23/01/2025

Вечір 23 січня 2024 року. Суха  статистика в новинах: «За допомогою ДНК-експертизи вдалося встановити ім'я чоловіка, фрагменти тіла якого  знайшли після повторних ударів рф по Київському району Харкова 23 січня, ним виявився - ЄВГЕН КОСТЮКОВ, студент 318 групи ХАІ…»

Це був страшний ранок для Харкова.

Селище Жуковського, рідні Жуки – кілька ракетних ударів.

Круг другого троллейбусу. Ранок. Пожежні машини, поліція, бите скло. На початку Астрономічної вулиці прикрито тіло. З-під ковдри - побіліла рука. Далі розрубана ракетою навпіл будівля санаторної школи №13…  Тут були дитячі спальні. Потрощений фасад «Волни».

За кільцем тролейбусу великий гаражний кооператив. Страшним набатом по металу б’ють десятки кувалд – це намагаються відкрити перекошені від вибуху ворота. На даху другого поверху купа покрученого металу. Фрагмент машини. До міста влучання кількасот метрів…

Тоді ще ніхто не знав, що це була машина нашого хайовця. Жені Костюкова. 3-й факультет.

Після першого удару о шостій ранку він допомагав сусідам забивати вікна, вивозив постраждалих. О 7.20 нова ракета вдарила прямо в його автівку…

Хтось з друзів потім написав -  «23 січня російські ракети прилетіли до мого рідного Харкова, у мій рідний район - Жуки. Я прожив там 25 років: дитсадок, школа, університет, друзі. Всі один одного знаємо. Тому шансів не було, що після цієї атаки я не побачу у сводках знайомих прізвищ. Ракета влучила у будинок, де жив мій однокласник зі своєю мамою. Мама вижила, а Жека ні. Його мама залишилась сама, без сина, чоловіка і будинка…»

ЄВГЕН КОСТЮКОВ. СТУДЕНТ ХАІ.

Світла пам'ять і наша молитва…