Стратегія використання штучного інтелекту
в Національному аерокосмічному університеті
«Харківський авіаційний інститут»
Затверджено:
Вченою радою
Національного аерокосмічного університету
«Харківський авіаційний інститут»
протокол № 11 від 21 травня 2025 року
Введено в дію наказом №233 від 21 травня 2025 року
СУЯ ХАІ-ЮВ-С/001:2025
Дата введення в дію: 22 травня 2025 року
Редакція № 1
1. Загальні положення
1.1. Стратегія використання штучного інтелекту (далі - Стратегія) в Національному аерокосмічному університеті «Харківський авіаційний інститут» (далі - Університет) спрямована на схвалення політики використання штучного інтелекту (далі - ШІ) та визначення принципів і механізмів відповідального та етичного використання технологій ШІ в усіх робочих процесах Університету.
1.2. Стратегія розроблена відповідно до:
- Регламенту 2024/1689 Європейського Парламенту та Ради від 13.06.2024, що встановлює гармонізовані правила щодо штучного інтелекту та вносить зміни до Регламентів (ЄС) № 300/2008, (ЄС) № 167/2013, (ЄС) № 168/2013, (ЄС) 2018/858, (ЄС) 2018/1139 та (ЄС) 2019/2144 та Директив 2014/90/ЄС, (ЄС) 2016/797 та (СС) 2020/1828 (Закон про штучний інтелект);
- норм Конституції України;
- законів України «Про вищу освіту», «Про освіту», «Про наукову і науково-технічну інформацію», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про авторське право і суміжні права»;
- Концепції розвитку штучного інтелекту в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 № 1556-р;
- Рекомендацій щодо відповідального впровадження та використання технологій штучного інтелекту в закладах вищої освіти, підготовлених Міністерством освіти і науки України, Міністерством цифрової трансформації України і оприлюднених 29.04.2025, (див. за посиланням) (далі -Рекомендації МОН);
- Статуту Університету;
- Кодексу академічної доброчесності Університету та інших локальних нормативних актів Університету, що регулюють забезпечення та вдосконалення освітніх, науково-дослідних, організаційних та адміністративних процесів в Університеті.
1.3. Університет усвідомлює важливість ШІ в сучасному освітньому, науковому процесах та прагне забезпечити його безпечне та ефективне використання на всіх рівнях навчання.
1.4. Стратегія поширюється на всю діяльність Університету, зокрема освітню, наукову, інноваційну, адміністративну діяльність, на всіх учасників освітнього, наукового процесів: викладачів, здобувачів освіти, дослідників, працівників навчально-допоміжного персоналу, а також на адміністративний (управлінський) персонал та інших осіб, що мають доступ до ресурсів Університету для використання технологій ШІ в академічній, адміністративній та іншій діяльності Університету.
1.5. Структура і зміст Стратегії побудовані для забезпечення прозорості, етичності та ефективності його застосування. Стратегія та інші, пов'язані з нею
документи, систематично удосконалюються і оновлюються.
1.6. Стратегія визначає алгоритми впровадження систем ШІ, які забезпечать підвищення якості освіти, стимулюватимуть інноваційність у дослідженнях, ефективність у управлінні та сприятимуть сталому розвитку Університету.
1.7. Стратегія гарантує дотримання прав людини, прав інтелектуальної власності, захист персональних даних і додержання принципів академічної доброчесності в Університеті.
1.8. Терміни у сфері використання штучного інтелекту:
Автоматизоване / автоматичне прийняття рішень - процес прийняття рішення за допомогою інформаційних технологій з низьким рівнем залученості людини / без участі людини.
Безпека ІШ - властивість системи ШІ, що полягає у здатності протидіяти загрозам порушення поведінки моделі або несанкціонованого отримання даних чи параметрів під час роботи. Безпека системи ШІ є одним з аспектів безпеки інформаційних систем.
Великі дані (Big Data) - загальний термін для великих, комплексних наборів цифрових даних, зберігання, аналіз, керування та обробка яких потребують таких самих комплексних технологічних засобів і значної обчислювальної потужності.
Велика мовна модель (ВММ) - клас мовних моделей, які використовують алгоритми глибокого навчання та навчаються на великих наборах даних, що можуть містити не тільки текст, а й інші модальності (зображення, аудіо тощо).
Галюцинування - феномен, за якого результат роботи системи генеративного ШІ містить неточну або хибну інформацію, що оманливо представлена як достовірна.
Генеративний штучний інтелект - різновид ШІ, який застосовують для створення нового контенту, включно з аудіо, кодом, зображенням, текстом, відео тощо.
Запит (промпт) - вхідний текст, інструкція або завдання для системи ШІ, на які система має відреагувати шляхом генерування контенту.
Машинне навчання - тип ШІ, який передбачає навчання алгоритмів навчанню на основі вхідних даних і покращенню їх продуктивності з часом. Існує три основних типи машинного навчання: кероване навчання, некероване навчання та навчання з підкріпленням.
Обчислювальний ресурс (в контексті хмарних обчислень) - хмарний або локальний сервіс, як-от віртуальна машина, що використовується для виконання обчислювальних завдань.
Штучний інтелект - організована сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів обробки інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань. Термін ШІ використовується як синонім терміну «система ШІ».
