Віртуальний меморіал пам’яті загиблих у війні з рф

Студенти та співробітники ХАІ разом з усіма українцями стали на захист своєї землі, герої кожен день боронять Україну на фронті й у тилу. Національний аерокосмічний університет ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» щиро дякує за мужність і відвагу працівників та студентів університету, які зараз захищають нашу країну.

На превеликий жаль, багато з наших героїв навічно полягло у боротьбі з російською навалою. 
Для вшанування пам’яті загиблих з ХАІ, які віддали свої життя за нашу незалежність, було створено віртуальний меморіал пам’яті загиблих у війні з рф. Вічна памʼять героям і низький уклін!

Антоненко Антон

Випускник 301-ої кафедри 3-го факультету 2007 року. Загинув 24 квітня 2022 року під час ракетного удару по заводу в місті Кременчуці (влучання 9 ракет).

Баришев Максим

Випускник 5-го факультету 1998 року (мешкав у 12-му гуртожитку). У 2014-му добровольцем став на захист України. Поліг у бою 16 лютого 2023 року.

Бережний Вадим "Канада"

Студент 106-ої кафедри 1-го факультету. Доброволець. Поліг у бою при звільненні Харківщини 11 жовтня 2022 року, рятуючи життя пораненого побратима.

Біжанов Олександр

Студент спеціальності «Інформаційно-вимірювальні технології» 3-го факультету. 22 роки. Загинув в ніч на 21 жовтня 2023 року внаслідок ракетного удару по терміналу «Нової пошти» в селищі Коротич (загинуло 6 співробітників). Єдиний син у матері.

Бобрівник Вадим

Випускник ХАІ 2007 року. Відслужив строкову службу, у 2009-2015 роках проходив службу в МВС. У 2020 році уклав контракт на проходження військової служби в лавах 11-го зенітного ракетного полку Повітряних сил ЗСУ. Поліг у бою 9 травня 2022 року в районі села Цупівка на Харківщині - отримав смертельні поранення під час мінометного обстрілу ворожої ДРГ. У Вадима залишилися дружина та 10-річна донечка. На фасаді Полонської гімназії № 6 відкрито меморіальну дошку, а на фасаді будинку, в якому живуть батьки Вадима Бобрівника, створено меморіальний мурал.

Бойко Олександр

Випускник 1-го факультету. Служив у Севастопольській бригаді тактичної авіації. У 2014-му був серед 50 українських військових під командуванням полковника Мамчура, які  під українським прапором вийшли назустріч озброєним російським окупантам, що блокували аеродром Бельбек. Загинув 29 вересня 2022 року під час ракетного удару по місту Миколаєву.

Візіряко Андрій

Начальник відділу технічних засобів навчання. З 24.02.2022 забезпечував в ХАІ функціонування інтернет–ресурсів та зв’язку. Загинув ввечері 28 квітня 2022  року біля Головної прохідної під час обстрілу університету «градами». Близько 18-00 повертався до ХАІ та розмовляв з дружиною по телефону, в цей момент на ХАІ полетіли «гради».  Сиротою залишився маленький син.

Воронкін Максим «Урал»

Студент-заочник першого факультету групи 1-92аг (рік вступу до ХАІ – 2022).  Солдат відділення зв’язку навчальної штурмової роти 3-ї окремої штурмової бригади. 19 березня 2023 року отримав важке поранення у страшних боях в промзоні Бахмуту. Помер 8 липня 2024 року через ускладнення після поранення.

Гавриленко Сергій

Випускник 2 факультету 2002 року. У 2014-2015 роках працював Головою Охтирської районної державної адміністрації. З 20.06.2017 року офіцер ЗСУ. Поліг у бою на Харківщині 12 березня 2022 року.

Герасимов Денис "Бірч"

Студент групи 348. У 18 років став добровольцем. Боєць 12-ї бригади оперативного призначення Нацгвардії України "Азов". Поліг у бою 20 вересня 2023 року через місяць після свого 20-річчя.

Глуховеря Віктор

Співробітник студмістечка ХАІ, поліг у бою. Проживав у селі Володимирівка Карлівської громади, Полтавщина. Став на захист України в лютому 2023 року. Молодший лейтенант, командир аеромобільного взводу. Поліг у бою 16 серпня 2023 року в районі селища Роботиного Запорізькій області (мінометний обстріл). 14 вересня йому мав би виповнитися 41 рік.

