1503 день війни.
Ще один вогняний день у житті ХАІ.
І це — не перебільшення.
Факел, що палав перед головним корпусом…
Піввікова красуня-ялинка — вона прийняла на себе весь удар.
І знову дерева рятували нас.
І це — теж історія ХАІ воєнного часу.
Як і ворожі дрони, що сьогодні летіли на Харків.
Бите скло. Винесені двері. Машина, яку відтягли на буксирі.
Вже знайомі голоси «після прильоту».
Шум. Працюють болгарки.
Гудуть бензопили. Під вікнами кипить робота.
І нікому нічого не треба пояснювати.
Ніхто не стоїть осторонь.
Не зважаючи на вік чи посади — тягнуть скло, виносять рами, вимітають уламки.
Ми всі — одна родина. Без пафосу. Як є.
Єдина родина, яка пройшла 1503 дні пекла.
Дякую всім, хто тримав себе в руках і організовано діяв під час тривоги.
Тому — без загиблих.
Без поранених.
Без тяжких травм.
Дякую Господу.
Наш ХАІ, Головний корпус — тримайся.
Все здолаємо. І зустрінемо свої 96 років.
Дякую вам, хайовці — за мужність, за стійкість, за сталевий аерокосмічний характер.
Слава ХАІ!
Слава ЗСУ, які сьогодні тримали небо над Харковом.
Слава Україні!
6.04.2026 В.о. ректора ХАІ Олексій ЛИТВИНОВ