29/01/2025

Січень 1918 року…

Після доби знущань 27 полонених юнаків зі Студентського куреню перед дулами рушниць. Гімназист Григорій ПИПСЬКИЙ розбитими губами намагається заспівати «Ще не вмерла Україна». Слова підхоплюють інші… Залп.

30 грудня 2022 року. Беззбройний солдат з жовто-блакитним шевроном під прицілом автомату. Крик «Знімай!». Солдат піднімає очі на вбивць і тихо відповідає «Слава Україні!».

втоматні черги б’ють прямо в обличчя… Олександр МАЦИЄВСКИЙ, 119 ОБрТрО.

Між подіями 104 роки. Але ж ті самі люди натискають на курок і куля за слово УКРАЇНА.

Може саме тому Крути і через 107 років не відпускають… Бо все це ми бачили - і ворога під Києвом, і жовто-блакитну стрічку, і сухе клацання затвору…

Тож вшановуємо пам’ять Героїв Крут! І нехай пам’ять про юнаків, що не схилилися перед розстрільною командою, завжди живе у наших серцях. Як і остання пісня студентів про відданість рідній землі, при віру в ВІЛЬНУ ЄДИНУ УКРАЇНУ.