19/03/2025

Він був з тієї когорти хайовців, яка, незважаючи на ранги та кабінети, нагороди, визнання, високі звання та посади, завжди залишалася хайовцем – студентом самого «найкращого і найавіаційнішого інституту». Так він колись пожартував на Дні ХАІ.

Федір Михайлович Муравченко – людина, яка присвятила своє життя створенню унікальних авіаційних двигунів, що підняли в небо легендарні літаки та вертольоти. Генеральний конструктор, випускник ХАІ 1954 року. 18 березня йому б виповнилось 96 років.

Народився в сільській глибинці на Дніпропетровщині. Федір був восьмою дитиною з дев’яти у родині Варвари Миронівни та Михайла Юхимовича. Голод і хвороби забрали життя сімох. Вижили тільки два брати: молодший Федір і старший Іван. Родина пережила і голодомор, і окупацію.

У 1944 році 15-річний Федір почав працювати в сільській кузні. Однокласники згадували: «Ще в школі очолював усе і вся. Коли тільки встигав?! Адже до школи-десятирічки йому доводилося щодня добиратися в райцентр пішки. І у відлигу, і в завірюху…»

Після школи, вмостившись на даху вагона товарного поїзда, Муравченко поїхав у Харків вступати до авіаційного інституту. Із навчанням у ХАІ у нього не було особливих труднощів – проблемою була відсутність матеріальної підтримки. Його батьки, які все життя пропрацювали в селі, не могли допомогти, тому Федір підробляв де тільки міг. Виручала стипендія, але грошей завжди бракувало. Серед однокурсників він вирізнявся не лише кирзовими чобітьми та солдатською шинеллю, які на початку стали основним «обмундируванням» відмінника ХАІ.

1954 року Федір Муравченко з червоним дипломом інженера-авіамоторобудівника прибув у Запорізьке ОКБ №478 (тепер це ДП «Івченко-Прогрес»). Починався новий етап у розвитку вітчизняної авіації — ера газотурбінних двигунів. Олександр Івченко, який тоді керував конструкторським бюро, збирав випускників авіаційних вишів з усього колишнього Союзу. Так Муравченко опинився в славетній команді…

Його розробки – двигуни Д-36, Д-136, Д-18Т – піднімали в небо Ан-72, Ан-74, Ан-124 «Руслан» та легендарну «Мрію».

Але зараз не про це. Не було такого Дня ХАІ, на який би не завітав випускник ХАІ Муравченко. І не було такого, щоб, завітавши до ХАІ, він не зайшов на рідний Другий факультет.

Сьогодні на корпусі "Моторки" – меморіальна дошка.

Справжньому хайовцю. Патріоту. Людині, якою пишається ХАІ.