30/09/2025

Навряд чи вони були знайомі. Можливо, бачилися десь у ХАІ. Але на Меморіалі вони тепер поруч. Як і дата в їхньому житті — 29 вересня.

Олександр Бойко та Анатолій Кондратьєв.

Один навчався на Першому факультеті, інший працював у Студмістечку.

Обидва стали на захист країни.

Обидва віддали за неї життя — з різницею в один рік.

ОЛЕКСАНДР БОЙКО

Навесні 2014 року світ облетіли кадри, коли 50 українських військових під командуванням полковника Мамчура вийшли назустріч озброєним російським окупантам, що блокували аеродром Бельбек у Криму. Йшли на дула автоматів, співаючи Гімн, тримаючи бойовий прапор бригади та прапор України.

Серед них був 19-річний механік інженерно-авіаційної служби Олександр Бойко — майбутній студент факультету літакобудування.

Хлопець зі Слов’янська, який мріяв про крила. Навчання в ХАІ мало привести його назад — у рідну 204-у Севастопольську бригаду тактичної авіації. Був неодноразово нагороджений, серед відзнак — нагрудний знак «За зразкову службу».

29 вересня 2022 року, під час ракетного удару по аеродрому Миколаєва, випускник ХАІ Олександр Бойко загинув. Йому було 27 років.

АНАТОЛІЙ КОНДРАТЬЄВ

Співробітника Студмістечка ХАІ добре знали всі. Небайдужий, щирий, завжди готовий допомогти.

24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабної війни, він став волонтером: готував та розвозив обіди людям у метро і військовим на блокпостах. Влітку відновлював пошкоджені елеватори.

У червні 2023 року пішов у ЗСУ. Штаб-сержант 5-ї роти 1-ї штурмової групи 53-ї бригади. Позивний «Прапор». Побратими казали: «Прапор» — це сильний характер і завжди протягнута рука допомоги.

29 вересня 2023 року під селищем Водяне Покровського району життя Анатолія Кондратьєва обірвав ворожий снаряд. Йому було 44.

Тепер вони поруч. І на небі, і на фотографії Меморіалу.

Анатолій та Олександр.

Їхній останній подих, остання усмішка, останній погляд у небо — 29 вересня.

Вічна пам’ять і низький уклін від усього ХАІ.