Доценко Анатолій, кіборг ДАП, позивний «Кент»

випускник 4 факультету 2004 року за спеціальністю «Газодинамічне та імпульсне обладнання». Жив у 8 гуртожитку, друзі назвали Кент, звідти й позивний. Після ХАІ - молодший лейтенант. З 2007 року начальник планово-економічного бюро ДП «Антонов». Активний учасник Революції Гідності, з перших днів на Майдані. Літом 2014 року взяв відпустку на роботі та добровільно вступив до батальйону УНСО. З листопада 2014 року служив у 81-ій окремій аеромобільній бригаді (військова частина В4745). Учасник боїв за Міжнародний аеропорт «Донецьк». Кіборг. 20 січня 2015 року загинув в районі ДАП, коли група бійців потрапила у засідку та прийняла бій. З того дня числився в списках зниклих безвісти. Лише через деякий час був упізнаний за результатами ДНК. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Дремасов Гліб, позивний «Пітон»

Студент заочного факультету за спеціальністю «Менеджмент». Батьки – випускники ХАІ. На фронті з 2018. Старший солдат 25-ої окремої повітряно-десантної бригади. Поліг у бою 14 квітня 2022 року під містом Авдіївкою. Упізнаний за ДНК у вересні 2023 року. До цього вважався зниклим без вісті (з опису на розшук: На собі мав «смертник» і жетон 25 бригади; на правій руці срібна печатка «25 вдв»; каска «ПІТОН»). Орден “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Єрмоленко Олександр, позивний "Водолій"

Магістр ХАІ. Старший лейтенант. Начальник мінометної прикордонної застави, командир групи реагування. До навчання в ХАІ закінчив Національну академію сухопутних військ імені Сагайдачного, ніс службу у Державній прикордонній службі. Викладав артилерійську справу для підвищувачів кваліфікації. Планував майбутню кар’єру, тому вступив до магістратури ХАІ. З 24.02.2022 року з побратимами із Житомирського прикордонного загону захищав підступи до Києва. Нагороджений орденом "За мужність". Поліг у бою 5.07.2023 року на Луганському напрямку. Залишилися дружина й троє неповнолітніх діток.

Кондрат’єв Анатолій, позивний «Прапор»

Співробітник студмістечка. 24 лютого 2022 року пішов працювати волонтером на кухню, допомагаючи в приготуванні та розвозу готових обідів для людей в метро, а також військовим на блок постах. В серпні 2022 року, отримавши повістку, пройшов ВЛК, у червні  2023  був призваний. Пройшов підготовку курсантом та отримав спеціальність стрілець-снайпер, після чого був зарахований до  53 ОМБр 2 МБ 5 Роти 1 штурмової групи військової частини А0536. Штаб-сержант. Під час служби приймав участь у всеукраїнських змаганнях серед піхоти, отримавши грамоту за найкращий час з подолання психологічної смуги перешкод. 29 вересня 2023 року поліг у бою під населеним пунктом Водяне, Покровського району, Донецької обл.

Костюков Євген

Студент 3-го факультету. Загинув 23 січня 2024 року під час ракетного удару по селищу Жуковського. Вранці після першого удару вивозив постраждалих сусідів. Ракета вдарила прямо в його автівку. Сила вибуху була така, що двигун від машини знайшли за 500 метрів на даху двоповерхової будівлі

Круліковський Олексій

Випускник 201-й кафедри 2-го факультету 2008 року за спеціальністю «Газотурбінні установки і компресорні станції». Працював інженером-конструктором відділу силових установок та реверсивних пристроїв ДП "Івченко-Прогрес". Загинув при ракетному обстрілі Запоріжжя 5 квітня 2024 року.

Кузнецов Олег

Співробітник студмістечка, головний електрик. Загинув 26 квітня 2022 року під час артобстрілу району університету (Лісопарк). Без батька залишилося сім дітей. "Знайшли батька вже ввечері. Там були вибухи, потрапляння. Мабуть, саме в цей час він потрапив під обстріл» 

Куліш Михайло

Студент 103-ої кафедри 1-го факультету. Доброволець. 21 рік. Поліг у бою 26 червня 2022 року через тиждень після захисту бакалаврської роботи. Нагороджений орденами.

