмінної експертки Софії ДЕНИЩЕНКО, докторки філософії в галузі фізики та астрономії.

Вивчення далеких об'єктів, розташованих на відстані кіло-, мега- й гігаперсеків, дає змогу  поглянути на нашу Галактику, інші галактики, а також ранній Всесвіт — саме так можемо дізнатися його еволюцію. Проте спостерігати об’єкти глибокого космосу — це як намагатися побачити світло свічки на іншому континенті. Спостереження стають викликом, а на заваді — слабка світність, космологічне червоне зміщення й космічний пил і газ у міжзоряному просторі.

Серед далеких космічних об'єктів в окуляри телескопів можна спостерігати кулясті та розсіяні зоряні скупчення. Кулясті скупчення дійсно схожі на кульки, вони «старійшини» нашого Всесвіту (віком до 13 млрд років!), як-от М13 у сузір'ї Геркулеса, а от розсіяні мають розріджену структуру, нагадуючи негусту хмарку, наприклад Трапеція Оріона. Ще один далекий космічний об'єкт — зоряні асоціації. Основна відмінність зоряних асоціацій від скупчень полягає в гравітаційному зв'язку й віці. Скупчення — це стабільні групи зір різного віку (кулясті — старі та розсіяні — молодші), які є структурами, що живуть довго, і зорі яких утримуються разом власною гравітацією (наприклад, Плеяди, Гіади). Проте асоціації — це молоді зорі (віком до кількох мільйонів років), які розлітаються, оскільки не пов'язані міцною гравітацією, і згодом розсіюються, перетворюючись на групи зір.

Попри обмеження наземних спостережень, як-от атмосферна турбулентність (спотворення зображень, так звана розмитість), поглинання й розсіювання (атмосфера Землі поглинає значну частину електромагнітного спектра), світлове забруднення (штучне освітлення від міст значно зменшує видимість тьмяних космічних об'єктів),
новітні технології дають змогу обсерваторіям залишатися на передовій наукових досліджень завдяки сучасним телескопам. Отже, ми живемо в неймовірний час: технології уможливлюють споглядання того, що раніше вважалося неможливим.

Наша лекторка переконана, що варто дивитися вгору, адже кожен фотон, що долітає до дзеркала телескопа від далекого кулястого скупчення, — це лист із минулого, написаний мільярди років тому. А колектив аматорів астрономії впевнений у тому, що попереду чимало цікавих, теплих і дружніх зустрічей із Софією Іванівною та нашим куратором Андрієм ПОПОВОМ, доцентом кафедри комп’ютерних наук та інформаційних технологій.

Засідання гуртка 12 лютого 2026 року

На черговій зустрічі астрогуртка ХАІ StarFrontier навчалися позиціонування по зірках для автонаведення  телескопа Sky-Watcher BKP2001P із монтуванням EQ6-R, який нещодавно придбало керівництво університету. Керувати астрономічним приладом можна за допомогою пульта SynScan, але все не так просто — цього треба вчитися!

Опановувати нове доводиться попри несприятливі погодні умови, зокрема мокрий сніг і ожеледицю, а також постійні тривоги — добре, що в ХАІ є приміщення «Хаб студентського креативу», де можна проводити заняття, незважаючи на всі перешкоди. Саме в хабі гуртківці «спостерігали» небесні об'єкти, використовуючи спеціальний застосунок: знаходили сузір'я на віртуальному небі, шукали найяскравіші зірки, визначали, за якою із цих зірочок телескоп буде здійснювати автонаведення. Керувати телескопом за допомогою пульта нашим аматорам астрономії не одразу вдалося, проте згодом набудуть майстерності, адже «Discipulus est prioris posterior dies», або «Наступний день — учень попереднього».

​І тепер уже традиційний фінал зустрічі гуртка астрономії —  колективне розбирання телескопа й пакування елементів конструкції. Це не просто прибирання, а можливість зрозуміти механіку, перевірити й  переконатися, що наступного разу техніка спрацює як швейцарський годинник.

 

Засідання гуртка 22 січня 2026 року

Пройшла лекція на тему «Сонячна система та об'єкти для спостереження», яку провела наша постійна експертка Софія ДЕНИЩЕНКО, докторка філософії в галузі фізики та астрономії.