Значення інших термінів у сфері ШІ наведено у Рекомендаціях МОН та «Словнику термінів у сфері штучного інтелекту», підготовленому і оприлюдненому Міністерством цифрової трансформації України (упорядники: Чумаченко Д., Мішкін Д., Андрієнко О., Краковецький О., Турута О., Дубно О., Хрущова Д., Кобрін А., Авдєєва Т., Кравець І., Герасимяк В., Шабанов О., Бистрицька А. Київ: Міністерство цифрової трансформації України, 2024. 37 с.); див. за посиланням.
2. Мета та завдання використання штучного інтелекту
2.1. Метою розробки Стратегії є встановлення чітких правил та рекомендацій щодо використання ШІ в Університеті для забезпечення академічної доброчесності, підвищення якості освіти та сприяння інноваціям у навчанні, наукових дослідженнях, ефективності адміністративних процедур, забезпечення етичних норм та стандартизації застосування ШІ в академічній та іншій діяльності Університету.
2.2. Основними цілями Стратегії є:
- підвищення якості вищої освіти за рахунок впровадження в освітній процес кращих практик інтеграції ШІ в освітню та наукову діяльність;
- забезпечення дотримання етичних принципів, конфіденційності та безпеки даних;
- підтримка інновацій за рахунок створення умов для досліджень та експериментів з ШІ, які сприяють розвитку нових методик навчання, управління освітнім процесом та використання ШІ у наукових дослідженнях;
- дотримання академічної доброчесності співробітниками й здобувачами вищої освіти, розуміння можливостей інструментів генеративного ШІ й усвідомленням його ризиків, гарантування прозорості щодо використання ШІ;
- ефективність та оптимізація адміністративних та освітніх процесів за допомогою автоматизації рутинних задач, аналізу великих обсягів даних та адаптації освітніх програм до індивідуальних потреб здобувачів вищої освіти;
- автоматизація підготовки документів різного типу, зокрема планово- звітної документації, організаційних та розпорядчих документів тощо; аналіз даних для ухвалення управлінських рішень;
- підтримка професійного розвитку науково-педагогічних працівників і співробітників через навчання й підвищення кваліфікації в сфері ШІ, що сприяє ефективному використанню нових технологій;
- соціальна відповідальність Університету перед здобувачами вищої освіти, науково-педагогічними працівниками та співробітниками шляхом забезпечення етичного й прозорого використання ШІ;
- впровадження міжнародних стандартів і нормативів у сфері ШІ, що забезпечує високу якість освітніх послуг і готує здобувачів вищої освіти до вимог глобального ринку праці;
-підтримка стратегічного розвитку Університету через інтеграцію сучасних технологій, які допомагають залишатися конкурентоспроможними та відповідати викликам часу.
2.3. Стратегія спрямована на визначення основних засад використання ШІ всіма учасниками освітнього процесу, наукової, інноваційної діяльності та процесів управління Університетом, окреслює напрями підвищення рівня обізнаності та формування компетентності з використання ШІ.
2.4. Завдання Стратегії:
2.4.1. Розвиток інфраструктури ШІ:
- створення, використання інтелектуальних платформ для підтримки та розробки технологій ШІ на базі існуючих освітніх, наукових та інших підрозділів Університету або нових лабораторій, центрів;
- забезпечення доступу до обчислювальних потужностей, ресурсів, необхідних для навчання й досліджень у галузі ШІ;
2.4.2. Інтеграція ШІ в освітній процес:
- розробка та впровадження курсів та програм, що включають вивчення ШІ та його застосувань у різних сферах знань;
- забезпечення за допомогою ШІ інноваційних підходів до викладання та навчання;
- використання ШІ для адаптації освітніх програм під індивідуальні потреби здобувачів вищої освіти, забезпечення персоналізованого навчання;
- використання ШІ у процесі акредитації освітніх програм;
- використання ШІ в управлінні освітнім процесом в Університеті;
- підтримка інклюзивності для здобувачів вищої освіти з особливими освітніми потребами;
- впровадження онлайн платформ, що використовують алгоритми ШІ для підвищення ефективності навчання.
2.4.3. Підвищення кваліфікації викладачів:
- проведення тренінгів, семінарів і курсів для викладачів щодо використання ШІ у викладанні та науковій роботі;
- створення мережі співпраці між університетами та підприємствами для взаємного обміну знаннями в сфері ШІ.
2.4.4. Етичні та правові аспекти використання ШІ:
- розробка етичних стандартів та принципів використання ШІ в освіті, включаючи захист приватності даних, недискримінацію та справедливість;
- забезпечення відповідності технологій ШІ чинному законодавству України та міжнародним стандартам у сфері освіти та досліджень.
2.4.5. Підвищення ефективності управління:
- впровадження ШІ для автоматизації адміністративних процесів управління Університетом;
- використання ШІ при підготовці проектів документів на підставі стандартизованих форм;
- створення інкубаторів для проектів за допомогою ШІ, спрямованих на сталий розвиток, зокрема в транспортній і аерокосмічній галузях;
- розробка систем ШІ для оцінки відповідності діяльності Університету Цілям сталого розвитку ООН;
- використання великих даних (Big data), аналітичних інструментів ШІ для аналізу даних щодо здобувачів вищої освіти, процесу навчання та інших аспектів діяльності Університету для прийняття більш обґрунтованих рішень, зокрема при здійсненні публічних закупівель, визначенні цінової політики тощо.