Куцовський Ігор

Випускник 205 кафедри » 2-го факультету 1999 року за спеціальністю “Аерокосмічна теплотехніка”. Працював у Черкасах. У травні 2023 року був призваний до ЗСУ, де служив навідником механізованого відділення. Поліг у бою 2 жовтня 2023 року на Донеччині, отримавши поранення несумісні з життям. Ігорю було 49 років.

Лисенко Микола

Випускник університету. Мешкав у селі Піщанці Дніпропетровської обл. Поліг у бою. Інформації більше немає, триває пошук.

Лінський Дмитро, позивний «Сектант»

Навчався в ХАІ у 2012-2014 роках. Активний учасник Революції Гідності. На початку 2015-го залишив навчання та приєднався до полку «Азов». Воював в АТО. На 24 лютого 2022 року обіймав посаду снайпера підрозділу розвідки ОЗСП «Азов» НГУ. Старший солдат. Боронив місто Маріуполь та завод «Азовсталь». Поліг у бою 28 лютого 2022 в районі села Лебединське під Маріуполем. Нагороди: «Козацький хрест» ІІІ і ІІ ступенів, «Ветеран війни», «За участь в антитерористичній операції». Орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). Залишилися дружина та неповнолітній син. Дружина: «Останній дзвінок був 28 лютого вранці. За всі ці дні нічого не їв крім снікерсів і коли. Навіть в останньому відеозв’язку я бачила, що він дуже втомлений. Все говорив, що то не важливо, енергія є, а значить буде перемога. О 14.00 попередив, що має перерву і піде поспить хоча б з дві години. Телефон вимкне, тож зв’язку не буде. О 14.30 прийшло останнє повідомлення: “Я дуже втомлений”. На зв'язок Дмитро більше не виходив. До 10 березня я все чекала, що він мені хоча б напише…»

Любимов Артем

Випускник 1-го факультету 2017 року за спеціальністю «Технології виробництва літальних апаратів». Доброволець. Загинув 15 березня 2022 року обороняючи місто Київ. Троє діточок залишилися без батька. Сторінку у ФБ неможливо дивитися без сліз, без дітей не міг жити.

Мандрик Григорій, позивний "Кузнець"

Випускник 104-ої кафедри 1-го факультету. Захоплювався виробами з металу, кував ножі та катани, звідси й отримав позивний «Кузнець». 24.02.2022 року добровольцем пішов на фронт. Звільняв Київщину, Херсон. Поліг у бою 20 січня 2023 року в селі Кліщіївці. Нагороджений трьома орденами. Залишилася наречена, з якою він так і не встиг одружитися.

Михальчук Іван

Випускник 1-го факультету 2016 року, спеціальність «Літаки і вертольоти». Із відзнакою закінчив Комунальний заклад «Маріупольський міський ліцей». Навчався в ХАІ. Після університету працював інженером з обслуговування пасажирських літаків Boeing у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Прогрестех-Україна». Захоплювався літературою, шахами та настільними іграми. Із початком повномасштабного вторгнення став на захист Батьківщини. Служив у лавах 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади ЗСУ. Поліг у бою 15 вересня 2024 року на Донеччині. У Івана Михальчука залишилися батьки та сестра.

Мойса Олександр

Випускник 6-го факультету за спеціальністю «Менеджмент» 2009 року. Доброволець. На фронті з липня 2022 року. 20 жовтня 2022 року не витримало серце. У бабусі залишилося тільки одне фото – на військовому квитку.

Мороз Сергій, позивний «Шахід»

Випускник 2020 року. Закінчив Слов'янський авіаційний коледж, працював у ДСНС та паралельно з цим навчався в ХАІ. Служив за контрактом у ЗСУ з 2015 року. Брав участь в АТО. Під час повномасштабної війни командував інженерно-саперним взводом 106-го окремого батальйону територіальної оборони ЗСУ. Загинув від ракетного обстрілу 8 листопада 2022 року під час виконання бойового завдання під Сватовим на Луганщині. «Дуже привітна і сильна була людина, командир саперів, на таких тримаються ЗСУ».

Овчаренко Богдан

Студент 1-го факультету. Доброволець з січня 2023 року. Солдат 207-й механізованої бригади. Загинув 25 квітня 2023 року під час ракетного удару по місту Словʼянську на Донеччині. Йому було лише 19 років. Батьки деякий час були вимушені приховувати його загибель, бо проживали на окупованій території Луганщини.

