Вадим Григорович Кононенко – яскрава і самобутня особистість, людина глибоких знань, твердої життєвої позиції і принципових переконань. Це був чудовий педагог! Глибокі професійні знання в області технологій літакобудування, послідовність викладу матеріалу, використання технічних засобів дозволяли студентам якісно засвоювати науковий матеріал. Захоплююча, творча форма читання лекцій, загальна культура мови була характерна для професора В.Г. Кононенко. Талановитий педагог, великий вчений, він читав лекції з багатьох дисциплін, серед них найбільш улюбленим був курс «Складально-монтажні та випробувальні роботи в літакобудуванні». Його оригінальний підручник «Технологія виробництва літальних апаратів» і зараз широко застосовується не тільки у всіх авіаційних ВНЗ, ним користуються на авіаційних підприємствах при підготовці виробництва. Одним з перших в СРСР Вадим Григорович розробив програму нового курсу «Основи методики і організації науково-дослідницької (творчої) роботи студентів» і читав лекції на цю тему.

Великим науковим внеском у теорію і практику обробки матеріалів тиском з'явилася його монографія «Швидкісне формозміна і руйнування матеріалів». Організатор і керівник науково-дослідної лабораторії імпульсної різання металу і брикетування стружки в машинобудуванні і металургії, яка в подальшому стала основою створення держбюджетної проблемної лабораторії ХАІ по використанню імпульсних джерел енергії в промисловості. В.Г. Кононенко був засновником і керівником Харківської наукової школи з деформації і різанні матеріалів ударом твердого тіла. Фундаментальні дослідження матеріалів, виконані Вадимом Григоровичем і його учнями, дозволили створити нові, невідомі раніше світовій практиці процеси і машини імпульсної металообробки. Створюються машини і установки безвідходного різання на мірні частини злитків в умовах безперервного лиття розмірами до 220х220 мм, які знаходять широке застосування на найбільших металургійних заводах. Вперше в практиці патентно-ліцензійної роботи ВНЗ колишнього СРСР в 1970 році реалізована ліцензія фірми «Демаг» (ФРН) на технологічний процес і високошвидкісне устаткування для безвідходної різання злитків. У 1975 році під керівництвом В.Г. Кононенко за комплекс робіт по дослідженню та впровадженню високовиробничих методів і засобів розкрою металу великих перетинів був відзначений Державною премією УРСР в галузі науки і техніки.

Під керівництвом Вадима Григоровича великий колектив науковців, аспірантів, викладачів успішно трудився над вирішенням завдань, які за постановою уряду, Державного комітету науки і техніки СРСР, Академії наук СРСР і УРСР отримали категорію найважливіших. Їхні праці були удостоєні республіканської комсомольської премії ім. М.Островського.

В.Г. Кононенко є автором понад 350 наукових праць, 400 винаходів, 88 патентів і однієї реалізованої ліцензії. Під його особистим керівництвом підготовлено 82 кандидати наук, надано практичну допомогу п'ятьом докторантам при виконанні ними дисертаційних робіт.

Обдарований педагог і вихователь, талановитий вчений і організатор, він приділяв багато уваги перспективам розвитку інституту, підготовку науково-педагогічних кадрів, розвитку науково-технічної бази. На основі радіотехнічного факультету створюються два нових – факультет систем управління і факультет радіотехнічних систем літальних апаратів (1977), організовується факультет літальних апаратів (1980).

В цей час як ніколи гостро постає питання про використання досягнень науки на практиці, і ректор стає ініціатором і організатором навчально-науково-виробничих об'єднань в складі ХАІ – НДІ і ОКБ. Це дозволило зміцнити навчальні та наукові зв'язки з галузевими заводами і ОКБ, створити навчально-виробничі бази на провідних підприємствах України, де студенти успішно поєднували навчальний процес з реальним курсовими та дипломними проектуванням. У навчальному процесі активну участь беруть висококваліфіковані фахівці промисловості. Навчально-науково-виробничі бази послужили основою для організації на підприємстві філій факультетів та кафедр ХАІ, які були організовані в Запоріжжі, Києві, Харкові, Дніпропетровську.

«Будучи деканом літакобудівного факультету, завідувачем випускаючої кафедри, ректором – згадує професор С.Г. Кушнаренко, – В.Г. Кононенко як основу навчання і виховання молодих фахівців використовував сучасний і досконалий навчальний план, в якому вдало поєднувалися обсяги теоретичного матеріалу і практичних робіт, загально-інженерні і спеціальні дисципліни поряд з досить потужною гуманітарною підготовкою. Він був активним прихильником навчання за індивідуальними планами для обдарованих студентів. В.Г. Кононенко завжди прагнув залучити студентів до творчої науково-дослідної роботи на всіх етапах навчання».

При цьому ректор не забуває про побут студентів і викладачів. Завершено будівництво гуртожитку №11, організовано базу відпочинку «Пролісок» на березі Салтівського водосховища для студентів і співробітників інституту. Завершується будівництво навчально-спортивного корпусу (легкоатлетичного манежу), в спортивно-оздоровчому таборі «Ікар» в Криму вводиться в дію їдальня на 400 місць і будинок молодих фахівців на 98 квартир, закінчується будівництво актового залу інституту на 1200 місць та гуртожитки для студентів № 12. Вводиться в дію санаторій-профілакторій «Авіатор» для співробітників, розпочато будівництво навчального корпусу літальних апаратів.

Під керівництвом В.Г. Кононенко ХАІ міцно займає провідне місце серед базових вузів СРСР і входить в десятку кращих вузів країни. Володіючи великими організаторськими здібностями і умінням мобілізувати і направити керований ним колектив на виконання складних завдань по підготовці кваліфікованих фахівців і розвиток наукових досліджень, Вадим Григорович забезпечив ХАІ загальне визнання не тільки в СРСР, а й за його межами. За успішну підготовку авіаційних інженерів, розвиток наукових досліджень інституту присвоюється ім'я М.Є. Жуковського (1979), Президія Верховної Ради СРСР нагороджує колектив ХАІ орденом Леніна (1980).

В.Г. Кононенко бере також активну участь у громадській діяльності. Він був членом комітету УРСР з присудження державних премій в галузі науки і техніки, головою обласного правління науково-технічного об’єднання «Машпром», депутатом Харківської Ради народних депутатів, відповідальним редактором наукових збірників, головою і членом спеціалізованих вчених рад із захисту кандидатських і докторських дисертацій.

Трудова і громадська діяльність В. Г. Кононенко отримала високу оцінку. Він нагороджений Державною премією УРСР, удостоєний почесним званням «Заслужений діяч науки УРСР», нагороджений орденом Леніна, медалями, двома дипломами Пошани і п'ятьма золотими медалями ВДНГ СРСР.