2.4.6. Підтримка інновацій та стартапів:
- створення умов для здобувачів вищої освіти та молодих науковців, які використовують ШІ для розробки інноваційних рішень, підтримка стартапів та проектів у цій галузі;
- організація хакатонів, конкурсів, програм інкубації для стимулювання творчості і розвитку ШІ-проєктів;
2.4.7. Міжнародна співпраця:
- розширення співпраці з міжнародними науковими установами, університетами та підприємствами для обміну досвідом та впровадження передових практик у сфері ШІ;
- участь у міжнародних програмах та проектах, що сприяють розвитку ШІ в освіті та науці.
3. Цінності та принципи використання штучного інтелекту
3.1. Університет підтримує раціональне використання інструментів Ш1, але за умови врахування вимог до інформаційної безпеки, конфіденційності даних, дотримання норм авторського права та академічної доброчесності.
3.2. Використання ШІ повинно бути спрямоване на підтримку та розвиток людського потенціалу, а не на його заміну. Технології ШІ орієнтовані на забезпечення благополуччя здобувачів вищої освіти, викладачів та всіх учасників освітнього процесу.
3.3. ШІ має сприяти забезпеченню рівних можливостей для всіх здобувачів вищої освіти, викладачів, науковців та інших фахівців, враховуючи різноманітні потреби, рівень підготовки та інші фактори. Технології ШІ повинні бути без упереджень і не допускати дискримінації за ознаками статі, раси, віку, інвалідності або інших ознак.
3.4. Стратегія полягає не в декларації загальних обмежень на використання генеративного ШІ, а в акцентуванні на особливостях його свідомого та відповідального використання.
3.5. Використання ШІ повинно бути прозорим для всіх учасників освітнього процесу, наукових" досліджень, а також для осіб, залучених до прийняття адміністративних, управлінських рішень. Алгоритми ШІ та їх рішення повинні бути зрозумілими і доступними для пояснення, щоб забезпечити довіру до результатів, отриманих за допомогою технологій.
3.6. Стратегія встановлює, що всі учасники освітньо-наукового процесу повинні дотримуватись основних принципів використання ШІ, які сприяють справедливому, етичному, безпечному та продуктивному його використанню, зокрема:
- академічна доброчесність - використання ШІ має відповідати принципам відкритої науки, доброчесності та об’єктивності наукових досліджень;
- безпека - заходи з кібербезпеки для запобігання несанкціонованого доступу до даних, захист особистих даних учасників освітнього процесу, а також забезпечення надійності й безпеки систем, що використовують ШІ;
- відповідальність - кожен учасник освітнього процесу несе відповідальність за кінцевий результат використання ШІ в Університеті відповідно до вимог чинного законодавства. У будь-якому разі відповідальність за зміст прийнятих за допомогою ШІ академічних та адміністративних рішень та документів, що встановлюють / підтверджують права, досягнення та інші обставини щодо освітньої, наукової, адміністративної діяльності особи несе людина, яка прийняла таке рішення або підписала такий документ. Використання ШІ виконує функцію допоміжного інструменту, який розширює можливості людини, даючи їй змогу ухвалювати обґрунтовані рішення. В Університеті мають бути створені механізми для забезпечення підзвітності використання ШІ та чіткого розподілу обов'язків і відповідальності за його застосування серед розробників, викладачів, адміністраторів і здобувачів вищої освіти. Ключову роль у цьому відіграє можливість аудиту, яка дає змогу оцінити алгоритми, дані й процеси проектування, особливо в критично важливих сферах застосування;
- етичність - забезпечення використання штучного інтелекту з дотриманням етичних норм і цінностей, що включає відповідальне використання технологій ШІ для досягнення позитивних результатів без негативних соціальних або етичних наслідків;
- захист від шкоди - технології ШІ повинні використовуватись таким чином, щоб мінімізувати можливість завдання шкоди, будь то через несанкціоноване використання особистих даних або прийняття некоректних рішень/
- конфіденційність - захист особистої й конфіденційної інформації учасників освітнього процесу, у тому числі правила та політика щодо збору, зберігання і обробки даних, а також забезпечення дотримання законодавства про захист персональних даних;
- надійність результатів - рішення, що приймаються за допомогою ШІ, повинні бути точними, перевіреними та вивіреними на реальних даних, щоб гарантувати надійність і відповідність очікуваним результатам;
- підтримка безперервного навчання - створення програм для підвищення кваліфікації та навчання всіх учасників освітнього процесу, що використовують або взаємодіють з ШІ, має бути важливою складовою політики;
- підтримка осіб з особливими освітніми потребами - ШІ має сприяти інтеграції здобувачів вищої освіти з різними потребами, зокрема через адаптивні технології, що покращують доступ до навчання для осіб з інвалідністю;
- принцип чесності - використання ШІ в освітньому процесі повинно бути орієнтоване на забезпечення справедливих і чесних умов для всіх його учасників. Алгоритми повинні діяти без упереджень і забезпечувати рівні можливості для здобувачів вищої освіти, враховуючи їхні індивідуальні особливості;
- прозорість - забезпечення чіткості і прозорості у використанні ШІ, що забезпечує зрозумілість алгоритмів, які використовуються для прийняття рішень, можливість перевірки результатів, доступ до інформації про те, які дані збираються й використовуються.