Олійник Артем

Випускник 3 факультету 2002 року. Старший лейтенант. Служив офіцером служби захисту інформації в автоматизованих системах у 65-й бригаді. Поліг у бою на Запорізькому напрямку під Роботино 10 лютого 2024 року.

Пазич Ігор

Випускник 2019 року. У 1988 році закінчив Ленінградське військове технічне училище. Другу вищу освіту отримав в ХАІ. Капітан. Бортовий-технік 18-тої окремої бригади армійської авіації імені Івана Сікорського. Загинув 6 березня 2022 року в районі населених пунктів Михайлівка й Архангельське на Миколаївщині, зупиняючи ворожу колону, що сунулася з Баштанки на Кривий Ріг. Його Мі-8 російські окупанти збили ракетами ПЗРК. За успішне виконання бойових завдань був нагороджений орденами Богдана Хмельницького ІІІ і ІІ ступенів. Другим – вже посмертно.

Пальоха Андрій

Випускник 1-го факультету 1998 року за спеціальністю «Технології виробництва літальних апаратів». Після ХАІ - молодший лейтенант. Працював провідним інженером в Інституті сцинтиляційних матеріалів (ІСМА) Національної академії наук України. 20 лютого 2015 року був мобілізований командиром зенітного взводу 58 окремої мотопіхотної бригади. З 2020 року служив у Роменському територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки на посаді старшого офіцера мобілізаційного відділення. У складі ТРО боронив Сумський кордон та воював на Донецькому напрямку. Капітан. Командир взводу вогневої підтримки 152 батальйону ТРО. 21 березня 2024 року зв'язок обірвався. Вважався зниклим безвісти. Майже два тижні рідні жили надією. Пізніше з’ясувалося, що Андрій поліг у бою 22 березня 2024 року під час артилерійського обстрілу в районі селища Терни Краматорського району Донецької області.

Пільщиков Андрій, позивний «Джус»

У 2010-му вступив до ХАІ, а у 2011-му - до Харківського національного університету повітряних сил імені Кожедуба. Капітан. Служив льотчиком-винищувачем у складі 40-ї бригади тактичної авіації. У небі провів понад 500 годин. З початком повномасштабної агресії захищав небо України. Брав участь у повітряній обороні Києва в складі підрозділу, який називали «Привиди Києва». Загинув 25 серпня 2023 року під час зіткнення двох навчально-бойових літаків L-39. Нагороджений орденами «За мужність» III ступеня та «За мужність» II ступеня (посмертно). На його честь в'їзд Трінклера у Харкові став в'їздом Джуса.

Побережний Максим

Випускник  університету за спеціальністю «Програмне забезпечення» 2002 року.  Доброволець. На фронті з 24 лютого 2022 року. У жовтні 2023 року не витримало серце.

Поляков Андрій, позивний "Бізон"

Випускник 1-го факультету. Студентом активно працював у профкомі, з 2001 по 2003 роки був головою профбюро 1-го факультету. Доброволець з 25.02.2022 року.  Звільняв Київщину, Харківщину. Командир інженерно-саперного взводу. Поліг у бою на Бахмутському напрямку 26 жовтня 2023 року. Є петиція про присвоєння звання «Герой України».

Прідачін Володимир, позивний "Південний"

Випускник 1-го факультету 1988 року. Доброволець. Старший лейтенант, начальник групи сил підтримки штабу в/ч А7291. З родиною проживав у селищі Південне під Харковом, звідти й позивний. Загинув виконуючі бойове завдання на півночі Харківської області 4 лютого 2024 року.

Пролесковський Дмитро

Випускник 2013 року. Працював у сфері ІТ-технологій. Уродженець Криму. У 2022 році разом з родиною переїхав до Львова. Доброволець з лютого 2022 року. Воював у лавах 4-ої окремої танкової бригади імені гетьмана Івана Виговського Корпусу резерву Сухопутних військ ЗСУ. Указом Міністра оборони України за особисту мужність був нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу». Загинув 11 січня 2023 року. «Він був дуже сміливою людиною з чіткою громадянською позицією. Дмитро та Даша були одними з перших волонтерів нашого Центру, ще на початку його заснування, з того часу багато допомагали в реабілітації рукокрилих взимку та випускали врятованих тварин з нами навесні. Так боляче, що війна забирає найкращих...»

