За три останні роки ми багато до чого звикли, але оскаженілий сусід щоразу намагається нас «здивувати». Кілька днів тому ворог випробував нову «нічну програму» – масові нальоти. Палав Кропивницький, палали Кривий Ріг та Одеса, тепер Дніпро та Харків…
Найкращий доказ їхнього «бажання миру» – сьогоднішні новини: над рф «збито один український безпілотник». А скільки їх прилетіло вчора лише по Харкову? П’ятнадцять? Двадцять?
У нашій мові є слова, яких немає більше ніде у світі. Це слова-код, слова-пароль. Одне таке слово може замінити десятки сторінок емоційного тексту.
Одне з них – «ТРИМАЄМОСЬ».
Тримаємось… І все.
Нічого більше писати не треба. Ні про нічний наліт, ні про вогонь і бите скло, ні про те, що ми це переживемо, як пережили вже багато чого за ці три роки.
Тримаємось, друзі.
А ще у нас є класне слово – «ну, такоє…».
Це максимальне визначення ставлення до чогось.
Якщо хтось запитає: «Як там у вас перемир’я?» – ми, по-харківськи, відповімо:
– Ну, такоє…
І додамо:
– Тримаємось.
Три слова.
І більше нічого пояснювати не треба.
в. о. ректора ХАІ Олексій ЛИТВИНОВ