4. Напрямки застосування штучного інтелекту в Університеті
4.1. Напрямки використання ШІ в освітньому процесі:
1) Персоналізоване навчання та адаптивні системи:
- індивідуальні навчальні траєкторії (адаптивні навчальні платформи з урахуванням даних здобувачів вищої освіти; інтелектуальні репетитори, які можуть надавати додаткові пояснення, допомогу з розв'язанням задач, тестами, індивідуально налаштовувати матеріали та завдання для кожного здобувача вищої освіти);
- рекомендаційні системи (ШІ може запропонувати здобувачам вищої освіти рекомендації щодо навчальних матеріалів, курсів або додаткових ресурсів, книги, статті, курси в режимі онлайн або інші навчальні матеріали, що відповідають потребам кожного здобувача вищої освіти);
- використання ШІ для порівняння освітніх програм в Університеті з Національною рамкою кваліфікацій, вимогами Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО) та міжнародними стандартами;
- інтеграція модулів ШІ у внутрішні системи якості освіти для формування звітів у форматах, прийнятих НАЗЯВО.
2) Автоматизація оцінювання та тестування:
- автоматичне генерування тестів;
- автоматичне оцінювання завдань (автоматичне оцінювання вибору з множинних варіантів або коротких відповідей; використання інструментів для оцінки письмових робіт, таких як перевірка граматики, стилістики, а також перевірка на плагіат);
- оцінка прогресу в реальному часі (аналіз успішності здобувачів вищої освіти у реальному часі, надаючи викладачам та адміністрації Університету інформацію про проблемні аспекти навчання, що дозволяє швидко коригувати підхід до навчання).
3) Інтелектуальні навчальні асистенти:
- чат-боти та віртуальні асистенти (відповіді на запитання здобувачів вищої освіти щодо розкладу, курсу, дедлайнів, організації навчання в режимі 24/7).
4) Автоматизація і візуалізація освітнього процесу (навчальних матеріалів):
- переклад та локалізація матеріалів (автоматичний переклад навчальних матеріалів на різні мови, роблячи їх доступними для студентів з різних країн);
- використання ШІ для моніторингу і візуалізації освітніх результатів створення інтерактивних дашбордів для відстеження динаміки засвоєння компетентностей здобувачами вищої освіти, зокрема, при проведені аналізу відгуків та обробки даних анкет (здобувачів вищої освіти, роботодавців, науково-педадгогічного / педагогічного персоналу) щодо якості освітнього процесу з використанням Natural Language Processing (NLP);
5) Аналіз даних та прогнозування:
- прогнозування успішності здобувачів вищої освіти (системи на основі машинного навчання можуть передбачати, які студенти можуть зіткнутися з проблемами в навчанні, та вчасно надати рекомендації для їх підтримки);
- застосування аналітики освітнього процесу на основі великих даних (Big Data) для обґрунтування стратегічних управлінських рішень (набір, навантаження, фінансування тощо);
- використання ШІ для аналізу ризиків недоукомплектування програм, кадрових втрат, перевитрат ресурсів тощо;
- аналіз аудіо- і відеозаписів занять, оцінок здобувачів вищої освіти та відгуків за допомогою ШІ.
6) Аналіз поведінки здобувачів вищої освіти:
- аналіз даних з систем управління навчанням (використання інформації з систем управління навчанням для виявлення потенційних проблемних місць в курсах або у способах подачі матеріалу).
7) Інклюзивність та доступність навчання:
- адаптивні інтерфейси та ресурси для осіб з особливими освітніми потребами (автоматичні субтитри, голосові помічники та переклад, інтерактивні системи для людей з обмеженими фізичними можливостями);
- гнучкість у навчанні (створення гнучких моделей навчання, які дозволяють студентам вибирати найбільш комфортні для них формати навчання, враховуючи індивідуальні потреби і стилі навчання).
4.2. Напрямки використання ШІ в науково-дослідній роботі:
1) Аналіз великих даних (Big Data):
- обробка та класифікація даних (використання алгоритмів машинного навчання для класифікації, виявлення патернів і трендів у великих наборах);
- аналіз текстових даних (обробка текстових даних, таких як наукові статті, звіти, що дозволяє автоматично витягувати важливу інформацію, аналізувати тенденції в наукових публікаціях).
2) Прогнозування та моделювання:
- прогнозування наукових тенденцій (аналіз існуючих досліджень та трендів для прогнозування майбутніх напрямків у науці);
- моделювання складних систем (моделювання фізичних, хімічних, біологічних систем і процесів).
3) Автоматизація наукових процесів:
- автоматичне виконання експериментів (автоматизація проведення експериментів, збору і первинної обробки результатів, що збільшує швидкість і точність досліджень);
- автоматизація систем огляду наукових публікацій (автоматичне знаходження та аналіз найновіших наукових статей за певними темами, що дозволяє науковцям швидко ознайомлюватися з актуальними дослідженнями).
4) Генерація нових гіпотез та інновацій:
- алгоритми для відкриття нових зв’язків між даними (автоматичне виявлення кореляції або непомітні патерни в даних, які можуть стати основою для нових гіпотез);
- інтелектуальні системи для розробки нових матеріалів (прогнозування властивостей нових матеріалів чи молекул, що має важливе значення для наукових досягнень у фізиці, хімії, біотехнології).
5) Інтелектуальний аналіз наукових публікацій:
- перевірка на плагіат;
- аналіз цитувань та впливовості (використання метрики цитування для аналізу впливовості статей, досліджень або авторів, допомагаючи вченим орієнтуватися в актуальних джерелах).