Редькін Руслан

Випускник 2002 року. Підполковник. Командир авіаційної ескадрильї спеціального призначення ДСНС. Учасник АТО, боїв за Донецький та Луганський аеропорти. Загинув під Харковом в районі села Лизогубівка після падіння гелікоптера Мі-8Т, що слідував за маршрутом Ніжин-Чугуїв, для забезпечення перевезення особового складу й гуманітарної допомоги в зоні АТО. Близько 10:00 вийшов останній раз на зв'язок і зник з радарів. Через негоду його шукали майже добу. Гелікоптер розбився та згорів, екіпаж загинув. Є вірогідність, що вертоліт був збитий із ПЗРК. 15.04.2014 року Указом президента України нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Рожков Павло

Навчався на 4-му факультеті ХАІ за спеціальністю «Нетрадиційні джерела енергії» у 2007-2010 роках (потім перевівся). Доброволець тероборони. Солдат, стрілець 1-го стрілецького відділення 3-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти. Поліг у бою 13 червня 2022 року за селище Пітомник на Харківщині. Нагороджений орденом "За мужність ІІІ ступеню".

Рукас Дмитро

Випускник-червонодипломник 4-го факультету 2018 року.  Після ХАІ  із друзями започаткував власну справу й упевнено йшов до успіху. У лютому 2022 року приєднався до добровольчого загону місцевої ТРО. Службу проходив на посаді зовнішнього пілота безпілотних літальних апаратів у військовій частині А 3449. Поліг у бою 12 листопада 2023 року. У захисника залишилися маленький син та дружина.

Самощенко Сергій

Випускник спеціальності «Приладобудування" 3-го факультету 1992 року.  Вільно володів німецькою мовою. Працював учителем у селі Шулешівка на Путивльщині, викладав німецьку мову та фізичну культуру.  Тренував дитячу футбольну команду. Доброволець з березня 2022 року. Старший лейтенант, командир 3-го мотопіхотного взводу 2-ї мотопіхотної роти військової частини А4427. Мав поранення нижньої кінцівки, двічі контужений. Після поранень отримав пропозицію  працювати при штабі, але не покинув своїх побратимів, сказавши: «Або я додому приїду сам з перемогою, або  привезуть під прапором!» Поліг у бою 27 квітня 2023 року південніше села Кузьмине в районі Серебрянського лісництва на Луганщині.

Свистула Андрій

Випускник 401-ї кафедри 1999 року (проживав у ХАІ-8). Працював начальником сектору у ракетно-космічній галузі на КБ «Південне», місто Дніпро, звідти й позивний. Доброволець. Старший лейтенант, командир взводу. Брав участь у боях за Рубіжне та Комишуваху на Луганщині, Слов’янськ, Ізюм. Поліг у бою 4 листопада 2022 року під селищем Майорським на Донеччині. «Чудовий друг, талановита людина з гарним почуттям гумору, патріот свого міста та країни. Він неймовірно любив своїх доньок і дружину!».

Свящук Андрій

Доцент кафедри філософії, випускник 1-го факультету університету. Доброволець. Загинув 7 березня 2024 року під час ракетного удару по місту Одесі. «Він міг не піти на війну як кандидат наук, однак у нього не виникло жодних сумнівів щодо місця, де він мав бути. Як не було і сумнівів щодо необхідності його участі у волонтерській діяльності з 2014 року. Йому не потрібні були гасла та заклики, він пішов відстоювати свої цінності, першою з яких була Батьківщина».

Славгородський Олександр

Випускник 2-го факультету 1981 року. Обожнював небо й літаки. Часто їздив у ХАІ на заходи, присвячені авіації, був постійним відвідувачем аерофестивалей у селищі Коротич. Після ХАІ за розподілом працював за Північним полярним колом, але потім повернувся в Ізюм. Відкрив власну справу – збудував СТО, багато років обіймав керівні посади у дорожній службі Ізюма. Загинув 9 березня 2022 року під завалами будинку на вулиці Першотравневій 2. Черговий російський обстріл зруйнував два під’їзди житлової будівлі. Загинули майже півсотні людей. «23 лютого, за день до повномасштабної війни, Олександр востаннє бачився зі своєю донькою Оксаною. Вітав її з річницею весілля. Останній дзвінок від нього був 7 березня. Далі донька не мала жодної звістки про тата і більше місяця намагалася хоч щось з’ясувати про його долю. 22 квітня Оксані повідомили, що знайшли його тіло».