Ця лекція — мандрівка до Сонячної системи, хоча землянам не треба кудись виїжджати, аби відвідати цю систему. Люди мешкають на планеті Земля, яка серед багатьох інших планет, як-от Меркурій, Венера, Марс, Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, існує саме в Сонячній системі. Земля й інші планети залежать від центру системи — Сонця, яке утримує планети на орбітах своєю потужною гравітацією та забезпечує світло й тепло, необхідні для існування життя, і визначає швидкість руху й тривалість року для кожної планети. Окрім восьми планет, до Сонячної системи також належать їхні супутники, карликові планети, астероїди, комети, метеороїди й космічний пил.

Трохи детальніше про комети й астероїди, як це просто й цікаво пояснила Софія Іванівна аматорам астрономії. Виявляється, комета є утворенням із льоду, пилу й кам'янистих порід, а її хвіст — це лід, що розтанув, під час наближення до Сонця. Астероїди ж, на відміну від комет, — це тверді тіла, що складаються з мінералів і металів, тому не тануть, наближаючись до Сонця, й хвостів не мають. Завдяки цій лекції наші астрономи ХАІ тепер чітко розрізняють комети і астероїди, зокрема, вони дізналися, що метеори і метеорити є різними стадіями космічних тіл (метеороїдів): метеор — тіло, яке згорає в атмосфері, а метеорит — те, що впало на Землю.

Цікавий факт: Сонячна система як жива істота, бо вона має власну «ауру» — геліосферу, яка подібно до аури людини є своєрідною «бульбашкою», заповненою магнітним полем Сонця, що захищає Сонячну систему від міжзоряного середовища. Звісно, порівняння з енергетичним полем не є науковим, але дуже зрозумілим і показовим для початківців, які лише на старті свого довгого шляху астрономії.

Об'єкти для спостереження у 2026 році, якими поділилася з гуртківцями Софія Іванівна: комети С/2025 R3 (PanSTARRS) і 10P/Темпеля 2, метеорні потоки, або зорепади, — квадрантиди, персеїди, гемініди, а також повне місячне затемнення, парад планет, повня Блакитного Місяця, з'єднання Венери та Юпітера.

Після лекції всі відчули: світ космосу набагато ближчий, ніж здається, — він починається з кожного з нас. І космос — це не порожнеча, а дім, сповнений таємниць, які чекають на своїх першовідкривачів.

Засідання гуртка 08 січня 2026 року

Перша зустріч астрогуртка ХАІ StarFrontier у новому році — це не тільки про сузір'я, галактику Молочний Шлях і телескопи. Це також про дружбу й цікаві розмови в колі однодумців!

Натхненні різдвяно-новорічними святами, зустрілися учасники нашого астрономічного гуртка: повторивши будову телескопа, написали інвентарний номер на нещодавно придбаний прилад Sky-Watcher BKP2001P із монтуванням EQ6-R, який було офіційно взято на облік університету, підбили підсумки минулого року щодо StarFrontier, обговорили плани гуртка на 2026 рік, але найголовніше — поділилися думками й враженнями зі спільнотою, об'єднаною любов'ю до науки й зоряного неба.

Цікавий факт: захоплення астрономією об'єднує різні покоління хайовців, ба більше, зацікавлює навіть найменших. Подивитися на телескоп завітав школярик Макарчик. Хлопчик захоплено роздивлявся астрономічний прилад — сподіваємося, що це майбутній представник родини ХАІ, адже саме такі допитливі юнаки стають нашими студентами! До речі, телескоп, який так завзято оглянув Макарчик, — BORWOLF 90600 — подарунок від випускників ХАІ.

Попереду в StarFrontier — рік великих відкриттів! Ми вже готуємо графік спостережень, плануємо серію астрофотографій і готуємо лекції, які сформують нове бачення Всесвіту.
Ми переконані: небо не має меж, як і людська допитливість. І неважливо, чи ви досвідчений науковець, чи як маленький Макарчик, який уперше торкаєтеся окуляра телескопа, — у нашому колі є місце для кожного, чиє серце б'ється в ритмі космосу.

 

Засідання гуртка в 2025 році