6) Розпізнавання образів і відеоаналітика:
- аналіз зображень (виявлення закономірностей, особливостей в масиві зображень).
7) Пошук нових технологій та інновацій:
- аналіз наукових інновацій (обробка великих обсягів патентів і наукових статей, допомагаючи визначити інноваційні ідеї, які можуть стати основою для нових технологій);
- оптимізація досліджень (оптимізація параметрів експериментів, виявляючи найбільш ефективні умови для досягнення бажаного результату).
8) Колаборація та мережеві дослідження:
- аналіз співпраці між науковцями (аналіз наукових мереж для виявлення найбільш ефективних колаборацій і запропонувати потенційних партнерів для досліджень);
- розвиток наукових комунікацій (автоматичне перекладання наукових публікацій, полегшуючи комунікацію між науковцями різних мовних груп).
9) Етичні вимоги при використанні ШІ в наукових дослідженнях:
- при використанні ШІ в наукових роботах, автор зобов'язаний чітко вказати, яка частина результатів, текстів, гіпотез або ілюстрацій була отримана за допомогою ШІ, а яка створена безпосередньо дослідником;
- інструменти ШІ (назва, версія, дата використання, розробник) мають бути зазначені у примітках або у списку використаних джерел;
- забороняється подавати наукові роботи, які повністю або переважно згенеровані за допомогою ШІ без суттєвої участі автора;
- усі результати, що виникли із застосуванням генеративного ШІ, підлягають внутрішній перевірці на відповідність академічній доброчесності та мають бути відредаговані з дотриманням наукових стандартів.
- використання ШІ не повинно призводити до наукової фальсифікації, підробки даних чи порушення авторського права.
10) Контроль достовірності результатів, отриманих із залученням ШІ:
- результати наукових досліджень, що частково або повністю отримані з використанням ШІ, повинні бути підтверджені альтернативними методами: експериментами, ручними розрахунками, порівняннями з літературними джерелами;
- в Університеті впроваджується процедура внутрішнього аудиту ШІ- інструментів, що застосовуються в дослідженнях, із залученням фахівців з цифрової безпеки, етики та штучного інтелекту;
- рецензенти внутрішніх та конкурсних наукових робіт повинні оцінювати обґрунтованість використання ШІ, наявність помилок або галюцинацій, особливо у разі використання великих мовних моделей чи генеративних систем;
- для складних технічних моделей (наприклад прогнозування матеріалів, властивостей систем тощо) обов'язково документується:
- тип і джерело навчальних даних,
- логіка роботи моделі;
- повторюваність результатів у тестовому середовищі.
11) Внутрішня сертифікація інструментів ШІ, що використовуються у наукових дослідженнях:
- перед початком дослідницького проекту, що передбачає залучення нових інструментів ШІ, дослідник повинен подати до уповноваженої особи коротку заявку з описом:
- функціоналу ШІ;
- мети застосування;
- потенційних ризиків для даних, результатів або репутації Університету;
- в Університеті ведеться внутрішній реєстр дозволених до використання інструментів ШІ, до якого вносяться перевірені та апробовані системи;
- рішення щодо включення нового ШІ інструменту до реєстру ухвалюється робочою групою з впровадження ШІ за погодженням із науково-технічною радою Університету;
- один раз на рік здійснюється перегляд та оновлення реєстру з урахуванням поточних ризиків, нових технологій, стандартів безпеки та рекомендацій МОН.
4.3. Напрямки використання ШІ в адміністративному управлінні:
1) Автоматизація адміністративних процесів:
- автоматизація документообігу в Університеті, зокрема, складання проектів документів на підставі затверджених типових форм;
- управління розкладом;
- взаємодія зі здобувачами вищої освіти.
2) Оцінка та моніторинг ефективності:
- оцінка успішності здобувачів вищої освіти;
- аналіз ефективності викладачів і науковців;
- моніторинг якості освіти.
3) Рекрутинг та управління персоналом:
- автоматизація відбору кандидатів;
- аналіз ефективності роботи співробітників.
4) Управління фінансами та ресурсами:
- прогнозування бюджету;
- оптимізація витрат
- застосування ШІ для управління енергоресурсами Університету, його відокремлених структурних підрозділів, моделювання викидів СО2, виявлення енергетичних втрат.
5) Розробка систем ШІ для оцінки відповідності діяльності Університету Цілям сталого розвитку ООН.
5. Використання штучного інтелекту викладачами
5.1. Використання ШІ викладачами для створення навчального контенту.
1) Генерація навчальних матеріалів
Викладачі можуть використовувати ШІ для автоматичного генерування тестових питань, вправ і навіть лекційних презентацій на основі вже наявного навчального матеріалу. Це дає змогу викладачам заощаджувати час на рутинній роботі, зосереджуючи більше уваги на унікальних завданнях та розвитку критичного мислення у здобувачів вищої освіти. Зокрема, ШІ може допомогти у створенні індивідуальних або групових завдань, що відповідають рівню знань здобувачів, що підвищує ефективність навчання.
2) Адаптивне навчання
Системи ШІ можуть аналізувати успішність кожного здобувача та пропонувати йому найбільш відповідні завдання чи матеріали для подолання прогалин у знаннях. Викладачі можуть використовувати такі інструменти для персоналізованого підходу до навчання, що дозволяє охопити більше здобувачів вищої освіти та забезпечити більш ефективне засвоєння матеріалу. Викладачі мають керувати використанням ШІ, інтерпретувати його результати та інтегрувати їх у ширші навчальні стратегії.
