24 лютого — дата, яка навіки в серці кожного з нас.
Навіки — в історії ХАІ.
Від першого дня, коли сховища ХАІ прикрили собою сотні студентів і місцевих мешканців — разом із домашніми тваринами і тими речами, які встигли вихопити з квартир того страшного ранку.
Від перших повідомлень, які ми надсилали одне одному.
Коротких. Тривожних. Без віри у свою реальність.
Від безпрецедентної мужності співробітників університету — тих, хто під обстрілами гасив пожежі, ліквідовував пошкодження, рятував майно, надавав допомогу, підтримував одне одного. Тримався. І тримав інших.
Від майже 200 влучань по території лише за весну 2022 року…
До дня сьогоднішнього — коли ХАІ живе. Працює, навчає, тримає стрій. Під бомбами, під шахедами, зариваючись під землю — в укриття, де можна проводити пари й займатися наукою.
Усе це — сьогодні у Виставковій залі ХАІ.
Виставка, яку підготував Студентський клуб університету за активної участі викладачів, студентів, співробітників.
Бо саме їхні фотографії сьогодні демонструються до річниці повномасштабного вторгнення.
Уламки бомб і ракет, що прилетіли по ХАІ. Унікальні фотодокументи. Спогади. І хвилина мовчання — за всіма, кого забрала ця війна.
Завітайте сьогодні на третій поверх головного корпусу — до Виставкової зали ХАІ.
Це місце про сльози, про пам'ять, але головне — про неймовірне відчуття сили.
Ми вистояли. Ми подолали найважче й продовжуємо свій шлях.
Згадайте.
Пом’яніть.
Помоліться.