Троян Валерій, позивний «Троя»

Випускник ХАІ 2005 року. Старший лейтенант. Командир стрілецького взводу 206-го окремого батальйону 241-ї бригади територіальної оборони ЗСУ. У лютому 2023-го в боях під Бахмутом отримав важке поранення ноги. У стрій повернувся спираючись на палицю та відмовившись від проходження ВЛК - так поспішав до своїх бійців. Відновлювався вже у підрозділі. Поліг у бою 17 березня 2024 року на Мар’їнському напрямку.  «Тим ранком на позиціях “Троя” першим зустрів штурмову групу противника. Ніхто не сумнівався - він стоятиме за своїх людей до кінця…

Фурніченко Ігор

Випускник 7-го факультету за спеціальністю «Прикладна лінгвістика» 2023 року. Розумний, зважений, був улюбленцем курсу: «Він тихий хлопець був, не летіли іскри, як ото буває, але такий теплий-теплий». Батько - учасник бойових дій, інвалід АТО. Мами немає. Доброволець. Поліг у листопаді 2023 року під час виконання бойового завдання.

Хлопяник Іван

Випускник Аерокосмічного ліцею університету 2002 року, випускник 3-го факультету 2008 року. Поліг у бою 15 грудня 2023 року під містом Марʼїнкою.

Хорощак Катерина

Студентка 353 групи 3-го факультету, міс СУЛА 2020 року. Загинула близько 7.20 ранку 23 січня 2024 року під час ракетного удару по селищу Жуковського. Ракета Х-22 влучила прямо в квартиру Катерини. Її хлопця та одногрупника Костянтина Кобзєва у критичному стані з опіками та важкими травмами кінцівок через декілька годин дістали з-під завалів (хлопцю ампутували ногу)

Шкарбун Дмитро

Закінчив Харківський інститут льотчиків, потім ХАІ - випускник 2005 року. Підполковник, 456-та бригада транспортної авіації. З травня 2014 року учасник АТО. 14 липня 2014 року близько 12.00 в районі міста Краснодон над Луганщиною військово-транспортний Ан-26 на висоті 6500 м. було підбито ракетою з території Російської Федерації. В результаті ураження лівий двигун та електрообладнання літака відмовило, після чого АН-26 почав завалюватися на ліве крило з розворотом вліво. Літак упав поблизу села Давидо-Микільське - пілоти ціною власного життя відвели літак від населеного пункту. З 8 осіб, котрі були на борту, 2 загинуло - Дмитро Шкарбун та майор Дмитро Майборода, один пілот потрапив у полон. Обидва Дмитра були не просто колегами, вони довгий час товаришували. Дмитро Шкарбун міг врятуватися, але він допоміг своєму командиру і другу продовжити рух літака, утримуючи його від зривання в штопор, щоб їхні побратими встигли врятуватись. Без чоловіка та батька залишилися дружина та син. 31 жовтня 2014 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (посмертно). 17 квітня 2015 року гвардії майору Дмитру Шкарбуну присвоєно чергове військове звання підполковник (посмертно).

Шрубек Євген

Випускник Аерокосмічного ліцею ХАІ, випускник 7-го факультету за спеціальністю «Психологія» 2010 року. Доброволець із 24 лютого 2022 року (повернувся з-за кордону, де працював Senior.NET Developer в GR8 Tech). Солдат. Поліг у бою 15 травня 2022 року біля селища Пітомник, обороняючи Харків. Нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно).

Юровський Владислав

Випускник 301 кафедри 3-го факультету 1994 року. Приймав активну участь у Євромайдані (м. Харків), а починаючи з 2014 року активно займався волонтерською діяльністю.
З 2017 року приймав участь у АТО на Донецькому напрямку. Був одним з засновників територіальної оборони Харківської області. Станом на лютий 2022 року - майор ЗСУ, заступник начальника штабу Харківської бригади ТРО 113 (ВЧ А7041). Загинув 2 березня 2022 року під час удару авіабомбою по розташуванню 113 бригади ТРО у Харкові (тоді загинуло 16 бійців). «02.03.2022 року ворожою авіацією був здійснений обстріл ОКП військової частини А7041, в результаті обстрілу ОКП був знищений. Але це не зламало військовослужбовців, а навпаки додало це більше злості та ненависті до ворога…»