5.2. Використання ШІ викладачами для оцінювання студентських робіт.
1) Автоматизоване оцінювання
Системи ШІ можуть автоматично перевіряти правильність виконання тестів з множинними варіантами відповідей або оцінювати математичні розв’язки. Це дає змогу значно скоротити час, витрачений на оцінювання, та забезпечити точність результатів. Для більш складних завдань, таких як есе або наукові роботи, ШІ може бути використано для попереднього оцінювання структури тексту, граматики, стилістики та виявлення плагіату. Однак, остаточне оцінювання таких робіт повинно залишатись за викладачем, оскільки він може надати більш обґрунтовану оцінку, враховуючи контекст і глибину аргументації.
2) Виявлення плагіату
ШІ може автоматично перевіряти роботи здобувачів вищої освіти на наявність плагіату за допомогою спеціалізованих програм. Ці системи порівнюють подану роботу з великими базами даних наукових статей, дисертацій, інтернет-ресурсів та інших джерел. Використання таких інструментів дає змогу викладачам швидко виявляти випадки несанкціонованого запозичення матеріалів, що сприяє дотриманню академічної доброчесності в навчальному процесі.
5.3. Використання ШІ в управлінських освітніх процесах.
1) Планування та організація навчального процесу
ШІ може значно покращити організацію навчального процесу через автоматизацію планування курсів, розкладів занять, а також оптимізацію використання ресурсів. Наприклад, ШІ може допомогти викладачам створювати найбільш ефективні графіки лекцій і практичних занять, враховуючи різні фактори: доступність аудиторій, графік студентів, а також максимальне використання часу. ШІ може допомогти у плануванні курсів та навчальних програм, аналізуючи дані про успішність студентів і пропонуючи зміни в програмі або структуру ванн і курсу, щоб покращити результативність навчання.
2) Оцінка ефективності навчальних програм
ШІ може здійснювати моніторинг результатів освітнього процесу, оцінюючи ефективність навчальних програм на основі даних про успішність здобувачів вищої освіти, їхні оцінки та рівень залученості в курс. Це дозволяє викладачам та працівникам навчальних підрозділів оперативно коригувати курси, підвищуючи їхню ефективність і відповідність сучасним вимогам.
5.4. Етичні аспекти і ризики використання ШІ викладачами.
1) Прозорість використання ШІ
Викладачі зобов’язані інформувати здобувачів вищої освіти про використання ШІ в освітньому процесі. Наприклад, якщо завдання чи оцінка частково обробляються з використанням ШІ, викладач повинен повідомити здобувачів про це та пояснити, як саме ШІ впливає на оцінку чи виконання роботи. Це допомагає уникнути непорозумінь і створює атмосферу довіри між викладачем і здобувачами вищої освіти.
2) Уникнення упередженості в алгоритмах
Викладачі повинні бути обізнаними в тому, що деякі системи ШІ можуть мати вбудовані упередження, особливо якщо вони базуються на великих даних, що містять соціальні, культурні або інші види упереджень. Викладача^ варто ретельно перевіряти такі системи, щоб уникнути можливих негативних наслідків для здобувачів вищої освіти, особливо з урахуванням соціальних та культурних аспектів навчання.
3) Захист даних студентів
Використання ШІ для обробки студентських даних вимагає особливої уваги до питання безпеки та захисту персональної інформації. Викладачі повинні дотримуватись вимог законодавства щодо конфіденційності даних і забезпечувати їхнє належне зберігання, обробку та використання. Важливо, щоб усі інструменти ШІ, що використовуються в навчальному процесі, відповідали стандартам безпеки та захисту даних.
5.5. Підготовка викладачів до використання ШІ.
Для ефективного використання ШІ викладачам необхідно пройти спеціальне навчання у рамках підвищення кваліфікації, яке включає як технічні аспекти використання програм, так і етичні питання. Це допоможе їм зрозуміти можливості та обмеження ШІ, правильно інтегрувати ці технології в навчальний процес та не допустити порушень академічної доброчесності.
6. Використання штучного інтелекту здобувачами вищої освіти
6.1. Здобувачі вищої освіти мають право використовувати ШІ як потужний інструмент для досягнення академічних цілей, однак це повинно відбуватись відповідно до принципів академічної доброчесності та етики. Використання ШІ повинно бути узгоджене з існуючими вимогами Університету та його політиками щодо навчальної діяльності.
6.2. ШІ не може замінювати власні зусилля здобувачів вищої освіти, а лише допомагає в обробці інформації, аналізі даних, створенні текстів чи вирішенні математичних задач. Університет заохочує здобувачів вищої освіти використовувати інструменти ШІ для покращення своїх навичок та досягнення результатів, однак із дотриманням етичних норм та стандартів доброчесності.
6.3. Дозволене використання ШІ здобувачами вищої освіти.
1) Допомога в навчанні та дослідженнях.
ШІ може бути корисним інструментом для полегшення навчального процесу та проведення досліджень. Здобувачі можуть використовувати різноманітні програми на базі ШІ для пошуку літератури, генерації ідей для рефератів, презентацій або наукових статей, для тестування знань та підготовки до іспитів, для перевірки, граматики та стилістики текстів, для отримання зворотного зв’язку щодо виконаних завдань.
2) Генерація текстів.
