Історія Студентського конструкторського бюро ХАІ нерозривно пов'язана з історією самого університету. Саме тут народжувалися ідеї, які нерідко випереджали свій час, а студенти ставали конструкторами, винахідниками й дослідниками.
Усе починалося з авіамоделізму. Потім були нові напрями авіації, авіаційні види спорту, створення власної техніки. Багато хто після закінчення навчання залишався працювати в ХАІ, зокрема у легендарному СКБ, де продовжував реалізовувати свої найсміливіші інженерні ідеї.
Не всі ці розробки були належно оцінені свого часу. Деякі залишилися лише дослідними зразками, інші так і не дійшли до серійного виробництва. Але кожна з них стала частиною історії університету та свідченням того, наскільки творчими й відданими своїй справі були хайовці.
Нещодавно під час розбирання архівів керівник СКБ ХАІ Сергій Пархоменко знайшов кілька унікальних експериментальних двигунів. Ця знахідка стала приводом згадати одного з талановитих конструкторів ХАІ — Віктора БОНДАРЯ.
Віктор БОНДАР прийшов до ХАІ вже з чітким бажанням створювати авіаційну техніку. Він був авіамоделістом, одним із перших дельтапланеристів не лише ХАІ, а й України, експериментував із силовими установками для літальних апаратів і одним із перших почав оснащувати дельтаплани двигунами внутрішнього згоряння. Спочатку це були спроби використати вже наявні двигуни, але дуже швидко стало зрозуміло: для реалізації власних задумів необхідно створювати власні конструкції.
Так народилася серія експериментальних опозитних двоциліндрових двигунів, створених на базі вузлів бензопили «Дружба-4». Для них самостійно виготовлялися картери, колінчасті вали, генератори, системи запалювання, а згодом і редуктор. Ці двигуни призначалися для безпілотних літальних апаратів, які вже тоді розроблялися в ХАІ, а також для мотодельтапланів.
Наступним кроком стала ще сміливіша розробка — безшатунний двигун оригінальної конструкції. Його принцип роботи суттєво відрізнявся від класичного кривошипно-шатунного механізму.
Конструктор запропонував власне технічне рішення передачі зусилля від поршня до вихідного вала, що мало забезпечити менші габарити та масу двигуна за збереження його потужності.
У середині 1980-х років було створено дослідний одноциліндровий двотактний двигун робочим об'ємом 67 см³ із прогнозованою потужністю до 4 кінських сил. Передбачалося також створення потужнішої версії для мотодельтапланів.
Усі ці роботи виконувалися фактично з власної ініціативи конструктора, у вільний час і значною мірою за власні кошти. На жаль, економічні зміни початку 1990-х років та передчасна смерть автора не дозволили завершити багато перспективних проєктів.
Проте ідеї Віктора БОНДАРЯ пережили свого творця. Сьогодні знайдені двигуни є не просто цікавими технічними експонатами — вони нагадують про покоління хайовців, які творили, експериментували та сміливо шукали нові інженерні рішення.
