Він був в першій бригаді харківських лікарів, яку відправили в Чорнобиль. Як наслідок, отримав тяжке серцево-судинне захворювання, з часом - інвалідність.
Але він при цьому захистив кандидатську по патанатомії, а потім - унікальну докторську з психотерапії невідкладних станів (працюючи водночас лікарем швидкої допомоги однієї з підстанцій, на північній Салтівці). Скільки людей зобов'язані йому особисто своїм життям і здоров'ям - не перерахувати. Він був справжньою людиною, незвичайним науковцем та чудовим фахівцем. Переживав клінічні смерті, шунтування, стентування і знов йшов працювати.
Але вночі серце не витримало. Колектив кафедри приносить свої співчуття близьким Володимира Михайловича.
Вічна пам'ять науковцю, колезі, чудовій людині!