Системи ШІ для генерації текстів можуть допомагати здобувачам вищої освіти під час написання есе, курсових, лабораторних, практичних робіт або інших текстових завдань. Вони дозволяють за допомогою запитів отримувати ідеї для початку роботи, структурувати текст або знаходити відповідні аргументи та приклади для розкриття теми. Однак варто зазначити, що такий підхід не повинен призводити до плагіату чи автоматичного використання створених текстів без власних змін або доповнень. Здобувачі вищої освіти повинні уважно редагувати та адаптувати згенеровані тексти під свої власні ідеї та дослідження, а також правильно цитувати використані джерела.
3) Підготовка до іспитів.
ШІ може бути корисним для підготовки до іспитів. Здобувачі вищої освіти можуть використовувати інтелектуальні системи для тестування своїх знань, створення запитань для самоперевірки або отримання зворотного зв’язку на основі виконаних завдань. Системи можуть пропонувати адаптивне навчання, де складність завдань змінюється залежно від рівня знань, що дає можливість більш ефективно готуватись до іспитів або контрольних робіт.
4) Покращення комунікації.
ШІ може бути використаний для покращення комунікації між здобувачами вищої освіти та викладачами. Здобувачі вищої освіти можуть використовувати чат-ботів для отримання відповіді на поширені питання, а також для планування зустрічей або запитів про розклад, що дозволяє економити час на рутинних адміністративних питаннях і дає можливість зосередитись на більш важливих аспектах навчання.
6.4. Обов'язок декларувати використання ШІ.
1) Академічна доброчесність.
Використання ШІ повинно бути чесним і прозорим. Здобувачі вищої освіти зобов'язані декларувати, коли використовували інструменти ШІ для виконання завдань, особливо якщо ШІ відіграє значну роль у процесі створення тексту чи вирішення проблеми. Це має включати в себе вказівку на використані інструменти та програми, а також надані ШІ ресурси, якщо це має значення для роботи. Наприклад, якщо здобувач вищої освіти використовує ШІ для генерації частини тексту або перевірки правильності своїх розрахунків, ця інформація повинна бути зазначена у супровідних матеріалах до роботи.
2) Плагіат та авторство.
ШІ не повинен використовуватись для створення текстів, що не відповідають стандартам академічної доброчесності. Здобувачам вищої освіти категорично забороняється подавати роботи, повністю чи частково створені з використанням ШІ без зазначення цього факту. Подібні дії будуть розглядатися як порушення правил академічної доброчесності і можуть призвести до відповідних санкцій, включаючи скасування результатів іспитів або відрахування з Університету. Використання ШІ не повинно замінювати оригінальну роботу здобувача, а лише бути допоміжним інструментом.
6.5. Заборонене використання ШІ здобувачами вищої освіти.
1) Автоматичне виконання завдань.
ШІ не може бути використаний для автоматичного виконання завдань або написання робіт без участі здобувача вищої освіти. Це включає ’в себе використання ШІ для генерування текстів, есе, курсових, практичних, лабораторних або дипломних робіт без значної участі студента в процесі. Хоча ШІ може допомогти у формуванні ідей, створенні чернеток або аналізі інформації, остаточний продукт має бути результатом інтелектуальних зусиль самого здобувача вищої освіти.
2) Порушення правил авторського права.
Здобувачі вищої освіти не можуть використовувати ШІ для створення контенту, який порушує авторські права або інші інтелектуальні права. Вони повинні переконатися, що всі джерела, використовувані для створення їхніх робіт, є легальними, і що відповідні посилання на джерела наведені правильно.
6.6. Санкції за порушення.
Використання ШІ здобувачами вищої освіти без дотримання вимог академічної доброчесності може призвести до негативних наслідків. У разі порушення Політики щодо використання ШІ, здобувач вищої освіти може бути підданий дисциплінарним санкціям, включаючи:
- письмове попередження;
- перескладання іспитів чи курсів;
- відрахування з Університету.
Усі порушення повинні бути документально зафіксовані та розглянуті відповідною комісією з академічної доброчесності Університету, яка приймає рішення відповідно до внутрішніх правил.
7. Етика та доброчесність використання штучного інтелекту
7.1. Здобувачі вищої освіти, наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники Університету повинні бути поінформовані про належне використання ШІ в навчанні та дослідженнях.
7.2. Здобувачі вищої освіти, наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники Університету зобов’язані неухильно дотримуватися академічної доброчесності використовуючи ШІ під час своєї діяльності.
7.3. Порядок виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності, процедура розгляду факту порушення академічної доброчесності, порядок подання апеляції та її розгляд, що стосується випадків недоброчесного використання ШІ, проводиться згідно з Кодексом академічної доброчесності (СУЯ ХАІ-НМВ-К/001:2023) та Положенням про комісію з академічної доброчесності Університету (СУЯ ХАІ-НМВ-П/008:2019, редакція 2).
8. Формування компетентності з використання штучного інтелекту та заходи з впровадження систем штучного інтелекту
8.1. Робота з формування компетентності з використання ІЩ може здійснюватися за такими напрямами:
- включення тем про використання ШІ в освітні компоненти;
- підвищення кваліфікації науково-педагогічних, педагогічних та наукових працівників;
- освітні заходи (надання рекомендацій, консультацій, проведення семінарів, круглих столів, тренінгів тощо);
- публічні обговорення;
- спеціальні акції й кампанії з популяризації.
