13/11/2020

Прес-служба ХАІ зацікавилася, як і завдяки чому сьогоднішній амбітний студент нашого університету перевтілюється у перспективного завтрашнього інженера. З цією метою було вирішено послухати професійну думку начальника навчально-методичного відділу Максима Романова. У результаті ми отримали значно більше: панораму освітнього процесу з оцінкою деяких принципових компонентів під об’єктивом виробничої затребуваності. Розповідь з цікавими подробицями наведено далі.

***

«Сьогодні у сфері освіти постає питання про те, як державним установам при підготовці фахівців точніше дотримуватися вимог ринку праці. Зменшення обсягів промислового виробництва певною мірою пов’язано з недостатньою кількістю висококваліфікованих кадрів, що зі свого боку є наслідком відсутності в Україні профільного закону про систему професійних кваліфікацій, яку бажано реалізовувати відповідно до міжнародних рекомендацій.

Хочу зазначити, що державні органи й організації, зокрема Міністерство освіти і науки України, Міністерство соціальної політики України, Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, Федерація профспілок України та Федерація роботодавців України, проводять плідну спільну роботу із удосконалення програм академічної мобільності (TEMPUS, Erasmus+), створення корпоративних навчальних центрів, модернізації методичних матеріалів тощо. Представники Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти активно цікавляться тим, як узгоджують навчальні заклади свої освітні програми з роботодавцями, наскільки детально з ними обговорюються компоненти ОП, як працює зворотний зв'язок між сторонами тощо. Але система підготовки кадрів потребує деяких змін. Для покращання нинішньої ситуації із профільним працевлаштуванням, як на мою думку, необхідно об’єднати всі перспективні ініціативи в нову кооперативну модель.

Заслуговує на увагу запропонований варіант структурно-логічної схеми співпраці (наведено далі. – Ред.).

Передусім слід провести аналіз ринку праці, зробити прогнозування потреби в кадрах, формалізувати вимоги до фахівців і розробити професійні стандарти. Після цього раціональною є процедура розробки освітнього стандарту, у якому було б чітко вказано, завдяки яким компетенціям, дисциплінам і методам навчання можна досягти результатів, що необхідні ринку праці. На базі освітнього стандарту вже можна формувати освітні програми й складати навчальні плани. Нині послідовність процесів, дуже часто, є зворотною, тому в українських роботодавців подекуди виникає незадоволеність знаннями й уміннями випускників.

У вітчизняній практиці донедавна не було професійних стандартів інженерів. Першим серед закладів вищої освіти України суттєвий крок у цьому напрямі зробив ХАІ разом із профільним об’єднанням роботодавців аерокосмічної галузі.

19 квітня 2018 року на засіданні інноваційного аерокосмічного кластера «Мехатроніка», який було створено з ініціативи голови правління ПрАТ «ФЕД» Попова Віктора Васильовича, було узгоджено рішення про початок створення системи підготовки кадрів для аерокосмічної галузі України й формування галузевої ради в межах кластера. Галузеву раду очолив голова правління ПрАТ «ФЕД».

Плідна дворічна робота складалася з наукових конференцій, семінарів і тренінгів, зокрема на базі ХАІ, і завершилася вона реалізацією пілотного проекту із затвердженням на національному рівні трьох галузевих професійних стандартів: «Інженер-конструктор (механіка) з авіаційної та ракетно-космічної техніки», «Інженер-технолог (механіка) з авіаційної та ракетно-космічної техніки» та «Інженер з підготовки виробництва авіаційної та ракетно-космічної техніки». Після випуску «перших ластівок» усі зацікавлені особи зрозуміли, що це можна робити.

У роботі брали участь співробітники 1-, 2-, й 4-го факультетів. Найбільш активно показали себе кафедри 103, 105, 202, 203, 204, 402 і 403. Зауважу, що на офіційному сайті ХАІ в спеціальному розділі ще навесні з’явилися проекти зазначених стандартів для громадського обговорення. Викладачі створили шаблони й макети як платформу для розгляду питань на державному рівні. При цьому були витрачено колосальні енергетично-часові ресурси на процеси переговорів, обговорення та розробки цих документів.

Електронний режим дав змогу залучити до співпраці провідні промислові підприємства. Від них ми регулярно отримували фідбек у вигляді відгуків і пропозицій. Представники ПрАТ «ФЕД», АТ «Мотор Січ», ДП «Антонов», ДП «Івченко-Прогрес» і багатьох інших підприємств, бюро, компаній і організацій надіслали багато пропозицій і подяк за таку діяльність.

Згідно з вимогами статті 10 Закону України «Про вищу освіту» науково-методичні комісії МОН мають переглянути освітні стандарти й узгодити їх із вимогами професійних стандартів. Відповідальні особи, які організують навчальний процес, повинні будуть модернізувати власні освітні програми, більше контактуючи з роботодавцем.

Професійні стандарти слід розробити для всіх професій, до яких ми готуємо фахівців. Після їх упровадження настане етап створення кваліфікаційних центрів. Відповідно до Закону України «Про освіту» лише такий підрозділ уповноважений проводити оцінювання з метою присвоєння професійної кваліфікації, також його співробітники можуть проводити первинний аналіз щодо якості підготовки фахівців за певними освітніми програмами. Іншими словами, сьогодні в дипломі випускника наведено академічну кваліфікацію, наприклад, «бакалавр з … спеціальності». Для того щоб ми мали право писати «інженер-конструктор» або «інженер-технолог», людині, яка претендує на певну кваліфікацію, слід пройти атестацію в акредитованому центрі.

Галузеві ради разом із своїми кваліфікаційними центрами завдяки наявності сучасного високотехнологічного обладнання й досвіду його використання потенційно можуть бути членами міжнародних освітньо-методичних консорціумів для розробки спільних міжнародних освітніх програм. Їх бази підходитимуть для апробації нормативних частин ОП, розроблення методичних рекомендацій і рекомендацій щодо матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу.

У сукупності це сприятиме працевлаштуванню випускників, отже, найближчим часом плануємо відкрити такий центр на базі кластера «Мехатроніка».

Приємно усвідомлювати, що ХАІ є одним з перших закладів вищої освіти України, який має комплексний підхід до підготовки кадрів для аерокосмічної галузі. ХАІ разом із інноваційним кластером «Мехатроніка» створює узгоджену з вимогами сучасності галузеву систему підготовки кадрів. До речі, відома багатьом дуальна освіта є важливим елементом загальної системи».