8.2. В Університеті проводяться можуть проводитися такі заходи з впровадження ШІ:
1) Протягом 1 місяця з моменту затвердження Стратегії:
- визначити уповноважену особу з питань використання ШІ в Університеті та робочу групу з числа представників освітнього, наукового і адміністративного напрямків для координації заходів з впровадження ШІ в Університеті, а також для отримання додаткової інформації та консультацій (далі - робоча група);
- робочій групі, адміністрації Університету спільно з викладачами та здобувачами вищої освіти провести опитування або фокус-групи для визначення, де і як ШІ може бути корисним у навчанні, дослідженнях та адміністративних процесах;
- визначити наявні кваліфікації серед викладачів, науковців, ІТ-персоналу, а також оцінити наявні технічні ресурси (сервера, програмне забезпечення, бази даних), які можуть бути залучені до проектів впровадження ШІ.
- уповноваженій особі з питань використання ШІ в Університеті та робочій групі на підставі цього пункту, результатів опитування та визначення кваліфікацій підготувати проект наказу про проведення в Університеті заходів з впровадження ШІ з визначенням їхнього конкретного змісту, термінів виконання і відповідальних осіб.
2) Протягом 3 місяців з моменту затвердження Стратегії:
- за пропозицією проректорів за напрямками роботи створюються групи впровадження ШІ в освітніх, наукових, адміністративних структурних підрозділах, які повинні розробити та впроваджувати плани заходів з використання ШІ у відповідній сфері діяльності Університету;
-науково-методичні комісії Університету (НМК-1, НМК-2, НМК-3) з урахуванням цієї Стратегії та Рекомендацій МОН повинні розробити базові рекомендації для освітніх програм (спеціальностей) щодо використання ШІ в освітній діяльності;
-науково-технічна рада Університету з урахуванням цієї Стратегії та Рекомендацій МОН повинна узагальнити рекомендації щодо використання ШІ в науковій діяльності;
- кожна кафедра повинна розробити Інструкцію впровадження політики використання генеративного ШІ в освітньому процесі на кафедрі з визначенням етапів впровадження політики щодо використання генеративного ШІ в навчанні, викладанні та оцінюванні з урахуванням специфіки освітніх програм, курсів, що забезпечуються кафедрою та Додатку № 6 Рекомендацій МОН;
- кожен освітній, науковий підрозділ Університету повинен включити до поточних планів питання використання ШІ та звітувати про це в установленому порядку;
- в рамках підвищення кваліфікації науково-педагогічних, педагогічних працівників повинен бути розроблений та впроваджений курс використання ШІ;
- курс (окремі теми) з основ ШІ повинен бути включений в освітні програми для здобувачів вищої освіти всіх спеціальностей;
- вводиться критерій використання ШІ при оцінюванні діяльності викладачів, науковців, завідувачів кафедр, деканів факультетів, керівників інших освітніх, наукових, адміністративних підрозділів, проректорів;
- уповноважена особа з питань використання ШІ в Університеті разом з робочою групою з урахуванням рекомендацій МОН складають оцінки придатності конкретної системи ШІ для подальшого використання в Університеті з огляду на ризики порушення прав людини, прав інтелектуальної власності, захисту персональних даних тощо.
3) Протягом 6 місяців з моменту затвердження Стратегії:
- системи ШІ повинні бути інтегрованими з існуючими освітніми системами (навчальні платформи, платформи для дистанційного навчання тощо);
- повинні бути посилені заходи з перевірки на плагіат та перевірки на неправомірне використання ШІ у роботах здобувачів вищої освіти та в наукових працях;
- повинні бути порівняними результати до і після впровадження ШІ (наприклад, якість навчання, рівень задоволення здобувачів, швидкість і точність оцінювання).
4) Протягом 9 місяців з моменту затвердження Стратегії:
- розширення використання ШІ - після успішного тестування масштабувати використання технологій ШІ на інші курси та адміністративні процеси.
5) Безстроково:
- постійний моніторинг та вдосконалення.
9. Прикінцеві положення
9.1. Стратегія набуває чинності з моменту затвердження вченою радою Університету та введення в дій) наказом ректора.
9.2. Стратегія разом з іншими нормативними актами Університету щодо регулювання відносин, пов'язаних з використанням ШІ, методичними, просвітницькими матеріалами, практичними кейсами для викладачів, науковців, здобувачів вищої освіти, дорожніми картами, прикладами дозволеного / забороненого використання ШІ, повинні бути доведені до всіх співробітників і здобувачів вищої освіти шляхом оприлюднення на офіційному вебсайті Університету і враховуватися в своїй роботі.
9.3. Уповноважена особа з питань використання ШІ в Університеті та робоча група, керуючись цією Стратегією та затвердженими планами заходів у відповідних напрямах діяльності, беруть участь у розробці проектів нормативних актів для розгляду на вченій раді Університету. Ці акти мають на меті врегулювання питань застосування ШІ, визначення прав і обов’язків учасників освітнього, наукового та адміністративного процесів, встановлення критеріїв неправомірного використання ШІ у роботах здобувачів вищої освіти, науковців і викладачів, процедур виявлення порушень академічної доброчесності, а також порядку декларування використання ШІ.
9.4. Зміни та/або доповнення до Стратегії вносяться у порядку, встановленому для її прийняття.
9.5. Відносини, що не врегульовані у цієї Стратегії, регулюються законодавством України.
